Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
09 грудня 2010 р. № 2-а- 15595/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Панова М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Воронкової К.П.,
представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2;
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЖБК -5" про продовження терміну арешту активів ,
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекця у Московському районі м. Харкова звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЖБК -5" про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів ТОВ «Завод ЖБК-5» на строк 4320 годин.
В судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні повністю за необґрунтованістю, та пояснив, що позивачем не доведено наявність підстав для продовження терміну застосування арешту активів.
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши докази встановив наступне:
ТОВ «Завод ЖБК-5» код за ЄДРПОУ 32439675 зареєстровано 15.08.2005 року за юридичною адресою м.Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ 47/19 кв.213 , поставлено на облік у ДПІ у Московському районі м.Харкова 27.05.2003 року за № 133. 12.10.2010 року зроблена зміна місцезнаходження на адресу м.Харків. проспект 50-річчя СРСР буд. 171.
Посадові особи ТОВ «Завод ЖБК-5» надали до ДПІ у Московському районі м.Харкова податкові декларації з податку на додану вартість , в яких задекларували до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року у розмірі 106 330,00 гривен та за липень 2010 року у розмірі 282 845,00 гривен.
У відповідності до п.9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХII «Про державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями був виданий наказ № 1161 від 09.11.2010 року про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Завод ЖБК-5» код за ЄДРПОУ 32439675 та видане направлення № 1023 від 09.11.2010 року на проведення перевірки. 09.11.2010 року посадовими особами ДПІ у Московському районі м.Харкова був здійснений виїзд за фактичним місцезнаходження ТОВ «Завод ЖБК-5» за адресою м.Харків, проспект 50-річчя СРСР буд. 171 , але у зв'язку з відсутністю директора підприємства на робочому місці вручити направлення на позапланову перевірку ТОВ «Завод ЖБК-5» не уявилось можливим , про що складений акт про неможливість вручення направлення на позапланову виїзну перевірку № 1403/07- 013/32439675. Зі слів юриста Меркулова Д.Г. вручити направлення можна лише директору, який буває на підприємстві близько 9.00 години ранку. 12.11.2010 року посадовими особами ДПІ у Московському районі м.Харкова разом з співробітником відділу податкової міліції ДПІ у Московському районі м.Харкова здійснено виїзд о 8.00 години ранку за адресою м.Харків, проспект 50-річчя СРСР буд. 171 з метою вручення направлення на проведення перевірки. На момент виїзду директора на робочому місці не було про що повідомив охоронець підприємства. Через декілька хвилин під'їхав директор ТОВ «Завод ЖБК-5» ОСОБА_4. Директору були надані службові посвідчення, повідомлена мета виїзду - проведення позапланової документальної перевірки та запропоновано ознайомитись та отримати копії наказу № 1161 від 09.11.2010 року про проведення позапланової перевірки та направлення на перевірку. Директор ТОВ «Завод ЖБК-5» ОСОБА_4 відмовився від отримання направлення на перевірку та відмовився від допуску посадових осіб ДПІ у Московському районі м.Харкова до проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, про що складені акт про відмову від отримання направлення на перевірку № 1416/07-013/32439675 від 12.11.2010 року та акт відмови від допуску до перевірки № 1417/07-013/32439675 від 12.11.2010 року.
За поданням начальника відділу податкової міліції від 06.12.2010 року у відповідності до п.п «г» п.п.9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України № 2181-111 прийняте рішення № 13/26-049 від 06.12.2010 року про застосування повного адміністративного арешту активів платника податків ТОВ «Завод ЖБК-5».
Тобто правовою підставою для прийняття рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування продовження терміну застосування адміністративного арешту активів ТОВ «Завод ЖБК-5» на строк 4320 годин, в даному випадку позивач вважає п.п «г» п.п.9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України № 2181-111 та п.5.4 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого Наказом ДПА України від 25.09.2001 року № 386, а саме відмова від проведення позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.
Податковий борг ТОВ «Завод ЖБК-5» станом на 02.12.2010 року складає 5 875 347,6 гривен , що підтверджено довідкою від 02.12.2010 року.
Суд зазначає, що згідно з наказом ДПІ у Московському районі м.Харкова від 09.11.2010 року № 1161 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ " Завод ЖБК-5", метою проведення перевірки було питання достовірності даних, заявлених у податкових деклараціях з ПДВ за червень 2010р. з відображеною сумою бюджетного відшкодування у розмірі 106330,00 трн. та за липень 2010р. у розмірі - 282845,00 грн. Податковий борг та проведення даної перевірки між собою не пов'язані, що не заперечувалося представниками позивача. Отже, якщо підставою для продовження терміну застосування адміністративного арешту активів ТОВ «Завод ЖБК-5» на строк 4320 годин позивач вказує відмову від проведення перевірки, то податковий борг ТОВ В«Завод ЖБК-5В» , який не пов"язаний з цілями перевірки не може вважатися додатковою обставиною для продовження терміну застосування адміністративного арешту активів ТОВ «Завод ЖБК-5» на строк 4320 годин.
Відповідно до підпункту 9.1.1. п. 9.1 ст. 9 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
Відповідно до підпункту 9.1.2. п. 9.1 ст. 9 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
а) платник податків порушує правила відчуження активів, визначені пунктом 8.6 статті 8 цього Закону;
б) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
в) платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов'язаннями, іншими ніж податкові, крім випадків, коли стосовно такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство;
г) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування;
д) відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем;
е) відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до закону, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.
Відповідно до підпункту 9.3.3. п. 9.3 ст. 9 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону.
Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Представники позивача документально та при дачі пояснень не довели факт наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів ТОВ «Завод ЖБК-5» з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням.
Позивачем не було надано до суду доказів застосування до відповідача попередніх заходів щодо повернення податкового боргу, оскільки, відповідно до підпункту 9.1.1. п. 9.1 ст. 9 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Тобто, в розумінні вказаного закону, виключний способ повинен передбачати попередні заходи, які не дали належного результату, внаслідок чого у порядку виключення може бути застосовано даний способ. У наданих до суду представниками позивача копіях податкових повідомлень-рішень та податкових вимог не має доказів про їх вручення відповідачу, представник якого пояснив що його доверитель не отримував даних документів.
Крім того, суд зазначає, відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Наказ про проведення перевірки датований 9.11.2010р. Данні, які повинні були перевірятися заявлені у податкових деклараціях з ПДВ за червень 2010р. та за липень 2010р. Тобто, перевірка була призначена з порушенням вищезазначеного строку.
Суд також вважає за необхідне відмітити, що згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст.70 КАС України).
Згідно з п. 5.4 розділу 5 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, встановлені вимоги до складання актів, відповідно до зазначеного порядку акт відмови складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, та понятими особами, а в разі незнайдення платника податку обов'язково скласти акт про факт його незнайдення.
З наданого до позовної заяви акта від 12.11.2010 року, яким зафіксовано відмову директора ТОВ «Завод ЖБК-5» у допуску фахівців ДПІ у Московському районі м. Харкова на перевірку, вбачається його складання з порушенням наведеної норми, а саме: зазначений акт складений без понятих та не підписаний ними.
За таких обставин, акт № 1417/07-013/32439675 від 12.11.2010 р. про відмову директора ТОВ «Завод ЖБК-5» від проведення перевірки не може бути взятий судом до уваги в якості доказу з підстав його невідповідності критерію допустимості доказів.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів ТОВ «Завод ЖБК-5» з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, відповідно, підстави для продовження терміну застосування адміністративного арешту активів ТОВ «Завод ЖБК-5» відсутні, а позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЖБК -5" про продовження терміну арешту активів - відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанова виготовлена 14 грудня 2010 року.
Суддя Панов М.М.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2010 |
Оприлюднено | 20.10.2015 |
Номер документу | 52313415 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Панов М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні