Рішення

від 08.10.2015 по справі 915/1685/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року Справа № 915/1685/15

за позовом: Приватного підприємства В«РембудінтелектВ» /АДРЕСА_1, 55001/

до відповідача: Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації /вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030 /

про стягнення 444839,39 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 02.09.2015 № 02-2015)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 14.04.2015 № 243/01-04)

CУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 254830,10 грн. основного боргу, 147291,80 грн. інфляційних нарахувань, 23908,94 грн. 3% річних та 18808,55 грн. пені.

Заявлений позов позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати робіт з капітального ремонту дороги по пров. Ульяновському (від вул. Пархоменка до вул. Садової) у м. Вознесенську Миколаївської області, виконаних позивачем за договором від 06.09.2012 № 1409, укладеним між сторонами.

Відповідач позов позивача визнав частково, а саме в частині суми основного боргу в розмірі 254830,10 грн. Щодо решти позовних вимог відповідач заперечив, пояснюючи це тим, що розмір пені не встановлений сторонами у договорі, відповідач вчинив всі необхідні дії для оплати виконаних позивачем робіт, проте у зв'язку з відсутністю підкріплення з єдиного казначейського рахунку оплату бюджетних фінансових зобов'язань відповідача перед позивачем ГУ ДКСУ у Миколаївській області не провело.

Ухвалою суду від 18.09.2015 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 08.10.2015 о 10 год. 30 хв.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2012 між сторонами був укладений договір про закупівлю робіт за державні кошти № 1409 (далі - договір), за яким позивач зобов'язався у 2012 році виконати, відповідач прийняти і оплатити такі роботи: капітальний ремонт дороги по пров. Ульяновському (від вул. Пархоменка до вул. Садової) у м. Вознесенську Миколаївської області.

Відповідно до п.п. 3.1., 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. договору:

- ціна договору становить 364043,00 грн.;

- розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати відповідачем позивачу авансу у розмірі до 30% вартості річного обсягу робіт. Позивач зобов'язався використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних матеріалів, конструкцій, виробів, інших матеріально-технічних ресурсів та виконання робіт. Позивач протягом одного місяця з дня надходження коштів як попередньої оплати (авансу) підтверджує їх використання актом виконаних робіт або проміжним актом про використання коштів за призначенням;

- усі платіжні документи за даним договором оформлюються з дотриманням вимог законодавства. Позивач надсилає відповідачу рахунок протягом 3 днів з дня підписання акту виконаних робіт;

- до рахунку додаються документи про обсяги виконаних робіт та їх вартість, якими є акти виконаних робіт (ф. № КБ-2в, ф. №КБ-3). Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються позивачем та передаються відповідачу;

- оплату виконаних робіт відповідач проводить поетапно по мірі надходження з бюджету цільових коштів на оплату видатків по будівництву (реконструкції) об'єкту в сумі, що не перевищує розмір фактичного надходження коштів з бюджету. Подальша оплата виконаних робіт здійснюється при наступних надходженнях коштів з бюджету до проведення повного розрахунку (умова із відкладальною обставиною відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 7.3. договору за порушення зобов'язань за договором відповідач несе відповідальність згідно з діючим законодавством та нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 10.1. договору договір набирає чинності з дати підписання договору і діє до 31.12.2012, а в частині гарантійних зобов'язань протягом 24 місяців з дати вводу об'єкта в експлуатацію.

На виконання умов договору, відповідач сплатив позивачу аванс у розмірі 109212,90 грн., що підтверджується банківською випискою від 16.10.2012 та поясненнями сторін.

На виконання умов договору, позивач виконав, а відповідач прийняв роботи з капітального ремонту дороги по пров. Ульяновському (від вул. Пархоменка до вул. Садової) у м. Вознесенську Миколаївської області вартістю 364043,00 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 10.12.2012 (типова форма № КБ-3), актом прийому виконаних будівельних робіть за листопад 2012 року від 10.12.2012 (типова форма № КБ-2в), довідкою Вознесенської ОДФІ від 19.08.2014 № 02-232/70 поясненнями сторін та іншими доказами.

Проте, відповідач до цього часу повну вартість виконаних позивачем за договором робіт не оплатив, підтверджена матеріалами справи сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором становить 254830,10 грн., що визнається сторонами.

Позивач звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості, проте відповідач суму боргу не сплатив, пояснюючи це відсутністю фінансування. Дана обставина підтверджується листами відповідача від 12.04.2013 № 191/01-04, від 15.09.2014 № 423/01-07, від 12.05.2014 № 250/01-07 та поясненнями сторін.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Отже, за своєю правовою природою договір підряду є відплатним договором, при цьому право підрядника вимагати остаточної оплати виконаних робіт , якому кореспондується відповідний обов'язок замовника, обумовлене виконанням робіт належним чином та у погоджений строк і виникає після їх остаточної здачі.

Як встановлено судом у п. 4.4. договору сторони передбачили, що оплату виконаних робіт відповідач проводить поетапно по мірі надходження з бюджету цільових коштів на оплату видатків по будівництву (реконструкції) об'єкту в сумі, що не перевищує розмір фактичного надходження коштів з бюджету. Подальша оплата виконаних робіт здійснюється при наступних надходженнях коштів з бюджету до проведення повного розрахунку (умова із відкладальною обставиною відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України).

Господарський суд вважає, що вищенаведені положення договору щодо оплати підрядних робіт за умови надходження коштів з бюджету не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України, оскільки дана умова, по-перше, стосується лише обов'язку відповідача, при цьому ніяким чином не обумовлюючи відповідного обов'язку позивача з виконання робіт, а по-друге, не відповідає критерію невідомості щодо можливості її настання, оскільки має характер вірогідної, тобто укладаючи договір з такою умовою сторони припускали і розраховували саме на належне виконання свого обов'язку відповідачем та здійснення ним оплати підрядних робіт.

Як встановлено судом у п. 10.1. договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з дати підписання договору і діє до 31.12.2012, а в частині гарантійних зобов'язань протягом 24 місяців з дати вводу об'єкта в експлуатацію.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Господарський суд вважає, що відповідач, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, мав оплатити повну вартість виконаних позивачем за договором робіт в будь - якому разі до закінчення строку дії договору, тобто до 31.12.2012.

Як встановлено судом відповідач до цього часу повну вартість виконаних позивачем за договором робіт не оплатив, підтверджена матеріалами справи сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором становить 254830,10 грн., що визнається сторонами.

За встановлених обставин, господарський суд вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 254830,10 грн. ґрунтується на фактичних обставинах справи та чинному законодавстві України, а отже підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За цих підстав, господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 147291,80 грн., нарахованих за період з січня 2013 року по липень 2015 року, підлягає повному задоволенню судом.

Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, господарський суд вважає, що позов позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 23908,94 грн., нарахованих за період з 01.01.2013 по 31.08.2015, підлягає частковому задоволенню в сумі 20379,43 грн. з підстав помилки у розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Господарським судом встановлено, що сторони не узгодили у договорі сплату та розмір пені за неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати робіт, а тому позивачу слід відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 18808,55 грн.

Господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти задоволення позову позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, що відповідач вчинив всі необхідні дії для оплати виконаних позивачем робіт, проте у зв'язку з відсутністю підкріплення з єдиного казначейського рахунку оплату бюджетних фінансових зобов'язань відповідача перед позивачем ГУ ДКСУ у Миколаївській області не провело, з наступних підстав.

Передбачені ст. 625 ЦК України встановлений індекс інфляції та 3% річних не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Крім того, ст. 617 ЦК України передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації (вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030, код 03365676) на користь Приватного підприємства В«РембудінтелектВ» (АДРЕСА_1, 55001, код 34597175) 254830 (двісті п'ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять) грн. 10 коп. основного боргу, 147291 (сто сорок сім тисяч двісті дев'яносто одна) грн. 80 коп. інфляційних нарахувань, 20379 (двадцять тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 43 коп. 3% річних та 6337 (шість тисяч триста тридцять сім) грн. 52 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 13.10.2015.

Суддя Д.О.Бездоля