Постанова

від 02.10.2015 по справі 821/3148/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3148/15-а 10 год. 34хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного багатогалузевого підприємства "Капитель"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне багатогалузеве підприємство "Капитель" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонські області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2015 № НОМЕР_1 про визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 11130,00 грн. (в тому числі: основний платіж - 8891,00 грн., штрафні санкції - 2222 грн.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі припущень фіскальної служби щодо того, що укладення договорів підряду та здійснення позивачем господарських операцій з ПП "Старбудпівдень" здійснювалось з метою штучного формування податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлені вище вказаними правочинами. Позивач вважає, що відповідачем при проведенні перевірки упереджено та неповно з'ясовано обставини, що мають значення, використано відомості, які є не встановленими та не доведеними, що призвело до помилкових висновків та визначення грошових зобов'язань, застосування санкцій. Факт придбання позивачем робіт у підрядника підтверджено первинними документами, податковими накладними, договорами, відповідними банківськими виписками, актами приймання виконаних будівельних робіт, кошторисом на будівельні роботи, довідками про вартість будівельних робіт. Зміст вказаних господарських операцій належним чином відображений в регістрах бухгалтерського обліку позивача. Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням- рішенням, вважає його таким, що суперечить нормам чинного законодавства України, прийняте за висновками перевірки, яке не підтверджує відсутності реальності господарської діяльності позивача. Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області ( далі відповідач, ДПІ у м. Херсоні), заперечує проти позову, вважає, що дії посадових осіб контролюючого органу із складання податкового повідомлення-рішення вчинені у спосіб та в порядку визначеному чинним законодавством України. Надані позивачем документи на підтвердження отримання від будівельних робіт від ПП "Старбудпівдень" складено з порушенням норм ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-Х1У (із змінами та доповненнями). На думку податкового органу, угоди позивача із ПП "Старбудпівдень" є безтоварними, роботи не придбавались, відповідно відсутні підстави для формування податкового кредиту, саме тому відповідач вважає висновки акту перевірки обґрунтованими.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

Приватне багатогалузеве підприємство "Капитель" є платником податків, в тому числі податку на додану вартість.

19.12.2014 року ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області складено акт № 458/21-03-22-06/19238052 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного багатогалузевого підприємства "Капитель" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Старбудпівдень" за серпень 2014 року, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності".

Проведеною перевіркою відображених показників декларації з ПДВ за серпень 2014 р. в порушення п.44 ст.44 п.185.1 ст.185 п.186.1 п.186.2 ст.186. п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.5, п.198.6 ст.198, п.201 ст.201 Податкового Кодексу України (із змінами і доповненнями) встановлено завищення задекларованих ПБП "Капитель" з ПП "Старбудпівдень" показників у рядку 10,1 Б Декларації "Придбання (виготовлена: будівництво, спорудження) з ПДВ на митній територій України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та нульовою ставкою" серпні 2014 р. на суму ПДВ 8891,00 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2015 № НОМЕР_1 про збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 11130,00 грн. (в тому числі: основний платіж - 8891,00 грн., штрафні санкції - 2222 грн.).

Підставою для застосування відповідачем фінансової відповідальності, визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій стало здійснення позивачем господарських операцій з ПП "Старбудпівдень" які, на думку відповідача, здійснювались з метою штучного формування податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлені договором підряду.

В акті перевірки зазначено, що надані ПБП "Капитель" до ДПІ у м. Херсоні Головного управління Мін доходів у Херсонській області первинні документи (договори підряду, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, локальний кошторис на будівельні роботи, рахунок-фактура, податкові накладні, банківські виписки), для документального підтвердження правових відносин з ПП "Старбудпівдень" складено з порушенням норм ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-Х1У (із змінами та доповненнями), відсутні дані про посаду та прізвище особи відповідальної за здійснення господарської операції підрядника та замовника, що не дає можливості ідентифікувати особу, яка здійснювала дані господарські операції по договорам підряду від 01.08.2014 №Д-00148 на загальну суму 11546,40 гри. та від 01.08.14 № Д-00135 на загальну суму 41800,00 грн. Відсутні також відомості щодо генпідрядника робіт.

Відповідно до умов вищевказаних договорів Підрядник забов'язується виконати роботи з поточного ремонту покрівлі прокуратури Білозерського району за адресою Херсонська область, Білозерський район смт, Білозерна вулиця Карла Маркса будинок 112", проте адреса об'єкта вказано місто Херсон, провулок Портовий,1.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що неможливо підтвердити факт реальності здійснення господарських відносин між ПБП "Капитель" та ПП "Старбудпівдень". Не погоджуючись з рішенням про збільшення грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникла між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством. Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу... . Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, б) дата відвантаження товарів, ... а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.п. 201.4, 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку. Згідно з п.

