Постанова

від 06.10.2015 по справі 803/3494/15

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 803/3494/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до ОСОБА_1 Держгеокадастру в Іваничівському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_1 Держземагенства в Іваничівському районі Волинської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у наданні відомостей з Державного земельного кадастру, оформленої повідомленням від 10.03.2015 року за № 32-306-0.7-942/2-15, та зобов'язання надати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 07221155100:09:000:0053 площею 31,4648 га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.02.2015 року позивач звернувся до ОСОБА_1 Держземагенства в Іваничівському районі Волинської області з проханням надати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 07221155100:09:000:0053.

Повідомленням від 10.03.2015 року за № 32-036-0.7-942/2-15 державний кадастровий реєстратор (начальник відділу) ОСОБА_1 Держземагенства в Іваничівському районі Волинської області відмовив у наданні запитуваних відомостей у зв'язку із дублюванням кадастрового номера земельної ділянки, тобто присвоєнням цього ж номера іншій земельній ділянці.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо відмови у наданні витягу з Державного земельного кадастру, оформленої повідомленням від 10.03.2015 року, є неправомірними, оскільки така відмова суперечить вимогам Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051.

Позивач просить визнати неправомірними дії ОСОБА_1 Держземагенства в Іваничівському районі Волинської області щодо відмови у наданні відомостей з Державного земельного кадастру, оформленої повідомленням від 10.03.2015 року за № 32-306-0.7-942/2-15, та зобов'язати ОСОБА_1 Держземагенства в Іваничівському районі Волинської області надати позивачу витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 07221155100:09:000:0053 площею 31,4648 га.

У клопотанні від 06.10.2015 року № 32-306-5555.10-672/14-15 відповідач повідомив суд про заперечення позовних вимог, проте, не зазначив будь-яких підстав, з яких відповідач позов заперечує (а. с. 25).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2015 року замінено у даній справі відповідача ОСОБА_1 Держземагенства в Іваничівському районі Волинської області його правонаступником ОСОБА_1 Держгеокадастру в Іваничівському районі Волинської області (а. с. 36-37).

З урахуванням вимог частини першої статті 41, частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та у зв'язку із поданням клопотань про розгляд справи за відсутності представників сторін (а. с. 25, 27), судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 03.04.2006 року, на підставі розпорядження Іваничівської районної державної адміністрації від 09.12.2005 року № 357, Львівській державній залізниці видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (серія ЯЯ № 037502) площею 31,4648 га, що розташована в межах Іваничівської селищної ради Іваничівського району Волинської області, із цільовим призначенням «для обслуговування об'єктів Львівської залізниці»; акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030608400003 (а. с. 28). Згідно із планом меж земельної ділянки, вказаний акт видано на дві земельні ділянки: земельна ділянка № 1, площею 14,3908 га, кадастровий номер 0721155100:08:000:0060, та земельна ділянка № 2, площею 17,0740 га, кадастровий номер 0721155100:09:000:0053 (а. с. 28 зворот).

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.01.2006 року № 80 змінено найменування Львівської державної залізниці на Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» та затверджено нову редакцію статуту позивача (а. с. 11-13).

25.02.2015 року представник позивача за довіреністю звернувся до ОСОБА_1 Держземагенства в Іваничівському районі Волинської області з листом № ДН-3-2/147 про надання витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, в тому числі на земельну ділянку за кадастровим номером 0721155100:09:000:0053, на яку оформлено Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (серія ЯЯ № 037502) (а. с. 9).

Листом від 10.03.2015 року за № 32-036-0.7-942/2-15 за підписом начальника ОСОБА_1 Держземагенства в Іваничівському районі Волинської області представника позивача повідомлено про неможливість надання відомостей на земельну ділянку з кадастровим номером 0721155100:09:000:0053 у зв'язку з дублюванням даного кадастрового номеру (тобто, присвоєнням цього ж номеру іншій земельній ділянці), та роз'яснено, що для отримання витягу необхідно замовити в проектній організації технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі та обмінний файл, даній земельній ділянці буде присвоєно новий кадастровий номер за послугою «реєстрація земельної ділянки» безкоштовно (а. с. 29). При цьому, будь-яких доказів того, що зазначений кадастровий номер присвоєно іншій земельній ділянці відповідачем не надано.

