Рішення

від 09.10.2015 по справі 910/24616/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2015Справа №910/24616/15

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доДержавної служби з питань інвалідів та ветеранів України простягнення 25300 грн. 00 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю б/н від 05.06.2015;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.09.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогами до Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України про стягнення 25300 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства та укладеного між сторонами Договору № 4 про надання послуг від 26.09.2014 не здійснив оплату за надані позивачем послуги з перевезення, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 25300 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2015 порушено провадження у справі № 910/24616/15 та справу призначено до розгляду на 09.10.2015.

Представник позивача у судовому засіданні 09.10.2015 подав додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи; надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 09.10.2015 не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 21191323 від 18.09.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та довідкою відділення поштового зв'язку про повернення поштового відправлення у зв'язку з тим, що адресат вибув.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 09.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.09.2014 між Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) укладено Договір № 4 про надання послуг, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги з перевезення пасажирів наземним транспортом поза розкладом (перевезення делегації ветеранів війни під час проведення заходів з нагоди відзначення 70-річчя визволення України від фашистських загарбників), код класифікатора продукції та послуг 49.39.3, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 1.2 Договору собівартість перевезень визначена в Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 1.6 Договору початком роботи вважається час прибуття транспортного засобу у визначене замовником місце, закінченням роботи - відмітка замовника в подорожньому листі про закінчення надання послуг.

Послуги надаються відповідно до Графіку надання послуг (Додаток № 1), що додається до Договору та є його невід'ємною частиною (п. 1.7 Договору).

Додатком № 1 до Договору (Графік надання послуг) сторони погодили, зокрема, собівартість перевезень у розмірі 25300 грн 00 коп., місце надання послуг з перевезення та період надання послуг.

Згідно з п. 3.1 Договору ціна цього Договору становить 25300 грн 00 коп., без ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 Договору виконавець надає замовнику рахунок за надані послуги протягом 3-х днів після їх надання. До рахунку додається акт здачі-приймання послуг.

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки проводяться за фактично надані послуги на підставі рахунку та акту прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 банківських днів від дати підписання акту, при наявності коштів на реєстраційному рахунку замовника в Державній казначейській службі України.

Відповідно до п. 4.3 Договору до рахунку додаються акт, розрахунок фактичних витрат з обов'язковим зазначенням фактичного пробігу кожного автобусу, взятого із подорожніх листів.

Відповідно до п. 4.4 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються відповідно до ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України.

Згідно з п. 5.1 Договору строк (термін) надання послуг встановлений з 18.09.2014 до 21.09.2014.

Згідно з п. 5.2.1 Договору факт надання послуг за Договором підтверджується актом, який готується виконавцем впродовж 3-х календарних днів після надання послуг та підписуються замовником впродовж 3-х календарних днів після отримання зазначених документів, або протягом цього є строку замовником надаються зауваження до наданих послуг.

За наявності зауважень до наданих послуг, сторони протягом 1 робочого дня зобов'язуються письмово узгодити перелік зауважень, недоліків та/або доробок, які виконавець зобов'язується виправити за власний рахунок протягом погодженого сторонами строку (п. 5.2.2 Договору).

Відповідно до п. 5.2.3 Договору після підписання сторонами відповідного акту послуги вважаються наданими в повному обсязі та належним чином.

Згідно з п. 10.1 Договору він набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2014, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочини за своєю правовою природою є договором перевезення.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з ч. 1 ст. 910 Цивільного кодексу України, за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Судом встановлено, що за період з 18 по 21 вересня 2014 року позивач надав відповідачу послуги з перевезення пасажирів за Договором № 4 про надання послуг від 26.09.2014 у розмірі 25300 грн. 00 коп. (без ПДВ), що підтверджується складеним уповноваженими представниками сторін актом № 53 виконання робіт (послуг) від 22.09.2014, який долучено позивачем до позовної заяви.

При цьому, зважаючи на те, що вказаний акт виконання робіт (послуг) підписаний та скріплений печаткою уповноваженим представником відповідача, суд дійшов висновку, що, відповідно до п. 5.2.3 Договору, послуги вважаються наданими позивачем у повному обсязі у розмірі 25300 грн. 00 коп. та належним чином.

Доказів існування зауважень щодо наданих позивачем послуг із перевезення за актом № 53 виконання робіт (послуг) від 22.09.2014 (відповідно до п. 5.2.2 Договору) відповідачем суду не надано.

Крім того, в акті № 53 виконання робіт (послуг) від 22.09.2014 зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунки проводяться за фактично надані послуги на підставі рахунку та акту прямим банківським переказом на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 банківських днів від дати підписання акту , при наявності коштів на реєстраційному рахунку замовника в Державній казначейській службі України.

Таким чином, враховуючи дату підписання акту № 53 виконання робіт (послуг) - 22.09.2014, суд дійшов висновку, що свій обов'язок з оплати за надані позивачем послуги із перевезення відповідач повинен був здійснити у строк до 29.09.2014 (включно).

При цьому, суд зазначає, що умова Договору, викладена у п. 4.2, відповідно до якої розрахунки здійснюються при наявності коштів на реєстраційному рахунку замовника в Державній казначейській службі України, по суті, не містить конкретно визначеного строку здійснення оплати.

Так само, не є строком здійснення оплати умова Договору, викладена у п. 4.4 Договору, відповідно до якої розрахунки за надані послуги здійснюються відповідно до ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, умова укладеного між сторонами договору стосовно того, що розрахунки здійснюються при наявності коштів на реєстраційному рахунку замовника в Державній казначейській службі України, та що розрахунки за надані послуги здійснюються відповідно до ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України, не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.

Також, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Суд наголошує на тому, що вказівка у договорі про здійснення розрахунків при наявності коштів на реєстраційному рахунку замовника в Державній казначейській службі України не може бути відкладальною обставиною в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України, оскільки відкладальною є та обставина, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, та, яка обумовлює настання чи зміну і прав і обов'язків , при чому для обох сторін правочину , тобто сторони в момент укладення договору можуть визначити обставину, у випадку настання якої виникне зобов'язання між сторонами, тобто права і обов'язки у обох сторін.

Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України у розмірі 25300 грн 00 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 25300 грн 00 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України про стягнення 25300 грн 00 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 11.09.2015.

Водночас, відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону станом на дату подання позову і на дату сплати судового збору) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, при зверненні позивача з даним позовом до суду, він повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1218 грн. 00 коп., тобто, позивачем переплачено судовий з бір у розмірі 609 грн. 00 коп. (1827 грн. 00 коп. - 1218 грн. 00 коп.).

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом .

Таким чином, зважаючи на те, що позивач вніс судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, він має право на повернення судового збору у розмірі 609 грн. 00 коп., звернувшись до суду із відповідним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної служби з питань інвалідів та ветеранів України (01601, м. Київ, провулок Музейний, буд. 12; ідентифікаційний код: 37508245) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 25300 (двадцять п'ять тисяч триста) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 15.10.2015

Суддя І.М. Отрош