Рішення

від 15.10.2015 по справі 291/1172/15-ц

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1172/15-ц

2/291/580/15

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2015 року

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Нейла В.М.

при секретарі - Герасимчук Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Ружині справу за позовом ОСОБА_1 до Голубівської сільської ради Ружинського району про визнання права власності на спадкове майно

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому вказує, що 13 серпня 2010 року в помер її

батько ОСОБА_2, який за життя була власником земельної ділянки площею 2,0896 га, розташованої за адресою: Житомирська область, Ружинський район, Голубівська сільська рада та надана його дружині ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства. Вищевказане право ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, від 15.04.2005 року, посвідчене нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори, згідно з яким ОСОБА_2 є спадкоємцем цілої частки майна ОСОБА_3, яка померла 26.06.2004 року та яке складається з приватизованої земельної ділянки розміром 2,0896 га , що розташована на території Голубівської сільської ради Ружинського району Житомирської області і належала спадкодавці на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку Серія ЖТ № 000362, виданого 11.03.2003 року на підставі розпорядження голови Ружинської районної державної адміністрації від 07.10.2012 року, який зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності за № 533.

У відповідності із діючим законодавством позивач прийняв спадщину.

Однак, державний нотаріус Ружинської державної нотаріальної контори відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті 12.08.2010 року її батька ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не виготовив державного акту на земельну ділянку площею 2,0896 га, успадковану після смерті дружин ОСОБА_3 та не пройшов державну реєстрацію на підставі ст.1299 ЦК України.

Позивачка просить суд визнати за нею право власності на вказане спадкове майно - земельну ділянку площею 2,0896 га.

До суду представник позивачки направив заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність.

Голубівська сільська рада Ружинського району подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу у відсутність її представника, позовні вимоги визнає.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, від 15.04.2005 року, посвідчене нотаріусом Ружинської державної нотаріальної контори, згідно з яким ОСОБА_2 є спадкоємцем цілої частки майна ОСОБА_3, яка померла 26.06.2004 року та яке складається з приватизованої земельної ділянки розміром 2,0896 га , що розташована на території Голубівської сільської ради Ружинського району Житомирської області і належала спадкодавці на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку Серія ЖТ № 000362, виданого 11.03.2003 року на підставі розпорядження голови Ружинської районної державної адміністрації від 07.10.2012 року, який зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів на право власності за № 533.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії І- ТП, № 244961 від 26.06.2004 року ОСОБА_3 померла 26 червня 2004 року в с. Голубівка Ружинського району Житомирської області.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії І- ТП, № 150221 від 13.08.2010 року ОСОБА_2 помер 12 серпня 2009 року в с.Червона Слобода Черкаського району Черкаської області , а місце реєстрації смерті - с.Голубівка Ружинського району Житомирської області.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, зазначені у заповіті.

Дочка спадкодавця - ОСОБА_4 одружилася 6 лютого 1998 року з ОСОБА_5 і після одруження їй присвоєно прізвище ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії VІ-УР № 284488 від 23.04.1964 року та свідоцтвом про одруження, серії І-БК № 165463 від 06.02.1998 року ( а.с.6,7).

З паспорта громадянина України серії СН, № 222373, виданого Мінським РУ ГУ МВС України в Житомирській області 14.06.1996 року, видно, що прізвище, ім'я, по батькові позивачки - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3,4).

З відмови державного нотаріуса Ружинської державної нотаріальної контори від 17.09.2015 р. за № 2082/02-14 вбачається, що свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті 12.08.2010 року ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не виготовив державного акту на земельну ділянку площею 2,0896 га, успадковану після смерті дружин ОСОБА_3 та не пройшов державну реєстрацію на підставі ст.1299 ЦК України.

Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спад-коємців (спадкова трансмісія).

Як визначено ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не поз-бавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, позивачка є спадкоємцем майна ОСОБА_2.

Суд враховує те, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2, позивачка, як встановлено судом, у встановлений законом строк прийняла спадщину шляхом подання заяви нотаріусу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1225 ЦПК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, а у відповідності з п.В»гВ» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Тому суд, виходячи з вищевказаного, а також з положень ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», якою передбачено, що рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно є правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності на вказане майно, задовільняє позовні вимоги про визнання за позивачем права на спадкове майно.

Керуючись ст.ст.1216,1225,1258,1261,1296 ЦК України, ст.ст.209,212,213,215 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги задовільнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (індивідуальний податковий номер - НОМЕР_1), громадянкою України, право власності на спадкове майно ОСОБА_2, який помер 12 серпня 2010 року, а саме на земельну ділянку площею 2.0896 га., кадастровий номер 1825282600:02:000:0198, призначеної для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Голубівської сільської ради Ружинського району Житомирської області і належала відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 000362, виданого Ружинською районною державною адміністрацією 11.03.2003 року ОСОБА_6, яка померла 26 червня 2004 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Ружинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. М. Нейло.