ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.10.2015 Справа № 920/1274/15
Господарський суд Сумської області, у складі судді Лугової Н.П., при секретарі судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши матеріали справи № 920/1274/15:
за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю «Говтва», смт. Решетилівка, Решетилівський ..
район, Полтавська область;
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба»,
смт. Велика Писарівка, Великописарівський район, Сумська
область;
про визнання договору купівлі - продажу недійсним,
За участю представників сторін:
Від позивача: представник ОСОБА_1 (довіреність № 503 від 10.09.2014 року);
Від відповідача: не з'явився;
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу трактора ZETOR 16245 № 30/11, укладений між сторонами по справі 30.11.2014 року, а також покласти на відповідача судові витрати, пов'язані із оплатою судового збору.
12 жовтня 2015 року позивач подав заяву б/н від 12.10.2015 року, в якій просить суд долучити до матеріалів справи передавальний акт від 19.08.2013 року.
Подані документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 12.10.2015 року не прибув, але надіслав відзив № 240 від 05.10.2015 року, в якому зазначає, що позовні вимоги позивача визнає в повному обсязі.
Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
30 листопада 2014 року між сторонами було укладено договір купівлі - продажу № 30/11, за умовами якого позивач поставив відповідачу товар, а саме Трактор ZTS-16245 інв. № 513-10104-0005 вартістю 6 200 грн. 00 коп., а відповідач в свою чергу прийняв і оплатив товар.
12 березня 2015 року рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області по справі № 546/1182/14-ц за позовом ОСОБА_2 до СТОВ «Говтва» Решетилівського району Полтавської області про витребування майна із чужого незаконного володіння, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено, витребувано із незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Говтва» Решетилівського району Полтавської області на користь ОСОБА_2 трактор ZETOR 16245, заводський номер 17-03581, реєстраційний номер 19006ВІ та стягнуто із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Говтва» на користь ОСОБА_2 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 243 гривні 00 копійок.
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 17.04.2015 року по справі №546/1182/14-ц апеляційну скаргу СТОВ «Говтва» відхилено, рішення Решетилівського районного суду від 12 березня 2015 року залишено без змін.
Вищезазначеним рішенням суду було встановлено, що трактор ZETOR 16245, заводський номер 17-0358, реєстраційний номер 19006ВІ належить на праві власності позивачу ОСОБА_2 та зареєстрований за ним, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію машини серія № 069367 від 10 грудня 2013 року та листом Державної інспекції сільського господарства України в Полтавській області від 20 січня 2015 року № 01-14/108. Також в рішенні по справі № 546/1182/14-ц було зазначено, що за передавальним актом станом на 19 серпня 2013 року ТОВ «Гарант-5» у зв'язку з припиненням ТОВ «Гарант-5» шляхом приєднання до СТОВ «Говтва» передало окрім іншого майна до СТОВ «Говтва» також і трактор ZETOR 16245, інвентарний номер 1123.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що укладений між сторонами договір купівлі - продажу № 30/11 не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема вимогам ст. 658 Цивільного кодексу України, оскільки позивач не є власником майна проданого за вищевказаним договором.
Відповідно до приписів статті 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають в тому числі із угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, а згідно ст. 147 Господарського кодексу, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
Згідно положень ст.ст. 655, 656 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу - це угода, за якою одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, за умовами яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З положень статті 658 Цивільного кодексу України вбачається, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Відповідно до приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В ході розгляду спору судом встановлено, що майно, яке було предметом договору купівлі - продажу № 30/11 від 30.11.2014 року є власністю ОСОБА_2, що підтверджується рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 12 березня 2015 року по справі № 546/1182/14-ц. Вищевказане рішення суду набрало законної сили та є чинним.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.
Як вбачається з відзиву відповідача № 204 від 05.10.2015 року, останній викладені в позовній заяві вимоги визнає повністю.
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт того, що позивач не є власником майно проданого за договором купівлі - продажу № 30/11 від 30.11.2014 року, суд дійшов висновку, що спірний договір укладено всупереч приписів ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 658 Цивільного кодексу України, що є підставою визнання недійсності правочину. Отже, заявлені вимоги щодо визнання договору купівлі - продажу № 30/11 від 30 листопада 2014 року є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір купівлі - продажу № 30/11 від 30.11.2014 року, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Говтва» (38400, Полтавська область, Решетилівський район, смт. Решетилівка, вул. Фрунзе, 96, код 13952156) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Дружба» (42800, Сумська область, Великописарівський район, смт. Велика Писарівка, вул. Московська, 22, код 30903007).
3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба» (42800, Сумська область, Великописарівський район, смт. Велика Писарівка, вул. Московська, 22, код 30903007) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Говтва» (38400, Полтавська область, Решетилівський район, смт. Решетилівка, вул. Фрунзе, 96, код 13952156) 1 218 грн. 00 коп. судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 15.10.2015 року.
Суддя Н.П. Лугова
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2015 |
Оприлюднено | 20.10.2015 |
Номер документу | 52303788 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Лугова Наталія Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні