Рішення

від 12.10.2015 по справі 913/591/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

12 жовтня 2015 року Справа № 913/591/15

Провадження №33/913/591/15

За позовом Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області

до Комунальної установи "Сєвєродонецький міський театр драми", м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 534096 грн 00 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Мєшкова Д.О.

У засіданні брали участь:

від позивача - Пальчик М.О., начальник юридичного відділу за довіреністю №06-05-4/04 від 04.01.2015;

від відповідача - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №86 від 03.03.2014 про закупівлю послуги з постачання пари та гарячої води: централізоване постачання теплової енергії у вигляді гарячої води для потреб КУ "Сєвєродонецький міський театр драми" в сумі 534093 грн 00 коп., 3% річних у сумі 10042 грн 06 коп., інфляційних втрат в сумі 172213 грн 98 коп., пені в сумі 60349 грн 01 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.08.2015 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 03.09.2015.

Відповідач відзивом №78/08 від 27.08.2015 підтвердив факт надання послуги за договором №86 від 03.03.2014 та підтвердив наявність заборгованості в сумі 534093 грн 00 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.09.2015 розгляд справи відкладений на 21.09.2015, а потім відповідною ухвалою - на 05.10.2015.

Від позивача 05.10.2015 на електронну адресу суду надійшло клопотання №06-05-183 від 05.10.2015 про відкладення розгляду справи для врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди. Через відділ документального забезпечення суду позивачем було надано заяву №06-05-182 від 05.10.2015 про розгляд справи без його участі, у зв'язку з неможливістю прибуття його представника у судове засідання.

Також, 05.10.2015 від відповідача на електронну адресу суду надійшла заява №87/10 від 02.10.2015 про відкладення розгляду справи з метою надання сторонам часу для врегулювання спору мирним шляхом та письмового оформлення мирової угоди.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.10.2015 розгляд справи був відкладений на 12.10.2015 з огляду на задоволення клопотань сторін про відкладення розгляду справи.

Заявою б/н від 12.10.2015 позивач просив суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення 3% річних з 10042 грн 06 коп. до 01 грн 00 коп., інфляційних втрат з 172213 грн 98 коп. до 01 грн 00 коп., пені з 60349 грн 01 коп. до 01 грн 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву та просив здійснювати розгляд справи з її урахуванням.

Згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду у справі є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 534093 грн 00 коп., 3% річних в сумі 01 грн 00 коп., інфляційних втрат в сумі 01 грн 00 коп., пені в сумі 01 грн 00 коп.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманої на сайті https://usr.minjust.gov.ua, місцезнаходженням відповідача є: вул.Леніна, б.21, м.Сєвєродонецьк Луганської області. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, про час та місце судового засідання сторін було повідомлено також шляхом передання телефонограм.

З огляду на неявку представника відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.11.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосуванння Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Судом також враховано, що ухвалою суду явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Таким чином, приймаючи до уваги строки розгляду спору, та те що позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань до 01 грн 00 коп., а відповідач у відзиві визнав суму основного боргу, в судовому засіданні від 03.09.2015 був присутнім представник відповідача, надавав пояснення та підтвердив наявність основної заборгованості, незважаючи на те, що відповідач повноважного представника в судове засідання 12.10.2015 не направив, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, а тому неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Судом також враховано відсутність в матеріалах справи клопотань вказаного учасника судового процесу про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2014 між Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" (позивач, постачальник) та Комунальною установою "Сєвєродонецький міський театр драми" (відповідач, споживач) був укладений договір №86 про закупівлю послуги з постачання пари та гарячої води: централізоване постачання теплової енергії у вигляді гарячої води для потреб КУ "Сєвєродонецький міський театр драми", за умовами якого постачальник зобов'язався в період дії договору надати послуги, зазначені в договорі згідно з умовами та режимами теплоспоживання на межі балансової належності тепломереж постачальника та замовника, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги в терміни, передбачені цим договором (п.1.1 договору).

В п.1.2 договору сторони визначили найменування послуги: код 35.30.1 Пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води (централізоване постачання теплової енергії для потреб Комунальної установи "Сєвєродонецький міський театр драми" на 2014 р.). Кількість послуги:Q рік=190,178 Гкал/рік. Максимальне теплове навантаження ЕQ=0,1800 Гкал/годину відповідно Додатку 3.

Відповідно до п.3.1 договору сума визначена в договорі відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору 171444 грн 00 коп., в т.ч. ПДВ (20%) 28574 грн 00 коп.

Згідно з п.4.1 договору розрахунки за послугу проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення постачальником рахунків на оплату послуг, що споживаються, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі безготівковим розрахунком відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), погоджених у встановленому законодавством порядку. За спожиту теплову енергію замовник сплачує не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.9 договору ціна за одиницю предмета закупівлі може змінюватися в залежності від тарифу, встановленого відповідним нормативно-правовим актом.

В п.5.6.1 договору сторони визначили місце надання послуг - Комунальна установа "Сєвєродонецький міський театр драми" за адресою: вул.Леніна, 21, м.Сєвєродонецьк Луганської області.

Згідно з пп.6.1.1 п.6.1 договору змовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги згідно з п.4.1 цього договору.

В п.7.1 договору сторони передбачили, що у разі невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Відповідно до пп.7.4.3 п.7.4 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за послуги нараховується пеня в розмірі 0,1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

В п.10.1 сторони визначили строк дії договору.

Згідно з п.10.6 договору дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у п.3.1 договору, якщо додатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Матеріали справи свідчать про те, що до вказаного договору сторонами укладались додаткові угоди №1 від 11.03.2014, №2 від 04.04.2014, №2/1 від 05.12.2014, №3 від 15.09.2014, №4 від 25.09.2014.

Як зазначив позивач, вартість 1 Гкал теплової енергії, що поставлялась відповідачу становила:

- з 01.01.2014 по 31.03.2014 (тариф для потреб бюджетних установ) - 751 грн 24 коп.(без ПДВ) згідно наказу по підприємству від 14.01.2014 №8 "Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціям та іншим споживачам", прийнятого на підставі Постанови НКРРКП України від 31.12.2013 №485 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль";

- з 01.04.2014 по 31.05.2014 (тариф для потреб бюджетних установ) - 1085 грн 63 коп.(без ПДВ) згідно наказу по підприємству від 31.03.2014 №53 "Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціям та іншим споживачам", прийнятого на підставі Постанови НКРРКП України від 31.03.2014 №231 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль";

- з 01.06.2014 по 30.11.2014 (тариф для потреб бюджетних установ) - 1204 грн 47 коп.(без ПДВ) згідно наказу по підприємству від 18.06.2014 №72 "Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціям та іншим споживачам", прийнятого на підставі Постанови НКРРКП України від 23.05.2014 №587 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль";

- з 01.12.2014 по 28.02.2015 (тариф для потреб бюджетних установ) - 1455 грн 42 коп.(без ПДВ) згідно наказу по підприємству від 10.12.2014 №126 "Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціям та іншим споживачам", прийнятого на підставі Постанови НКРРКП України від 28.11.2014 №611 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль";

- з 01.03.2015 по 31.03.2015 (тариф для потреб бюджетних установ) - 2089 грн 44 коп.(без ПДВ) згідно наказу по підприємству від 12.03.2015 №27 "Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціям та іншим споживачам", прийнятого на підставі Постанови НКРРКП України від 27.02.2015 №266 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль";

- з 01.04.2015 (тариф для потреб бюджетних установ) - 1790 грн 15 коп.(без ПДВ) згідно наказу по підприємству від 01.04.2015 №40 "Про введення тарифу на теплову енергію, що відпускається бюджетним організаціям та іншим споживачам", прийнятого на підставі Постанови НКРРКП України від 31.03.2015 №1158 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль".

Опалювальний сезон 2013-2014 років було розпочато на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №777 від 25.09.2013 "Про поетапну подачу тепла на об'єкти охорони здоров'я, дитячі дошкільні заклади, школи, об'єкти житлового фонду, культури, об'єкти сім'ї, молоді та спорту" з 15.10.2013.

Завершено опалювальний сезон 2013-2014 років на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №205 від 25.03.2014 "Про завершення опалювального періоду 2013-2014 років" 07.04.2014.

Опалювальний сезон 2014-2015 років було розпочато на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №534 від 10.10.2014 "Про почсаток опалювального сезону 2014-2015 років" з 12.10.2014.

Завершено опалювальний сезон 2014-2015 років на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №178 від 06.04.2015 "Про завершення опалювального періоду 2014-2015 років" 06.04.2015.

В опалювальні сезони 2013-2015 роки позивач поставляв у нежитлове приміщення відповідача, яке розташоване за адресою: за адресою: вул.Леніна, 21, м.Сєвєродонецьк Луганської області, теплову енергію у вигляді гарячої води, що визнано відповідачем у справі.

Відповідач поставлену теплову енергію у період з лютого 2014 року по квітень 2015 року не оплатив, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 534093 грн 00 коп., за стягненням якої позивач звернувся до суду з даним позовом.

Зазначене також підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків від 25.08.2015, яка проведена сторонами на вимоги ухвали суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнаєтьс зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачена обов'язковість укладення договору на постачання теплової енергії між енергоспостачальником і споживачем.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.4.1 договору сторони встановили, що розрахунки за послугу проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення постачальником рахунків на оплату послуг, що споживаються, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі безготівковим розрахунком відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), погоджених у встановленому законодавством порядку. За спожиту теплову енергію замовник сплачує не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідачу були виставлені відповідні рахунки за листопад 2013 - квітень 2014 року (а.с.39-44), листопад 2014 - квітень 2015 року (а.с.45-50), в яких маються підписи представників відповідача про їх отримання, що також не заперечується відповідачем.

Крім того, позивачем виставлялися відповідачу відповідні претензії (а.с.51-56).

Факт надання послуги до приміщення відповідача підтверджується актами про включення/відключення теплоустановок №54 від 15.10.2013 (а.с.76), №213 від 10.04.2014 (а.с.77), №№31 від 16.10.2014 (а.с.78), №46 від 08.04.2015 (а.с.79).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Розмір заборгованості в сумі 534093 грн 00 коп. підтверджений представниками сторін в судовому засіданні від 03.09.2015, а також в акті звірення розрахунків (а.с.101) та визнаний відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за договором №86 від 03.03.2014 за період з лютого 2014 року по квітень 2015 року у сумі 534093 грн 00 коп. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої по рахункам за період з 16.12.2014 по 30.07.2015 у сумі 01 грн 00 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 12.10.2015) суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пп.7.4.3 п.7.4 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за послуги нараховується пеня в розмірі 0,1% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 16.12.2014 по 30.07.2015 у сумі 01 грн 00 коп. (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 12.10.2015) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 16.03.2014 по 30.07.2015 у сумі 01 грн 00 коп. та інфляційних втрат за період з квітня 2014 року по червень 2015 року в сумі 01 грн 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 12.10.2015).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог б/н від 12.10.2015).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Розмір судового збору, сплачений позивачем у відсотковому співвідношенні до ціни позову, становить 15533 грн 96 коп., але у зв'язку з фактичним зменшенням розміру позовних вимог на 242602 грн 05 коп. сума судового збору зменшується пропорційно сумі позову з урахуванням вказаної заяви. Тобто, на даний час існує переплата судового збору в розмірі 4852 грн 04 коп., яка буде повернута позивачу з Державного бюджету України відповідною ухвалою з огляду на його клопотання, викладене у заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 10681 грн 92 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" до Комунальної установи "Сєвєродонецький міський театр драми" задовольнити повністю .

2. Стягнути з Комунальної установи "Сєвєродонецький міський театр драми", вул.Леніна, б.21, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 20168641, на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 00131050, заборгованість в сумі 534093 грн 00 коп., пеню в сумі 01 грн 00 коп., 3% річних у сумі 01 грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 01 грн 00 коп., судовий збір у сумі 10681 грн 92 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарськог суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Драгнєвіч