Постанова

від 12.10.2015 по справі 815/4220/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4220/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Піньковській О.С.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом приватного підприємства В«ЄвроімексВ» до державної податкової інспекції у Київському районі районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.07.2015р., -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 жовтня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства В«ЄвроімексВ» до державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.07.2015р. про збільшення грошового зобов'язання приватного підприємства «Євроімекс» (код ЄДРПОУ - 37169054) з податку на додану вартість на суму 536 068,00 грн. (п'ятсот тридцять шість тисяч шістдесят вісім гривень 00 коп.) та застосування штрафних санкцій у сумі 267 534,00 грн. (двісті шістдесят сім тисяч п'ятсот тридцять чотири гривні 00 коп).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової виїзної перевірки позивача складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності позивача в період, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить діючому законодавству. Так, позивач зазначив, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують здійснення господарських операцій з ПП «Нефертум», ТОВ «Метро-Юг», ТОВ «Таір груп», ТОВ «Авва Україна», ТОВ «Хорост», ТОВ «Сатис», Тов «Ладона», ПП «Ін кар», що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача та необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях, зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» № 243-п від 25.05.2015р., згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства В«ЄвроімексВ» (код ЄДРПОУ 37169054) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2014р. по 31.08.2014р.

За результатами перевірки складено акт № 1606/22-03 від 16.06.2015р. «Про результати документальної позапланової перевірки приватного підприємства В«ЄвроімексВ» , код ЄДРПОУ 37169054, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2015р. по 31.08.2015р.» (а.с. 12-32), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітних (податкових) періодів на загальну суму 535067,94 грн., а саме по періодах: липень 2014 року - 280320,82 грн.; серпень 2014 року - 254747,12 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.07.2015р. про збільшення грошового зобов'язання приватного підприємства «Євроімекс» (код ЄДРПОУ - 37169054) з податку на додану вартість на суму 536 068,00 грн. (п'ятсот тридцять шість тисяч шістдесят вісім гривень 00 коп.) та застосування штрафних санкцій у сумі 267 534,00 грн. (двісті шістдесят сім тисяч п'ятсот тридцять чотири гривні 00 коп.

За актом перевірки підставою для нарахування оскаржуваним рішенням зобов'язань з податку на додану вартість, стали викладені податковим органом в акті перевірки висновки про завищення податкового кредиту по фінансово-господарських операціях за період липень-серпень 2014 року з ПП «Нефертум», ТОВ «Метро-Юг», ТОВ «Таір груп», ТОВ «Авва Україна»,ТОВ «Хорост» , ТОВ «Сатис», Тов «Ладона», ПП «Ін кар».

Позивач, не погоджуючись з зазначеним рішенням податкового органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить його скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно п.78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно п. 78.4-78.5 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Судом встановлено, що копію наказу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» № 243-п від 25.05.2015р. та направлення 25.05.2015р. вручено під розписку директору приватного підприємства В«ЄвроімексВ» ОСОБА_2.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.07.2015р. є виявлені під час проведення перевірки порушення п.198.3, п.198.6, ст.198 ПК України.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14. 1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

В акті перевірки зазначено, що за період 01.07.2014р. по 31.08.2014р. ПП В«ЄвроімексВ» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1325799,00 грн. (а.с. 29).

У ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП В«ЄвроімексВ» щодо повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2015р. по 31.08.2014р. державною податковою інспекцією у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області встановлено його завищення на суму 535068,00 грн., в тому числі у липні 2014 року 280321,00 грн, в серпні 2014 року - 254747,00 грн. що входить до вартості придбання робіт/послуг від постачальників: ПП «Нефертум», ТОВ «Метро-Юг», ТОВ «Авва Україна», ТОВ «Таір груп», ТОВ «Хорост» , ТОВ «Сатис», Тов «Ладона», ПП «Ін кар».

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від зазначених контрагентів, до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.

Відповідно п.138.1 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Відповідно п.138.2 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Судом встановлено, що 01.04.2014р. між приватним підприємством ПП «Нефертум» (Постачальник) та приватним підприємством В«ЄвроімексВ» укладено договір поставки №09/04, відповідно п.1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність в погоджені строки другій стороні овочі та фрукти (товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього договору. Згідно п.п. 2, 3 вказаного договору форма оплати вартості поставленого товару: безготівковий розрахунок, за допомогою перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата вартості поставленої продукції проводиться Покупцем самостійно, безготівково в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Загальна сума цього Договору Сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленої продукції протягом дії цього Договору. Продукція постачається на попередньо погоджених Сторонами умовах відповідно до правил ІНКОТЕРМС (2010 року) (т. 2, а.с. 160-161).

Згідно договору № 09/04 від 01.04.2014 р. ПП «Нефертум» (код ЄДРПОУ 39066451), за період з 01.07.2015р. по 31.08.2014р. оформлено та виписало для ПП «Євроімекс» наступні видаткові та податкові накладні: № 112 від 01.07.14р., № 56 від 01.07.14 р. (т.2, а.с. 180-181); № 113 від 01.07.14р., № 57 від 01.07.14 р. (т.2, а.с.182-183); № 114 від 02.07.14р., № 58 від 02.07.14 р. (т.2, а.с.184-185); № 115 від 04.07.14 р., № 59 від 04.07.14 р. (т.2, а.с. 186-187) № 116 від 09.07.14 р., № 60 від 09.07.14 р. (т.2, а.с.188-189); № 88 від 27.06.14 р., № 35 від 27.06.14 р. (т.2, а.с. 178-179).

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідного періоду, даним декларацій з ПДВ за період липень - серпень 2014 року.

Згідно ЄРПН податкові накладні зареєстровані не були, оскільки були виписані в рамках дії одного договору та на суму менше 10 тис. грн.

На підтвердження оплати згідно зазначеного договору позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень: № 264 від 15.05.2014р., № 273 від 20.05.2014р., № 326 від 03.06.2014р., № 345 від 06.06.2014р., № 363 від 11.06.2014р., № 371 від 13.06.2014р., № 382 від 16.06.2014р., № 388 від 18.06.2014р., № 395 від 19.06.2014р.,№ 391 від 19.06.2014р., № 443 від 04.07.2014р., № 561 від 14.08.2014р., № 567 від 18.08.2014р. (а.с. 165-177)

Крім того, на підтвердження здійснення розрахунків з контрагентом ПП «Нефертум» (код ЄДРПОУ 39066451) надано до суду належним чином засвідчену копію виписки по банківському рахунку № 26007312064901 ПП В«ЄвроімексВ» за період з 01.04.2014р. - 31.08.2014р., з яко] вбачається здійснення позивачем платежів за призначенням на оплату за овочі та фрукти згідно договору поставки №09/04 від 01.04.2014р. на користь ПП «Нефертум» (т.2, а.с. 162-164).

Судом встановлено, що перевезення здійснювалось за рахунок ПП «Євроімекс», позиченим транспортом, згідно таких договорів позички транспортних засобів: № 01/13-2 від 01.03.2014 р. з ОСОБА_3, щодо вантажного силового тягача марки DAF з реєстраційним номером СЕ2919АХ (т.3, а.с. 22-26); № 01/13-1 від 01.03.2014 р. з ОСОБА_3, щодо напівпричепу рефрижератору марки LAMBERET з реєстраційним номером ВН3273ХО (т.3, а.с. 12-16); № б/н від 27.07.2014 р. з ОСОБА_4, щодо вантажного фургону марки ГАЗ 33073 з реєстраційним номером ВН1063ВМ (т.3, а.с. 32-34); № б/н від 01.04.2014 р. з ОСОБА_5, щодо фургонів MERCEDES-BENZ 917D та MERCEDES-BENZ 914 з реєстраційними номерами BH5869ЕН та ВН5886ЕН відповідно (т.3, а.с. 17-21); від 01.09.2012 р. з ОСОБА_6 щодо вантажного фургону MERCEDES-BENZ 814, з реєстраційним номером 0227 МС (т.3, а.с. 27-31); від 01.02.2013р. з ОСОБА_7 щодо вантажного рефрижератора марки SCANIA P114L з реєстраційним номером CE4657AX (т.3, а.с. 35-38).

На підтвердження здійснення перевезень товару позивачем до суду надано засвідчені копії товарно-транспортних накладних: № 749 від 01.07.2014р., № 795 від 01.07.2014р., № 724 від 02.07.2014р., № 792 від 04.07.2014р., № 797 від 09.07.2014, № 806 від 13.07.2014р. (а.с. 190-195).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із ПП «Нефертум» податковий орган обґрунтовує виключно посиланням на інформацію, яка міститься у висновках акта ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області № 215/21-03-2206/39066451 від 03.09.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Нефертум» (код ЄДРПОУ 39066451) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та з контрагентами покупцями за березень-липень 2014 року» (т.1, а.с. 64-72), в якому йдеться про незнаходження ПП «Нефертум» за податковою адресою, про встановлення відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з березня по липень 2014 року, які підпадають під визначення ст.ст. 185, 198 Податкового кодексу України, а також про неможливість підтвердити факт реального здійснення господарських операцій при придбанні товарів (послуг) у контрагентів-постачальників на загальну суму ПДВ 1668336,53 грн., в т. ч. за березень 2014року на суму ПДВ 283663,69 грн., за квітень 2014 року на суму ПДВ 323704,71 грн., за травень 2014 року на суму ПДВ 319923,64 грн., за червень 2014 року на суму ПДВ 87902,30 грн., за липень 2014 року на суму ПДВ 353142,19 грн., та продажу цих товарів (послуг) контрагентам-покупцям на загальну суму ПДВ 1672516,14 грн. в т.ч. за березень 2014 року на суму ПДВ 284308,52 грн., за квітень 2014 року на суму 324629,51 грн., за травень 201 року на суму ПДВ 320675,43 грн., за червень 2014 року на суму ПДВ 388908,23 грн., за липень 2014 року на суму ПДВ 353994,45грн.

Виключно на підставі вищевказаних висновків відповідачем зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з ПП «Нефертум». Будь-яких інших підстав для невизнання відповідачем вказаних сум валових витрат та податкового кредиту по операціях із ПП «Нефертум» в акті перевірки не наведено.

Судом встановлено, що 01.05.2014р. між приватним підприємством ТОВ «Метро-Юг» та приватним підприємством В«ЄвроімексВ» укладено договір поставки №14/05, відповідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором продавець передає у власність сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її загальну вартість на умовах цього договору. Згідно п.2 вказаного договору загальна ціна договору складається з суми усіх підписаних між сторонами видаткових накладних (т.2, а.с. 201-202).

Згідно договору №14/05 від 01.05.2014р. ТОВ «Метро-Юг» (код ЄДРПОУ 35329563) оформлено та виписано для ПП «Євроімекс» наступні видаткові та податкові накладні: №92 від 01.07.2014р., №52 від 01.07.2014р.; №93 від 01.07.2014р., №53 від 01.07.2014р.; №94 від 02.07.2014р., №54 від 02.07.2014р.; №95 від 03.07.2014р., №55 від 01.07.2014р.; №96 від 04.07.2014р., №56 від 01.07.2014р.; №97 від 05.07.2014р., №57 від 01.07.2014р.; №98 від 05.07.2014р., №58 від 01.07.2014р.; №99 від 06.07.2014р., №59 від 01.07.2014р.; №100 від 05.07.2014р., №60 від 01.07.2014р. (а.с. 203-220).

На підтвердження оплати згідно зазначеного договору позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень: № 476 від 09.08.2014р., № 704 від 07.10.2014 р., № 703 від 07.10.2014р. , (т.2, а.с. 223-225).

Крім того, на підтвердження здійснення розрахунків з контрагентом ТОВ «Метро-Юг» (код ЄДРПОУ 35329563), надано до суду засвідчену копію виписки по банківському рахунку № 26007312064901 ПП В«ЄвроімексВ» за період з 01.05.2014р. - 31.08.2014р., з якого вбачається здійснення позивачем платежів за призначенням на оплату за овочі та фрукти згідно договору поставки №14/05 від 01.05.2014р. на користь ТОВ «Метро-Юг» (т.2, а.с. 221-222).

На підтвердження здійснення перевезень товару позивачем до суду надано засвідчені копії товарно-транспортних накладних: №732 від 01.07.2014р., № 804 від 01.07.2014р., № 813 від 02.07.2014р., № 811 від 03.07.2014р., № 735 від 04.07.2014р., № 736 від 05.07.2014р., № 737 від 05.07.2014р., № 738 від 06.07.2014р., № 802 від 07.07.2014р. (т. 2, а.с. 226-234).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із ТОВ «Метро-Юг» податковий орган обґрунтовує виключно посиланням на інформацію, яка міститься у висновку ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області № 214/21-03-22-06/35329563 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Метро-Юг» (код ЄДРПОУ 35329563) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками за січень-липень 2014 року», в якому йдеться про незнаходження ТОВ «Метро-Юг» за податковою адресою.

Виключно на підставі вищевказаних висновків відповідачем зроблено висновок, що задекларовані податкові зобов'язання за січень-липень 2014р. підлягають зменшенню до 00,0 грн. та податковий кредит за січень-липень 2014р. підлягає зменшенню до 00,0 грн.

Будь-яких інших підстав для невизнання відповідачем вказаних сум валових витрат та податкового кредиту по операціях із ТОВ «Метро-Юг» в акті перевірки не наведено.

Судом встановлено, що 14.07.2014р. між приватним підприємством ТОВ «Таір груп» та приватним підприємством В«ЄвроімексВ» укладено договір поставки №15/07, відповідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити (продати) у власність овочі та фрукти, зелень в асортименті. Згідно п.2 зазначеного договору оплата вартості продукції проводиться покупцем самостійно, безготівково в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Розмір загальної суми договору підлягає кінцевому уточненню виходячи з фактично поставленої продукції протягом дії договору, вартість якої відображається в накладних, що складаються сторонами по кожній окремій поставці продукції (т.1, а.с. 74-76).

Згідно договору №15/07 від 14.07.2014р. ТОВ «Таір груп» (код ЄДРПОУ 39280511) оформлено та виписано для ПП «Євроімекс» наступні видаткові та податкові накладні: № 1 від 16.07.2014р., № 1 від 16.07.2014р.; № 3 від 16.07.2014р., № 3 від 16.07.2014р.; № 10 від 19.07.2014р., № 10 від 19.07.2014р.; № 11 від 23.07.2014р., № 11 від 23.07.2014р.; № 22 від 24.07.2014р., № 24 від 16.07.2014р.; № 23 від 25.07.2014р., № 23 від 25.07.2014р.; № 25 від 26.07.2014р., № 25 від 26.07.2014р.; № 26 від 26.07.2014р., № 26 від 26.07.2014р.; № 27 від 28.07.2014р., № 27 від 27.07.2014р.; № 29 від 29.07.2014р., № 29 від 29.07.2014р.; № 31 від 30.07.2014р., № 31 від 30.07.2014р.; № 113 від 01.08.2014р., №113 від 01.08.2014р.; № 4 від 01.08.2014р., № 4 від 01.08.2014р.; № 5 від 01.08.2014р., № 5 від 01.08.2014р.; № 60 від 13.08.2014р., № 60 від 13.08.2014р.; № 64 від 14.08.2014р., № 64 від 14.08.2014р.; № 65 від 14.08.2014р., № 65 від 14.08.2014р.; № 76 від 17.08.2014р., № 76 від 17.08.2014р.; № 92 від 22.08.2014р., № 92 від 22.08.2014р. (т.1, а.с. 99-143). На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Таір груп» позивачем також надано до суду картку рахунку, сформовану 11.06.2015р. (т.1, а.с. 77-95).

На підтвердження оплати згідно зазначеного договору позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень: № 575 від 19.08.2015р.; № 599 від 29.08.2014р. (т.1, а.с.97-98).

Крім того, на підтвердження здійснення розрахунків з контрагентом ТОВ «Таір груп» (код ЄДРПОУ 39280511), надано до суду засвідчену копію виписки по банківському рахунку № 26007312064901 ПП В«ЄвроімексВ» за період з 01.07.2014р. - 31.08.2014р., з якої вбачається здійснення позивачем платежів за призначенням на оплату за овочі та фрукти згідно договору поставки №15/07 від 14.07.2014р. на користь ТОВ «Таір груп» (т.1, а.с. 96).

На підтвердження здійснення перевезень товару позивачем до суду надано засвідчені копії товарно-транспортних накладних: № 902 від 01.08.2014р.; № 924 від 01.08.2014р.; № 925 від 01.08.2014р.; № 916 від 13.08.2014р.; № 926 від 14.08.2014р.; № 927 від 14.08.2014р.; № 935 від 17.08.2014р.; № 943 від 18.08.2014р.; № 932 від 22.08.2014р.; № 933 від 25.08.2014р. (т.1, а.с. 143-152).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідач, посилаючись виключно на лист (узагальнену податкову інформацію), складений посадовою особою державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, робить висновок про відсутність у ТОВ «Таір груп» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам- покупцям у період серпень-листопад 2014 року. З урахуванням цього лиса та наявної податкової інформації відповідач робить висновок про можливі порушення податкового законодавства ПП «Євроімекс».

Судом встановлено, що 01.05.2014р. між приватним підприємством ТОВ «Авва Україна» (Постачальник) та приватним підприємством В«ЄвроімексВ» (Замовник) укладено договір про надання послуг №13/05, відповідно п.1.1. якого Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги (виконувати роботи) з перебирання, сортування, фасування, переробки, сортування, вантаження, розвантаження овочів та фруктів в асортименті, що належать замовнику, в обсягах і порядку, передбачених цим договором, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги (виконані роботи) та оплатити їх. Згідно п.5 вказаного договору оплата за виконані роботи визначається за підсумками виконаних робіт щодо обробки окремої партії товару або за поточний місяць згідно з актом виконаних послуг по виставленому рахунку (т. 1, а.с. 153-155).

Згідно договору про надання послуг №13/05 від 01.05.2014р. ТОВ «Авва Україна» (код ЄДРПОУ 38574811) оформлено та виписало для ПП «Євроімекс» акти виконаних робіт та податкові накладні: № 100 від 24.06.2014р., № 125 від 29.06.2014р., № 12 від 01.07.2014р., № 33 від 02.07.2014р., № 34 від 02.07.2014р., № 57 від 03.07.2014р., № 78 від 07.07.2014р., № 102 від 08.07.2014р., № 148 від 11.07.2014р., № 157 від 13.07.2014р., № 175 від 15.07.2014р., № 213 від 27.07.2014р., № 297 від 25.07.2014р., № 349 від 30.07.2014р., № 198 від 18.07.2014р., № 199 від 18.07.2014р., № 270 від 24.07.2014р., № 324 від 27.07.2014р., № 348 від 30.07.2014р., № 368 від 31.07.2014р., № 28 від 01.08.2014р., № 91 від 05.08.2014р., № 138 від 08.08.2014р., № 161 від 09.08.2014р., № 164 від 10.08.2014р., № 227 від 14.08.2014р.; № 262 від 17.08.2014р., № 297 від 19.08.2014р.; № 685 від 30.08.2014р., № 693 від 31.08.2014р. (т.1, а.с. 169 - 228).

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідного періоду, даним декларацій з ПДВ за період липень - серпень 2014 року.

Згідно ЄРПН податкові накладні зареєстровані не були, оскільки були виписані в рамках дії одного договору та на суму менше 10 тис. грн.

На підтвердження оплати згідно зазначеного договору позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень: № 475 від 08.07.2014р., № 490 від 14.07.2014р., № 491 ВІД 15.07.2014р., № 499 від 17.07.2014р., № 498.07.2014р. (т.1, а.с. 475-468). На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Авва Україна» (код ЄДРПОУ 38574811) позивачем також надано до суду картку рахунку, сформовану 11.06.2015р. (т.1, а.с. 156-163).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із ТОВ «Авва Україна» зроблено виключно з посиланням на лист (податкову інформацію), складений посадовими особами податкового органу за результатами аналізу ЄРПН за грудень, червень 2014 року, в якому йдеться про відсутність відомостей придбання товарів ТОВ «Авва Україна», знаходження цих товарів на складах тощо. Виключно на підставі вказаної інформації відповідачем зроблено висновок про відсутність необхідних умов для досягнення підприємствами результатів підприємницької діяльності в силу відсутності в них необхідної кількості управлінського та технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, а відтак про відсутність можливостей здійснювати фактичні товарні операції.

Будь-яких інших підстав для невизнання відповідачем вказаних сум валових витрат та податкового кредиту по операціях із ТОВ «Авва Україна» в акті перевірки не наведено.

Судом встановлено, що 01.08.2014р. між приватним підприємством ТОВ «Хорост» (Покупець) та приватним підприємством В«ЄвроімексВ» (Замовник) укладено договір поставки №18/08, відповідно п.1.1. якого постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього договору передавати покупцю у власність партії товару, необхідні покупцю, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його в порядку, визначеному цим договором. Згідно п. 2.1 цього договору загальна сума договору визначається шляхом складання сум вартості всіх накладних до даного договору (т. 2, а.с. 20-22).

Згідно договору поставки №18/08 від 01.08.2014р. ТОВ «Хорост» (код ЄДРПОУ 39263957) оформлено та виписало для ПП «Євроімекс» видаткові та податкові накладні: № 8 від 01.08.2014р., № 6 від 01.08.2014р.; № 7 від 01.08.2014р., № 5 від 01.08.2014р.; № 9 від 02.08.2014р., № 7 від 02.08.2014р.; № 10 від 02.08.2014р., № 8 від 02.08.2014р.; № 11 від 02.08.2014р., № 9 від 02.08.2014р.; № 12 від 02.08.2014р., № 10 від 02.08.2014р.; № 13 від 03.08.2014р., № 11 від 03.08.2014р.; № 14 від 03.08.2014р., № 12 від 03.08.2014р.; № 15 від 04.08.2014р., № 13 від 04.08.2014р.; № 16 від 05.08.2014р., № 14 від 05.08.2014р.; № 17від 06.08.2014р., № 15 від 06.08.2014р.; № 18 від 07.08.2014р., № 16 від 07.08.2014р.; № 19 від 08.08.2014р., №17 від 08.08.2014р.; № 20від 09.08.2014р., № 18 від 09.08.2014р.; № 21 від 10.08.2014р., № 19 від 10.08.2014р.; № 22 від 22.08.2014р., № 22 від 22.08.2014р.; № 23 від 23.08.2014р., № 23 від 23.08.2014р.; № 24 від 25.08.2014р., № 25 від 25.08.2014р.(т.2, а.с. 31-65).

На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Хорост» (код ЄДРПОУ 39263957) позивачем також надано до суду картку рахунку, сформовану 10.06.2015р. (т.2, а.с. 23-30).

На підтвердження здійснення перевезень товару позивачем до суду надано засвідчені належним чином копії товарно-транспортних накладних: № 906 від 01.08.2014р.; № 945 від 01.08.2014р.; № 903 від 02.08.2014р.; № 904 від 02.08.2014р.; № 905 від 02.08.2014р.; № 938 від 02.08.2014р.; № 908 від 03.08.2014р.; № 940 від 03.08.2014р.; № 948 від 04.08.2014р.; № 910 від 05.08.2014р.; № 909 від 06.08.2014р.; № 911 від 01.08.2014р.; № 912 від 08.08.2014р.; № 934 від 09.08.2014р.; №913 від 10.08.2014р.; № 914 від 13.08.2014р.; № 931 від 20.08.2014р.; № 901 від 22.08.2014р. (т.2, а.с. 66-84).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із ТОВ «Хорост» податковий орган обґрунтовує виключно з посланням на інформацію, яка міститься в базах даних державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області. Зокрема, відповідачем вказано, що ТОВ «Хорост», код за ЄДРПОУ 39263957, має стан « 9» - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Податковим органом зазначається, що підприємство не має основних засовів, штатна чисельність невідома, відтак вбачаються ознаки фіктивності.

Будь-яких інших підстав для невизнання відповідачем вказаних сум валових витрат та податкового кредиту по операціях із ТОВ «Хорост» в акті перевірки не наведено.

Судом встановлено, що 01.07.2014 р. між ПП «Євроімекс» (Покупець) та ПП «Ін кар» (Продавець) укладено договір № 16/07, відповідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього договору передавати у власність покупцю партії товару, необхідні покупцю, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його в порядку, визначеному цим договором. Згідно п. 2.1 вказаного договору загальна сума договору визначається шляхом складання сум вартості всіх накладних до даного договору (т. 2, а.с.85-86).

На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «Ін кар» (код ЄДРПОУ 39263957) позивачем також надано до суду картку рахунку, сформовану 11.06.2015р. (т.2, а.с. 87-91).

Згідно договору про надання послуг № 16/07 від 01.07.2014 р. ПП «Ін кар» (код ЄДРПОУ 38438640) оформлено та виписало для ПП «Євроімекс» видаткові та податкові накладні: № 2 від 01.07.2014р.; № 50 від 02.07.2014р.; № 100 від 03.07.2014р.; № 151 від 04.07.2014р.; № 301 від 07.07.2014р.; № 500 від 11.07.2014р.; № 650 від 14.07.2014р. (т.2, а.с. 94-107).

На підтвердження здійснення перевезень товару позивачем до суду надано засвідчені належним чином копії товарно-транспортних накладних: № 731 від 01.07.2014р.; 734 від 02.07.2015р.; № 805 від 03.07.2014р.; № 785 від 04.07.2014р.; № 793 від 07.07.2014р.; № 808 від 11.07.2014р.; № 729 від 14.07.2014р. (а.с. 108-114).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковий орган, посилаючись виключно на інформацію, яка міститься в базах даних державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, робить висновок про нереальність операцій позивача із ПП «Ін кар».

Судом встановлено, що 01.08.2014 р. між ПП «Євроімекс» (Покупець) та ТОВ «Сатис» (Постачальник) укладено договір поставки № 20/08, відповідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього договору передавати у власність покупцю партії товару, необхідні покупцю, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його в порядку, визначеному цим договором. Згідно п. 2.1 вказаного договору загальна сума договору визначається шляхом складання сум вартості всіх накладних до даного договору (т. 2, а.с.115-117).

На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Сатис» (код ЄДРПОУ 39264128) позивачем також надано до суду картку рахунку, сформовану 10.06.2015р. (т.2, а.с. 118-121).

Згідно договору поставки № 20/08 від 01.08.2014 р. ТОВ «Сатис» (код ЄДРПОУ 39264128) оформлено та виписало для ПП «Євроімекс» видаткові та податкові накладні: № 18 від 01.08.2014р. № 49 від 01.08.2014р.; № 19 від 01.08.2014р., № 50 від 01.08.2014р.; № 20 від 02.08.2014р., № 51 від 02.08.2014р.; № 21 від 02.08.2014р., № 52 від 02.08.2014р.; № 22 від 05.08.2014р., № 52 від 05.08.2014р.; № 23 від 06.08.2014р., № 54 від 06.08.2014р.; № 24 від 11.08.2014р., № 52 від 11.08.2014р.; № 25 від 14.08.2014р., № 56 від 14.08.2014р.; № 26 від 15.08.2014р., № 57 від 15.08.2014р.; № 27 від 17.08.2014р., № 58 від 17.08.2014р. (т.2, а.с.122-141).

На підтвердження здійснення перевезень товару позивачем до суду надано засвідчені належним чином копії товарно-транспортних накладних: № 936 від 01.08.2014р.; № 937 від 01.08.2014р.; № 907 від 02.08.2014р.; № 939 від 02.08.2014р.; № 942 від 05.08.2014р.; № 941 від 06.08.2014р.; № 917 від 11.08.2014р.; № 899 від 14.08.2014р., № 915 від 15.08.2014р.; № 918 від 17.08.2014р. (т.2, а.с. 142-151).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковий орган, посилаючись виключно на інформацію, яка міститься в базах даних державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, робить висновок про нереальність операцій позивача із ТОВ «Сатис».

Судом встановлено, що 01.08.2014 р. між ПП «Євроімекс» (Покупець) та ТОВ «Ладона» (Продавець) укладено договір поставки № 19/08, відповідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором продавець передає у власність сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її загальну вартість на умовах цього договору. Згідно п.2 вказаного договору загальна ціна договору складається з суми усіх підписаних між сторонами видаткових накладних (т.1, а.с. 229-231).

На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Ладона» (код ЄДРПОУ 39264065) позивачем також надано до суду картку рахунку, сформовану 10.06.2015р. (т.1, а.с. 232-240).

