ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.09.2015Справа №910/21484/15
За позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна»
про повернення грошових коштів 749,00 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Литвинов С.І. - довіреність б/н від 06.08.2015 року;
від відповідача: не з'явилися;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» про повернення грошових коштів 749,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» не виконало умови Кредитного договору №001-18227-200913 від 20.09.2013 року та Договору про співробітництво №1-30/11-2010 від 30.11.2010 року, щодо повернення позивачу кредитних коштів, після припинення дії Кредитного договору.
З цих підстав позивач просив задовольнити позов стягнувши з відповідача 749,00 грн. - грошових коштів, що не були перераховані за повернення товару/послуги.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.08.2015 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.09.2015 року.
В судове засідання 16.09.2015 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Провадження у справі порушено ухвалою від 25.08.2015 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2015 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 16.09.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
30.11.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (далі по тексту - Банк, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» (далі по тексту - продавець, відповідач, ТОВ «Монарх Рітейл Україна») укладено Договір про співробітництво №1-30/11-2010 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) з метою просування Товарів, які реалізуються у Магазинах Продавця, та з метою задоволення потреб Споживачів, Сторони домовились, що Продавець буде виписувати кінцевим Споживачам Товарів рахунки-фактури і резервувати вказані в рахуиках-фактури Товари на термін не більше 5 (п'ять) днів, а Банк буде приймати виписані Продавцем рахунки-фактури та додаткові документи для надання Кредитів в оплату вартості Товарів, вибраних Споживачами у Продавця, та контролювати надходження коштів в оплату Товарів.
Відповідно до п. 3.6. Договору, якщо Споживач протягом 1 (одного) календарного дня з моменту перерахування Банком кредитних коштів на рахунок Продавця в оплату вартості Товару не отримав його або не узгодив з Продавцем інший строк отримання Товару, Продавець має право розірвати договірні відносини щодо купівлі-продажу Товару зі Споживачем в односторонньому порядку та повернути кошти, отримані в оплату вартості Товару, на рахунок Банку, про що письмово повідомляє Банк. Банк протягом 1 (одного) робочого дня з моменту отримання грошових коштів від Продавця спрямовує їх на погашення заборгованості Споживача за відповідним кредитним договором. У разі виникнення після такого погашення залишку грошових коштів, Банк виплачує їх Споживачу.
20.09.2013 року між позивачем та ОСОБА_3, як позичальником, укладено кредитний договір №001-18227-200913 (далі по тексту - Кредитний договір), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 749,00 грн. з метою придбання товару/послуг у ТОВ "Монарх Рітейл Україна".
Позивач свої зобов'язання за Кредитним Договором виконав, перерахувавши кредитні кошти на користь Відповідача у сумі 749,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №64625830 від 23 вересня 2013 р.
15.11.2013 року Позичальник звернувся до Банку з заявою про розірвання Кредитного Договору та надав документ про повернення товару/послуги до ТОВ "Монарх Рітейл Україна", відповідно до якого товар/послугу було повернено Відповідачу, проте кошти за повернений товар/послугу Позивачем отримано не було.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.11.2013року звертався до Відповідача з вимогою перерахувати грошові кошти у розмірі 749,00 грн. за товар/послугу, що було повернуто у зв'язку з розірванням Кредитного договору, однак, грошові кошти так і не було повернуто Позивачу. В результаті чого станом на 14.08.2015 року Відповідач має заборгованість перед Позивачем у розмірі 749,00 грн., що становить суму за повернутий товар/послугу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом ч 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За приписами ч. 1 ст. 527 ЦК України Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання за Договором та Кредитним договором, виконав належним чином, перерахував відповідачу 800,00 грн. кредитних коштів в оплату вартості товару, а відповідач в порушення умовами Договору після розірвання Кредитного договору не повернув зазначені кошти позивачу.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 749,00 грн. - грошових коштів, що не були перераховані за повернення товару/послуги, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, 121 ГПК України, суддя -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 12, код ЄДРПОУ 37355731) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, ВУЛ. ЩОРСА , будинок 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) 749 (сімсот сорок дев'ять) грн. 00 коп. - грошових коштів, що не були перераховані за повернення товару/послуги.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Монарх Рітейл Україна» (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 12, код ЄДРПОУ 37355731) на користь Державного Бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Якименко М.М.
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 22.09.2015 року.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2015 |
Оприлюднено | 20.10.2015 |
Номер документу | 52317575 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Якименко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні