Рішення

від 05.10.2015 по справі 922/5175/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2015 р.Справа № 922/5175/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" в о. Харківської Обласної Дирекції, м. Харків до ТОВ "Туркуз", м. Харків про стягнення 125695,02 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" в о. Харківської Обласної Дирекції звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ТОВ "Туркуз" заборгованість за кредитним договором №011/2063/183085 від 26.11.13р. - 125695,02 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 07.09.15р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач не скористався наданим йому правом передбаченим ст. 22 ГПК України та не направив свого уповноваженого представника в судове засідання 05.10.15р., про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою про отримання, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Представник відповідача в судове засідання 05.10.15р. не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав. На час проведення судового засідання в матеріалах справи міститься копія ухвали суду від 07.09.15р., що направлялася відповідачу на адресу вказану в позовній заяві та повернулася на адресу суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно п. п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п. 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 16), місцезнаходження відповідача - 61072, Харківська обл., місто Харків, вул. 23 серпня, будинок 34, офіс 12, та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовна заява.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 07.09.15р. сторін було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

26 листопада 2013 року між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль", надалі - "Позивач", «Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю "Туркуз"(надалі - "Відповідач", «Позичальник») укладено Кредитний договір №011/2063/183085 (надалі - Кредитний договір"), згідно п. 1.1 якого Позивач зобов'язався надати Відповідачу кредитні кошти з формі невіднолюваної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 100 000,00 (сто тисяч бивень 00 копійок) строком з 26 листопада 2013 року по 26 листопада 2014 року, а Відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 24 % річних в лповідно до графіку погашення кредиту (Додаток до Кредитного договору).

Позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином, видавши Відповідачу кошти в розмірі 100 000,00 (сто тисяч гривень 00 копійок).

Строк дії кредиту - по 26.11.2014 року включно, (відповідно до п. 1.3 Кредитного договору).

Згідно із п. 11.2.1 Кредитного договору за кожний випадок прострочення виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за яким сплачується пеня

Відповідно до ст. 8 Кредитного договору, у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за Кредитним договором, ОСОБА_1 має право вимагати дострокового повного/часткового виконання Позичальником зобов'язань а Кредитним договором, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів, комісій, штрафів та інших платежів відповідно до умов Кредитного договору.

19.08.14р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №114-0-0-00/15-3174 про дострокове погашення кредиту та сплату відсотків.

Відповідачем було залишено дану вимогу без виконання, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою для захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 69353,95 грн. заборгованості за тілом кредиту та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленного боргу.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 20475,56 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 2. ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 20475,56 грн. - заборгованості за відсотками, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 35865,51 грн.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 35865,51 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов'язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені у сумі 35865,51 грн.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи, не спростованими відповідачем, тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позов задоволений у повному обсязі, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 546, 548, 549, 525, 598, 610-612, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 175, 179, 193, 197, 232, ч.3 ст.346 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою Відповідальністю "Туркуз" (61072, Харків, 23 серпняАДРЕСА_1 Код ЄДРПОУ 36226357, п/р 26008115177 в АТ "ОСОБА_1 банк Аваль", МФО 380805) на користь Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції ПАТ "ОСОБА_1 банк Аваль" (01011, м.Київ, вул. Лескова, 9; код ЄДРПОУ 14305909 в особі Харківської обласної дирекції "ОСОБА_1 Аваль" 61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, код ЄДРПОУ 23321095) заборгованість за кредитним договором №011/2063/183085 від 26.11.2013 року, в сумі 69353,95 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 20475,56 грн. - заборгованість за відсотками; суму в розмірі 35865,51 грн. пені; витрати по сплаті судового збору в розмірі - 2513,90 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_2