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності своїх дій щодо фактичної відмови у наданні відомостей на земельну ділянку, з огляду на таке.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 року № 3613-VI (з наступними змінами та доповненнями) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 5 цього ж Закону Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Як передбачено частиною першою статті 38 вказаного Закону, відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

Згідно із частиною сьомою статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» для отримання відомостей Державного земельного кадастру заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; документ про оплату послуг за надання витягу з Державного земельного кадастру (крім випадків, визначених цим Законом в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб); документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою особою заявника). Заява з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Державний кадастровий реєстратор протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви надає заявнику документ, передбачений частиною першою цієї статті, або надає мотивовану відмову у наданні такого документа.

При цьому, як вказано у частині сьомій статті 38 цього Закону, відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у разі, якщо: у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості; із заявою звернулася неналежна особа; документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.

Відповідно до пункту 168 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 (з наступними змінами та доповненнями) відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у формі повідомлення у разі, коли: 1) у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості; 2) із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа; 3) документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом. Повідомлення про відмову у наданні відомостей надається за формою згідно з додатком 43.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає суду підстави прийти до висновку, що відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру можлива лише з підстав, вичерпний перелік яких наведено у частині сьомій статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пункті 168 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, за формою згідно з додатком 43 до цього Порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 Держземагенства в Іваничівському районі Волинської області відмовив листом від 10.03.2015 року за № 32-306-0.7-942/2-15 у наданні позивачу відомостей з Державного земельного кадастру з підстав, які не передбачені частиною сьомою статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пунктом 168 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що відповідно до пункту 4 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно їх до повноважень. У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

З цього слідує, що наявність помилок у вигляді присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів та відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру.

Пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, передбачено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Згідно із пунктом 6 цього ж Порядку до повноважень Державного кадастрового реєстратора Держгеокадастру, зокрема, належать: внесення до Державного земельного кадастру: геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них); відомостей (змін до них) про землі в межах державного кордону, територій Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, про інші об'єкти Державного земельного кадастру, розташовані за межами адміністративно-територіальних одиниць, а також надання відмови у їх внесенні; проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства; надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні; виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 Держземагенства в Іваничівському районі Волинської області щодо відмови позивачу у наданні відомостей з Державного земельного кадастру, оформленої листом від 10.03.2015 року за № 32-306-0.7-942/2-15, вчинені з порушенням вимог частини сьомої статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пункту 168 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, відтак, з наведених вище підстав, виходячи із наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, позовні вимоги підлягають до задоволення, зазначені дії слід визнати протиправними. Крім того, відповідача ОСОБА_1 Держгеокадастру в Іваничівському районі Волинської області слід зобов'язати надати позивачу відомості Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру - земельну ділянку за кадастровим номером 0721155100:09:000:0053.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015 року) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, оскільки адміністративний позов було подано до суду шляхом його здачі на пошту 09.09.2015 року (тобто, після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII), тому на користь позивача слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1218,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 1281 від 08.09.2015 року (а. с. 2), та який був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (а. с. 20).

Керуючись статтями 41, 122, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про Державний земельний кадастр», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ОСОБА_1 Держземагенства в Іваничівському районі Волинської області щодо відмови Державному територіально-галузевому об'єднанню «Львівська залізниця» у наданні відомостей з Державного земельного кадастру, оформленої листом від 10 березня 2015 року за № 32-306-0.7-942/2-15.

Зобов'язати ОСОБА_1 Держгеокадастру в Іваничівському районі Волинської області надати Державному територіально-галузевому об'єднанню «Львівська залізниця» відомості Державного земельного кадастру у формі витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру - земельну ділянку за кадастровим номером 0721155100:09:000:0053.

Присудити на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 Держгеокадастру в Іваничівському районі Волинської області судовий збір в розмірі 1218 гривень 00 копійок (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень нуль копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх