Ухвала

від 13.10.2015 по справі 820/10625/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

УХВАЛА

13 жовтня 2015 р. Справа № 820/10625/15

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши матеріали подання Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвеєрспецмонтаж" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з поданням, в якому просить суд стягнути кошти у розмірі 135974,22 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвеєрспецмонтаж" (код ЄДРПОУ 37189526) у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть учинятися в процесі розгляду такого подання.

Водночас у частині, що не врегульована статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України (ОСОБА_1 адміністративного суду України від 02.02.2011 року № 149/11/13-11).

Оскільки Кодексу адміністративного судочинства України прямо не передбачено залишення без руху подання податкового органу в порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе керуватись приписами ч.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали подання, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 36-VI з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIІІ, який набрав чинності 01.09.2015 року, за подання позову до адміністративного суду майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Зазначені зміни до Закону України "Про судовий збір" не передбачають звільнення від сплати судового збору Міністерство фінансів України, місцевих фінансових органів, органів доходів і зборів, Державної казначейської служби України, Державної фінансової інспекції України та їх територіальних органів, Державної служби фінансового моніторингу України і Національного банку України, як це було передбачено попередньою редакцією Закону.

Відповідно до ч. 3 ст.106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Абзацом 27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв’язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв’язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Вміст поштового відправлення містить бланк вкладення, який згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв’язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

З огляду на викладене та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 106 КАС України, належним доказом надіслання суб’єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з оригіналом розрахункового документу.

Вказані висновки також викладені у листі Вищого адміністративного суду України №2091/11/13-11від 16.11.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що до подання додано фіскальний чек від 09.10.2015 року про поштове відправлення, з якого не має можливості встановити вміст поштового відправлення та повну адресу одержувача.

Крім того слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом

Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Суд зазначає, що відповідно до ОСОБА_1 адміністративного суду України від 09.04.2012 року № 1017/11/13-12 в разі використання поштового способу інформування платника податків про наявність у нього податкового боргу право на внесення подання про стягнення податкового боргу виникає у податкового органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня відправлення платнику податків податкової вимоги рекомендованим листом із повідомленням про вручення, незалежно від дати фактичного отримання цієї податкової вимоги платником податків, вказаної в повідомленні про вручення.

Судом встановлено, що в матеріалах справи, окрім іншого, міститься податкова вимога №3077-25 датована 04.08.2015 року та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 07.08.2015 року.

Відповідно до вищезазначеного, право на внесення подання про стягнення податкового боргу виникло у податкового органу 06.10.2015 року, тобто на наступний день після закінчення 60 днів з дня відправлення платнику податків податкової вимоги рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Проте зі поштового штемпеля на конверті відправлення подання до суду вбачається, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подання було направлено 09.10.2015 року.

Таким чином, для усунення недоліків подання, заявнику необхідно надати до суду оригінал документу про сплату судового збору в повному обсязі за вимоги майнового характеру з дотриманням вимог Закону України "Про судовий збір", докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та додані до неї документи, а саме: опис вкладення, а також докази не пропущення строку звернення із поданням до суду.

Згідно частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Подання Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конвеєрспецмонтаж" про стягнення податкового боргу - залишити без руху.

Надати заявнику термін до 17:30 год. 15.10.2015 року для усунення недоліків подання шляхом надання оригіналу платіжного документу про сплату судового збору за вимоги майнового характеру з дотриманням вимог Закону України "Про судовий збір", докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та додані до неї документи, а саме: опис вкладення, а також докази не пропущення строку звернення із поданням до суду.

Роз’яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 183-3 КАС України відповідно до цієї ухвали до подання буде визнано неподаним та повернуто заявнику.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із поданням.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Тітов О.М.