Рішення

від 12.10.2015 по справі 906/1293/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" жовтня 2015 р. Справа № 906/1293/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

-за участі секретаря судового засідання: Гребеннікової Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №б/н від 14.05.2015

від відповідача: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК Альтернатива" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" (смт. Попільня, Житомирської обл.)

про стягнення 8 523,56 грн. (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12.10.2015р. - 8515,36 грн.)

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4698,00 грн основного бору, 319, 34 грн - 3% річних, 3506,22 грн - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо належної сплати коштів за отриманий товар згідно видаткової накладної №349 від 15.05.2013р.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст.ст. 525, 530, 652, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 218, 265 ГК України.

Ухвалою від 13.08.15р. господарський суд порушив провадження у справі, вжив заходи по підготовці справи до розгляду, передбачені ст.ст. 64-65 ГПК України.

До початку розгляду справи по суті позивачем не подано заяви про зміну предмету та підстави позову, відповідачем не подано зустрічного позову, відповідно.

Позивач в ході розгляду справи подав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 12.10.2015р., відповідно до якої зменшив розмір позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат до суми 3498,02 грн. проти заявленої - 3506,22грн. В решті склад та розмір позовних вимог не змінив, просить вирішити спір з нової ціни позову.

З огляду на викладене, суд приймає до розгляду заяву позивачу на підставі ст. 22 ГПК України, абз. 3 п.3.11 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відтак спір вирішується з нової суми позову - 8515,76 грн.

Відповідач явку уповноваженого представника в засідання суду не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча був повідомлений про засідання суду належним чином.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам спору необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, за відсутності підстав для відкладення розгляду справи та з врахуванням приписів ст. 75 ГПК України, у судовому засіданні 12.10.15р. представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧК Альтернатива" (позивач) на підставі довіреності №2428 від 15 травня 2013р., виданої на ім'я ОСОБА_2, відпустило Товариству з обмеженою відповідальністю "Агровіта" (відповідач) з основного складу м. Києва товар - жмих льону в кількості 600 кг. та сукрам 810 в кількості 5 кг. на загальну суму 4698, 00 грн. (а.с. 9-11).

Відповідач свої зобов'язання по сплаті коштів за отриманий товар не виконав.

До винесення рішення у справі сторони спору не подали доказів виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 4698, 00 грн., які відповідачем не було виконано як до, так і після пред'явлення позову до суду.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості в досудовому порядку, позивач звернувся з цим позовом до суду та окрім вимоги про стягнення основного боргу в сумі 98 000, 00 грн., просить стягнути також 7782, 74 грн. - 3% річних, 39 282, 16 грн. - інфляційних втрат.

До винесення рішення у справі сторони спору не подали доказів виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 4698,00 грн., які відповідачем не було виконано як до , так і після пред'явлення позову до суду.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості в досудовому порядку, позивач звернувся з цим позовом до суду та окрім вимоги про стягнення основного боргу в сумі 4698,00 грн., просить стягнути також 319,34 грн. - 3% річних, 3498,02 грн. - інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, здійснивши їх правову оцінку у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч.2 цієї статті правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

У частині 2 цієї статті закріплено правило про те, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Для договорів купівлі -продажу, які повністю можуть бути виконані сторонами у момент їх вчинення, закон не вимагає обов'язкової письмової форми. Усний правочин вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що сторонами вчинено усний договір купівлі - продажу, за яким відповідач, згідно виставлених позивачем до оплати видаткової накладної №349 від15.05.2013 р. на суму 4698, 00 грн взяв на себе зобов'язання сплатити за товар грошові кошти в сумі 4698, 00 грн, а позивач зобов'язався відпустити продукцію, обумовлений відповідачем та в певній його кількості.

Вчинений сторонами усний договір купівлі - продажу від 15.05.2013 підпадає під правове регулювання норм статей глави 54 ЦК України.

Зобов'язання за цим договорами мають двосторонній характер, тобто покладають як на позивача, так і на відповідача певні обов'язки, при цьому в зобов'язаннях за договором кожна із сторін одночасно є боржником та кредитором. З точки зору виконання такі зобов'язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов'язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов'язку (ч.1 ст. 538 ЦК України).

Тому, за загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, не допускається, крім випадків, передбачених законом або самим договором (ст.193 ГК України, ст. 525 ЦК України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилом ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначалось раніше, факт отримання продукції відповідачем підтверджено видатковою накладною №349 від 15. 05.2013 р. на загальну суму 4 698,00 грн.(а.с.9).

У статті ст. 629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач грошове зобов'язання з оплати вартості придбаного товару не виконав.

З урахуванням встановлених обставин спору, позовна вимога про стягнення основного боргу за відпущений товар в сумі 4698,00 грн. є доведеною та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно додаткових матеріально-правових вимог позивача про стягнення суми інфляційних втрат в розмірі 3 498,02 грн. та 3% річних з простроченої суми в розмірі 319, 34 грн.

Положення ч.2 ст. 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовується за наявності порушення будь-якого грошового зобов'язання (п.6.2 Постанови ВГСУ від 17.12.13року № 14 " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" ( далі - Постанова № 14).

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові ( п.4.1 Постанови № 14).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів ( п.3.1 Постанови № 14).

З огляду на вимоги ч.1 ст. 4-7 і ст. 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується ( п.1.12 Постанови №14 ).

Господарський суд, перевіривши розрахунок позивача суми 3% річних з простроченої суми в розмірі 319, 34 грн., визнає його арифметично правильним та таким, що підлягає задоволенню в заявленому розмірі на суму 319,34 грн.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць, у якому мала місце інфляція ( абз. 3 п. 3.2. Постанови №14).

Судом перевірено розрахунок суми інфляційних втрат в розмірі 3498, 02 грн., відтак визнає його арифметично правильним та задовольняє в заявленому розмірі 3498, 02 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-7, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта"(13530, Житомирська область, Попільнянський р-н, с. Попільня, вул. Прикордонників, буд. 65, код ЄДРПОУ31331249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧК Альтернатива" (01013, м Київ, вул. Будіндустрії,5, оф. 212, 212-б, код ЄДРПОУ 65756835):

- 4698,00 грн. - основного боргу;

- 319,34 грн. - 3% річних;

- 3498,02 грн. - інфляційних втрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.10.2015р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (простою)

3- відповідачу - (рек. з пов.)