Рішення

від 15.10.2015 по справі 904/7272/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.10.15р. Справа № 904/7272/15

За позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ",м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до ОСОБА_1 підприємства "КАМЕЛОТ БУД ЛЮКС", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС", м. Київ

про стягнення штрафу у розмірі 498 098,16 грн. за порушення умов договору

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 представник - дов. № 43 від 02.09.2015р.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 підприємства "КАМЕЛОТ БУД ЛЮКС" штраф у розмірі 498 098, 16 грн. за договором підряду № КС-КЗГО/128-14Пд від 18.08.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № КС-КЗГО/128-14Пд від 18.08.2014р. на виконання будівельно-монтажних робіт, укладеного між ОСОБА_1 підприємством "КАМЕЛОТ БУД ЛЮКС" та ОСОБА_1 акціонерним товариством "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ", від імені та за рахунок якого діяв ТОВ "КОРУМ СОРС", на підставі договору комерційного представництва № 9/2013-У від 24.12.2012р.

Ухвалою суду від 18.08.2015р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на боці позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРУМ СОРС".

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вітчизни, 9 (а.с. 47-48).

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались ОСОБА_1 підприємству "КАМЕЛОТ БУД ЛЮКС" за адресою: 50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вітчизни, 9, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

Від відповідача конверт з ухвалою повернувся на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, судом у повному обсязі виконано приписи Господарського процесуального кодексу України щодо повідомлення сторін про дату та час судового засідання у справі шляхом направлення ухвал рекомендованими листами на адресу відповідача.

При цьому, ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку ухвали суду (відмова від її прийняття, нез'явлення до поштового відділення після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає суду підстав вважати що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи в господарському суді.

Враховуючи, що розгляд справи обмежений двохмісячним строком, суд вважає за можливе прийняття рішення відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового сідання повідомлений належним чином.

В ході розгляду справи, позивачем подана заява про забезпечення позову, в даній заяві позивач просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача ОСОБА_1 підприємства "КАМЕЛОТ БУД ЛЮКС".

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відмовив у її задоволенні з наступних підстав.

У відповідності до ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, яка подала позов, або за своєю ініціативою має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Зі змісту вказаних статей вбачається, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже вимога про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення ускладнень у виконанні судового рішення.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, відповідних доводів в обґрунтування вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача, позивач не наводить.

Більш того, у розумінні положень розділу 10 Господарського процесуального кодексу України "Забезпечення позову", розглядаючи вимогу про забезпечення позову суд оцінює, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимога Позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, змістом якої є накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Ухвалою суду від 22.09.2015р. відкладено розгляд справи до 13.10.2015р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представником позивача не подавалось.

У судовому засіданні 13.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2014р. між ОСОБА_1 акціонерним товариством «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ» (далі - позивач, замовник) від імені та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРУМ СОРС» (далі - третя особа, довіритель) та ОСОБА_1 підприємством «КАМЕЛОТ БУД ЛЮКС» (далі - відповідач, підрядник) укладено договір підряду № КС-КЗГО/128-14ПД на виконання будівельно-монтажних робіт (далі - договір). У відповідності та на умовах, передбачених цим договором, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик, своїми силами та за свої кошти, з використанням власних матеріалів та/або матеріалів замовника, виконати роботи на об'єкті замовника, у відповідності до кошторису документів (додаток №1 до цього договору) та дефектного акту (додаток №2 до цього договору). Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи, в порядку, визначеному цим договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору якість виконаних робіт та використаних матеріалів повинна відповідати вимогам законодавства, а також іншим вимогам, які пред'являються до подібному виду робіт (ДБН, СНП, ГОСТ та т.д.). Об'єм робіт та використані матеріали повинні відповідати вимогам кошторисної документації та дефектним актам.

Згідно п. 2.1. Договору вартість робіт по цьому договору визначається договірною ціною, складеною на підставі кошторисної документації ( додаток №1 до цього договору) та складає: 184 480,80 грн., в тому числі ПДВ 20% - 30 746,80 грн. Загальна вартість робіт може бути зменшена виходячи з фактичного об'єм виконаних робіт.

Кошторисна документація розробляється підрядником та, підписується повноважним представником та скріплюється печаткою підрядника, передається на затвердження замовнику. Після затвердження (підписання та скріплення печатками) кошторисної документації замовником, вона є невід'ємною частиною договору (п. 2.2. Договору).

У відповідності до п. 2.3. Договору кошторис та договірна ціна по цьому договору є твердою. У разі перевищення загальної вартості робіт по цьому договору, передбаченої вартості, всі пов'язані з цим витрати несе підрядник.

Пунктом 2.5. Договору встановлено, о розрахунки по цьому договору здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника. Розрахунок між сторонами проводиться в національній валюті України - гривні наступним чином:

- передоплата 20% від загальної вартості робіт, що складає 36 896,16 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 6149,36 грн.

- залишок 80% від загальної вартості робіт, що складає 147 584,64 грн. в т.ч. ПДВ - 20% -24 597,44 грн. на протязі 40 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт (по формі КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт та затрат (по формі КБ-3).

Відповідно до п. 3.5. Договору підрядник зобов'язується виконати роботи на протязі 90 календарних днів з моменту підписання цього договору. строки виконання робіт можуть змінюватись тільки з письмової згоди замовника.

Робота по договору виконується підрядником з власних матеріалів. По письмовому узгодженні сторін, роботи можуть виконуватися з матеріалів замовника. Підрядник несе відповідальність за втрату або пошкодження матеріалів та зобов'язаний приймати всі заходи відносно збереження матеріалів замовника. До передачі результатів робіт ризик раптової втрати матеріалів в повній мірі покладається на підрядника (п. 3.6. Договору).

Згідно п. 4.1.2. Договору підрядник зобов'язаний виконати роботи якісно, в повному об'ємі та в строк, передбачений цим договором, з дотриманням технічних норм та правил, передбачених діючим законодавством України, а також у відповідності з кошторисною документацією та дефектними актами.

У відповідності до п. 4.1.7. Договору підрядник зобов'язаний інформувати замовника про хід виконаних робіт, а також узгоджувати будь-які дії, які впливають на виробничий процес замовника. Виконувати отримані в ході роботи вказівки замовника, якщо такі вказівки не суперечать умовам договору та не представляють собою втручання в оперативно - господарську діяльність підрядника (п. 4.1.9. Договору)

У відповідності до п. 4.1.10. Договору підрядник зобов'язаний не допускати відступу від умов договору, які можуть призвести до погіршення роботи, або інших недоліків. Якщо в процесі виконання робіт з'ясується неминучість негативного результату або недоцільності подальшого проведення робіт, підрядник зобов'язаний призупинити хід робіт, та сповістити про це замовника із зазначенням проблем, що виникли, у той же день. У цьому випадку сторони у п'ятиденний строк розглядають питання про зупинення робіт і порядок взаєморозрахунків, що оформлюється додатковою угодою сторін. Після закінчення робіт сповістити замовника про готовність виконаних робіт здачі-прийомки. Здати замовнику виконані роботи за проміжним та кінцевим актом здачі-прийомки етапу робіт і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (п.п. 4.1.11., 4.1.12. Договору).

Відповідно до п. 8.1. Договору у разі не виконання або неналежного виконання сторонами прийнятих на себе по цьому договору зобов'язань, вони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України та умов цього договору.

Цей договір вступає в силу в день його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на седе зобов'язань (п. 11.1. Договору).

Відповідно до умов договору сторонами підписано договірну ціну на ремонт приміщення трансформатора печі №4, що здійснюється у 2014р. (а.с. 24), локальний кошторис (а.с. 26-34), відомість ресурсів до локального кошторису (а.с. 36-38).

18.11.2014р. позивачем на адресу відповідача направлено лист, в якому повідомляється останнього, що станом на 17.11.2014р. загальний об'єм робіт по договору підряду № КС-КЗГО/128-14ПД на виконання будівельно-монтажних робіт не виконано, здійснено лише демонтаж плит перекриття. У зв'язку з чим позивач попередив відповідача, про те, що він вимушений примінити штрафні санкції в розмірі 1% від об'ємів вартості робіт за кожен день прострочення (а.с. 40).

Відповідачем на адресу позивача направлено акт продовження строків виконання робіт № 145 від 18.11.2014р., згідно якого відповідач просить продовжити строк виконання робіт до 31.12.2014р. (а.с. 41).

Позивачем 03.04.2015р. на адресу відповідача направлено претензію № 015-899, в якій він просить відповідача виконати роботи передбачені спірним договором та перерахувати на протязі 7 днів з моменту отримання претензії штрафні санкції у розмірі 247 204,27 грн. (а.с. 42).

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, роботи по спірному договору не виконав, суму штрафу не сплатив.

25.05.2015р. та. 25.06.2015р. позивачем направлено претензії з вимогою виконати роботи передбачені спірним договором та сплатити штрафні санкції (а.с. 44,45).

Однак, відповідач відповіді на претензії не надав, роботи по спірному договору не виконав, суму штрафу не сплатив. На підставі чого, станом на 12.08.2015р., позивачем нараховано відповідачеві штрафні санкції у розмірі 498 098,16 грн., що і стало причиною спору.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським судом визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, має всі ознаки договору підряду.

Згідно із ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, тобто, законодавець передбачає обов'язкову оплатність договору підряду.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Позивач нараховує відповідачу штраф в розмірі 498 098,16 грн. за весь період прострочення з 16.11.2014 року по 12.08.2015 року включно на підставі п.8.2 Договору, відповідно до якого за порушення строків початку та закінчення виконання робіт, а також строків передбачених цим договором п. 3.5., п. 6.2., п. 6.3., п. 6.4., п. 6.6. Договору, за порушення інших строків, встановлених цим договором, підрядник сплачує замовнику штраф в розмірі 1% від загальної вартості робіт по цьому договору, за кожен день прострочення до моменту належного виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, що закріплено в ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, як вбачається з умов Договору та положень ст. 549 Цивільного кодексу України, обумовлена Договором неустойка, незважаючи на назву, за своєю правовою природою, фактично, є пенею, що свідчить про те, що умовами Договору сторони досягли згоди про застосування відповідальності за порушення підрядником виконання умов Договору у вигляді пені, яка в даному випадку стягується з відповідача за неналежне виконання останнім негрошових зобов'язань.

Враховуючи викладене до даних правовідносин слід застосовувати вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому необхідно також мати на увазі, що умова п. 8.2 Договору про нарахування штрафних санкцій за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого , ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку , за який нараховуються штрафні санкції.

З врахуванням викладеного, штрафні санкції повинні нараховуватися з 16.11.2014 року по 16.05.2015 року та складають 335 753,75грн.

Відповідно до ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Також, відповідно до ч. 2 вказаної норми, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне право суду визначено і ч. 3 ст.551 ЦК України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Право місцевого господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, передбачено також пунктом 3 статті 83 розділу ХІ (Вирішення господарських спорів у першій інстанції) Господарського процесуального кодексу України.

Отже, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.ч.1-2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Право суду самостійно зменшити розмір неустойки за умови, що останній значно перевищує суму збитків встановлено й у постанові ВСУ від 3 вересня 2014 року №6-100цс14

Як вбачається з матеріалів справи, загальна вартість робіт за Договором становить 184 480,80 грн., штрафні санкції складають 335 753,75 грн., тобто розмір неустойки значно більший від розміру боргового зобов'язання.

За викладеного, суд вважає за доцільне зменшити розмір штрафних санкцій до розміру вартості робіт за Договором підряду, що становить 184 480, 80 грн.

В частині стягнення 313 617,30 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з врахуванням п. 4.3 Пленуму ВСГУ № 7 від 21.02.2013р., відповідно до якого у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "КАМЕЛОТ БУД ЛЮКС" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вітчизняна, 9, код ЄДРПОУ 33452901) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 31550176) 184 480,80 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят грн. 80 коп.) - штрафних санкцій, 6 715,08 грн. (шість тисяч сімсот п'ятнадцять грн. 08 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 16.10.2015р.

Суддя ОСОБА_3