Згідно договору поставки № 19/08 від 01.08.2014 р. ТОВ «Ладона» (код ЄДРПОУ 39264065) оформлено та виписало для ПП «Євроімекс» видаткові та податкові накладні: № 18 від 01.08.2014р. № 49 від 01.08.2014р.; № 25 від 01.08.2014р., № 61 від 01.08.2014р.; № 26 від 02.08.2014р., № 62 від 02.08.2014р.; № 27 від 04.08.2014р., № 63 від 04.08.2014р.; № 28 від 05.08.2014р., № 64 від 05.08.2014р.; № 29 від 07.08.2014р., № 65 від 07.08.2014р.; № 30 від 08.08.2014р., № 66 від 08.08.2014р.; № 31 від 11.08.2014р., № 67 від 11.08.2014р.; № 32 від 18.08.2014р., № 68 від 18.08.2014р.; № 33 від 21.08.2014р., № 69 від 21.08.2014р. № 34 від 21.08.2014р., № 70 від 21.08.2014р.; (т.1, а.с. 241-250; т.2., а.с. 1-7).

На підтвердження здійснення перевезень товару позивачем до суду надано засвідчені належним чином копії товарно-транспортних накладних: № 944 від 01.08.2014р.; №946 від 02.08.2014р.; № 947 від 04.08.2014р.; № 954 від 05.08.2014р.; № 957 від 07.08.2014р.; № 949 від 08.08.2014р.; № 950 від 11.08.2014р.; № 958 від 18.08.2014р., № 951 від 21.08.2014р.; № 952 від 21.08.2014р. (т.2, а.с. 8-19).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковий орган, посилаючись виключно на інформацію, яка міститься в базах даних державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, робить висновок про нереальність операцій позивача із ТОВ «Ладона».

Приведені податковим органом доводи неправомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціях із ПП «Нефертум», ТОВ «Метро-Юг», ТОВ «Авва Україна», ТОВ «Таір груп», ТОВ «Хорост» , ТОВ «Сатис», Тов «Ладона», ПП «Ін кар» суд оцінює з точки зору їх узгодженості з положеннями податкового законодавства та відповідності фактичним обставинам справи, і вважає, що ці доводи спростовуються матеріалами справи.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у ст.138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Актом перевірки позивача № 1606/22-03 від 16.06.2015р. підтверджується надання останнім відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаними суб'єктами господарювання. При цьому, як вбачається з акта та протилежного не доводилось відповідачем, відсутність або невідповідність зазначеної документації нормам Податкового кодексу України відповідачем не встановлена.

Наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні', ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит відповідних податкових періодів за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних ПП «Нефертум», ТОВ «Метро-Юг», ТОВ «Авва Україна», ТОВ «Таір груп», ТОВ «Хорост», ТОВ «Сатис», Тов «Ладона», ПП «Ін кар», суд вважає, що В«ЄвроімексВ» правомірно сформовано валові витрати за рахунок віднесення до їх складу суми по договорам, накладним, отриманим від зазначених контрагентів, оскільки наведені первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є належним підтвердженням валових витрат.

Суд зазначає, що вищезазначені контрагенти на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи та зареєстровані платниками ПДВ, тобто мали право здійснювати господарську діяльність та виписувати податкові накладні.

Окрім того, суд враховує, що позивачем надано документи, підтверджуючі пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки, відповідачем не надано. Враховуючи зазначене, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 1606/22-03 від 16.06.2015р. безпідставні та спростовуються документально.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, копії яких приєднано до матеріалів справи.

Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства постачальником-контрагентом, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що приватне підприємство В«ЄвроімексВ» порушує вимоги податкового законодавства, окрім посилання на те, що відповідно до звітності контрагентів у них відсутні засоби для виконання умов договору. Проте, з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факти порушень контрагентами позивача податкового законодавства не приймаються судом як доказ того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування і тому повинен бути позбавленим права на податковий кредит з податку на додану вартість, відповідно до отриманої податкової накладної після отримання товару, робіт.

З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 01.07.2015р. є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Частиною другою ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги приватного підприємства В«ЄвроімексВ» підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства В«ЄвроімексВ» до державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.07.2015р.,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 01.07.2015р. про збільшення грошового зобов'язання приватного підприємства «Євроімекс» (код ЄДРПОУ - 37169054) з податку на додану вартість на суму 536 068,00 грн. (п'ятсот тридцять шість тисяч шістдесят вісім гривень 00 коп.) та застосування штрафних санкцій у сумі 267 534,00 грн. (двісті шістдесят сім тисяч п'ятсот тридцять чотири гривні 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.10.2015 року.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.