Постанова

від 08.10.2015 по справі 299/1843/15-а

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Номер рядка звіту 88

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2015 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючий-суддя Рішко Г.І.,

секретар судового засідання: Стрижак О.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівського районного центру зайнятості про визнання дій неправомірними та вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Виноградівського центру зайнятості про визнання дій неправомірними та зобов’язати вчинити певні дії.

Свої уточнені позовні вимоги мотивує тим, що 12.02.2015 року він звернувся до Виноградівського РЦЗ як внутрішньо переміщена особа з Луганської області за отриманням соціальних послуг та матеріального забезпечення на випадок безробіття. За результатами звернення йому було призначено допомогу у мінімальному розмірі 974,00 грн. При цьому не було враховано його загальний трудовий стаж та розмір заробітної плати. Вказує, що має в наявності понад 10 років страхового стажу, що дає йому право на отримання соціальної виплати в розмірі 70% від середньомісячної заробітної плати. Ним отримано роз’яснення Виноградівського РЦЗ про те, що оскільки він не зареєструвався в службі зайнятості протягом місяця після припинення трудових відносин на нього не поширюються норми ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Вважає дії відповідача неправомірними та просив суд визнати дії Виноградівського РЦЗ неправомірними та зобов’язати провести перерахунок виплати допомоги по безробіттю відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з врахуванням вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО».

Відповідачем до суду подано письмове заперечення на позовну заяву. Заперечення мотивує тим, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з четвертим воєнізованим гірничорятувальним загоном з 26.03.2001 року по 31.12.2014 року, що підтверджено наказом про звільнення від 30.12.2014 року. Так, позивач не зареєструвався в службі зайнятості протягом місяця після припинення трудових відносин, а тому на нього не поширюється норма ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» в частині поважних причин перерви страхованого стажу. Крім цього, розрахунковим періодом, за яким обчислюється середня заробітна плата для позивача, є період з червня 2014 року по листопад 2014 року. За даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату єдиного соціального внеску за період з липня 2014 року. Звідси виходить, що позивачу виплачується допомога по безробіттю в мінімальному розмірі для застрахованих осіб з врахуванням страхового стажу, а саме 974 грн. Оскільки в липні та грудні 2014 року ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах, його не можна віднести до визначеного кола осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені уточнені позовні вимоги, просив суд такі задоволити. Пояснив, що має право на забезпечення у зв’язку з безробіттям, фактичні трудові відносини між ним та роботодавцем припинилися 03.02.2015 року, а саме з дати направлення роботодавцю нотаріально посвідченої заяви про звільнення його з роботи рекомендованим листом.

Представник відповідача в судовому засіданні ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності №816-01 від 06.07.2015 року, залишила виіршення уточнених позовних вимог на розсуд суду.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши подані письмові докази, всебічно та повно з’ясувавши обставини, що мають значення для прийняття рішення по суті спору, проаналізувавши їх, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом належними доказами достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Четвертим воєнізованим гірничорятувальним загоном з 26.03.2001 року по 31.12.2014 року

Згідно наказу №35-К від 23.03.2001 року позивач по справі ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в 4-й воєнізований гірничорятувальний загін на посаду респіраторника, що стверджується записом в трудовій книжці серії АС № 278999.

У зв’язку з відповідними подіями на сході України позивач вимушений був переселитися з тимчасово окупованої території Луганської області в Закарпатську область.

Факт припинення трудових відносин підтверджений наказом про звільнення №142-к від 30.12.2014 року 4-им воєнізованим гірничорятувальним загоном та нотаріально завіреною копією заяви ОСОБА_1 про те, що він стверджує, що припинив трудові відносини на посаді рятувальника у 4-му воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.01.2015 року у зв’язку з закінченням терміну дії трудового договору.

Підприємство знаходилось за адресою - м.Луганськ, с.Ювілене, вул. Артема. Позивач проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно довідки Управління соціального захисту населення Виноградівської РДА №2109000024 від 14.10.2014 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, взятий на облік, як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, місце перебування зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_3.

За заявою ОСОБА_1 від 12.02.2015 року, останньому Наказом Виноградівського районного центру зайнятості №НТ150214 від 14.02.2015 року було надано статус безробітного, а Наказом від 19.02.2015 року №НТ150219 на підставі ч.1,3,4 ст.22 та ч.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» вирішено призначити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю, а саме по 974,00 грн.

Не погодившись із призначеним розміром допомоги позивач ОСОБА_1 звернувся за роз’ясненням до Виноградівського РЦЗ.

21.05.2015 року позивачу ОСОБА_1 було надано письмову відповідь №567-06 про підстави призначення допомоги по безробіттю для безробітного ОСОБА_1 в мінімальному розмірі для застрахованих осіб з урахуванням страхового стажу, а саме 974,00 грн. Відповідач зазначив, що особа не зареєструвалася в службі зайнятості протягом місяця після припинення трудових відносин, а тому на неї не поширюються норми ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в частині поважних причин перерви страхового стажу. Розрахунковим періодом за яким обчислюється середня заробітна плата для особи є період з червня 2014 року по листопад 2014 року. За даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату єдиного соціального внеску за період з липня 2014 року, тому обчислення середньої заробітної плати здійснюється шляхом виділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески (це червень 2014 року), на кількість календарних днів за весь розрахунковий період (з липня 2014 року по листопад 2014 року).

Ст.22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є, зокрема, періоди зайнятості на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції, що за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не підтверджуються сплатою єдиного внеску.

Законом України «Про тимчасові заходи на період анти терористичної операції» розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 9-3 такого змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідно до п.п. 3, 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою КМУ від 26 вересня 2001 р. N 1266, для страхування на випадок безробіття розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), є період (періоди) роботи за основним місцем роботи (проходження служби), а у разі його відсутності - період (періоди) зайняття підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від такої діяльності, виконання робіт (надання послуг) згідно з цивільно-правовими договорами перед настанням страхового випадку (реєстрація особи в державній службі зайнятості як безробітної), протягом якого сплачено страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Згідно до ч.4 ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-УП від 20.10.2014 р. зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до чинного законодавства.

Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не звільнилася з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви).

Після закінчення лікарняного у січні 2015 року позивач звернувся у Виноградівський районний центр зайнятості як внутрішньо переміщена особа за отриманням матеріального забезпечення на випадок безробіття. При подачі документів спеціалістами районного центру зайнятості йому було запропоновано подати нотаріально посвідчену заяву про припинення трудових правовідносин відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», оскільки у його трудовій книжці відсутня відмітка про звільнення з роботи.

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 02.02.2015 року про припинення трудових правовідносин на посаді рятувальника у 4-му воєнізованому гірничо-рятувальному загоні, посвідчена приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу, зареєстрована в реєстрі за №440 та 03.02.2015 року рекомендованим листом надіслана роботодавцю, що стверджується описом вкладення цінного листа Укрпошти, м.Виноградів.

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 16.09.2015 року у справі №299/2603/15-ц визнано факт припинення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, трудових правовідносин з роботодавцем Центральним штабом служби ДВГРС у вугільній промисловості м.Донецьк з 03.02.2015 року.

Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як с’убєкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Таким чином, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, користуючись повноваженнями наданими частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 є підставні та підлягають до часткового задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 14, 71, 158, 159, 160, 161-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Виноградівського районного центру зайнятості Закарпатської області в призначенні ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в мінімальному розмірі для застрахованих осіб з урахуванням страхового стажу - неправомірними.

Зобов"язати Виноградівський районний центр зайнятості Закарпатської області (Код ЄДРПОУ 22110350) призначити ОСОБА_1, РНОК НОМЕР_1, допомогу по безробіттю у розмірі 70 % від його середньої заробітної плати з урахуванням страхового стажу згідно ч.1 ст. 22 та ч.1ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з врахуванням вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та провести відповідний перерахунок з урахуванням фактично виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та строки передбачені ст.186 КАС України.

Головуючий ОСОБА_3