184.1 ст. 184 цього Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. Податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що контролюючий орган при проведені перевірки не обмежується перевіркою наявності податкових накладних, документів бухгалтерського обліку, а повинний аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Так, позивачем надані докази укладання із ПП "Старбудпівдень" (підрядник) відповідних договорів підряду від 01.08.2014 № Д-00135 щодо виконання робот з поточного ремонту "Поточний ремонт приміщень Прокуратури Херсонської області за адресою місто Херсон, провулок Портовий 1" та ; Д-00148 від 01.08.14 на виконання поточного ремонту покрівлі прокуратури Білозерського району за адресою смт. Білозерка, вул. К.Маркса, б. 112, на підставі узгодженої сторонами кошторисної документації . Доказами виконання ПП "Старбудпівдень" договірних умов є акт № 8 від 06.08.2014 про приймання виконаних робіт у серпні 2014 на суму 41800 грн. в т.ч ПДВ 6967,00 грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт , податкова накладна № 8 від 06.08.14 на суму 41800 грн, акт приймання виконаних робіт № 22 від 11.08.14 у серпні 2014 на суму 11546,40 грн. в т.ч ПДВ 1924,40 грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт, податкова накладна № 22 від 11.08.14. Розрахунки за виконані будівельні роботи проведені у безготівковій формі.

На час здійснення правочинів з позивачем ПП ,.Старбудпівдень" було діючим підприємством, платником податку на додану вартість, доказів на спростування даних відомостей контролюючим органом суду не надано. Податкові накладні, отримані позивачем від ПП "Старбудпівдень" оформлені без порушення порядку їх заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому позивач мав право на включення зазначених в цих податкових накладних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Судом перевірено пред'явлені до перевірки документи бухгалтерського обліку та встановлено, що вони є первинними в розумінні вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996 та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95. № 88. В акті перевірки відповідач наводить повний перелік всіх наданих позивачем до перевірки первинних документів по операціям із ПП "Старбудпівдень". Надані позивачем для проведення перевірки вищевказані документи згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, які оформлені з дотриманням вимог законодавства та відображають суть господарських операцій позивача з вказаним контрагентом. Крім того, використання матеріалів підтверджено відомостями ресурсів. ПП "Старбудпівдень" мав відповідну ліцензію на право здійснення окремих видів господарської діяльності. Акти про приймання виконаних робіт підписані уповноваженими особами підприємств та скріплені печатками підприємств.

Твердження податкової інспекції стосовно того, що в актах виконаних робіт та довідках про вартість виконаних будівельних робіт оформлених між позивачем та ПП "Старбудпівдень" у серпні 2014, повинні зазначатись обов'язково дані про посаду та прізвище особи відповідальної за здійснення господарської операції підрядника та замовника , суд вважає таким, що не ґрунтується на нормах законодавства. Акти виконаних робіт складаються у довільній формі, та повинні мати обов'язкові реквізити відповідно до Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.99 № 996 та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, а саме: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниць виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, прізвище, імя та по-батькові осіб, які підписали акт, не є обов'язковими реквізитами первинного документа. Та обставина, що в актах не зазначено посад осіб підрядника та замовника, є помилкою, яка не позбавляє юридичної сили усього документа, та не є беззаперечною підставою для визнання документа неналежним доказом понесених витрат, оскільки зі змісту самого акту видається за можливе ідентифікувати вчинену господарську операцію, крім того, позивач та його контрагент не заперечує факту здачі-прийомки виконаних робіт. Отже, відсутність даних про посаду та прізвище особи відповідальної за здійснення господарської операції в актах виконаних робіт не впливає на реальність господарських операцій та не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

Посилання відповідача в акті перевірки на застосування державних будівельних норм ДБН Д. 1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва", які втратили чинність, є несуттєвим, оскільки відповідач не довів, що внаслідок такого застосування була завищена вартість робіт або допущені інші порушення у визначенні вартості ремонтних та будівельних робіт, а також що таке застосування ДСТУ призвело до дефектності первинних документів.

Перевіряти яким чином контрагент-підрядник ПП "Старбудпівдень" виконав роботи, які є предметом договорів, маючи чисельність працівників 7 осіб, позивач не мав повноважень. Чинне законодавство не вимагає використання праці тільки штатних працівників, а допускає укладання цивільних договорів для здійснення будь-яких робіт. Тому висновки податкової інспекції про те, що ПП "Старбудпівдень" не мало фізичної можливості виконати той обсяг робіт, який вказаний в актах приймання виконаних робіт, є припущеннями податкової інспекції, а не достовірно встановленим фактом.

Суд приймає до уваги, що на момент фактичного виконання даних господарських відносин, ПП В«СтарбудпівденьВ» як юридична особа було внесено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зареєстровано платником податку на додану вартість, тому мало право виписувати податкові накладні, які згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК є законною підставою для формування податкового кредиту.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що висновки позапланової документальної виїзної перевірки ПБП "Капитель" не відповідають вимогам чинного законодавства, ґрунтуються на припущеннях та без системного викладення порушень вимог діючого податкового законодавства. З огляду на вищевикладене, суд вважає доведеним позивачем право на формування податкового кредиту по господарським операціям з ПП "Старбудпівдень" у серпні 2014 року. Натомість, відповідач у справі як суб'єкт владних повноважень на виконання вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не довів суду правомірність та законність прийнятого податкового повідомлення - рішення від 16.01.2015 № НОМЕР_1.

За таких обставин, позовні вимоги до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення належить задовольнити.

Позивачу відшкодовуються з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позов Приватного багатогалузевого підприємства "Капитель".

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 16.01.2015 № НОМЕР_1.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь приватного багатогалузевого підприємства "Капитель" (код ЄДРПОУ 19238052) судовий збір у сумі 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 жовтня 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3