Ухвала

від 05.11.2010 по справі 2-н-98/2010

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-н-98/2010

Провадження №-

УХВАЛА

05 листопада 2010 року смт. Ріпки

Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Сташків В.Б.., розглянувши заяву ВАТ «Облтеплокомуненерго» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за теплову енергію,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Облтеплокомуненерго» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 1713 (одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 82 коп. за період з 01.10.2008 року по 01.10.2010 рік.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, приходжу до наступного висновку.

Так, боржник ОСОБА_1, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Боржник вчасно не сплачує щомісячну плату за надані послуги, тому відповідно до особового рахунку утворився борг в розмірі 1713 (одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 82 коп. Письмовий договір про надання послуг між стягувачем та боржником не укладався. Як на підставу вимоги, стягувач посилається на п. 5 ч. З ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п 7 Правил користування приміщенням житлових будинків, затверджених Постановою КАУ від 08.10.1992 року № 572 та п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року.

Згідно ч.2 ст.95 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право такої вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ст.96 ЦПК України, судовий наказ може бути подано, зокрема, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно ст.11 ІДК України, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та проточини. Тобто, право вимоги повинно бути підтверджено письмовим правочином.

В даному випадку, між стягувачем та боржником договір про надання послуг не укладався, тому, заборгованість боржника в даному випадку, не може вважатися безспірною вимогою.

Наявність заборгованості, її розміри та підстави для її стягнення з боржника, в даному випадку, повинні встановлюватися судом, у позовному провадженні.

У зв’язку з цим, знаходжу, що у видачі судового наказу слід відмовити на підставі п.2 ч.З ст.100 ЦПК України, оскільки із заяви і доданих документів вбачається спір про право.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 208 - 210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити ВАТ «Облтеплокомуненерго» у прийнятті заяви про видачу судового

наказу.

Роз’яснити заявнику, що він має право звернутися з тими самими вимогами до суду в позовному провадженні. У такому разі внесена сума судового збору зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.Б. Сташків