Рішення

від 09.10.2015 по справі 910/25512/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2015Справа №910/25512/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ИТ ТРАНЗИТ» ДоУкраїнського державного підприємства «Укрхімтрансаміак» Простягнення 9 862 148,51 грн. заборгованості Суддя Спичак О.М.

Без виклику представників сторін:

від позивача: Лось П.Ю.-директор; Варес М.О. - дов. № 25/09/15-а від 25.09.2015 р.;

від відповідача: Поповіченко О.М. - дов. № 70 від 05.10.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ИТ ТРАНЗИТ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Українського державного підприємства «Укрхімтрансаміак» про стягнення 9 862 148,51 грн. заборгованості за договором № 01/14 від 15 серпня 2014 р.

Ухвалою суду від 01.10.2015 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09.10.2015 року.

Представник позивача 06.10.2015 р. через канцелярію суду подав письмові пояснення у справі, а 07.10.2015 р. подав заяву про зменшення позовних вимог, яка за своєю суттю не змінює розміру заявлених вимог.

У судовому засіданні 09.10.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача через канцелярію суду подав письмові пояснення по справі, а в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог судом не прийнята.

В судовому засіданні 09.10.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2014 р. між Українським державним підприємством «Укрхімтрансаміак» (надалі - відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ИТ ТРАНЗИТ» було укладено договір № 01/14 за умовами п. 1.1. якого виконавець зобов'язався у 2014-2015 роках виконати роботи, зазначені в п. 1.3. цього договору, а замовник прийняти і оплатити такі роботи.

За умовами п. 1.2 договору, виконавець зобов'язався виконати наступні роботи: виконання комплексу землевпорядних, стереотопографічних та картографічних робіт по земельним ділянкам магістрального аміакопроводу Тольяті-Горлівка-Одеса (українська ділянка).

Роботи повинні бути виконані виконавцем згідно календарного плану, який наведений в додатку № 2 до цього договору, в об'ємі технічного завдання, яке наведене в додатку до цього договору, впродовж тринадцяти місяців з дати укладання цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 04.02.2015 р. до договору № 01/14 від 15.08.2014), ціна цього договору становить 41 762 324,62 грн., яка визначена відповідно до кошторисів (додатки №№ 4-6 договору) та зазначена у протоколі погодження договірної ціни (додаток № 3 до договору), що є невід'ємними частинами цього договору.

Умовами п. 4.1. договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 04.02.2015 р. до договору № 01/14 від 15.08.2014), розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати:

4.1.1. Після підписання цього договору, замовник на підставі рахунку перераховує підряднику аванс у розмірі 70 відсотків від ціни договору зазначеної в пункті 3.1. цього договору.

4.1.2. Після виконання робіт у обсязі перерахованого авансу, оплата за виконані етапи робіт або за їх повністю завершені відокремлені частини здійснюються на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт за кожен календарний місяць (звітній період) протягом (п'яти) днів з моменту їх підписання сторонами.

В обґрунтування поданого позову позивачем зазначено про те, що 11.09.2015 р. виконавцем замовнику було виставлено рахунок фактуру № СФ-0000005 та підписано акт № 4 здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 11.09.2015 р. на суму 9 862 148,51 грн. з виконання комплексу землевпорядних, стереотопографічних та картографічних робіт по земельним ділянкам магістрального аміакопроводу Тольяті-Горлівка-Одеса (українська ділянка).

Згідно зазначеного акту виконавцем було виконано ІІІ етап робіт, а саме: землевпорядні камеральні роботи в об'ємі 3 247 ділянок, стереотопографічні роботи в об'ємі 662.3 км МА. Наведені роботи відповідають умовам оформленого сторонами договору, документація, що була розроблена виконавцем по даним роботам передана замовнику в повному обсязі, претензій щодо виконаних робіт замовник до виконавця не пред'явлено.

Таким чином, враховуючи умови додаткової угоди № 3 від 04.02.2015 р. до договору, замовник свій обов'язок з оплати повинен був виконати по 16.09.2015 р. включно. Проте відповідач всупереч умовам договору, свого обов'язку по оплаті виконаних робіт не здійснив.

З огляду на те, що відповідачем не були проведені розрахунки у строки встановлені в договорі, то позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Українського державного підприємства «Укрхімтрансаміак» 9 862 148,51 грн. заборгованості за договором № 01/14 від 15 серпня 2014 р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що статтею 75 Господарського кодексу України встановлено, що державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Наказом Мінекономрозвитку України від 02.03.2015 р. № 205 затверджено порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки, відповідно до якого органи управління/відповідальні органи управління затверджують/ погоджують фінансовий план підприємства до 31 грудня.

Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 р. № 899 «Про порядок здійснення витрат суб'єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку» передбачено, що суб'єкти господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження річних фінансових планів у встановленому порядку можуть здійснювати витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом та реалізацією продукції. При цьому забороняється здійснювати витрати, зокрема, на капітальні інвестиції, до яких на сам перед належать витрати по виконанню робіт за договором № 01/04 від 15.08.2014 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п. 4.1. договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 04.02.2015 р. до договору № 01/14 від 15.08.2014), розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати:

4.1.1. Після підписання цього договору, замовник на підставі рахунку перераховує підряднику аванс у розмірі 70 відсотків від ціни договору зазначеної в пункті 3.1. цього договору.

4.1.2. Після виконання робіт у обсязі перерахованого авансу, оплата за виконані етапи робіт або за їх повністю завершені відокремлені частини здійснюються на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт за кожен календарний місяць (звітній період) протягом (п'яти) днів з моменту їх підписання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 11.09.2015 р. виконавцем замовнику було виставлено рахунок фактуру № СФ-0000005 та підписано акт № 4 здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 11.09.2015 р. на суму 9 862 148,51 грн. з виконання комплексу землевпорядних, стереотопографічних та картографічних робіт по земельним ділянкам магістрального аміакопроводу Тольяті-Горлівка-Одеса (українська ділянка).

Згідно зазначеного акту виконавцем було виконано ІІІ етап робіт, а саме: землевпорядні камеральні роботи в об'ємі 3 247 ділянок, стереотопографічні роботи в об'ємі 662.3 км МА. Наведені роботи відповідають умовам оформленого сторонами договору, документація, що була розроблена виконавцем по даним роботам передана замовнику в повному обсязі, претензій щодо виконаних робіт замовник до виконавця не має.

Таким чином, враховуючи умови додаткової угоди № 3 від 04.02.2015 р. до договору, замовник свій обов'язок з оплати повинен був виконати по 16.09.2015 р. включно. Проте відповідач всупереч умовам договору, свого обов'язку по оплаті виконаних робіт не здійснив , у зв'язку з чим у нього виник борг на суму у розмірі 9 862 148,51 грн.

Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення суми боргу у розмірі 9 862 148,51 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов про стягнення 9 862 148,51 грн. боргу визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.

При цьому судом відхиляються заперечення відповідача проти позову з огляду на те, що Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.03.2015 року № 205 «Про затвердження Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки» визначено, що наведений Порядок визначає процедуру складання, затвердження (погодження) та контролю виконання фінансового плану державного комерційного та казенного підприємства, а також господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі (далі - фінансовий план підприємства), у відповідності до наведеного Порядку, фінансовий план складається та затверджується у році, що передує плановому.

З огляду на наведене, фінансовий план відповідача на 2015 рік повинен був бути затверджений у 2014 році.

Крім того, суд дійшов висновку, що така обставина, як незатвердження витрат у фінансовому плані не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати виконаних робіт за договором № 01/04 від 15.08.2014 р., оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України № 11/446 від 15.05.2012 де вказано, що відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005, відсутність коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення за порушення зобов'язання.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Українського державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, код ЄДРПОУ 31517060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ИТ ТРАНЗИТ» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Е, офіс 9, код ЄДРПОУ 38514773) 9 862 148 (дев'ять мільйонів вісімсот шістдесят дві тисячі сто сорок вісім) грн. 51 коп. боргу.

3. Стягнути з Українського державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Марії Раскової, 15, код ЄДРПОУ 31517060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ИТ ТРАНЗИТ» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Е, офіс 9, код ЄДРПОУ 38514773) 147 932 (сто сорок сім тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 22 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

15.10.2015 р.

Суддя Спичак О.М.