Рішення

від 09.10.2015 по справі 910/21535/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2015Справа №910/21535/15

Суддя господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до товариства з обмеженою відповідальністю "МІЦАР", за участю третьої особи комунальне підприємство "ЖЕК "Золотоустівська" про стягнення 81529,11 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - Поліщук Л. П. (довіреність № 74-Д від 26.12.2014);

від відповідача - не з'явилися

від третьої особи - не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МІЦАР" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 81529,11 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідач не сплачує у порушення взятих на себе зобов'язань спожиті комунальні послуги, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 71450,99 грн за період з 29.09.2010 по 30.04.2015. Також за прострочення сплати комунальних платежів позивач просить стягнути з відповідача 7161,59 грн інфляційних втрат та 2916,32 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2015.

Ухвалою суду від 14.09.2015 відкладено розгляд справи на 09.10.2015 та залучено до участі у справі третю особу КП "ЖЕК "Золотоустівська".

Представник позивача в судове засідання 09.10.2015 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Незважаючи на належне повідомлення відповідача про розгляд справи, представник відповідача в судові засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Третя особа в судове засідання 09.10.2015 не з'явилася, письмових пояснень не надала.

У судовому засіданні 09.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва та, відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (п.п. 1.1, 1.2 Статуту).

Відповідно до п. 2.2.1 Статуту, основними напрямками діяльності підприємства, зокрема, є забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо-будинкових мережах на підставі договорів, укладених підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених підприємством безпосередньо зі споживачами послуг; здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень; забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг.

14.11.2003 між АЕК «Київенерго» (далі - постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченкіського району, яке в подальшому перейменоване у КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (далі - споживач) було укладено договір № 033-0350 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Звертаючись із позовом до суду позивач пояснив, що на підставі укладеного з АЕК «Київенерго» договору, відповідачу надавались комунальні послуги у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Гончара, 60А.

При цьому, відповідно до реєстру орендарів та власників, які мають заборгованість по комунальним послугам станом на 01.10.2010 по КП ЖЕК «Золотоустівський», відповідач користується приміщенням по вул. Гончара, 60А.

Відповідно до окремого доручення першого заступника голови Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 13.09.2010 № 905 з метою підвищення контролю за рівнем платіжної дисципліни і недопущенням безоплатного використання теплової енергії та водопостачання КП УЖГ (КП «ЦОС «Шевченківського р-ну») було зобов'язано укласти прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району.

На виконання окремого доручення КП «ЖЕК «Золотоустівська» складено акт звіряння по споживачу комунальних послуг ТОВ «Міцар» (відповідач) (вулиця О. Гончара, 60А) та передано позивачу заборгованість відповідача за комунальні послуги в сумі 7927,20 грн станом на 01.10.2010.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що незважаючи на відсутність між ним та відповідачем договору на постачання житлово-комунальних послуг, у період з 29.09.2010 по 30.04.2014, він надавав фактичні житлово-комунальні послуги по будинку №60А по вул. Гончара у місті Києві, що підтверджується розрахунками вартості наданих послуг, обліковими картками відповідача за вказаний період та рахунками на оплату послуг: від 30.11.2010 № 4058, від 23.12.2010 № 6048, від 24.01.2011 № 1423, від 21.02.2011 № 4450, від 28.03.2011 № 7971, від 20.04.2011 № 9887, від 13.05.2011 № 13059, від 04.11.2011 № 26807, від 14.12.2011 № 35365, від 13.01.2012 № 2467, від 09.02.2012 № 3946, від 29.02.2012 № 9017, від 31.03.2012 № 23948, від 18.04.2012 № 33470, від 31.01.2012 № 87506, від 30.11.2012 № 97972, від 29.12.2012 № 101470, від 31.01.2013 № 12803, від 28.02.2013 № 19237, від 29.03.2013 № 23324, від 30.04.2013 № 26482, від 31.10.2013 № 41844, від 29.11.2013 № 45210, від 31.12.2013 № 48137, від 31.01.2014 № 1450, від 28.02.2014 № 4441, від 31.03.2014 № 6949, від 30.04.2014 № 11179.

З матеріалів справи вбачається, що окремий договір на використання теплової енергії між позивачем та відповідачем у подальшому укладений не був, а нарахування вартості комунальних послуг здійснювалось без оформлення письмового договору.

За період з 29.09.2010 по 30.04.2014 відповідачу були надані комунальні послуги на загальну суму в розмірі 71450,99 грн, що підтверджується обліковими картками, а також рахунками, що складались позивачем на ім'я відповідача.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача суму заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 71450,99 грн.

Оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

Згідно частин 5, 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання - споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити надані йому послуги виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

При цьому, слід відзначити, що відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Недійсність договору з надання житлово-комунальних послуг у зв'язку з недодержанням юридичними особами письмової форми законом не встановлена, а тому виниклі між сторонами зобов'язання є дійсними і їх виконання повинне здійснюватися у відповідності до норм цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі № 3-184гс14.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила). Дані Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Пунктом 18 Правил встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Таким чином, зобов'язання відповідача з оплати житлово-комунальних послуг з опалення виникло на підставі дії законів, що перелічені вище.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як підтверджується матеріалами справи відповідачу за період з 29.09.2010 по 30.04.2014 відповідачу були надані комунальні послуги на загальну суму в розмірі 71450,99 грн.

Однак відповідач, в порушення вимог чинного законодавства України, оплату наданих послуг не здійснив.

Оскільки факт надання позивачем послуг відповідачу на суму 71450,99 грн підтверджується обліковими картками та іншими доказами, наявними в матеріалах справи, а доказів оплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 71450,99 грн. суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 71450,99 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 7161,59 грн та 3% річних в сумі 2916,53 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат наданий позивачем, суд встановив, що позивач по прострочених платежах: за квітень 2011, травень 2011, листопад 2011, грудень 2011, січень 2012, лютий 2012, березень 2012, квітень 2012 позивач невірно визначив дату початку нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Однак, здійснивши власний розрахунок 3% річних суд встановив, що відповідач правильно визначив суму 3% річних.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЦАР" трьох процентів річних на загальну суму 2916,53 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, судом нараховано суму втрат від інфляції, яка є більшою за суму заявлену позивачем в позовній заяві.

Відповідно до статті 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Клопотань про вихід за межі позовних вимог позивачем суду не надано.

Таким чином чуд задовольняє вимоги позивач про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 7161,59 грн відповідно до розрахунку позивача.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МІЦАР" (02121, м. Київ, вулиця Архітектора Вербицького, 30-Б, код 31350777) на користь комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул М. Кирпоноса, 10/8, код 31731838) заборгованість в розмірі 71450,99 грн (сімдесят одну тисячу чотириста п'ятдесят грн 99 коп.), 3% річних у розмірі 2916.53 грн (дві тисячі дев'ятсот шістнадцять грн 53 коп.), інфляційні втрати в розмірі 7161,59 грн. (сім тисяч сто шістдесят одну грн 59 коп.) та 1827,00 грн (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 13.10.2015.

Суддя Я.А. Карабань