cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.09.2015Справа №910/21951/15
За позовом Повного товариства «ПАКО»
до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»
про стягнення 436 712,33 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Бакк Н.І. - довіреність б/н від 28.09.2015 року;
від відповідача: не з'явилися;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Повне товариство «ПАКО» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення 436 712,33 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повернення позивачу владу (депозиту) та процентів після припинення дії Договору банківського вкладу «Класичний» №13 від 11.02.2013 року.
З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 400 000,00 грн. - банківського вкладу, 36 712,33 грн. - процентів, 6 000,00 грн. - витрати з оплати послуг адвоката , 8 734,25 грн. - судового збору.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2015 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 30.09.2015 року.
В судове засідання 30.09.2015 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Провадження у справі порушено ухвалою від 28.08.2015 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 30.09.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 30.09.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
11.02.2013 року між Повним товариством «ПАКО» (далі по тексту - клієнт, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі по тексту - продавець, відповідач) укладено Договір банківського вкладу «Класичний» №13 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Клієнт надає Банку суму грошових коштів, надалі «Вклад», у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а Банк виплачує Клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї.
Вклад складається з вкладних траншів, що розміщені Клієнтом згідно з умовами цього Договору. Вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана Клієнтом на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та додатками, укладеними в рамках цього Договору і які є його невід'ємною частиною, надалі «Додатки» (п. 1.2. Договору).\
Пунктом 1.4. Договору передбачено, що цей Договір діє до « 11» лютого 2015 р.. Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії цього Договору.
Відповідно до п. 1.6 Договору, для обліку вкладу банк відкриває клієнту вкладний рахунок №26108329079980. Перерахування вкладного траншу на вкладний рахунок здійснюється клієнтом зі свого поточного рахунку шляхом зарахування коштів через транзитний рахунок, що вказаний у відповідному додатку.
Згідно з п. 2.1. Договору, на суму вкладу в розмірі вкладних траншів банк нараховує проценти, розмір яких обумовлюється сторонами в додатку, що є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що проценти за коштами клієнта в національній валюті України нараховуються за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці та році). Проценти за цим договором нараховуються лише на залишок грошових коштів в національній валюті. Нараховані проценти не збільшують розмір вкладу.
Відповідно до п. 2.3. Договору, нарахування процентів за вкладом проводиться від дня, наступного за днем надходження вкладного траншу у день, що передує його поверненню клієнту або списанню з рахунку клієнта, відповідно до строку вкладного траншу, що вказаний у відповідному додатку.
Відповідно до додатку № 101-1 від 19.12.2014 для розміщення вкладного траншу у банку, клієнт не пізніше 11.02.2013 здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок №2909.6.00.17583.04 на вкладний рахунок у банку №26108329079980 у сумі 400 000,00 грн.. Сума грошових коштів, вказаних в п. 1 цього додатку, надана клієнтом банку на строк до 10 січня 2014 р. (п. 2.), на суму грошових коштів, вказаних в п. 1 цього додатку, банком нараховуються проценти виходячи із процентної ставки у розмірі 21,50 % річних (п. 3.).
На виконання умов Договору Позивачем перераховано грошові кошти в сумі 400 000 грн. на вкладний рахунок в АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», що підтверджується платіжним дорученням №153 від 11.02.2013 року.
Додатковими угодами до Договору від 10 лютого 2014 р., 9 лютого 2015 р., змінено строк до якого надається сума грошових коштів Відповідачу. Останньою Додатковою угодою від 09 лютого 2015 року, змінено процентну ставку по вкладу (25% річних) та визначено строком до якого надаються грошові кошти банку - 09.03.2015 року.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що після закінчення строків надання вкладних траншів, що обумовлюються сторонами в додатках та є невід'ємною частиною цього договору, банк зобов'язаний повернути суму вкладних траншів на умовах, зазначених у цьому договорі та у додатках до цього договору.
Відповідно до умов Договору, зокрема п.3.1. при закінченні строку розміщення вкладного траншу повернення вкладного траншу здійснюється банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, що вказаний в розділі 7 цього договору. Повернення вкладного траншу може бути здійснено також на інший поточний рахунок клієнта, що вказаний в листі клієнта про повернення коштів (п. 3.1.).
Строк дії Договору закінчився 09.03.2015 року, суду не надано жодних доказів продовження дії Договору.
Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення позивачу вкладу та сплати процентів за вкладом, після припинення дії Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі : 400 000,00 грн. - банківського вкладу, 36 712,33 грн. - процентів, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Договір який уклали сторони за своєю юридичною природою є договором банківського вкладу.
Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Частиною 3 ст. 1058 ЦК України передбачено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Відповідно до п. 2.4. Глави 2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516 «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» (далі по тексту - Положення №516), за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Згідно з абз. 1 п. 3.3. Положення №516 банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу грошові кошти у тимчасове користування згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору, після його закінчення дії, не повернув позивачу грошові кошти (вклад) і не сплатив проценти за вкладом, та має перед позивачем заборгованість в розмірі: 400 000,00 грн. - банківського вкладу, 36 712,33 грн. - процентів.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 400 000,00 грн. - банківського вкладу, 36 712,33 грн. - процентів, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 6 000,00 грн. - витрати з оплати послуг адвоката, суд зазначає наступне.
Під час розгляду справи позивачем були понесені витрати в розмірі 6 000,00 грн. з оплати послуг адвоката, що підтверджується Договором №15/4 від 15.04.2015 року та наявною в матеріалах справи квитанцією №442020003 від 20.04.2015 року на суму 6 000,00 грн.
Відповідно до п. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 6 000,00 грн. - витрати з оплати послуг адвоката, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Повного товариства «ПАКО» (39600, Полтавська обл., місто Кременчук, ВУЛИЦЯ БУТИРІНА, будинок 17, код ЄДРПОУ 30566379) 400 000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп. - банківського вкладу, 36 712 (тридцять шість тисяч сімсот дванадцять) грн. 33 коп. - процентів, 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. - витрати з оплати послуг адвоката , 8 734 (вісім тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 25 коп. - судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Якименко М.М.
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 08.10.2015 року.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2015 |
Оприлюднено | 20.10.2015 |
Номер документу | 52317764 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Якименко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні