Постанова

від 07.10.2015 по справі 804/6384/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2015 рокусправа № 804/6384/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Семененка Я.В.

           суддів:                     Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання:          Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «РМП «Харчовик»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року по справі № 804/6384/15 за позовом приватного акціонерного товариства «РМП «Харчовик» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року відмовлено у задоволенні позову приватному акціонерному товариству «РПМ «Харчовик» щодо визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2015р. №0001072204, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: «Орендна плата з юридичних осіб».

Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про правомірність оскарженого рішення контролюючого органу, з огляду на встановлений факт використання підприємством земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, приватне акціонерне товариство «РМП «Харчовик» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції з правомірністю оскарженого податкового повідомлення-рішення. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що ним не було отримано акт перевірки податкової служби, який зазначений в оскарженому податковому повідомленні-рішенні як підстава для його прийняття. Спірне податкове повідомлення-рішення не містить посилання на норму права, відповідно до якої податковою службою зроблено розрахунок орендної плати. Позивач вказує на те, що суд першої інстанції, погоджуючись з оскарженим ППР, фактично привласнив повноваження органу місцевого самоврядування, який є повноважними органом щодо визначення цільового призначення використання земельної ділянки та фактично змінив як категорію земельної ділянки так і її цільове призначення, що відповідно вплинуло на застосування коефіцієнту функціонального використання, який враховується при визначенні розміру орендної плати.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що посадовими особами ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ "РМП "Харчовик" (код ЄДРПОУ 05496684) з питань дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин за період з 01.01.2011 року по 10.11.2014 року, за результатами якої складено від 23.12.2014 року №3718/2204/05496684 (т.1 а.с.167-171).

В акті перевірки вказано на порушення підприємством вимог п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Кіровського району за період червень - грудень 2011 року - на суму 70628,50 грн., 2012 року - на суму 121 077,41 грн., 2013 року - на суму 12077,41 грн., за період з 01 січня по 10 листопада 2014 року - на суму 104 152,56 грн. При цьому загальна сума заниження податкового зобов'язання за землю склала 416 935,88 грн.

Такі висновки ДПІ, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Перевіркою встановлено, що ПРАТ «РМП «Харчовик» з Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 26.06.2001р. Відповідно до договору оренди земельної ділянки ПРАТ «РМП «Харчовик» передана земельна ділянка: для промисловості за адресою м.Дніпропетровск вул..Горького, 7, терміном дії до 15.03.2016р.

Підставою для укладення договору оренди стало рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 15.03.2001р. №563. Згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 15.03.2001р. №563 встановлене цільове використання земельної ділянки (УКЦВЗ) 1.10.5 (інша промисловість).

Пунктом 4.1 Розділу 4 Договору визначено цільове призначення земельної ділянки – фактичне розміщення адміністративного будинку. Виробничих будівель та споруд.

Додатковим договором від 20.01.2010р. внесено зміни, зокрема, у розділ 4 «Цільове призначення» та доповнено його пунктом 4.3 – категорія цільового призначення земельних ділянок: землі житлової та громадської забудови.

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки визначена з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 1,20 (землі промисловості).

В акті перевірки зазначено, що у перевіреному періоді ПРАТ «РМП «Харчовик» використовував земельну ділянку не за цільовим призначенням, а саме надавав її в оренду на підставі договорів оренди з іншими підприємствами. Встановлення декларування ПРАТ «РМП «Харчовик» доходів. Отриманих від здійснення економічної діяльності, а саме надання в оренду і експлуатація земельних ділянок.

Таким чином, ДПІ зроблено висновок про те, що платником не було додержано умов договору оренди земельної ділянки, в частині цільового використання землі, оскільки земельна ділянка використовувалась за комерційним призначенням, у зв'язку з чим при визначені нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з метою обчислення суми орендної плати, необхідно застосовувати коефіцієнт функціонального використання зі значенням 2,5.

Отже, з огляду на акт перевірки, позиція ДПІ полягає у тому, що при визначені нормативної грошової оцінки земельної ділянки необхідно застосовувати коефіцієнт функціонального використання 2,5, а не 1,2, використання якого призвело до заниження податкових зобов'язань по сплаті орендної плати за землю.

На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.01.2015р. №0000032204, відповідно до якого підприємству було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» за основним платежем - 363 232,08 грн., та за штрафними фінансовими санкціями в сумі 90808,02 грн., всього - 454 040,10 грн. (т.1 а.с.184).

20.01.2015 року, не погодившись з зазначеним податковим повідомленням - рішенням форми "Р" №0000032204, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, звернувшись до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з відповідною скаргою від 19.01.2015 року.

За результатами розгляду зазначеної скарги Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення про результати розгляду первинної скарги від 19.03.2015 року №2255/10104-36-10-07-09, яким податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000032204 від 13.01.2015 року було скасовано в частині збільшення ПрАТ "РМП "Харчовик" грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 8407,97 грн. (основний платіж - 6726, 38 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1681, 59 грн.

Враховуючи рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, 28.04.2015р. ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська винесено податкове повідомлення – рішення форми "Р" №0001072204, відповідно до якого підприємству збільшено суму грошового зобов'язання: основний платіж - 356 505,71 грн., та штрафні фінансові санкції - 89126,42 грн., всього - 445 632,13 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на встановлений факт нецільового використання позивачем земельної ділянки, що у свою чергу свідчить про неправильне застосування, при визначенні нормативно грошової оцінки земельної ділянки, коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в редакції на час проведення перевірки, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як установлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу (в тій же редакції), орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ вищевказаного кодексу (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Механізм визначення нормативної грошової оцінки земель врегульований Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 N 18/15/21/11.

Пунктом 3.1 цього Порядку визначено, що в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Згідно з пунктом 3.5 Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), враховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Відповідно до п.2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №213 від 23.03.1995 р., (в редакції на час проведення перевірки) дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви. При цьому одним з множників у формулі, за якою визначається нормативно грошова оцінка кадастрового метра земельної ділянки населених пунктів відповідно до п.3.3 названого Порядку, є Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Отже, нормативно грошова оцінка земельної ділянки провадиться відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики органом Держземагентства про що видається витяг.

З огляду на законодавчо визначені положення, якими визначення базу оподаткування, порядок визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, можливо дійти висновку про те, що ані податковий орган, ані суд не наділені повноваженнями визначати нормативно грошову оцінку земель та не можуть перебирати на себе функції спеціально уповноваженого на те органу.

Оскільки, надані до матеріалів справи витяги (довідки) з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель (т.1 а.с.32-41) свідчать про те, що при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передана в користування позивачу, визначено коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки – 1,2, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем правомірно використовувались дані Держкозмему при обчислені та сплаті орендної плати за земельну ділянку. При цьому, на думку колегії суддів, сам факт використання платником спірної земельної ділянки з порушенням цільового призначення, не може слугувати підставою для віднесення цієї ділянки до іншої категорії земель та, відповідно, для зміни розміру орендної плати. Оскільки відповідно до частин першої, другої статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для збільшення позивачу сум грошового зобов'язання з огляду на обставини, які зазначені контролюючим органом в акті перевірки.

Посилання суду першої інстанції на правові позиції, які висловлено Верховним Судом України в постанові від 02.12.2014р. колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у вказаній постанові Верховним Судом України висловлено правову позицію щодо застосування підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України у контексті відповідності розміру орендної плати, який визначено умови договору оренди земельної ділянки, вимогам пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України. У вказаній постанові Верховний Суд України зробив висновок про те, що з 01 січня 2011 року розмір податкового обов'язку платника податків зі сплати орендної плати не може бути меншим, ніж визначений пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України.

Оскільки, у вказаній справі спір виник не з огляду на відповідність розміру орендної плати, який визначено умовами договору, вимогам пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, а з огляду на позицією контролюючого органу щодо невірного визначення позивачем, при розрахунку орендної плати, коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки, то посилання суду першої інстанції на вказану постанову Верховного Суду України є безпідставним.

Безпідставним є і посилання суду першої інстанції на Висновок судово - економічної експертизи по кримінальному провадженню №12014040670003431 від 25.03.2015 року (т.2 а.с.80-84), оскільки вказаним висновком експерта фактично підтверджено розрахунки податкової служби розміру орендної плати за умови використання коефіцієнта функціонального використання 2,5, а не 1,2. При цьому, експерт не наділений повноваженнями щодо вирішення таких правових питань, як можливість самостійної зміни контролюючим органом коефіцієнту при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки за умови наявності витягу (довідки) з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель, який видано компетентним органом, а відповідно і висновків експерта, з приводу цього питання, зазначений Висновок не містить.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «РМП «Харчовик» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року по справі № 804/6384/15 – скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення від 28.04.2015р. №0001072204, яке винесено Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

          (Повний текст постанови виготовлено 08.10.2015р.)

Головуючий:                                                                      Я.В. Семененко

          Суддя:                                                                      Н.А. Бишевська

          Суддя:                                                                      І.Ю. Добродняк