Рішення
від 07.10.2015 по справі 911/3237/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2015 р. Справа № 911/3237/15

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт 61», Київська область, Білоцерківської район, с. Фурси

про стягнення 64646,48 доларів США та 350994,87 грн.

секретар судового засідання Шніт О.М.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_2 (довіреність №197/15 від 21 травня 2015 року);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 11 серпня 2015 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт 61» (далі - відповідач) про стягнення 64646,48 доларів США та 350994,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов генеральної кредитної угоди №26/11 від 3 березня 2007 року та укладеного на її підставі кредитного договору за №012/26/100 від 5 березня 2007 року. В результаті неналежного виконання взятих на себе зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Контракт 61» позивач звернувся з даними позовом до суду щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 57768,21 доларів США, заборгованості за процентами у розмірі 6878,27 доларів США, пені по кредиту у розмірі 298214,86 грн., пені по процентам у розмірі 47380,01 грн. та 5400,00 грн. штрафу.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 29 липня 2015 року та призначено справу до розгляду на 12 серпня 2015 року.

У судових засіданнях 12 серпня 2015 року та 15 вересня 2015 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви.

7 жовтня 2015 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти заявленого до стягнення штрафу у розмірі 5400,00 грн.

7 жовтня 2015 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль» (за договором - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Контракт 61» (за договором - позичальник) 3 березня 2007 року укладеного генеральну кредитну угоду №26/11 (далі - ГКУ).

Згідно пункту 1.1 ГКУ, кредитор, на підставі цієї генеральної кредитної угоди, зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у рамках цієї генеральної кредитної угоди і які є її невід'ємними частинами.

Відповідно до пунктів 1.2 (в редакції додаткової угоди №26/11/1 від 28 вересня 2009 року) та 1.3 (в редакції додаткової угоди №26/11/4 від 28 вересня 2011 року) ГКУ, загальний розмір основної (позичкової) заборгованості позичальника по кредитним договорам, авалям по векселях, укладених з позичальником в рамках даної угоди, в будь-який момент дії даної угоди не може перевищувати суми 1161728,68 грн. Строк користування кредитними коштами за даною угодою встановлюється до 2 березня 2015 року.

Згідно пункту 2.1 ГКУ, кредитор надає позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

5 березня 2007 року між позивачем (за договором - кредитор) та відповідачем (за договором - позичальник) укладено кредитний договір №012/26/100 до генеральної угоди (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору (в редакції додаткової угоди №012/26/100/3 від 28 вересня 2011 року), кредитор на положеннях та на умовах цього договору, надає позичальнику кредит у сумі 191000,00 доларів США строком до 2 березня 2015 року (включно), зі сплатою 12,5 процентів річних.

Згідно пункту 6.1 договору, позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених цим договором. Заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість, що включає проценти за кредит та основну заборгованість за кредитом) погашається позичальником відповідно до графіка погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток №1 до цього договору) щомісяця у формі ануїтетного платежу, починаючи з першого місяця користування кредитом (або з місяця, наступного за закінченням відстрочки погашення основної суми, у випадку її надання).

Пунктом 6.5 договору передбачено, що позичальник зобов'язується надавати кредитору, щоквартально, до 25 числа наступного місяця, бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати та їх використання, та додатково, за запитом кредитора, і інші матеріали з видачі, перевірки забезпечення кредиту та контролю за його використанням і повернення, в тому числі інформацію про рух коштів по основному та додатковим поточним рахункам, інші документи про діяльність позичальника.

Згідно пункту 6.6 договору, позичальник зобов'язується протягом строку дії цього договору і до повного виконання власних зобов'язань по ньому, щомісячно проводити свої безготівкові розрахунки через рахунки, відкритті в «ОСОБА_1 Аваль» в обсязі, пропорційному частці наданого позичальнику кредитором кредиту у загальному обсязі кредитного портфелю позичальника. Переведення позичальником оборотів до «ОСОБА_1 Аваль» повинно бути здійснено протягом 2-х місяців від дати підписання цього договору.

Відповідно до пункту 10.2 договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом передбачених п. 1.1, 6.1 даного договору, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, за кожен день прострочення.

Згідно пункту 10.5 договору, за невиконання зобов'язань, передбачених п. 6.5-6.12 цього договору, позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 600,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на 23 червня 2015 року за відповідачем утворилась наступна заборгованість: 57768,21 доларів США - заборгованість за кредитом, 6878,27 доларів США - заборгованість за відсотками.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 1056 1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 57768,21 доларів США та заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 6878,27 доларів США залишилась непогашеною. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 57768,21 доларів США та заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 6878,27 доларів США підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені (том 1, а.с. 15-21), наданий позивачем, є обґрунтованим та вірним, отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені, нарахованої на прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 298214,86 грн. та пені, нарахованої на простроченні відсотки у розмірі 47380,01 грн.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно, кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в період: липень 2014 року - березень 2015 року (9 місяців) порушував умови п. 6.5 договору.

Отже, розмір штрафу у сумі 5400,00 грн. (600,00 грн.*9 місяців = 5400,00 грн.), що передбачений пунктом 10.5 договору, є обґрунтований та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29 червня 2010 року «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). При цьому, законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт 61» (09150, Київська область, Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Чкалова, 17, код 32456444) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (01001, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909) - 57768 (п'ятдесят сім тисяч сімсот шістдесят вісім) доларів 21 центів заборгованості за кредитом, 6878 (шість тисяч вісімсот сімдесят вісім) доларів 27 центів заборгованості за процентами, 298214 (двісті дев'яносто вісім тисяч двісті чотирнадцять) грн. 86 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 47380 (сорок сім тисяч триста вісімдесят) грн. 01 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 5400 (п'ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. штрафу та 35505 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ять) грн. 89 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 13 жовтня 2015 року

Суддя Д.Г. Заєць

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення07.10.2015
Оприлюднено20.10.2015
Номер документу52303463
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/3237/15

Рішення від 07.10.2015

Господарське

Господарський суд Київської області

Заєць Д.Г.

Ухвала від 29.07.2015

Господарське

Господарський суд Київської області

Заєць Д.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні