Рішення

від 15.10.2015 по справі 912/3529/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 рокуСправа № 912/3529/15 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3529/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галеан", ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський"

про стягнення 8 610,70 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - не був присутнім;

від відповідача - не був присутнім.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галеан", ЛТД (надалі - ТОВ "Галеан", ЛТД, Позивач), звернулося до Господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат" Соколівський" (надалі - ТОВ "Молочний комбінат "Соколівський", Відповідач) заборгованості у розмірі 8 449,64 грн, з яких: 7 776,00 грн сума основного боргу, 673,64 грн пені, з покладенням на Відповідача судового збору.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 15.09.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено о 10:30 30.09.2015, витребувано від сторін необхідні для вирішення спору докази.

У зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвали господарський суд 30.09.2015 відклав розгляд справи до 11:00 15.10.2015. Крім того слід зазначити, що представник Відповідача подав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку із існуванням доказів, які необхідні для повного та всебічного розгляду справи по суті, а також із бажанням брати участь у судовому засіданні.

02.10.2015 від Позивача надійшла заява № 118 від 29.09.2015 про уточнення позовних вимог у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України. У такій заяві Позивач обґрунтовує позовні вимоги правовими нормами, а саме: статями 11, 509, 525, 549, 611, 627, 628, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, 174, 193, 230 Господарського кодексу України та умовами укладеного між сторонами ОСОБА_1 №2581 від 08.08.2012 на поставку товару. Позивач, зважаючи на дату отримання Відповідачем ОСОБА_2, обґрунтовує нарахування штрафних санкцій з 18.07.2015. Крім того у своїй заяві № 118 Позивач збільшив розмір позовних вимог в частині розміру пені, здійснивши її нарахування з 18.07.2015 по 23.09.2015, сума якої складає 834,70 грн. Отже Позивач збільшує свої позовні вимоги щодо стягнення штрафних санкцій з 673,64 грн (за період з 18.07.2015 по 09.09.2015, як зазначено у позовній заяві) до 834,70 грн. Позивачем подано також опис вкладення у цінний лист, який є доказом направлення 29.09.2015 заяви № 118 Відповідачу.

Право на збільшення позовних вимог надано Позивачу нормами статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому господарський суд приймає таке збільшення і здійснює подальший розгляд даного позову у межах нової ціни, яка складає 8 610,70 грн, в тому числі 7 776,00 грн основного боргу та 834,70 грн штрафних санкцій.

Також від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про час і місце судового засідання, не надав господарському суду ні відзив на позов ні докази, на які він посилався у своїй заяві про відкладення розгляду справи № 5-15 від 29.09.2015, а також його представник не брав участі у судовому засіданні, на чому наполягав у зазначеній заяві.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, господарський суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

08.08.2012 між ТОВ "Галеан", ЛТД (Постачальник) та ТОВ "Молочний комбінат "Соколівський" (Покупець) укладено Договір поставки № 2581 (надалі Договір, а.с. 7-8).

Відповідно до пункту 1.1. ОСОБА_1 Постачальник зобов'язується поставити товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити, відповідно до умов договору - Бета каротин 30% натуральний, далі за текстом - "Товар".

Найменування, асортимент, ціна, вартість, кількість ОСОБА_2 зазначається в накладних на товар, та/або в специфікаціях/додаткових угодах до ОСОБА_1, які є невід'ємною частиною даного ОСОБА_1 (п.2.1. ОСОБА_1).

Постачальник поставляє ОСОБА_2 партіями, згідно поданих Покупцем заявок та відповідно до Специфікацій/додаткових угод до ОСОБА_1, на умовах DAP (Інкотермс 2010) склад Покупця: Кіровоградська обл., Кіровоградський район, с. Соколівське, пр-т Комсомольський, 1А (пункт 3.1. ОСОБА_1).

У відповідності до змісту пункту 5.1. ОСОБА_1 оплату за кожну партію ОСОБА_2, яка поставляється за даним ОСОБА_1 Покупець проводить в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів - вартості партії ОСОБА_2 - на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі виставленого рахунку-фактури.

В умовах ОСОБА_1 зазначено, що рахунок-фактура на оплату партії ОСОБА_2 надається Постачальником протягом одного дня з моменту підписання Сторонами накладної, специфікації/додаткової угоди про узгодження окремої партії ОСОБА_2 (пункт 5.2.). Форма оплати: протягом 21 календарного дня з моменту отримання ОСОБА_2 (пункт 5.3. ОСОБА_1).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015, але в будь-якому випадку до моменту його повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по даному ОСОБА_1 (пункт 9.1. ОСОБА_1).

10.04.2014 Сторонами укладено Додаткову угоду №1 до ОСОБА_1 поставки № 2581 від 08.08.2012, в якій було викладено у новій редакції пункт 5.3. ОСОБА_1.

За змістом останнього Сторонами погоджено, що Покупець оплачує всю вартість поставленої партії товару шляхом 100% попередньої оплати.

Договір і Додаткова угода № 1 підписані повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками.

У Специфікації № 2 від 13.07.2015 (надалі - Специфікація № 2, а.с. 9, зворотній бік) Сторони визначили кількість товару та встановили ціну на ОСОБА_2, а саме 3 кг за ціною 2592,00 грн за кг. Також у Специфікації № 2 зазначено, що ціни дійсні та діють на поставку товару згідно накладної № 3184 від 13.04.2015. Проте в матеріалах справи міститься копія накладної № 3184 від 13.07.2015. Господарський суд вважає допустимим пояснення Позивача, що при друкуванні Специфікації № 2 допущено технічну помилку в частині зазначення дати накладної. Оскільки специфікація датована 13.07.2015, то в ній неможливе посилання на накладну яка датована раніше, а тому правильну дату накладної № 3184 відповідно до якої дійсні ціни відповідно до Специфікації № 2 від 13.07.2015 слід вважати 13.07.2015.

Відповідно до доказів, наявних в матеріалах справи, що надані Позивачем і жодним чином не спростовані Відповідачем відбулася поставка ОСОБА_2 на загальну суму 7 776,00грн, про що свідчать накладна № 3184 від 13.07.2015 (а.с. 10) та товарно-транспортна накладна №3184 від 13.07.2015 (а.с. 11), ОСОБА_2 отримано головним бухгалтером Відповідача ОСОБА_3, що засвідчено його підписом та печаткою підприємства. Також Позивач надав господарському суду документи, що були, за його твердженням, направлені ним Відповідачу у відповідності до вимог пункту 3.7. ОСОБА_1 (накладна на товар, податкова накладна, рахунок-фактуру, посвідчення якості із зазначенням дати виготовлення, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи та протокол ГМО). ОСОБА_2 відправлений засобами перевізника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" 15.07.2015. Як свідчить роздруківка вказаного перевізника щодо даних перевезення 16.07.2015 була розрахункова дата прибуття ОСОБА_2, що відправлений Позивачем. Проте Позивач наголошує, що ОСОБА_2 отриманий Відповідачем пізніше - 17.07.2015.

Господарський суд, дослідивши умови ОСОБА_1, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог пунктів 3.7, 3.7.1 при передачі ОСОБА_2 до останнього мають бути додані накладна на ОСОБА_2, податкова накладна, рахунок-фактура, посвідчення якості із зазначенням дати виготовлення, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи; протокол ГМО; в разі їх неподання, датою поставки вважається дата одержання всіх необхідних документів; на строк затримки належного оформлення необхідних документів Покупець має право відстрочити дату розрахунку з Постачальником. Позивач не надав господарському суду доказів передачі таких документів. Проте слід зазначити, що пунктами 4.2, 4.3 ОСОБА_1 передбачено, що при прийманні товару/партії ОСОБА_2, у випадку виявлення ОСОБА_2 неналежної кількості, представники Постачальника та Покупця складають "Акт про виявлені недоліки" (далі - Акт). Протягом 3 (трьох) календарних днів з дня підписання Акта, Постачальник зобов'язується здійснити допоставку ОСОБА_2/партії ОСОБА_2. Сторони також підписують Акт у випадку ненадання Постачальником документів, зазначених у п. 3.7 даного ОСОБА_1, або якщо надані документи не відповідатимуть вимогам законодавства, або будуть оформлені з помилками чи розбіжностями.

Сторони не подали господарському суду укладеного Акта про виявлені недоліки, а тому слід дійти висновку, що поставка відбулась належним чином із передачею всіх документів, передбачених пунктом 3.7. ОСОБА_1.

Покупець не оплатив ОСОБА_2, у зв'язку із чим ТОВ "Галеан", ЛТД звернулося із даним позовом до господарського суду.

Вирішуючи спір господарський суд враховує положення чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 цього Кодексу передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частин 1-3 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Укладений між ТОВ "Галеан", ЛТД та ТОВ "Молочний комбінат "Соколівський" Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються, зокрема, параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Накладна № 3184 від 13.07.2015, відповідно до якої поставлено ОСОБА_2, підписана представниками Сторін із прикладенням їх печаток. При цьому слід зазначити, що посилання на довіреність згідно якої отримано ОСОБА_2 відсутнє, але господарський суд не вважає необхідним наявність такої довіреності, враховуючи таке.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначені правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Так у статті 1 наведено визначення термінів, за якою для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

За приписами статті 8 цього Закону, питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 вказаної норми статті передбачені обов'язкові реквізити первинних документів, а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи зазначене, господарський суд дійшов висновку, що довіреність не є документом, що підтверджує факт господарської операції по передачі чи прийняттю товару, а з урахуванням наявності відтиску печатки ТОВ "Молочний комбінат "Соколівський" на ОСОБА_1, Додатковій угоді, Специфікації № 2 та на накладній № 3184 від 13.07.2015, автентичність відтиску якої Відповідачем не заперечується, та відсутність доказів про втрату зазначеної печатки підприємства, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі Відповідача, наявності на накладній № 3184 від 13.07.2015 посади особи, особистий підпис якої міститься на цій накладній (головний бухгалтер), поставка ОСОБА_2 відповідно до такої Накладної підтверджена належними доказами. Крім того поставку ОСОБА_2 і підтверджує наявна в матеріалах справи товарно-транспортна накладна №3184 від 13.07.2015 (а.с. 11).

Отже господарський суд вважає доведеним факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за ОСОБА_1 щодо поставки ОСОБА_2, який прийнятий Відповідачем без зауважень.

Стосовно дати, з якої виник обов'язок Відповідача оплатити ОСОБА_2, то господарський суд вважає за необхідне дослідити відповідні положення ОСОБА_1 та чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Розглянувши умови ОСОБА_1 та внесені зміни до нього Додатковою угодою № 1, господарський суд знаходить суперечності в таких умовах. Так, відповідно до пункту 5.1. ОСОБА_1 оплата проводиться на підставі виставленого рахунку-фактури, згідно пункту 5.2. такий рахунок-фактура надається Постачальником протягом одного дня з моменту підписання Сторонами накладної тощо, а відповідно до зміненого пункту 5.3 Покупець оплачує всю вартість поставленої партії ОСОБА_2 шляхом 100% попередньої оплати. Отже, з умов ОСОБА_1 неможливо однозначно визначити коли саме Покупець має провести оплату ОСОБА_2. Крім того, навіть враховуючи такі суперечливі умови ОСОБА_1, господарський суд бере до уваги, що рахунку-фактури, яка мала бути виставлена Постачальником для здійснення оплати ОСОБА_2, сторонами не подано (пункти 5.1., 5.2. ОСОБА_1), поставка ОСОБА_2 здійснена без отримання передоплати у розмірі 100% (вимога пункту 5.3. ОСОБА_1 в редакції Додаткової угоди № 1). Господарський суд враховує, що момент виникнення у Покупця обов'язку щодо здійснення оплати поставленого ОСОБА_2 однозначно не врегульований у ОСОБА_1, бездіяльність Сторін (нездійснення передоплати, невиставлення рахунку-фактури) не узгоджуються із такими умовами ОСОБА_1, Позивач у своїй заяві про уточнення позовних вимог посилається на статтю 692 Цивільного кодексу України. Також Позивач звертає увагу господарського суду, що ОСОБА_2 отриманий Відповідачем лише 17.07.2015 (тоді як накладна датована 13.07.2015), і вважає, що з 18.07.2015 настав строк виконання Відповідачем грошового зобов'язання по оплаті отриманого ОСОБА_2.

Законодавство, що регулює спірні правовідносини - Цивільний та Господарський кодекси України. Як вже зазначалось, у статтях 265 Господарського кодексу України та 712 Цивільного кодексу України визначено, що до відносин поставки, не врегульованих спеціальними нормами Господарського кодексу України щодо поставки та статтею 712 Цивільного кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, абзацом 2 частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 4 статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Строк (термін) виконання зобов'язання визначений у статті 530 Цивільного кодексу України, у частині 1 якої зазначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У той же час господарський суд враховує правову позицію Вищого господарського суду України, яка викладена у пункті 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань". Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

На підставі зазначеного Відповідач мав оплатити отриманий ОСОБА_2 після його прийняття, оскільки ним не виконано обов'язок щодо попередньої оплати такого ОСОБА_2.

Позивач стверджує, що ОСОБА_2 отриманий Відповідачем 17.07.2015, отже 17.07.2015 - останній день оплати отриманого ОСОБА_2, а тому відповідальність за непроведення такої оплати виникає у Відповідача з 18.07.2015.

Незважаючи на те, що Позивач не довів належними доказами отримання ОСОБА_2 Відповідачем саме 17.07.2015, а накладна № 3184 датована 13.07.2015 без будь-яких зауважень щодо дати отримання з боку представника Відповідача під час такого отримання, господарський суд вважає добросовісною поведінку Позивача, який всупереч очевидним доказам отримання ОСОБА_2 13.07.2015, зазначає про фактичну дату такого отримання - 17.07.2015. Крім того господарський суд враховує, що відповідно до пункту 3.1 ОСОБА_1 поставка здійснюється на умовах DAP (Інкотермс 2010) склад Покупця: Кіровоградська обл., Кіровоградський район, с. Соколівське, пр-т Комсомольський, 1А. Відповідно до вказаних умов DAP - поставка в місці призначення, а тому слід допустити те, що дійсно поставка ОСОБА_2 відбулась пізніше дати накладної, враховуючи необхідний час для здійснення доставки ОСОБА_2 до місця призначення.

Господарським судом встановлено належними і допустимими доказами, що Відповідач не виконав свої зобов'язання за ОСОБА_1, не оплатив ОСОБА_2 на загальну суму 7 776,00 грн, порушивши тим самим умови ОСОБА_1, норми Цивільного та Господарського кодексів України.

За викладених обставин господарський суд вважає доведеними обставини щодо невиконання Відповідачем ОСОБА_1, а тому позов в частині стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 7 776,00 грн на користь Позивача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Також Позивачем заявлено до стягнення 834,70 грн штрафних санкцій (пені) за період з 18.07.2015 по 23.09.2015.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно положень статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно пункту 7.5 ОСОБА_1 у випадку несвоєчасної оплати кожної партії ОСОБА_2, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка була встановлена і діяла в період прострочення, від вартості несплаченої партії ОСОБА_2 за кожен день прострочення оплати. Нарахування пені припиняється з моменту повної оплати поставленої партії ОСОБА_2.

Відповідно до вищезазначених вимог ОСОБА_1 та чинного законодавства Позивач нарахував пеню у розмірі 834,70 грн у зв'язку із простроченням оплати ОСОБА_2 на суму 7 776,00 грн за період з 18.07.2015 по 23.09.2015. Господарський суд перевіривши розрахунок Позивача, вважає його обґрунтованим, а тому позов в частині стягнення 834,70 грн пені підлягає задоволенню.

Доказів погашення заборгованості Сторони господарському суду не надали.

За викладених обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1218,00 грн покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" (27641, Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н., с. Соколівське, пр-т Комсомольський, буд. 1А, ідентифікаційний код 37628106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галеан", ЛТД (76026, м. Івано-Франківськ, вул. О.Довженка, 26, ідентифікаційний код 30016454) 7776,00 грн основного боргу, 834,70 грн пені, 1218,00грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Є. М. Наливайко