Рішення

від 05.10.2015 по справі 906/1380/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" жовтня 2015 р. Справа № 906/1380/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 18.05.2015;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 01.08.2015.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона-Південь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБНУ"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет договору іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений 06.06.2013 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №5350 та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений 06.06.2013 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №5352, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБНУ» (ід. код 38428742, 10004, Житомирська область, Житомирський район, с. Довжик, вул. Нескорених, 12) за договором позики від 06.06.2013 у розмірі 300000,00 грн., шляхом визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона-Південь» (ід. код 2496226, 73000, м. Херсон, с. Степанівка, вул. Горича Великого, 2/1 ) з подальшою його державною реєстрацією на земельні ділянки, що розташовані на території Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області з цільовим призначенням: землі транспорту ( під розташування автостоянки для обслуговування територіальної громади села), а саме:

- земельну ділянку площею 0,5 га (кадастровий номер 1822083200:05:000:0671), яка належать TOB «ДБНУ» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округа ОСОБА_4 26.12.2012 за № 6953, вартістю згідно висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Житомирською філією ДП «Укрспецзем» від 27.05.2013 - 219750,00грн. та

- земельну ділянку площею 0,4 га ( кадастровий номер 1822083200:05:000:0670), яка належать TOB «ДБНУ» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округа ОСОБА_4 26.12.2012 за № 6955, вартістю згідно висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Житомирською філією ДП «Укрспецзем» від 27.05.2013 -175800,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечував проти задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскона-Південь» (позикодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДБНУ (позичальник/відповідач) укладений договір позики, за умовами якого позикодавець передає позичальнику у власність гроші у сумі 300000.00 грн., а позичальник приймає ці гроші та зобов'язується повернути таку ж суму грошей (п. 1 договору).

Згідно п. 2 договору позикодавець передає позичальнику гроші терміном до 06.06.2015, а позичальник зобов'язується повернути та позикодавець прийняти ці гроші не пізніше 06.06.2015.

На забезпечення виконання зазначеного договору, між TOB «Аскона-Південь» та TOB «ДБНУ» були укладені такі договори:

- договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений 06.06.2013 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим номером 5350 (Договір іпотеки) та

- договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений 06.06.2013 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим номером 5352 (Договір про задоволення вимог іпотекодержателя).

Обтяження нерухомого майна відповідача іпотекою було зареєстровано у встановленому законом порядку 06.06.2013, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.08.2015 за №№ 43046173 та 43045182, а саме їх відповідними розділами про державну реєстрацію іпотеки (а.с. 16, 19 зворот)).

За умовами зазначених правочинів ( п.п. 5.5.1. Договору іпотеку та п.п. 1.5. Договору задоволення вимог іпотекодержателя), в випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за договором позики у встановлений Іпотекодержателем строк такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки, а саме предмет іпотеки переходить у власність іпотекодержателя, а також іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки. а саме: земельні ділянки площею 0,4 га (кадастровий номер 1822083200:05:000:0670) та площею 0,5 га (кадастровий номер 1822083200:05:000:0671), розташовані на території Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області з цільовим призначенням: землі транспорту ( під розташування автостоянки для обслуговування територіальної громади села), та які належать TOB «ДБНУ».

Відповідач не виконав умови основного зобов'язання та не повернув позику позивачу, тому відповідно до умов п. 5.1. Договору іпотеки та ст. 35 Закону України «Про іпотеку», позивач звернувся до відповідача із письмовою вимогою про повернення грошових коштів в строк до 10.08.2015, з одночасним попередженням відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Дана вимога була отримана відповідачем 10.06.2015, про що свідчить підпис директора TOB «ДБНУ» ОСОБА_5, завірений печаткою підприємства.

Але вимога позивача відповідачем виконана не була.

ОСОБА_1 цього, позивач зазначає, що користуючись правом вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачено п.5.6. Договору іпотеки та правом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки ( п.1.5. Договору про задоволення вимог іпотекодержателя), позивач у серпні 2015 року звернувся до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , який посвідчував зазначені договори, за реєстрацією права власності предмета іпотеки за позивачем. Натомість, позивачу було відмовлено у реєстрації права власності з посиланням на те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про наявність арешту земельних ділянок, що є предметом іпотеки за ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 21.10.2013 року у цивільній справі № 2-2215/12.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із ч. 3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" договір про, задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч. 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 39 Постанови ВССУ№5 від 30.03.2012 та Розділу VII Аналізу Верховного Суду України судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна (далі - Аналіз судової практики ВСУ), якщо в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі передбачений такий спосіб звернення стягнення, як набуття (передача) права власності на предмет іпотеки, іпотекодержатель на підставі ст. 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 11 грудня 2013 року у справі № 6-124цс13. При цьому резолютивна частина судового рішення повинна містити формулювання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності (розділ VII Аналізу судової практики ВСУ).

За таких обставин, виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку", не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

Щодо наявності арешту, який було накладено на предмет іпотеки ухвалою Житомирського районного суду від 21.10.2013 на забезпечення позовних вимог особи, яка не співпадає з іпотекодержателем, Суд зазначає наступне.

Дана обставина не є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

З ОСОБА_3 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.08.2015р. вбачається, що ухвала Житомирського райсуду від 21.10.2013 про накладання арешту на земельні ділянки, що є предметом іпотеки, була зареєстрована у Державному реєстрі 04.11.2013 ( сторінка 3 з 5 ОСОБА_3), тобто значно пізніше, ніж була здійснена державна реєстрації обтяжень цих земельних ділянок іпотекою (06.06.2013р. - сторінка 2 з 5 ОСОБА_3).

Відповідно до частини 6 ст. З Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (ч.7. ст. З Закону України «Про іпотеку»).

Таким чином зареєстрована іпотека виникла раніше накладення арешту для забезпечення виконання рішення суду щодо задоволення вимог стягувана, що не співпадає з іпотекодержателем.

Арешт, накладений ухвалою Житомирського районного суду від 21.10.2013 у справі №2-2215/12 не може бути перешкодою для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки накладання арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Суть іпотеки, згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» є наступною: іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки п е р е в а ж н о перед іншими кредиторами цього боржника.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позовні вимоги визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольтнити.

2. Звернути стягнення на предмет договору іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений 06.06.2013 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №5350 та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений 06.06.2013 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим №5352, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБНУ» (10004, Житомирська область, Житомирський район, с. Довжик, вул. Нескорених, 12, ід. код 38428742) за договором позики від 06.06.2013 у розмірі 300000,00 грн., шляхом визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона-Південь» (73000, м. Херсон, с. Степанівка, вул. Горича Великого, 2/1, ід. код 2496226) з подальшою його державною реєстрацією на земельні ділянки, що розташовані на території Кам'янської сільської ради Житомирського району Житомирської області з цільовим призначенням: землі транспорту ( під розташування автостоянки для обслуговування територіальної громади села), а саме:

- земельну ділянку площею 0,5 га (кадастровий номер 1822083200:05:000:0671), яка належать TOB «ДБНУ» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округа ОСОБА_4 26.12.2012 за № 6953, вартістю згідно висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Житомирською філією ДП «Укрспецзем» від 27.05.2013 - 219750,00грн.;

- земельну ділянку площею 0,4 га ( кадастровий номер 1822083200:05:000:0670), яка належать TOB «ДБНУ» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округа ОСОБА_4 26.12.2012 за № 6955, вартістю згідно висновку про експертну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Житомирською філією ДП «Укрспецзем» від 27.05.2013 -175800,00грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБНУ» (10004, Житомирська область, Житомирський район, с. Довжик, вул. Нескорених, 12, ід. код 38428742)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскона-Південь» (73000, м. Херсон, с. Степанівка, вул. Горича Великого, 2/1, ід. код 2496226) 5933,25 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.10.15

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу.