ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" жовтня 2015 р. Справа № 911/3807/15
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «РБ Містовище», м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «ПБС-Простір», м. Київ про звернення стягнення на предмет іпотеки, за участю представників:
позивача:ОСОБА_1, довіреність б/н від 22.04.2015 року; відповідача:не з'явилися; третя особа:не з'явилися;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «РБ Містовище» (відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «ПБС-Простір» про стягнення 23 498 590,85 грн. боргу за кредитним договором №01/15-12-2006 від 27.12.2006 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 20.03.2007 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2015 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «ПБС-Простір» та призначено справу до розгляду на 17.09.2015 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.09.2015 року розгляд справи було відкладено на 08.10.2015 року.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 08.10.2015 року не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, відповілач відзив на позов не надав.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
27.12.2006 року між відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія» (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «ПБС-Простір» (позичальник) було укладено кредитний договір №01/15-12-2006 (кредитний договір), згідно умов якого, в редакції додаткової угоди №2 від 27.11.2008 року до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит в сумі 19 615 000,00 грн. Термін поверненян кредиту позичальником банку - 27 листопада 2009 року.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
З метою забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «ПБС-Простір» (позичальник) за кредитним договором №01/15-12-2006 від 27.12.2006 року перед відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія», між відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія» (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю «РБ Містовище» (іпотекодавець), як майновим поручителем, було укладено договір іпотеки від 20.03.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за номером №1028 (договір іпотеки).
Відповідно до п. 1.2. договору іпотеки (в редакції договору про внесення змін від 07.02.2008 року до договору іпотеки) іпотекодавець на забезпеченя своєчасного та повного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором (основна сума кредиту, проценти (відсотки) за його користування, пеня (неустойка, штраф), передає в іпотеку іпотекодержателю належну йому на праві власності земельну ділянку площею 8,9505 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський район, Маковищанська сільська рада, і іменується надалі за текстом - предмет іпотеки або земельна ділянка. Земельна ділянка на дана для ведення садівництва. Кадастровий номер земельної ділянки - 3222784600:04:001:0011.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року по справі №64/294 були повністю задоволені позовні вимоги відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» до товариства з обмеженою відповідальністю «РБ Містовище», а саме звернено стягнення на предмет іпотеки (земельна ділянка площею 8,9505 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський район, Маковищанська сільська рада. Земельна ділянка на дана для ведення садівництва. Кадастровий номер земельної ділянки - 3222784600:04:001:0011) для задоволення майнових вимог відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» у розмірі 23 498 590,85 грн. за кредитним договором №01/15-12-2006 від 27.12.2006 року. Встанволено спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, визначено суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону україни «Про виконавче провадження».
Зазначене рішення суду у встановленому законом порядку набуло законної сили.
Вказані факти в силу ч. 2 ст. 35 ГПК України є преюдиціальним для цієї справи значенням у вирішенні даного спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини« згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.
Пунктом 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» визначає, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.
27.12.2013 року між відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія» (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (новий кредитор) було укладено договір купівлі-продажу права вимоги №3-233, згідно умов якого, первісний кредитор відступає за плату, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові відповідно до угоди на підставі якої відкрите акціонерне товариство Банк «БІГ Енергія» отримало право вимоги, визначеної у додатку №2, укладеної між первісним кредитором та боржником, а також відповідно до договору забезпечення (договір іпотеки).
Отже, згідно умов договору купівлі-продажу права вимоги №3-233 від 27.12.2013 року, відкрите акціонерне товариство Банк «БІГ Енергія» продало товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю «ПБС-Простір» за кредитним договором №01/15-12-2006 від 27.12.2006 року.
Також, 22.01.2014 року між відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія» (первісний іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (новий іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення права за договором іпотеки від 20.03.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, за номером №1028.
Як вбачається з листа від 21.08.2015 року №15-0-20740-0-33-15/2, на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження №31311615, з виконання наказу господарського суду міста Києва по справі №64/394 від 13.12.2011 року, однак даний виконавчий документ не виконується, оскільки державною виконавчою службою України вирішується питання стосовно визначення порядку подальшої реалізації належних боржникам земельних ділянок, яке буде вирішено після приведення нормативно-правових актів, якими регламентовано порядок примусової реалізації арештованого майна у відповідність до норм земельного законодавства, що і стало причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Згідно частини 1 статті 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку»: іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.
Відповідно до частини 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. А також, якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору (частина 3 статті 7 вказаного Закону).
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Згідно частин 1, 3, 4 статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно зі статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно приписів частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом укладення товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» від власного імені, з будь-якою особою-покупцем, договору купівлі-продажу земельної ділянки.
З огляду на зазначене та приймаючи до уваги факт невиконання позичальниками своїх зобов'язань за кредитним договором №01/15-12-2006 від 27.12.2006 року, враховуючи положення договору іпотеки від 20.03.2007 року, укладеного між сторонами у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак підлягають задоволенню.
Судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РБ Містовище» (04655, м. Київ, вул. Артема, буд. 1-5, оф. 617/12, код 34762785) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд 13, код 38750239) 23 498 590 (двадцять три мільйона чотириста дев'яносто вісім тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 85 коп. боргу, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме майно товариства з обмеженою відповідальністю «РБ Містовище» належну йому на праві власності - земельну ділянку площею 8,9505 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський район, Маковищанська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки - 3222784600:04:001:0011.
3. Визначити початкову вартість нерухомого майна земельної ділянки площею 8,9505 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський район, Маковищанська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки - 3222784600:04:001:0011 на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.
4. Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки за договором іпотеки від 20.03.2007 року шляхом укладення товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» від власного імені з будь-якою особою-покупцем договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 8,9505 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Макарівський район, Маковищанська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки - 3222784600:04:001:0011 на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.
7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РБ Містовище» (04655, м. київ, вул. Артема, буд. 1-5, оф. 617/12, код 34762785) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд 13, код 38750239) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати накази.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 13.10.2015р.
Суддя Т.Д. Лилак
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2015 |
Оприлюднено | 20.10.2015 |
Номер документу | 52303460 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Лилак Т.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні