Рішення

від 07.10.2015 по справі 910/19638/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2015Справа №910/19638/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Експертна група

"Континент"

до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» в особі відокремленого структурного підрозділу «Мостобудівний загін № 12»

про стягнення 677 648,04 грн.

за участю представників:

від позивача:не з'явився від відповідача:Трайдакало І.В.- представник за довіреністю № 605/21-15 від 14.07.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Експертна група "Континент" (далі - ТОВ Експертна група "Континент") з позовом до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» в особі відокремленого структурного підрозділу «Мостобудівний загін № 12» (далі - ПАТ «Мостобуд») про стягнення 677 648,04 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору субпідряду № МЗ-12/93 від 30.12.2010 р. на виконання робіт з виносу мережі зв'язку та сигналізації на об'єкті: «Автотранспортна магістраль через р. Дніпро у місті Запоріжжі. Транспортна розв'язка № 4», внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у вказаній сумі.

У позові ТОВ Експертна група "Континент" просить суд стягнути з ПАТ «Мостобуд» основну заборгованість в сумі 121 868,35 грн., пеню у сумі 336 012,09 грн., інфляційну складову боргу у сумі 159 598,58 грн., 3 % річних у сумі 60 169,02 грн., а всього - 677 648,04 грн.

У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив застосувати строки позовної давності до нарахованих штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 30.12.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Експертна група "Континент" (субпідрядник) та Публічним акціонерним товариством «Мостобуд» в особі Відокремленого структурного підрозділу «Мостобудівний загін № 12» (підрядник) був укладений договір субпідряду № МЗ-12/93 на виконання робіт з виносу мережі зв'язку та сигналізації на об'єкті: «автотранспортна магістраль через р. Дніпро у місті Запоріжжі. Транспортна розв'язка № 4» (далі - договір), відповідно до якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується в порядку та на умовах визначених цим договором виконати роботи, передбачені п. 1.2 даного договору, на свій ризик власними і залученими силами, використовуючи власні матеріали, а підрядник прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна робіт орієнтовно складає 404 626,57 грн. Остаточна кошторисна вартість робіт за цим договором визначатиметься у актах прийому-здачі виконаних робіт.

Договірна ціна, яка вказана у п. 2.1 договору, уточнюється при взаєморозрахунках за виконані роботи за фактичними витратами, перевіреними та погодженими з замовником будівництва, на момент підписання сторонами актів форми № КБ-2в та довідки № КБ-3 (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 2.4 договору підрядник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи субпідряднику протягом 5 банківських днів, при умові надходження коштів від замовника будівництва.

Відповідно до п.п. 2.5, 2.6 договору підрядник надає субпідряднику аванс у розмірі 50 % від загальної вартості робіт, що складає 202 313,29 грн., який підрядник перераховує протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору та отримання від замовника будівництва коштів на ці цілі. Іншу (залишкову) частину вартості робіт підрядник перераховує протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт, при умові отримання за виконану роботу коштів від замовника будівництва.

Підрядник здійснює платежі за виконані роботи на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) (п. 2.7 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили термін виконання робіт: початок протягом 7 робочих днів з моменту підписання договору та отримання субпідрядником часткової попередньої оплати відповідно до умов договору, а тривалість робіт - протягом 60 днів.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 01.05.2011 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

У подальшому до договору субпідряду були внесені зміни щодо договірної ціни робіт, яка складає 590 163,58 грн., в тому числі вартість додаткових робіт складає 185 535,96 грн.

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, здав відповідачу роботи за вказаним договором субпідряду на загальну суму 873 357,03 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт за жовтень 2011 р. та за листопад 2011 р., які були підписані відповідачем без заперечень.

Однак, відповідач зі свого боку зобов'язання за договором в частині своєчасної оплати робіт виконав неналежним чином, а саме - вартість робіт за договором оплатив частково на суму 186 644,48 грн.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за виконані роботи у сумі 686 712,55 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, судом встановлено, що 30.06.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Експертна група "Континент" та Публічним акціонерним товариством «Мостобуд» в особі відокремленого структурного підрозділу «Мостобудівний загін № 12» була укладена угода про зарахування зустрічних грошових вимог у сумі 8 143,20 грн., внаслідок чого у ПАТ «Мостобуд» залишився борг перед позивачем за договором субпідряду у сумі 678 569,35 грн.

Також 28.08.2014 р. між сторонами був підписаний акт зарахування зустрічних грошових вимог на суму 232 868,35 грн., внаслідок чого борг ПАТ «Мостобуд» перед ТОВ Експертна група "Континент" за договором субпідряду склав 121 868,35 грн.

Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Отже, зважаючи на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами, судом встановлено, що у відповідача наявна заборгованість за договором субпідряду № МЗ-12/93 від 30.12.2010 р. у сумі 121 868,35 грн., яка ним не заперечується.

Оскільки належних доказів оплати заборгованості суду відповідачем не надано, позовні вимоги в частині стягнення 121 868,35 грн. основного боргу за договором субпідряду підлягають задоволенню.

Крім вказаної суми боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 336 012,09 грн. за період з 15.11.2011 р. по 22.07.2015 р., у якій суд вважає необхідно відмовити з таких підстав.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з п. 5.4 договору, сторони домовились, що у разі порушення термінів оплати робіт, виконаних за цим договором підрядник зобов'язаний сплатити на користь субпідрядника пеню у розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Як встановлено судом, остаточна оплата виконаних робіт відповідачем повинна бути здійснена протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт (п. 2.6 договору).

Оскільки оплата виконаних робіт за жовтень 2011 р. повинна бути здійснена до 14.11.2011 р., а за листопад 2011 р. - до 14.12.2011 р., то відповідно з 15.11.2011 р. та 15.12.2011 р. відбулось порушення зобов'язання. При цьому згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України період нарахування пені за жовтень 2011 р. становить з 15.11.2011 р. по 15.05.2012 р., а за листопад 2011 - з 15.12.2011 р. по 15.06.2012 р.

Відповідач у судовому засіданні просив застосувати наслідки спливу строків позовної давності в 1 рік до позовних вимог про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Статтею 258 Цивільного Кодексу України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 2 вказаної норми ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вже встановлено судом, з 15.11.2011 р. по 15.05.2012 р. та з 15.12.2011 р. по 15.06.2012 р. відповідно, має місце нарахування пені, однак, зважаючи на той факт, що позивач до суду за стягненням штрафних санкцій звернувся лише 30.07.2015 р., строк позовної давності в один рік сплинув.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 336 012,09 грн. задоволенню не підлягають.

Доводи позивача щодо преривання строку позовної давності, у зв'язку з підписанням сторонами угоди та акту про зарахування зустрічних однорідних вимог суд не приймає, оскільки зазначені документи були підписані сторонами поза межами 1-річного строку позовної давності.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 159 598,58 грн. та 3 % річних у сумі 60 169,01 грн. за період з 15.11.2011 р. по 22.07.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової суми боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 157 702,16 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним невірно застосований індекс інфляції та 3 % річних у сумі 60 169,02 грн.

При цьому суд не приймає клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до матеріальних втрат, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки позовна давність до вимог про стягнення основної заборгованості судом не застосовувалась, а нараховані на неї матеріальні втрати за своєю природою не є штрафними санкціями.

Відповідно до п. 5.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" № 10 від 29.05.2013 р. зі спливом позовної давності за вимогою про повернення або сплату коштів спливає й позовна давність за вимогою про сплату процентів, передбачених статтями 536, 625 ЦК України, і сум інфляційних нарахувань згідно з тією ж статтею 625 ЦК України (незалежно від періоду часу, за який обчислено відповідні суми процентів та інфляційних нарахувань,оскільки такі суми є складовою загальної суми боргу).

Отже, оскільки строк позовної давності в частині основної суми заборгованості не застосовувався, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача на стягнення матеріальних втрат за невиконання зобов'язання.

Згідно з ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Експертна група "Континент" до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» в особі відокремленого структурного підрозділу «Мостобудівний загін № 12» про стягнення 677 648,04 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» в особі відокремленого структурного підрозділу «Мостобудівний загін № 12» (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5, ідентифікаційний код 01386326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Експертна група "Континент" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ю. Савченка, 47, ідентифікаційний код 25017237) основну заборгованість у сумі 121 868 (сто двадцять одну тисячу вісімсот шістдесят вісім) грн. 35 коп., інфляційні втрати у сумі 157 702 (сто п'ятдесят сім тисяч сімсот дві) грн. 16 коп., 3 % річних у сумі 60 169 (шістдесят тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 02 коп.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» в особі відокремленого структурного підрозділу «Мостобудівний загін № 12» (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5, ідентифікаційний код 01386326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Експертна група "Континент" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ю. Савченка, 47, ідентифікаційний код 25017237) судовий збір у сумі 6 794 (шість тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 79 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 7 жовтня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 13 жовтня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна