Рішення

від 05.10.2015 по справі 910/20258/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2015Справа №910/20258/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство мерчандайзингу "Горизонт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані маркетингові рішення"

про стягнення 24 080,38 грн.

за участю представників:

від позивача:Кудрявцева Р.М.- представник за довіреністю № 11 від 04.08.2015 р. від відповідача:Мельник Т.В.- керівник згідно з витягу ЄДР

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство мерчандайзингу "Горизонт" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані маркетингові рішення" про стягнення 24 080,38 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору про надання маркетингових послуг № Адог-1183 від 01.03.2014 р. в частині своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ТОВ "Агентство мерчандайзингу "Горизонт" просить суд стягнути з ТОВ "Інтегровані маркетингові рішення" 19 891,86 грн. - суми основного боргу, 4 188,52 грн. - пені, а всього - 24 080,38 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача позов визнав у повному обсязі, заявив клопотання про розстрочення виконання рішення строком на 4 місяці.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 01.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство мерчандайзингу "Горизонт" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтегровані маркетингові рішення" (замовник) укладено договір про надання маркетингових послуг (мерчандайзинг) № Адог-1183, відповідно до якого виконавець забезпечує комплекс заходів, спрямованих на стимулювання збуту продукції, зазначеної у додатках до поточного договору, а замовник оплачує ці послуги у певній термін (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору повна оплата вартості робіт здійснюється не пізніше 5 днів до дати початку робіт.

Згідно з п. 3.1 договору сторони оформлюють перелік робіт, список товарних позицій замовника, з якими будуть проводитися ці роботи, і перелік адрес, за якими будуть виконуватись зазначені роботи.

Відповідно до п. 7.1 договору цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору № Адог-1183 від 01.03.2014 р. позивач надав відповідачу маркетингові послуги на загальну суму 19 891,86 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття виконання робіт № Аавр-22073 від 30.11.2014 р., № Аавр-22364 від 30.11.2014 р., № Аавр-22504 від 30.12.2014 р., № Аавр-22733 від 30.12.2014 р.

Разом з тим, відповідач у порушення умов договору взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманих послуг не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 19 891,86 грн.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Наявність заборгованості у відповідача у сумі 19 891,86 грн. підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вказаної заборгованості підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню у сумі 4 188,52 грн. за період з 01.11.2014 р. по 01.05.2015 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.6 договору сторони передбачили, що при порушенні замовником п. 2.3 договору, останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом терміну затримки оплати за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Відповідно до п. 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Перерахувавши заявлену позивачем суму штрафних санкцій відповідно до вказаних вище вимог закону, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення заборгованості у сумі 3 699,90 грн. за період з 01.11.2014 р. по 01.05.2015 р., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 23 591,76 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні подав заяву про розстрочення виконання рішення суду на чотири місяці, яку суд вважає за можливе задовольнити.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

Як встановлено у судовому засіданні, 22.07.2015 р. на складі відповідача сталась пожежа, у зв'язку з чим вся продукція, яка належить ТОВ "Інтегровані маркетингові рішення" була знищена, внаслідок чого його господарська діяльність зупинена, про дані обставини свідчать акт про пожежу від 22.07.2015 р. та лист Управління з надзвичайних ситуацій у Голосіївському районі ГУ ДСНС України у місті Києві № 24/2706 від 08.09.2015 р.

Зазначені обставини суд вважає виключним випадком, якій ускладнює виконання рішення суду.

Згідно з п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

З урахуванням викладеного господарський суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення у даній справі на підставі заяви ТОВ "Інтегровані маркетингові рішення" строком на 4 місяці.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 75, 82 - 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство мерчандайзингу "Горизонт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані маркетингові рішення" про стягнення 24 080,38 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані маркетингові рішення" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 27 А, ідентифікаційний код 34727117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство мерчандайзингу "Горизонт" (18000, м. Черкаси, вул. Дашкевича, буд. 4/1, ідентифікаційний код 38960523) заборгованість у сумі 19 891 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто одна) грн. 86 коп., пені у сумі 3 699 (три тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 90 коп.

У решті позовних вимогах - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані маркетингові рішення" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 27 А, ідентифікаційний код 34727117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство мерчандайзингу "Горизонт" (18000, м. Черкаси, вул. Дашкевича, буд. 4/1, ідентифікаційний код 38960523) судовий збір у сумі 1 789 (одну тисячу сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 92 коп.

Розстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2015 р. у справі № 910/20258/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані маркетингові рішення" заборгованості в сумі 23 591,76 грн. на 4 (чотири) місяці наступним чином:

- починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили, стягувати з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегровані маркетингові рішення" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 27 А, ідентифікаційний код 34727117) щомісячно до 30 числа місяця, у якому здійснюється платіж, по 5 897 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 94 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство мерчандайзингу "Горизонт" (18000, м. Черкаси, вул. Дашкевича, буд. 4/1, ідентифікаційний код 38960523) у рахунок погашення заборгованості в сумі 23 591,76 грн.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 5 жовтня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 12 жовтня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна