Рішення

від 06.10.2015 по справі 911/3652/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"06" жовтня 2015 р. Справа № 911/3652/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд», м. Київ до Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів», Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь про стягнення 455728,50 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 - дов. від 18.05.2015 № 305 відповідача:не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлені можливими засобами зв'язку суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» (далі - відповідач) про стягнення 455728,50 грн., з яких 357154 грн. основний борг, 50001,56 грн. пеня та 48572,94 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про відступлення права вимоги від 22.08.2014 № 26-06/14 щодо сплати компенсації у строк визначений договором.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові. Також, представник позивача, надав суду докази відправки службою доставки на адресу відповідача копії ухвали господарського суду Київської області від 25.08.2015 про порушення провадження у справі, які залучені до матеріалів справи.

Відповідач, повідомлений можливими засобами зв'язку про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між позивачем у справі - покупець та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Єлизаветове» - постачальник було укладено біржовий договір поставки зерна врожаю 2014 року від 03.12.2013 № 1239 Ф (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник передає покупцю у власність товар: пшениця м'яка 2 клас (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його (п. 1.1 договору).

Кількість (тонн) товару (або за текстом договору «весь обсяг товару»): 388,000 (п. 1.1.1 договору).

Згідно п. 3.1 договору сума попередньої оплати (Пп) за цим договором складає 50 відсотків вартості всього обсягу товару, виходячи з мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення договору і становить 357154 грн., у тому числі ПДВ 59525,67 грн.

Цей договір набуває чинності з моменту його укладення та реєстрації на Аграрній біржі (п. 9.2 договору).

На виконання умов договору позивач перерахував товариству з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Єлизаветове» попередню оплату в розмірі 357154 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку ПАТ «Аграрний фонд» від 09.12.2013, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Між сторонами у справі укладено договір про відступлення права вимоги від 22.08.2014 № 26-06/14 (далі - договір про відступлення права вимоги), відповідно до умов якого, позивач - первісний кредитор передає відповідачу - новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за біржовим договором поставки зерна врожаю 2014 року від 03.12.2013 № 1239 Ф (далі - основний договір), укладеним між первісним кредитором та ТОВ «Укрзернопром-Єлизаветове» (далі - боржник) (п. 1.1 договору про відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1.2 договору про відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.

Згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору компенсацію у розмірі 357154 грн. шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора (п. 2.1 договору про відступлення права вимоги).

Пунктом 2.2 договору про відступлення права вимоги встановлено, що оплата компенсації новим кредитором первісному кредиторові в розмірі, передбаченому п. 2.1 договору, здійснюється протягом 4 календарних днів після набрання чинності цим договором.

У відповідності до п. 3.1 договору про відступлення права вимоги первісний кредитор передає новому кредитору всі документи (первинні документи, облікові регістри, бухгалтерську звітність та інші документи у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, договори), які засвідчують права, що передаються за цим договором та іншу інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором в момент підписання цього договору.

Новий кредитор підписуючи цей договір погоджується з тим, що надані первісним кредитором документи передбачені пунктом 3.1 цього договору, є такими, що надані в повному обсязі та достатніми для здійснення вимоги за основним договором (п. 3.2 договору про відступлення права вимоги).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 5.1 договору про відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за вказаним правочином позивач відступив відповідачу належні йому права вимоги, які витікають із біржового договору поставки зерна врожаю 2014 року від 03.12.2013 № 1239 Ф, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Єлизаветове».

У зв'язку з укладенням зазначеного договору про відступлення права вимоги, позивач повідомив боржника повідомленням про відступлення права вимоги від 22.08.2014 № 1630. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується квитанцією кур'єрської служби № 504493. Завірені копії вказаних документів залучені до матеріалів справи.

Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов договору про відступлення права вимоги від 22.08.2014 № 26-06/14 належним чином не виконав, в порушення п.п. 2.1, 2.2 зазначеного договору протягом 4 календарних днів з дати набрання чинності договором компенсацію за відступлене право вимоги у розмірі 357154 грн. не сплатив, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість перед позивачем в розмірі заявленої до стягнення суми 357154 грн. грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 357154 грн. заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо оплати компенсації за відступлене право вимоги, позивач на підставі п. 4.1 договору про відступлення права вимоги просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми, оплата якої прострочена, за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача за період прострочення з 27.08.2014 по 25.02.2015 складає 50001,56 грн.

Також, позивач на підставі п. 4.2 договору про відступлення права вимоги просить суд стягнути з відповідача за порушення строків виконання грошового зобов'язання щодо оплати компенсації за відступлене право вимоги одноразово штраф у розмірі 13,6 відсотків від суми зазначеної в п. 2.1 договору, який за розрахунком позивача складає 48572,94 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 357154 грн. основного боргу, 50001,56 грн. пені та 48572,94 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат зі сплати судового збору відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» (95051, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, 14, ідентифікаційний код 00951971) на користь Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, ідентифікаційний код 38926880) 357154 (триста п'ятдесят сім тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. основного боргу, 50001 (п'ятдесят тисяч одну) грн. 56 коп. пені, 48572 (сорок вісім тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 94 коп. штрафу, 9114 (дев'ять тисяч сто чотирнадцять) грн. 57 коп. витрат по сплаті судового збору

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 12.10.2015.