Рішення

від 13.10.2015 по справі 924/1255/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2015 р.Справа № 924/1255/15

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства "Лєгніца", м. Хмельницький

про стягнення 62000 грн. заборгованості за кредитом, 44999,2 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 38901,8 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 8928 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом

Суддя Смаровоз М.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 21.01.2011р.;

відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 24.06.2015р.

У судовому засіданні 13.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між позивачем та відповідачем договору банківського обслуговування № б/н від 23.01.2012р., стягнути з відповідача заборгованість, що склалась станом на 16.06.2015р.: 62000 грн. заборгованості за кредитом, 44999,2 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 38901,8 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 8928 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Представник відповідача вказує, що пункт 3.2.1.5.4 Умов та правил надання банківських послуг, яким встановлено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років, - не можна вважати, складовою частиною укладеного між і сторонами договору (заяви) про відкриття поточного рахунку, якщо такі Умови не містять підпису позичальника, якщо не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів позичальник, підписуючи заяву, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались. Адже у цій справі зміст пункту 3.2.1.5.4. Умов та правил надання банківських послуг і зміст заяви позичальника містять розбіжності. Крім того, у заяві позичальника домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності в три роки немає всупереч ст. 259 ЦК України. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором нарахована ПАТ КБ В«ПриватБанкВ» усупереч вимогам ч. 2 ст. 258 ЦК України, адже розрахунок банку перевищує понад один рік. Отже, відсутність письмового погодження відповідача (а саме договору про збільшення позовної давності в розумінні ст. 259 ЦК України) на нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язання протягом 3 років, всупереч ст. 259 ЦК України, є підставою для відмови в позові в частині стягнення пені за період, що перевищує один рік. У зв'язку із цим доводи позичальника про неознайомлення його з Умовами та правилами надання банківських послуг не можна визнавати необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 193 ГК України, ст. 258, 259, 267 ЦК України, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період нарахування, що перевищує один рік (спеціальна позовна давність).

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи (в тому числі зі змісту заяви відповідача від 23.01.2012р.), наявний факт укладення договору банківського обслуговування № б/н від 23.01.2012р. у порядку, передбаченому підпунктом 3.2.1.1.16. „Умов та Правил надання банківських послугВ» , витягу із „ОСОБА_3 банкуВ» , що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua (та є складовою частиною означеного договору), відповідно до якого укладання договорів та приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послугВ» може відбуватись, зокрема, або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печаткиВ» , або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі.

Підпунктом 3.2.1.1.1. Умов та Правил надання банківських послуг і ОСОБА_3 банку (далі - Умов) передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі -„кредитВ» ) надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі -„лімітВ» ). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). ОСОБА_3 здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому, утворюється дебетове сальдо. Згідно із п. 3.2.1.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і Правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Підпунктом 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послугВ» (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печаткиВ» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі -далі „УгодаВ» ).

Відповідно до п.п. 3.2.1.1.11, 3.2.1.1.12, 3.2.1.1.13. Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування „кредитним лімітом на поточному рахункуВ» не більше 35 днів. Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена банком у порядку, передбаченому цим розділом „Умов та правил надання банківських послугВ» . При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку відсотки та пеню за користуванням кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом „Умов та правил надання банківських послугВ» .

Згідно із п.п. 3.2.1.1.16, 3.2.1.1.17. Умов при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послугВ» , банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом „першогоВ» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі. При перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові карти, власниками якого є сам власник поточного рахунку або будь-які пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), з суми кожного з проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань. Клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, належні до сплати банку, зі свого поточного рахунку. Як передбачено п. 3.2.1.2.1. Умов банк має право, зокрема: при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом направлення повідомлення.

Підпунктами 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.1.1, 3.2.1.4.1.2, 3.2.1.4.1.3. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточного рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку у творилось з 21-го до кінцевого числа наступного місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню) розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнулювання дебетове сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під „непогашенням кредитуВ» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.п.3.2.1.4.1.4. Умов).

Підпунктами 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, 3.2.1.4.4. Умов передбачено що, відповідно до ст.212 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.2.4, 3.2.1.2.2.5, 3.18.2.3.4, 3.2.1.2.2.17, клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.1.13. (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов, встановленого п. 3.2.1.1.8). Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в п.п. 3 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1., 3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4.). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку. Клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. ОСОБА_3 може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

Відповідно до пп. 3.2.1.4.9. Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, в кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати (п.п. 3.2.1.4.4, 3.21.4.5. Умов).

Пунктом 3.2.1.5. Умов встановлена відповідальність сторін, де зокрема зазначено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2..23, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6. клієнт виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, вказаному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Як передбачено підпунктом 3.2.1.5.4. Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої пп. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом. Цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум та діє в повному обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (п.п. 3.2.1.6.1.).

Крім того, відповідно до підпункту 3.2.1.5.7. Умов терміни позовної давності щодо вимог про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

На виконання умов кредитного договору, позивач здійснював обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів.

Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" було надіслано претензію від 30.10.2014р., адресовану відповідачу, відповідно до якої позивач просить погасити прострочену заборгованість в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами кредитного договору.

Як вбачається з довідки про розміри встановлених кредитних лімітів від 09.07.2015р., банківської виписки по особовому рахунку відповідача, розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача перед позивачем, що склалась станом на 16.06.2015р., становить: 62000 грн. заборгованості за кредитом, 44999,2 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 38901,8 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 8928 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору відповідачем позивач звернувся до суду з позовом.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача 62000 грн. заборгованості за кредитом, 44999,2 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 38901,8 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 8928 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості не подано.

При вирішенні спору судом відзначається безпідставність посилання представника відповідача на відсутність погодження відповідача на збільшення строку позовної давності. Зокрема, як вбачається з наявних матеріалів справи (в тому числі, зі змісту заяви відповідача від 23.01.2012р.) відповідач, підписавши дану заяву, вчинив дії, що засвідчують факт укладення договору банківського обслуговування № б/н від 23.01.2012р. у порядку, передбаченому підпунктом 3.2.1.1.16. „Умов та Правил надання банківських послугВ» , витягу із „ОСОБА_3 банкуВ» , що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua (та є складовою частиною означеного договору), відповідно до якого укладання договорів та приєднання клієнта до „Умов та правил надання банківських послугВ» може відбуватись, зокрема, або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печаткиВ» , або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі.

Отже, згідно з заявою від 23.01.2012р. відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", ОСОБА_3, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування від 23.01.2012р., до якого також включені умови щодо надання послуг кредитування. При цьому, відповідно до пункту 3.18.1.1. "Умов та Правил надання банківських послуг", кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту, про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Крім того, відповідно до ст.ст. 256, 258 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частин 1, 5 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частинами 3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 259 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Як встановлено судом, підпунктом 3.2.1.5.4. Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої пп. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом. Цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум та діє в повному обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (п.п. 3.2.1.6.1. Умов).

Також, відповідно до підпункту 3.2.1.5.7. Умов (до яких приєднався відповідач) терміни позовної давності щодо вимог про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років. Відтак, посилання представника відповідача на відсутність погодження відповідача на збільшення строку позовної давності є безпідставними.

Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача, наведені в обгрунтування його заперечень на позов.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача судових витрат по справі згідно зі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Лєгніца" (м. Хмельницький, вул. Свободи, буд. 36, офіс 101, ідентифікаційний код 23840033) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) 62000 грн. заборгованості за кредитом, 44999,2 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 38901,8 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 8928 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 3096,58 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 16.10.2015р.

Суддя М.В. Смаровоз