Постанова

від 17.06.2011 по справі 2-а-811/11

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

м. Дрогобич, вул. Війтівська Гора, 39, 82100, (03244) 2-32-36

Справа № 2-а-811/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2011 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Крамара О.В.

при секретарі - Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі адміністративну справу за позовом Арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ «Дрогобицький долотний завод» ОСОБА_1 до державного інспектора Територіальної державної інспекції праці у Львівській області - ОСОБА_2 про скасування постанови № 13-03-013/0474-0151 від 20 квітня 2011 року, -

в с т а н о в и в :

Арбітражний керуючий - ліквідатор ВАТ «Дрогобицький долотний завод» ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову № 13-03-013/0474-0151 від 20 квітня 2011 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 20.04.2011 року державним інспектором Територіальної державної інспекції праці у Львівській області ОСОБА_2 було винесено постанову № 13-03-013/0474-0151 про накладення штрафу відповідно до ст.. 188-6 КпАП України.

Відповідно до вказаної постанови, державним інспектором праці ОСОБА_2 було розглянуто матеріали перевірки щодо додержання законодавства про працю, загальнообов'язкове державне соціальне страхування та припису №13-03-013/0284-0205 від 18 лютого 2011 року про усунення ОСОБА_1, що обіймає посаду арбітражного керуючого ВАТ «Дрогобицький долотний завод» згідно постанови суду від 28.12.2010р. порушень законодавства про працю, загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що порушують трудові права працівників в ВАТ «Дрогобицький долотний завод», що розташоване за адресою: м.Дрогобич, вул.М.Тураша, 20.

За наслідками розгляду держаним інспектором були встановлені наступні, на його думку, порушення законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування: не виконано пункти 3, 4, 5 припису №13-03-013/0284-0205 від 18 лютого 2011 року, внаслідок чого на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 935,00 грн.

З даною постановою не погоджується, а стягнення вважає таким, що накладене на нього безпідставно та необгрунтовано у зв'язку із наступним:

1) 14.10.2010 року Господарським судом Львівської області було порушено провадження у справі №21/92 (10) про банкрутство ВАТ «Дрогобицький долотний завод» (Львівська область, м.Дрогобич, вул. Тураша, 20, код ЄДРПОУ 00217596) та введено процедуру розпорядження майном боржника - Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький долотний завод».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.10.2010р. по справі №21/92 (10) було зобов'язано Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (ініціюючий кредитор) у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів (газети «Голос України» або «Урядовий кур'єр») за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький долотний завод», яке має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

27 жовтня 2010 року в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур'єр»

№ 200 було опубліковано оголошення про порушення господарським судом Львівської

області справи № 21/92 (10) про банкрутство ВАТ «Дрогобицький долотний завод»

(Львівська область, м. Дрогобич, вул. Тураша, 20, код ЄДРПОУ 00217596).

В даному оголошенні зокрема було передбачено, що претензії кредиторів приймаються в місячний строк з дня публікації даного оголошення.

28 грудня 2010 року Господарським судом Львівської області було винесено

постанову по справі №21/92 (10) про банкрутство ВАТ «Дрогобицький долотний завод»,

якою Відкрите акціонерне товариство «Дрогобицький долотний завод» було визнано банкрутом

та відкрито ліквідаційну процедуру.

Вказаною постановою Господарського суду Львівської області від 28.12.2010 р. по справі №21/92 (10) ліквідатором ВАТ «Дрогобицький долотний завод» було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 79031; ідентифікаційний код НОМЕР_1, ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства АВ №499030 від 27.11.2009р.

Відомості про визнання Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький долотний завод» банкрутом було опубліковано в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур'єр» від 31.12.2010 р.

Закон України від 14 травня 1992 року «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до положень частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

*підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;

*строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав;

- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута:

*вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури;

*виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому розділом ІІІ даного закону.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Частиною 1 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Згідно ч.1 ст.25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту.

Частиною 1 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому даною статтею.

Зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин.

У другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута.

Частиною 2 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

Таким чином, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» чітко визначений перелік усіх стадій та дій, що вчиняються при проведенні процедури банкрутства боржника. Закон чітко вказує, що виконання усіх зобов'язань боржника здійснюється у випадках і порядку, лише ним передбаченому. Це зокрема стосується і порядку задоволення вимог щодо виплати розрахункових звільненим працівникам, яка здійснюється ліквідатором в межах наданих йому повноважень у визначеній законом черговості і лише після того, як будуть отримані кошти від продажу майна банкрута.

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не встановлений термін, протягом якого має бути погашена уся заборгованість банкрута. Вказаним законом передбачений лише загальний строк ліквідаційної процедури, який не повинен перевищувати дванадцяти місяців (ч.2 ст.22 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Посилання державного інспектора праці на наявність порушень Кодексу законів про працю та Закону України «Про оплату праці», що стосується строків виплати заробітної плати є безпідставними, оскільки вказані законодавчі акти регулюють трудові відносини працівників та роботодавців, а також економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників при здійсненні роботодавцем господарської діяльності. Ще раз наголошую на тому, що 28 грудня 2010 року Господарським судом Львівської області було винесено постанову про банкрутство ВАТ «Дрогобицький долотний завод», якою Відкрите акціонерне товариство «Дрогобицький долотний завод» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, що має наслідком завершення підприємницької діяльності банкрута. І єдиним законодавчим актом, що діє на період ліквідації банкрута і яким керується ліквідатор в процесі визначення черговості погашення існуючої заборгованості с лише Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

2.) усі зобов'язання перед колишніми працівниками ВАТ «Дрогобицький долотний завод» по розрахункових були погашені банкрутом 30 березня 2011 року, що підтверджується платіжним дорученням №450 від 30 березня 2011 року. Таким чином, на момент складання постанови про адміністративне правопорушення (20 квітня 2011р.) заборгованості перед особами, що вказані в оскаржуваному протоколі, у ВАТ «Дрогобицький долотний завод» не існувало.

3.) Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство на задоволення вимог кредиторів вводиться мораторій, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, державним інспектором праці було безпідставно вказано в оскаржуваному протоколі, що ліквідатором було порушено вимоги ст.ст.116, 117 КЗпП України, ст.34 Закону України «Про оплату праці», що стосуються не проведення нарахування і виплати компенсації втрати частини заробітної плати, через порушення термінів її виплати, оскільки такі нарахування і виплати заборонені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

4.) Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за результатами розгляду справ № 3-1117 та № 3-1118 про адміністративні правопорушення згідно протоколів №13-24-013/0526 від 20 квітня 2011 року та №13-24-013/0473 від 08 квітня 2011 року за допущення ОСОБА_1 порушень трудового законодавства України, складених державним інспектором територіальної державної інспекції праці у Львівській області ОСОБА_2, було винесено постанови від 11.05.2011р. та 12.05.2011 року про закриття провадження у справі в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області при розгляді справ № 3-1117 та № 3-1118 про адміністративні правопорушення було підтверджено, що ОСОБА_1 за час виконання ним обов'язків ліквідатора ВАТ «Дрогобицький долотний завод» не було допущено жодних порушень трудового законодавства, що додатково підтверджує безпідставність та необґрунтованість постанови №13-03-013/0474-0151 від 20 квітня 2011 року.

Як вбачається з оскаржуваної постанови про накладення штрафу №13-03-013/0474-0151 від 20 квітня 2011 року, вона була винесена на підставі ст. 188-6 КпАП України згідно якої передбачена відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів.

Оскільки ним ліквідатором ВАТ «Дрогобицький долотний завод» не було допущено жодних порушень трудового законодавства, що підтверджується постановами Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11.05.2011р. та 12.05.2011р. про закриття провадження у справі в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, жодних підстав для виконання приписів про усунення порушень не існувало, а отже і відсутні підстави для притягнення до адміністративної відповідальності на підставі ст. 188-6 КпАП України згідно постанови про накладення штрафу №13-03-013/0474-0151 від 20 квітня 2011 року.

5) Згідно статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Крім цього, частиною 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи те, що постанову №13-03-013/0474-0151 від 20 квітня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення мені було надіслано лише 21 квітня 2011 року і через те, що вона направлялася поштою, я отримав її лише 27 квітня 2011 року, також заважаючи на той факт, що на даний момент я виконую обов'язки арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ «Дрогобицький долотний завод», що вимагає від мене виконання великого об'єму обов'язкових дій, що обмежені визначеними законодавством строками, що в свою чергу унеможливило вчасне подання скарги на постанову про адміністративне правопорушення, вважаю причини порушення строку звернення до суду поважними, а строк звернення до суду із скаргою на постанову №13-03-013/0474-0151 від 20 квітня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення таким, що підлягає поновленню в зв'язку із вищенаведеним.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Згідно з порядком оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, встановленим статтею 288 КпАП України, постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення оскаржується у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Враховуючи вищенаведене в нього виникла необхідність звернутися з даним позовом в суд за захистом своїх порушених прав.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просить позов задоволити.

Відповідач державний інспектор Територіальної державної інспекції праці у Львівській області - ОСОБА_2 - в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою.

На підставі ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів..

Суд, дослідивши наявні матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, вважає, що позов слід задоволити, виходячи із наступного.

Як вбачається з постанови № 13-03-013/0474-0151 від 20.04.2011 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-6 КпАП України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 935 грн.

Відповідно до ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна /умисна або необережна/ дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.ст.151, 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показів свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів .

Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем повністю заперечується факт вчинення ним вказаного правопорушення, а відповідачем, у свою чергу, не було надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження дійсного факту вчинення ним адміністративного правопорушення.

За наведених вище обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-6 КпАП України не доведена, постанова державного інспектора Територіальної державної інспекції праці у Львівській області - ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Керуючись ст.ст.160-163, 171-2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити. Скасувати постанову державного інспектора Територіальної державної інспекції праці у Львівській області - ОСОБА_2 № 13-03-013/0474-0151 від 20 квітня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 188-6 КпАП України, а провадження по справі закрити..

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Крамар О.В.