Рішення

від 23.04.2015 по справі 296/11641/14-ц

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/11641/14-ц

2/296/893/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2015 р. м.Житомир

Корольовський районний райсуд м. Житомира в складі:

головуючого Сингаївського О.П.

при секретарі Галіцькій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалургторгпостач» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

До Корольовського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, в якій позивача просить стягнути з ОСОБА_2 та ТОВ «Укрметалургторгпостач» солідарно на свою користь заборгованість за договорами позики та поруки від 20.09.2013р., з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог на загальну суму 518065,00 грн., а також, відшкодувати понесені судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Зазначив, що про обґрунтованість позову свідчить те, що рішенням Корольовського районного суду від 04.09.2014 р. у справі № 296/12729/13-ц стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ТОВ «Укрметалургторгпостач» заборгованість за договором позики в розмірі 450000,00 грн. Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 13.11.2014 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін. Відповідачам відмовлено в зустрічному позові про визнання недійсним Договору поруки.

Вказує, що оскільки на момент розгляду справи борг не сплачений, правовідносини не припинені, з відповідачів, відповідно до ст.625 ЦК України підлягає стягненню інфляційні, втрати, річні, а також штрафні санкції відповідно до умов Договорів.

Представник першого відповідача у судовому засіданні позов не визнала, вказуючи про недійсність Договору поруки.

Другий відповідач позов визнала.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідності до вимог ст.ст. 11 , 60 ЦПК України , суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 20.09.2013 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла та зобов’язалась повернути 20.11.2013 р. грошові кошти у розмірі 450000,00 грн. (а.с.6-7).

Факт отримання ОСОБА_2 коштів підтверджується відповідною розпискою від 20.09.2013 р..

Згідно договору поруки від 20.09.2013 р. ТОВ «Укрметалургторгпостач» поручився перед ОСОБА_1 за виконання ОСОБА_2 зобов’язання за договором позики (а.с.8).

Свої зобов'язання за договорами ОСОБА_1 виконав у повному обсязі.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 04.09.2014р., залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 13.11.2014р. та ухвалою ВССУ від 26.03.2015р. було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ТОВ «Укрметалургторгпостач» про стягнення основної суми заборгованості по Договору позики та поруки від 20.09.2013р. укладеного між сторонами. Вказаними судовими рішеннями відмовлено в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним Договору поруки від 20.09.2013р. з підстав суперечності його вимогам законодавства (а.с.9-15).

За приписом ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що рішенням суду, що вже набрало законної сили відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Укрметалургторгпостач» до ОСОБА_1 про визнання недійсним Договору поруки від 20.09.2013р. суд відхиляє заперечення представника відповідача, як безпідставні.

Згідно до ст.526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на дату розгляду справи, відповідачами не виконані взяті на себе зобов'язання по договору позики і поруки від 20.09.2013р.. Доказів протилежного суду не надано.

Згідно ст.625 ЦК України , боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до умов договору позики від 20.09.2013 р. (пункт 2.3.) позикодавець вправі нараховувати пеню в розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення та штраф в розмірі 20% від простроченої суми.

Згідно п.3.2. договору поруки у випадку невиконання (неналежного виконання) основного зобов’язання поручитель і позичальник відповідають перед позикодавцем як солідарні боржники, при цьому позикодавець має право вимагати від поручителя виконання як основного зобов’язання, так і зобов’язання з відшкодування шкоди, зобов’язання зі сплати неустойки, зобов’язання зі сплати процентів за прострочення виконання.

Відповідно до умов договору поруки від (п.4.4.) у разі порушення поручителем строків повернення позики, поручитель сплачує позикодавцю:

- 10% річних від простроченої суми;

- пеню в розмірі 1% від своєчасно не повернутої суми позики, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов’язання, за кожен календарний день прострочення.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів заборгованості за вказаним Договором поруки та позики від 20.09.2013р., відповідно до наданого розрахунку на загальну суму 518065,00 грн. (з яких 63616,44 грн. річних, 229300,61 грн. інфляційних втрат, 90000,00 грн. штрафу, 135147,95 грн. пені) є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ч.1 ст.88 ЦПК України , підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3654,00 грн., по 1827,00 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 526-531 , 611 , 625 , 1049 , 1054 ЦК України та ст.ст. 3 , 10 , 11 , 60 , 88 , 208 , 209 , 212 , 215 , 292 , 294 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалургторгпостач» (м.Житомир, вул. Котовського, 29, код 35485703) та ОСОБА_2 (м.Житомир, пров.5-ий Першотравневий, буд.4-а) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 518065,00 грн. заборгованості договором позики.

Стягнути з ОСОБА_2 (м.Житомир, пров.5-ий Першотравневий, буд.4-а) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 1827,00 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметалургторгпостач» (м.Житомир, вул. Котовського, 29, код 35485703) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 1827,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. П. Сингаївський