Рішення

від 07.10.2015 по справі 910/20780/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2015Справа №910/20780/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Служби зовнішньої розвідки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс К Груп"

про стягнення 82 337,75 грн.

за участю представників:

від позивача:Мітлицька О.О.- представник за довіреністю № 5/3/316 Б від 20.04.2015 р. від відповідача:Строєв О.В.- представник за довіреністю б/н від 06.10.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулась Служба зовнішньої розвідки України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс К Груп" про стягнення 82 337,75 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на постачання товарів за державні кошти № 576/14 від 29.10.2014 р. в частині виконання зобов'язання по поставці товару.

У позові Служба зовнішньої розвідки України просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс К Груп" штрафні санкції за невчасно поставлений товар у сумі 82 337,75 грн., які складаються з пені - 75 042,00 грн. та з штрафу - 7 295,75 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що прострочення строків поставки відбулось із незалежних від підприємства обставин, а тому нарахування штрафних санкцій за їх порушення є необгрунтованим. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

29.10.2014 р. між Службою зовнішньої розвідки України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Макс К Груп" (постачальник) був укладений договір на постачання товарів за державні кошти № 576/14.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується постачати речове майно (формений одяг для військовослужбовців) для підрозділів забезпечення (товар), а замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.3 договору ціна, найменування (асортимент) кількість товару обумовлюються у додатку № 1 специфікації, який додається до даного договору і є його невід'ємною частиною.

Сума договору складає 104 225,00 грн. з ПДВ (п. 3.3 договору).

Розрахунок за товар здійснюється замовником лише за фактично отриманий товар на підставі пред'явлених постачальником рахунку на оплату та видаткової накладної, з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року при наявності бюджетних призначень на ці цілі (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору замовник здійснює оплату за договором шляхом перерахування коштів за кожну відвантажену партію товару на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше 14 (чотирнадцяти) банківських діб з моменту відвантаження і підписання сторонами видаткової накладної.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що строк поставки товару: листопад - грудень 2014 року, окремими партіями згідно з попередніми заявками замовника, але у будь-якому разі товар має бути поставлений не пізніше 15.12.2014 року.

Пунктом 6.3.6 договору сторони обумовили обов'язок постачальника забезпечити поставку товарів у термін, передбачений договором.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату № 144 від 12.11.2014 р., видаткової накладної № 97 від 12.11.2014 р. позивач здійснив попередню оплату вартості товару у розмірі 100 % на загальну суму 104 225,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9498 від 13.11.2014 р.

Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині поставки товару виконав неналежним чином, здійснив поставку з порушенням строків, встановлених пунктом 5.1 договору, про що свідчать лист відповідача № 2/02 від 12.02.2015 р. та акт прийому-передачі товару від 25.02.2015 р.

За вказане порушення зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 % від суми договору, що склало 75 042,00 грн. - за період з 16.12.2014 р. по 25.02.2015 р. та штраф в розмірі 7 % вартості всього товару - на суму 7 295,75 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами відповідно до ст. 629 ЦК України.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У даному випадку мало місце порушення негрошового зобов'язання, отже, суд застосовує ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Також пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що за порушення строку поставки товарів відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 1 % вартості договору за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості, але не менше розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Зважаючи на викладені норми чинного законодавства та враховуючи встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що позивачем не було надано заявки на поставку товару, суд не приймає, оскільки специфікацією до договору сторони погодили кількість та найменування товару, який повинен бути поставлений відповідачем. Також позивачем була вчасно здійснена 100 % оплата товару відповідно до наданих відповідачем видаткової накладної № 97 від 12.11.2014 р. та рахунку на оплату № 144 від 12.11.2014 р., з яких вбачається обсяги та асортимент продукції.

Крім того, посилання відповідача на гарантійний лист від 01.12.2014 р., в якому він вказував на нестабільну ситуацію в економіці країни, суд відхиляє з тих підстав, що зазначений лист не звільняє ТОВ "Макс К Груп" від належного виконання своїх обов'язків по договору.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем штрафних санкцій відповідно до норм діючого законодавства та умов укладеного сторонами правочину, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню в сумі 75 042,00 грн. та 7 % штрафу у сумі 7 295,75 грн. за несвоєчасну поставку товару.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 32-35, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Служби зовнішньої розвідки України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс К Груп" про стягнення 82 337,75 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс К Груп" (03680, м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 16, офіс 30, ідентифікаційний код 38908662) на користь Служби зовнішньої розвідки України (04107, м. Київ, вул. Нагірна, 24/1, ідентифікаційний код 33240845) пеню у сумі 75 042 (сімдесят п'ять тисяч сорок дві) грн. 00 коп. та штраф у сумі 7 295 (сім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 75 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Макс К Груп" (03680, м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 16, офіс 30, ідентифікаційний код 38908662) на користь Служби зовнішньої розвідки України (04107, м. Київ, вул. Нагірна, 24/1, ідентифікаційний код 33240845) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 7 жовтня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 13 жовтня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна