Рішення

від 13.10.2015 по справі 904/6552/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.15р. Справа № 904/6552/15

За позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської Ради, (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "У Наталі", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 7 123,68 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт (дов. № 9 від 05.08.15р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської Ради (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "У Наталі" (далі-відповідач) про стягнення 7 123,68 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 4 646,76 грн. - основний борг, 970,04 грн. - пеня, 1 421,25 грн. - інфляційні втрати, 85,63 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 511 від 17.09.2012р., в частині повного та своєчасного розрахунку за спожиту теплову енергію.

06 серпня 2015 року представником позивача у судовому засіданні надано клопотання про продовження строку розгляду спору по справі № 904/6546/15.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.15р. продовжено строк вирішення спору по справі № 904/6552/15 з 24.09.15р. по 08.10.15р. включно.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 21249295 станом 24.09.2015 року юридичне місцезнаходження відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "У Наталі") - 49008, м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Робоча, буд. 65 - куди і направлялись ухвали суду.

Відповідач тричі у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту Комунальне підприємство "Теплоенерго" є комунальним підприємством підпорядкованим управлінню комунального господарства міської ради, створене з метою забезпечення територіальної громади міста теплової енергії у вигляді опалення та гарячої води (підігрів). Власником підприємства є територіальна громада міста в особі Дніпропетровської міської ради.

17 вересня 2012 року між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, як теплопостачальне підприємство, та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "У Наталі", як споживач, було укладено договір про постачання теплової енергії № 511.

Цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 18.02.2013р. в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов'язань цим договором (п. 11.1. договору).

Згідно п. 2.1. договору, теплопостачальне підприємство бере на себе зобов'язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується одержати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими цим договором.

Фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами актом здачі-приймання теплової енергії за відповідних розрахунковий період, за формою визначеною сторонами в додатку № 3 договору (п. 3.3. договору).

У відповідності до п. 6.2. договору, облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється за показниками комерційного приладу обліку, встановленого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 65, блок 5.

Розрахунки між теплопостачальним підприємством та споживачем за договором проводяться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних платіжних документах, на поточні рахунки, зазначені сторонами у розділі 15 договору (п. 6.6. договору).

Згідно п. 6.7. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку № 3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2., 6.10 договору, є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії.

Пунктом 6.8. договору встановлено, що споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80 % від вартості теплової енергії за розрахунковий період, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за яким він сплачується.

Зобов'язання за спірним договором позивачем виконані належним чином, відпустивши відповідачу протягом періоду з листопада 2012р. по квітень 2015р. теплову енергію в обсягах, передбачених договором. Умови і порядок постачання теплової енергії за договором теплопостачальником не порушувались.

Відповідно до п. 6.7., п. 6.8. договору (в редакції, викладеній в протоколі розбіжностей), споживач зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснити оплату вартості спожитої теплової енергії за розрахунковий період за власним платіжним дорученням.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач сплачував вартість спожитої теплової енергії нерегулярно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 16.07.2015р. за ним утворилась заборгованість за період з листопада 2012 року по квітень 2015 року в сумі 4 646,76 грн., згідно розрахунку, який знаходиться в матеріалах справи (а.с. 14).

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 4 646,76 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором про постачання теплової енергії № 511 від 17.09.2012р. на загальну суму 4 646,76 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 4 646,76 грн.

Пунктом 9.4.4. договору передбачено, що в разі прострочення споживачем виконання грошового зобов'язання за цим договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов'язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних, а також Пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі п. 9.4.4. договору та ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 970,04 грн., інфляційні втрати у сумі 1 421,25 грн. та 3% річних у сумі 85,63 грн., згідно розрахунку (а.с. 15 - 17).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені, інфляційний втрат та 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 970,04 грн., інфляційних втрат у сумі 1 421,25 грн. та 3% річних у сумі 85,63 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 231 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "У Наталі" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 65, блок 5; код ЄДРПОУ 19320345) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, буд. 7; поштова адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленка, 22; код ЄДРПОУ 32688148) - 4 646 (чотири тисячі шістсот сорок шість) грн. 76 коп. основного боргу, 970 (дев'ятсот сімдесят) грн. 04 коп. пені, 1 421 (одна тисяча чотириста двадцять одна) грн. 25 коп. інфляційних втрат, 85 (вісімдесят п'ять) грн. 63 коп. 3% річних, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.10.15р.

Суддя ОСОБА_2