Постанова

від 22.09.2015 по справі 804/14433/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2015 рокусправа № 804/14433/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Евростройлес

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року

у справі № 804/14433/14

за позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до товариства з обмеженою відповідальністю Евростройлес

про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом до ТОВ Евростройлес , в якому просила стягнути з рахунків платника податків ТОВ Евростройлес на користь місцевого бюджету податковий борг з земельного податку з юридичних осіб 60 000,56 грн., за кодом бюджетної класифікації 13050100 на рахунок №31410541700008.

Позовні вимоги обґрунтовані наявним у відповідача податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 60000,56 грн., який утворився з січня 2014 року і не сплачений у добровільному порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 адміністративний позов задоволено. Стягнуто з розрахункових рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платників податків, на користь місцевого бюджету грошові кошти у розмірі податкового боргу з земельного податку в сумі 60000,56 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Відповідач зазначає,що не був повідомлений про дату та час розгляду даної справи належним чином. Також судом першої інстанції не було повно встановлено обставини справи щодо суті зобов'язання, оскільки мова йде про заборгованість за орендними платежами за землю, а не земельного податку та суми заборгованості з оплати орендних платежів, а також розміру пені. Відповідач вказує, що ним частково, у розмірі 2000,00 грн., сплачено заборгованість з оплати орендних платежів за землю, що підтверджується квитанціями №24 від 26.11.2014 та №38 від 25.11.2014, а відтак, з огляду на зменшення суми боргу, має бути зменшена й сума пені відповідно до належних розрахунків.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає зміні з огляду на наступне.

Стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, апеляційний суд з огляду на наявні в матеріалах справи документи не встановив порушень судом першої інстанції встановленого Кодексом адміністративного судочинства України порядку повідомлення сторони про місце, дату і час розгляду даної справи. Повістки про виклик до суду в даній справі направлені судом першої інстанції за адресою, яка зазначена позивачем в позові, відповідає даним ЄДРПОУ (а.с.8), проте конверти з судовими повістками повернулись за закінченням терміну зберігання з відповідною відміткою поштового відділення (а.с.24, 27, 36). За таких обставин в силу приписів ст.35 КАС України вважається, що повістки вручені належним чином.

Крім того, слід зазначити, що, виходячи з приписів ст.202 КАС України, порушення судом першої інстанції норм процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції лише в тому випадку, коли таке порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 20.02.2014 відповідачем подано податковому органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов'язань з орендної плати за землю на 2014 рік у загальному розмірі 90000,84 грн. із щомісячною сплатою у розмірі 7500,07 грн. (а.с.10).

Відповідно до п.54.1. ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою

Відповідно п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

За правилами п.285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ПК України).

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач має податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 60000,56 грн., який виник у зв'язку з несплатою самостійно узгодженого зобов'язання згідно поданої податкової декларації на 2014 рік. При цьому вказана сума становить основний платіж з орендної плати за період січень-серпень 2014 року включно, без нарахування пені.

Посилання відповідача на часткове погашення податкового боргу платіжними дорученнями від 25.11.2014, від 26.11.2014 на загальну суму 2000,00 грн. колегія вважає таким, що не впливає на розмір стягуваної позивачем суми податкового боргу.

Апеляційним судом встановлено, що означена сума зарахована податковим органом в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Такі дії відповідача не суперечать приписам пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, яким передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Отже, зважаючи на викладене, визначена позивачем сума боргу за період січень-вересень 2014 року не змінилась та становить 60000,65 грн.

За правилами п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктом 59.4. ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України.

У відповідності з наведеними нормами з метою погашення податкового боргу податковим органом відповідачеві направлено податкову вимогу №145-19 від 22.08.2013, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 21.08.2013 становить 13922,87 грн.

З огляду на той факт, що податкові зобов'язання відповідача не виконувались і сума податкового боргу зростала, правові підстави для надсилання нової податкової вимоги відсутні.

У відповідності до пп. 95.1 та 95.2 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з рахунків платника податків відповідача у обслуговуючих банках коштів в сумі 60000,56 грн.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції стягнув з відповідача податковий борг з земельного податку, що не відповідає суті спірних правовідносин.

Наведені обставини відповідно до ст.201 КАС України є підставою для зміни постанови суду першої інстанції в частині визначення платежу.

Керуючись ст. 198, ст.ст. 201, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Евростройлес задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року у справі № 804/20707/14 змінити, виклавши її резолютивну частину у наступній редакції:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Евростройлес (код ЄДРПОУ 24233766) у банках, обслуговуючих платника податків, на користь місцевого бюджету (код бюджетної класифікації 18010600, р/р 332118127000008, отримувач УДКС України у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, ОКПО 37989253, банк отримувача ГУДСУ Дніпропетровської області, МФО 805012) грошові кошти у розмірі податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 60000,56 грн. (шістдесят тисяч гривень п'ятдесят шість копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко