Постанова

від 07.10.2015 по справі 910/659/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2015 р. Справа№ 910/659/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Власова Ю.Л.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання - Киниці А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія "Транс-Юг"

на рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2015

у справі № 910/659/15-г (суддя Селівон А.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна транспортна компанія"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія "Транс-Юг"

про звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 6 026 163,91 грн.

за участю представників:

від позивача: Горбенко К.О.,

від відповідача: не з'явились,

від третьої особи: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Банк Камбіо" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Універсальна транспортна компанія" про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 31.07.2008, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Вегерою Л.О., зареєстрованим в реєстрі за № 155, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 27-2008 від 31.07.2008 в загальній сумі 6 026 163,91 грн., а саме: 5 400 000,00 грн. заборгованості по кредиту та 626 163,91 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами, встановивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження органом державної виконавчої служби за місцезнаходженням предмета іпотеки за початковою ціною реалізації, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який визначений в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на невиконання ТОВ "Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія "Транс-Юг" умов кредитного договору № 27-2008 від 31.07.2008 в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами, забезпеченого іпотекою на підставі укладеного між сторонами у даній справі договору іпотеки від 31.07.2008.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.04.2015 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ "Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія "Транс-Юг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2015 скасувати в частині стягнення 25 298,63 грн. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки після закінчення строку на повернення кредиту 04.11.2014, банк продовжував нараховувати проценти по ньому.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 апеляційну скаргу ТОВ "Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія "Транс-Юг" у справі № 910/659/15-г прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати від 06.10.2015 у зв'язку з виходом з відпустки судді Станіка С.Р., який входить до складу постійної колегії суддів згідно з рішенням зборів суддів, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Власов Ю.Л., Станік С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 апеляційну скаргу ТОВ "Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія "Транс-Юг" у справі № 910/659/15-г прийнято до провадження новим складом колегії, ухвалено здійснювати її розгляд в раніше призначеному судовому засіданні 07.10.2015.

В судове засідання 07.10.2015 представники відповідача та третьої особи не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності зазначених представників.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Місцевим господарським судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, 31.07.2008 між ТОВ "Універсальний комерційний банк "Камбіо", правонаступником якого є ПАТ "Банк Камбіо", та ТОВ "Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія "Транс-Юг" (позивальник за договором) укладено кредитний договір № 27-2008, на умовах якого позивач зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредиту у сумі 6 520 000,00 грн. зі сплатою 21% процентів річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості 29.10.2009 включно.

Розділами 2 - 4 кредитного договору сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін тощо.

Відповідно до п. 5.6 кредитного договору він вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

За умовами п. 2.1 кредитного договору банк відкриває рахунок № 20637000270086 в гривні для обліку кредиту та рахунок № 20682000270086 в гривні для обліку нарахованих та сплачених процентів.

Згідно із п. 2.2 кредитного договору у разі відсутності обмежень, встановлених п. 3.2.3 договору, банк надає позичальнику кредит шляхом перерахування коштів на поточний рахунок.

Як встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується скаржником, позивач на виконання вимог чинного законодавства та умов кредитного договору надав третій особі - ТОВ "Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія "Транс-Юг" кредит в сумі 6 520 000,00 грн., про що свідчить банківська виписка за особистим рахунком № 20637000270086.980 за період з 31.07.2008 по 01.01.2015.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Проценти за користування кредитом нараховуються банком у валюті кредиту на фактично отриману позичальником суму кредиту за фактичний строк користування ним, з дня видачі кредиту по день повернення кредиту (п. 2.2 кредитного договору).

Кількість днів для розрахунку процентів визначається факт/факт (фактична кількість днів у місяці та у році).

Нарахування процентів здійснюється щомісячно за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число включно поточного місяця та в день повернення кредиту. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Сторони у п. 2.3 кредитного договору погодили, що позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно у строк, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день повернення кредиту на рахунок № 20682000270086 в гривні в ТОВ УКБ "Камбіо", МФО 380399.

Додатковими угодами до кредитного договору: б/н від 15.01.2009, б/н від 25.03.2009, б/н від 12.02.2010, б/н від 17.02.2011, б/н від 02.03.2012 сторонами внесено зміни до п.1.1 кредитного договору в частині розміру кредиту, терміну його повернення та процентів річних, а саме: банк у разі відсутності обмежень, передбачених п.3.2.3 договору, зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у сумі 6 520 000,00 грн. зі сплатою 19,8% річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості 29.10.2009 включно; 5400 000,00 грн. зі сплатою 19,8 % річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості 12.02.2010 включно; 6 520 000,00 грн. зі сплатою 19,8 % та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості 01.03.2011 включно; 6 520 000,00 грн. зі сплатою 19,8 % річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості 01.03.2012 р. включно; 6 520 000,00 грн. зі сплатою 16% річних та кінцевим терміном всієї заборгованості 04.11.2013 включно; на умовах, визначених договором відповідно до вказаних додаткових угод.

Додатковою угодою б/н від 01.08.2012 внесено зміни до п. 1 кредитного договору, якими словосполучення "щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі 19,8% річних" замінено на словосполучення "щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі 16,0 % річних".

Додатковою угодою б/н від 28.12.2012 внесено зміни до п. 1 кредитного договору, відповідно до якого словосполучення "щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 % річних" замінено на "щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами в розмірі 3,0% річних", угода набирає чинності з 01.01.2013.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Місцевим господарським судом було встановлено та не заперечується скаржником, що ним були порушені договірні зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасності повернення кредиту та сплати відсотків, внаслідок чого станом на 01.01.2015 з урахуванням повернення частини кредиту в сумі 1 120 000,00 грн. та сплати 1 328 754,49 грн. простроченої заборгованості з процентів за користування кредитними коштами, у позичальника за кредитним договором наявна прострочена заборгованість по поверненню кредиту в сумі 5 400 000,00 грн., та 626 163,91 грн. простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитним коштами, що підтверджується відповідними виписками банку.

Місцевим господарським судом також було встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 27-2008 від 31.07.2008 між позивачем та ТОВ "Універсальна транспортна компанія" (іпотекодавець за договором) укладено договір іпотеки (майнової поруки) від 31.07.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верегою Л.О., за реєстровим № 155, іпотекою за яким забезпечено вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 27-2008 від 31.07.2008 (а також будь-якими додатковими угодами (договорами) до нього), який укладений між іпотекодержателем та ТОВ "Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія "Транс-Юг" (позичальник), за умовами якого останній зобов'язаний іпотекодержателю в строк до 29.10.2009 включно повернути кредит в розмірі в сумі 6 520 000,00 грн., сплатити проценти за користування ним у розмірі 21% процентів річних та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (далі - основне зобов'язання). Іпотекою за договором також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: штрафних санкцій, передбачених договорів; витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов договору.

Пунктом 1.2 договору іпотеки сторони погодили, що в забезпечення виконання позичальником зобов'язань, вказаних у п. 1.1 договору, перед іпотекодержателем, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку майно, належне йому на праві власності, а саме: вертоліт пасажирський Eurocopter AS350BA, заводський номер 2392, виготовлювач - Еврокоптер (Франція), рік виготовлення - 1990, реєстраційне посвідчення повітряного судна № РП 3453/1 від 26.01.2007, державний реєстраційний знак UR-AFMC.

Предмет іпотеки є власністю іпотекодавця, що підтверджується біржовим договором (угодою) від 26.01.2007, укладеним іпотекодавцем з ТОВ "Торговий дім "УТН-Дніпро" (п. 1.3 договору іпотеки). Балансова вартість вертольоту згідно з довідкою від 31.07.2008 становить 1 577 113,06 грн. без ПДВ (п. 1.4 договору іпотеки), балансова вартість предмету іпотеки - вертольоту, згідно з п. 1.5 договору іпотеки, становить 6 775 500,00 грн.

На строк дії договору іпотеки предмет іпотеки залишається у володінні та користуванні іпотекодавця та базується за адресою: постійний злітно-посадковий майданчик "Київ (Гідропарк)" (п. 1.6 договору іпотеки).

Розділами 2 - 5 договору іпотеки сторонами погоджені строк і порядок виконання зобов'язань, забезпечених предметом іпотеки, порядок звернення стягнення та реалізації предмета іпотеки, відповідальність сторін тощо.

Відповідно до п. 6.2 договору іпотеки цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором. У випадку продовження строку виконання зобов'язань за кредитним договором, іпотека, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань.

Договором від 27.03.2009 про внесення змін до договору іпотеки сторони виклали пункт 1.1 договору іпотеки в наступній редакції: Іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 27-2008 від 31.07.2008 (а також будь-якими додатковими угодами (договорами) до нього), який укладений між іпотекодержателем та ТОВ "Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія "Транс-Юг", за умовами якого останній зобов'язаний іпотекодержателю в строк до 12.02.2010 включно повернути кредит в розмірі в сумі 6 520 000,00 грн., сплатити проценти за користування ним у розмірі 21% процентів річних, та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

На підтвердження реєстрації іпотеки позивачем надана суду копія Витягу з Державного реєстру іпотек у порядку доступу нотаріусів № 89660980 від 13.03.2015 (реєстраційний номер обтяження 7668090).

У зв'язку з порушенням ТОВ "Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія "Транс-Юг" умов кредитного договору позивачем були направлені на адресу відповідача та третьої особи вимоги за вих. № 30/1458 від 06.08.2012 та № 32/1236 від 26.06.2013 про сплату суми простроченої заборгованості за кредитом та процентів за користування грошовими коштами, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних фіскальних чеків № 2343, 2344 від 06.08.2012, №№ 5942, 5943 від 04.07.2013 та списків згрупованих рекомендованих відправлень від 06.08.2012 та 04.07.2013, а також неодноразово направлялись вимоги № 32/1277 від 03.07.2013, № 32/2352 від 02.12.2013, № 32/2494 від 17.12.2013 про повернення суми виданого кредиту та сплати процентів за прострочення погашення кредиту, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями фіскальних чеків № 5942 від 04.07.2013, № 5546 від 04.12.2013, № 1904 від 19.12.2013 та списків згрупованих рекомендованих відправлень від 04.07.2013, 04.12.2013 та 19.12.2013 відповідно. Крім того позивач повідомив відповідача та третю особу про порушення зобов'язань за кредитним договором з одночасним попередженням про можливість звернення стягнення на заставлене майно та/або звернення з відповідною заявою до суду.

Проте, направлені вимоги про сплату грошових коштів залишені без відповіді та без задоволення.

Розділом 4 договору іпотеки сторони узгодили порядок звернення стягнення та реалізації предмета іпотеки.

Так, у п. 4.1 договору іпотеки сторони погодили, що іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у випадках, зокрема, якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором № 27-2008 від 31.07.2008 воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні позичальником кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки; порушення позичальником обов'язків за кредитним договором та невиконання вимоги іпотекодержателя про дострокове виконання основного зобов'язання тощо.

Відповідно до п. 4.2 договору іпотеки у випадку порушення іпотекодавцем обов'язків за договором та/або порушення позичальником обов'язків за кредитним договором іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із п. 4.3 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріусу з порядком задоволення вимог іпотекодержателя, передбаченим п. 4.4 договору.

У п. 4.4 договору визначено, що у випадку звернення з будь-яких підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених п. 4.1 договору, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги одним з наступних способів: шляхом прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність в рахунок виконання основного зобов'язання; шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти договір. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі незалежної експертної оцінки предмета іпотеки. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до договору, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.5 договору іпотеки у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса реалізація предмета іпотеки здійснюється шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Застава повітряних суден регулюється за правилами, визначеними цим Законом

Відповідно до ч. 5 ст. 3 наведеного Закону іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 зазначеного Закону встановлено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що сам факт закінчення строку дії кредитного договору за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору.

Відповідно до приписів статей 589, 590 ЦК України, ч. 1 ст. 12 та ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" заставодержатель (іпотекодержатель) має право звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

Визнавши обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, в силу приписів ст. 38, ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 4.4.3 постанови від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", з урахуванням положення ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У випадку застосування процедури продажу предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, навіть за наявності згоди сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, початкова ціна такого продажу повинна бути встановлена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків вартості майна, визначеної шляхом його оцінки.

Отже місцевий господарський суд, встановивши суму заборгованості за основним зобов'язанням, дійшов вірного висновку, про задоволення вимог кредитора за кредитним договором про звернення стягнення на заставне майно, встановивши спосіб його реалізації шляхом продажу на публічних торгах з початковою ціною реалізації, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Скаржник не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія "Транс-Юг" на рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2015 у справі № 910/659/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2015 у справі № 910/659/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Ю.Л. Власов

С.Р. Станік