Постанова

від 13.10.2008 по справі 36/340-16/79-28/93

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2008 № 36/340-16/79-28/93

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Корсак а В.А.

суддів: Авдєєва П.В .

Коршун Н.М.

За участю представникі в:

від позивача -ОСОБА_2 -за дов.,

від відповідача -Осадчук О.Б. -за дов.,

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Суб"єкта підприє мницької діяльності - фізичн ої особаи ОСОБА_4

на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 10.06.2008

у справі № 36/340-16/79-28/93 (ОСОБА _5)

за позовом Суб"єкт підприємниць кої діяльності - фізична особ а ОСОБА_4

до Товариство з обмежен ою відповідальністю "Княжий торгівельний майдан"

про стягнення 28621,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

В квітні позивач звер нувся до Господарського суду з позовом про стягнення з Т ОВ „Княжий торгівельний май дан” 28621,25 грн безпідставно отр иманих коштів, державне мит о в розмірі 286,21 грн, а також витр ати на інформаціно-технічне забезпечення 118,00 грн.

Рішенням Господарського с уду м. Києва від 10.06.2008р. в задовол енні позовних вимог відмовле но повністю. Судові витрати п окладені на позивача.

Позивач на погодивши сь з рішення звернувся з апел яційною скаргою та просить скасувати рішення Господарс ького суду м. Києва від 10.06.2008р. і прийняти нове рішення , яким п овністю задовольнити позовн і вимоги та стягнути з відпов ідача 28621,25 грн безпідставно од ержаних коштів, судові витра ти покласти на відповідача.

На обґрунтування апеляцій ної скарги апелянт посилаєт ься на те, що судом неповно з' ясовані обставини, що мають з начення для справи , неправил ьно застосовані норми матері ального та процесуального пр ава. Апелянт вважає, що суд вст ановивши факт неукладеності між сторонами зазначеного д оговору та незважаючи на нев изначеність у договорі конк ретного торгового місця, що й ого відповідач зобов' язува вся надати позивачеві , місце вий суд зробив помилковий ви сновок , що позивач фактично о тримав торгове місце на тери торії торговельного майданч ика.

Відповідач не скористався своїм правом у судове засіда ння не з'явився відзив на апел яційну скаргу не надав.

Розглянувши апеляційну ск аргу, дослідивши матеріали с прави, заслухавши пояснення представників сторін, колег ія встановила наступне.

31.03.2003 року між відповідачем та позивачем було укладено д оговір №042. ( Т.1 а.с10) Відповідно д о положень п.1 зазначеного дог овору, відповідач надає пози вачеві торгове місце на торг івельному майданчику для реа лізації товарів або надання послуг. При цьому номер торго вого місця та його площу стор онами визначено не було.

Згідно з п.2.1 Договору від 31.03.20 03 року відповідач зобов'язавс я надати позивачеві торгове місце на весь час дії договор у, виконувати прибирання тер иторії та цілодобову охорону , забезпечити користування е лектроенергією, водопроводо м та каналізацією тощо.

У відповідності до п.2.2 Догов ору від 31.03.2003 року позивач, сере д іншого, зобов'язався викону вати Правила торгівлі на рин ках (Наказ від 26.02.2002 року №57/188/84/105) та Правила торгівлі на торгіве льному майданчику, затвердже ні адміністрацією відповіда ча, а також сплачувати орендн у плату та надані комунальні послуги у відповідності з за твердженою калькуляцією.

У п. 4.1 Договору від 31.03.2003 року с торони визначили, що цей Дого вір набуває чинності з момен ту його підписання та діє до к інця поточного року.

Позивач протягом періоду ч асу з жовтня 2003 року по березен ь 2005 року сплатив на користь ві дповідача грошові кошти у за гальному розмірі 28 621,25 грн. Цей ф акт підтверджується копіями відповідних фіскальних чекі в, наявними в матеріалах спра ви ( Т.1 а.с.15-25).

Матеріали справи засвідчу ють, що відповідачем на адрес у позивача для підписання бу ло направлено договір №042 від 23.01.2004 року (Т.1 а.с.10). Зазначений до говір містив умови аналогічн і передбаченим Договором від 31.03.2003 року, в тому числі, в ньому не було визначено номер та пл ощу торгового місця.

Як було встановлено судом п ершої інстанції під час розг ляду справи, позивач відмови вся підписувати Договір від 23.01.2004 року з огляду на невизначе ність у ньому умов, які є істот ними для договорів такого ви ду.

Відповідно ст. 153 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на той час, договір вважається укла деним, коли між сторонами в по трібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всі х істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визна ні такими за законом або необ хідні для договорів даного в иду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторі н повинно бути досягнуто зго ди.

Враховуючи, що у договорі в ід 31.03.2003 року № 042 сторони не визн ачили предмет та ціну догово ру, тобто не досягли згоди, щод о всіх істотних його умов, суд першої інстанції вважає, що зазначений договір є неуклад еним.

Як свідчать матеріали спра ви факт неукладеності зазна ченого договору, який згідно п. 3.1 діяв лише до кінця пот очного року, не може свідчити про те, що між сторонами шляхо м вчинення певних дій не вини кло правовідносин щодо надан ня (отримання) у користування торговельного місця та/або н адання (отримання) послуг тор говельного майданчика.

У своїй позовній заяві пози вач просить стягнути з відпо відача кошти, які позивач спл ачував відповідачеві протяг ом періоду часу з жовтня 2003 рок у по березень 2005 року у загальн ому розмірі 28 621,25 грн., посилаючи сь на лист Дарницької районн ої у м. Києві ради № 352 від 22.03.20 05 року, у якому зазначено, що ри нок „Княжий торгівельний май дан", розташований на вул. Княж ий затон 10-а не має правовстан овлюючих документів щодо кор истування вищезазначеною зе мельною ділянкою. Відтак, на д умку позивача, в зв'язку з тим, що фактично між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної діл янки та оскільки відповідач не володіє відповідними повн оваженнями для надання земел ьної ділянки в оренду позива чеві для розміщення на ній то рговельного закладу, плата, я ку позивач вносив протягом п еріоду часу з жовтня 2003 року по березень 2005 року набута відпо відачем без належної правово ї підстави, та відповідно до п оложень ст. 1212 ЦК України підля гає поверненню позивачеві.

Відповідно до ст.1212 ЦК Украї ни, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахун ок іншої особи (потерпілого) б ез достатньої правової підст ави (безпідставно набуте май но), зобов'язана повернути пот ерпілому це майно. Особа зобо в'язана повернути майно і тод і, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналогічні приписи містил ись і у ст. 469 Цивільного кодекс у УРСР, а саме встановлено, що особа, яка одержала майно за р ахунок іншої особи без доста тньої підстави, встановленої законом або договором, зобов 'язана повернути безпідставн о придбане майно цій особі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом договору № 042 від 31.03.2003 року було надання поз ивачеві торгового місця на т орговельному майданчику для реалізації товарів або нада ння послуг. Не зважаючи на нев изначеність у договорі конкр етного торгового місця, що йо го відповідач зобов'язався н адати позивачеві, останній ф актично отримав торгове місц е на території торговельного майданчика, яке він протягом певного часу використовував для здійснення своєї підпри ємницької діяльності, зокрем а для продажу товарів та нада ння послуг у сфері громадськ ого харчування. Зазначений ф акт підтверджується матеріа лами справи (фотографії торг овельного кіоску, звернення правоохоронних органів до ад міністрації відповідача, тощ о) (Т.2 а.с.26) не заперечуються по зивачем.

Згідно Методичних рекомен дацій щодо базових моделей р инків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, з атверджених Міністерством е кономіки та з питань європей ської інтеграції України № 281 від 28.07.2004 року мережа ринкового господарства в організаційн о-господарському плані склад ається з: ринків; міні-ринків; філіалів ринків; торговельни х майданчиків; торговельних рядів; ринкових комплексів; т оргово-сервісних комплексів .

Згідно листа Дарницької ра йонної в м. Києві державної ад міністрації ТОВ "Княжий торг івельний майдан" погоджено м ісце розташування тимчасово го торговельного майданчика по вул. Княжий Затон, 10-а та заз начене підприємство Головни м управлінням побутового обс луговування та ринків віднес ено до категорії змішаних за спеціалізацією підприємств ринкової мережі (лист № 057/10-643 ві д 02.06.2005 року в матеріалах справи ).

Відповідно до п.13 Правил тор гівлі на ринках, затверджени х наказом Міністерства еконо міки та з питань європейсько ї інтеграції України, Мініст ерства внутрішніх справ Укра їни, Державної податкової ад міністрації України, Державн ого комітету стандартизації , метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002р. №57/188/84/105 ( надалі - Правила торгівлі на р инках), торговельне місце - це площа, відведена для розміще ння необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо ) та здійснення продажу проду кції з прилавків (столів), тран спортних засобів, причепів, в ізків (у тому числі ручних), у к онтейнерах, кіосках, палатка х тощо. Розмір торговельного місця визначається в правил ах торгівлі на ринках, що затв ерджуються відповідно до зак онодавства.

Таким чином, торговельне мі сце є певною ділянкою терито рії ринку, яка

відводиться адміністрацією ринку суб'єк ту підприємницької діяльнос ті для

встановлення торго вельного обладнання (зокрема кіосків та павільйонів) та

здійснення торгівлі товарам и.

Згідно з п.20 Правил торгівлі на ринках у м. Києві, адмініст рація ринку при денні продав цям торговельних місць на ви значений термін укладає з ни ми письмову угоду.

Відтак, законодавство Укра їни встановлює для договорів оренди торговельного місця просту письмову форму.

Судом встановлено, що між п озивачем та відповідачем дог овору про надання торговельн ого місця у письмовій формі у кладено не було. У той же час, м атеріали справи свідчать, що протягом періоду часу з жовт ня 2003 року по березень 2005 року мі ж сторонами фактично існувал и правовідносини щодо наданн я відповідачем позивачеві в оренду торгового місця на те риторії торговельного майда нчику „Княжий торгівельний м айдан".

Відповідно до ст. 218 ЦК Украї ни, недодержання сторонами п исьмової форми правочину, як а встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення однією із стор ін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися пись мовими доказами, засобами ау діо-, відеозапису та іншими до казами. Рішення суду не може ґ рунтуватися на свідченнях св ідків.

Якщо правочин, для якого за коном встановлена його недій сність у разі недодержання в имоги щодо письмової форми, у кладений усно і одна із сторі н чинила дію, а друга сторона п ідтвердила її вчинення, зокр ема шляхом прийняття виконан ня, такий правочин у разі спор у може бути визнаний судом ді йсним.

Законодавство України не встановлює недійсност і договорів оренди

торговельного місця, уклад ених з недодержанням сторона ми простої письмової форми. Т аким чином, порушення сторон ами вимоги п.20 Правил торгівлі на ринках у м. Києві не призво дить до недійсності договору оренди торговельного місця, укладеного між ними.

Фактичне існування між сто ронами відносин оренди торго вельного місця на території торговельного майданчику „К няжий торговельний майдан" д оводиться письмовими доказа ми, які наявні у справі, фотома теріалами, а також конклюден тними діями сторін, а саме: фак тичним наданням відповідаче м позивачеві торговельного м ісця та сплатою позивачем ор ендної плати на користь відп овідача протягом періоду час у з жовтня 2003 року по березень 2 005 року.

На підставі вищенаведеног о колегія суддів встановила, що між позивачем та відповід ачем було укладено в усній фо рмі договір оренди торговель ного місця на території торг овельного майдану „Княжий то рговельний майдан", який діяв протягом періоду часу з жовт ня 2003 року по березень 2005 року, а твердження позивача про те, що між позивачем та відповід ачем фактично було укладено договір оренди землі колегія суддів не приймає до уваги. Д о того ж слід зазначити, що згі дно зі ст. 13 Закону України „Пр о оренду землі" договір оренд и землі - це договір, за яким ор ендодавець зобов'язаний за п лату передати орендареві зем ельну ділянку у володіння і к ористування на певний строк, а орендар зобов'язаний викор истовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законод авства, а як зазначено вище, су д встановив, що предметом пра вовідносин сторін було надан ня відповідачем позивачу не земельної ділянки, а саме тор говельного місця для розміще ння позивачем його торговель ного закладу на території то рговельного майданчика ТОВ „ Княжий торговельний майдан".

При цьому судова колегія бе ре до уваги , що згідно наданих позивачем фіскальних чеків протягом періоду часу з жовт ня 2003 року по березень 2005 року по зивач сплачував відповідачу саме за послуги торгівельно го майдану. Суд вважає, що нада ння в оренду торговельного м ісця на території торговельн ого майдану є певною послуго ю торговельного майдану.

Також, з огляду на положенн я законодавства України, кол егія суддів приходить до вис новку, що надання торговельн ого місця, позивачеві само по собі не породжує у відповіда ча обов'язку з надання позива чеві будь-яких додаткових по слуг. Додаткові послуги, згід но з п.19 Правил торгівлі на рин ках, можуть надаватись адмін істрацією ринку за окрему пл ату. Послуги щодо вивезення с міття, охорони території тор гового майданчику тощо, на як і посилаються сторони у свої х поясненнях, можуть розціню ватись як виконання відповід ачем обов'язків, покладених н а адміністрацію ринку законо давством України, зокрема п.п .31-35 Правил торгівлі на ринках, п.п. 31-35 Правил торгівлі на ринк ах у м. Києві, затверджених ріш енням Київської міської ради від 26 вересня 2002р. №47/207, розд.9 Вете ринарно-санітарних правил дл я ринків, затверджених наказ ом Головного державного інсп ектора ветеринарної медицин и України від 4 червня 1996 р. №23.

З огляду на вказане вище та враховуючи матеріали справи , суд вважає, що кошти у розмір і 28 621,25 грн., які позивач доброві льно сплачував протягом пері оду часу з жовтня 2003 року по бер езень 2005 року є платою за корис тування торговельним місцем на території торговельного майдану. В зв'язку з тим, що про тягом зазначеного часу СПД С едов фактично використовува в надане йому ТОВ "Княжий торг івельний майдан" торговельне місце для здійснення торгов ельної діяльності, твердженн я позивача про набуття відпо відачем майна за рахунок поз ивача без належної підстави є необгрунтованим та неправо мірними.

Враховуючи вище викладене , колегія прийшла до висновку , що місцевий суд правомірно відмовив повністю в задовол енні позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Позивач правомірність сво їх вимог під час судового роз гляду справи поданими доказа ми не довів.

На підставі ст. 49 Господарсь кого процесуального кодексу України витрати по сплаті де ржавного мита та витрати на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу покл адаються на позивача.

З огляду на викладене, коле гія приходить до висновку, що оспорюване рішення відпові дає чинному законодавству, ф актичним обставинам та мате ріалам справи, підстав до йог о скасування або зміни не вба чається.

Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, Київський апел яційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу СП Д ФО ОСОБА_4 залишити без з адоволення.

2.Рішення Господарського су ду м. Києва від 10.06.2008 р. по справі №36/340-16/79-28/93 залишити без змін.

3. Матеріали справи №36/340-16/79-28/93 по вернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя Корсак В.А.

Судді Авдєєв П.В.

Ко ршун Н.М.