Постанова

від 09.01.2007 по справі 400/6-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

400/6-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" січня 2007 р.                                                                   Справа № 400/6-06

11.50 год.

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого                                                    судді Маляренка А.В.

при секретарі                                                             Петрової Л.М.

розглянувши адміністративну справу № 400/6-06

за позовом Фастівської обґєднаної державної податкової інспекції в Київській області , м. Фастів

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Шельф”, м. Фастів  

про  стягнення 3 878,54 грн.

Представники:

від   позивача  Вернигора Р.В. (дов. № 15943/7/25-1 від 27.11.2006 р.);

від   відповідача  не з'явився

Обставини спору:

Фастівська обґєднана державна податкова інспекція (далі - позивач) звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Шельф” (далі - відповідач) про стягнення 3 878,54 грн.  

Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали суду від 04.12.2006 року  за правилами  Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України).

Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,  внаслідок чого за ним утворився податковий борг перед бюджетом.

Представник  відповідача  без поважних причин в судове засідання не з'явився, письмовий відзив  на позов та інші витребувані документи ухвалою суду від 04.12.2006р не подав, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстрами відправки вихідної рекомендованої кореспонденції суду від 11.12.06р. за № 842.   

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до вимог ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутністю відповідача та його відзиву на позовну заяву.

           Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,

встановив:

Відповідно до ст. 4  Закону України “По систему оподаткування” від 25.06.1991 року       № 1251-ХІІ (далі –Закон № 1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

В порушення вимог вищезазначеного законодавства відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплатив податки в результаті чого утворилась заборгованість перед бюджетом у розмірі 3 878,54 грн.

Відповідно до Розрахунку позивача станом на 28.11.2006 р. відповідачем не сплачено податкових зобов'язань перед бюджетом на загальну суму 3 878,54 грн., з яких  3 597,00 грн. податку на додану вартість та  281,54 грн. податку на прибуток.

Зазначена заборгованість підтверджується також Довідкою Фастівської ОДПІ вих. № 16082/7/24 від 28.11.2006 р.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - це податкове  зобов'язання  (з урахуванням   штрафних   санкцій   за  їх  наявності),  самостійно узгоджене  платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але  не сплачене у встановлений строк, а також пеня,  нарахована на суму такого податкового зобов'язання.   

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно підпункту 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону є виключно податкові органи.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України  № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у  поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за  останнім днем  відповідного граничного строку. У разі   коли   відповідно   до   закону  контролюючий  орган самостійно визначає податкове зобов'язання  платника  податків  за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки,  визначені у законі з відповідного податку, а  за  їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання  податкового  повідомлення про таке нарахування.  Коли ж  податкове зобов'язання визначено контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. «а»-«в»п. п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов‘язаний погасити  нараховану суму податкового зобов`язання протягом десяти календарних днів від дня  отримання  податкового повідомлення.

У разі, коли платник податків, як це передбачено підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ не сплачує узгоджену суму податкового  зобов'язання  в установлені строки,  податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Так,  позивачем  у відповідності до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001р.  на адресу відповідача надіслано першу податкову вимогу № 1/45, з пропозицією в добровільному порядку погасити заборгованість до бюджету. Податкову вимогу вручено особисто директору 07.02.2005 р.

Однак, відповідач, протягом тридцяти календарних днів від дня отримання першої податкової вимоги, не погасив суму податкового боргу, тому йому було надіслано другу податкову вимогу за № 2/89, яка була отримана директором 11.03.2005 р., яка теж залишилась без задоволення.

Дані податкові вимоги не були відкликані податковим органом.

Заборгованість перед бюджетом в сумі 3 878,54 грн., відповідачем до теперішнього часу не погашена, а вжиті податковою інспекцією заходи щодо стягнення податкового боргу виявились безрезультатними.

Статтею 5 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки,  визначені цією  статтею,  визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1.).

          Згідно підпункту 7.2.1. пункту 7.2. ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ джерелами   погашення   податкового   боргу   платника податків   за   рішенням   органу  стягнення,  які  є  виконавчими документами, є  будь-які  активи  платника  податків  (його  філій, відділень,   інших   відокремлених   підрозділів)   з  урахуванням обмежень,   визначених  цим  Законом,  а  також  іншими  законами.

          Як передбачено п. 1.7. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ активи   платника   податків  - це  кошти,  матеріальні  та нематеріальні цінності,  що належать юридичній або фізичній  особі за правом власності або повного господарського відання.

          Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ активи  платника  податків   можуть   бути   примусово стягнені  в  рахунок  погашення його податкового боргу виключно за рішенням  суду.  

          Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990  № 509-XII, державні податкові інспекції в районах,  містах без районного поділу,   районах  у  містах,  міжрайонні  та  об`єднані  державні податкові інспекції подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках  -  коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному розмірі.

           Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у  справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Статтею 167 КАС України передбачено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення направляється лише особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні. У разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі. Особи, які беруть участь у справі, можуть отримати копію постанови чи ухвали в суді.

          Зважаючи на вищенаведене та керуючись  ст.ст. 17, 94, 160, 162, 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

          1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Шельф” (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Соборна, 65 „А”, код ЄДРПОУ 30932174, р/р 260061697 у Васильківській філіїї АППБ „Аваль”) на користь Фастівської обґєднаної  державної податкової інспекції (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Кірова, 28, код ЄДРПОУ 20619977, р/р 614101000036/0 у Фастівському відділенні УДК в Київській області) 3 878 (три тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 54 коп. податкової заборгованості.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складення у повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана без подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк після подання заяви, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги у встановлений строк  постанова суду  набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а постанови  суду - без змін.

Суддя                                                                                                 Маляренко А.В.