Рішення

від 13.10.2015 по справі 906/1211/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" жовтня 2015 р. Справа № 906/1211/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (директор)

від відповідача: не з'явився

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Магістр"

до Приватного акціонерного товариства "Монтажник"

про стягнення 6722,34 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 6722,34 грн. заборгованості за договором про відкриття рахунку у цінних паперах №113-Е від 01.07.11., з яких: 4200,00 грн. - основний борг, 385,42 грн. - пеня, 109,32 грн. - 3% річних, 2027,60 грн. - інфляційні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Магістр" (зберігач/позивач) та Приватним акціонерним товариством "Монтажник" (емітент/відповідач) укладено Договір про відкриття рахунку у цінних паперах №113-Е (а.с.10).

Згідно Договору, Емітент доручає та сплачує, а Зберігач зобов'язується відкрити рахунки, здійснити зарахування дематеріалізованого випуску на рахунки в цінних паперах акціонерів, зберігати належні власникам цінні папери дематеріалізованого випуску на їх рахунках у цінних паперах до звернення акціонерів до Зберігача, після чого надавати їм послуги щодо зберігання та обслуговування рахунків цінних паперів акціонерів відповідно до Положення про депозитарну діяльність.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про депозитарну систему України", депозитарна установа провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів і корпоративних операцій емітента на власному рахунку в цінних паперах, на якому обліковуються цінні папери, права на цінні напери та обмеження прав на цінні папери, що належать такій депозитарній установі.

Довідкою про стан рахунку у цінних паперах на 08.09.2015 вих. №5780 від 09.09.2015, виданої ПАТ "Національний депозитарій України" (рахунок зазначено під порядковим номером 131 на сторінці з Довідки), підтверджується факт того, що цінні папери Відповідача розмішені на вчасному рахунку Позивача, відкритому у ПАТ "Національний депозитарій України" (а.с.42).

Відповідно до п.4.1 Договору, Емітент оплачує послуги Зберігача згідно з цим Договором та відповідно до встановлених тарифів Зберігача.

Згідно п.5.3 Тарифів та послуг, що надає зберігач, вартість послуг ТОВ "НВП "Магістр" з обслуговування рахунку ПАТ"Монтажник" становить 200грн. за один місяць (а.с.12).

Відповідно до п. 4.2. Договору, плата вноситься Емітентом щомісяця до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним.

Також, відповідно до п. 3.3. Договору, Емітент зобов'язується оплачувати послуги Зберігача за зберігання (обслуговування) цінних паперів дематеріалізованого випуску на рахунках у цінних паперах власників.

На виконання умов договору, за період з жовтня 2013р. по червень 2015 р. ТОВ "НВП "Магістр" надав Приватному акціонерному товариству "Монтажник" послуги з депозитарного обліку та обслуговування цінних паперів відповідача на загальну суму 4200,00грн.

Однак, відповідач всупереч умовам договору оплату з позивачем за надані послуги не провів , внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 4200,00 грн.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 4200,00грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.7.4 договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 385,42 грн. та на підставі ст.625 ч.2 ЦК України просить стягнути з відповідача 2027,60 грн. інфляційних та 109,32 грн. 3% річних (а.с.8).

За п.7.4 договору, у випадку несвоєчасної оплати послуг Зберігача Емітент сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на суму заборгованості.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на вимоги ч.1 ст. 4-7 і ст. 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок грунтується ( п.1.12 Постанови № 14).

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Монтажник" (13224, Житомирська область, Чуднівський район, село Вільшанка, вул. Звхідна, 16; код ЄДРПОУ 00911470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Магістр" (04655, м. Київ, вул. Полярна, 20 літ. А, поверх 1, офіс № 6; код ЄДРПОУ 34045290) - 4200,00грн. боргу, 385,42 грн. пені, 109,32 грн. 3% річних, 2027,60 грн. інфляційних, 1827,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)