Ухвала

від 16.10.2015 по справі 490/5806/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №490/5806/15-к 16.10.2015 16.10.2015 16.10.2015

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ТОВ «БРИЗ ЛТД» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 серпня 2015 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ ВРЗСГД СУ УМВС України в Миколаївській області про накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Бриз-ЛТД»

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_6 ,

представник ТОВ «Бриз-ЛТД» ОСОБА_5 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого ВРЗСГД СУ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_7 про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно, що має ознаки п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме рухоме та нерухоме майно, яке належить ТОВ «Бриз-ЛТД» (код ЄДРПОУ 30564717, адреса м. Миколаїв, вул. Московська, 42), яке розташоване за адресою Миколаївська область, Жовтневий район, с. Пересадівка, вул. Кіровоградська, 10, а саме їдальню вартістю 1018361 грн., 2 теплиці 2530065 грн., лабораторію 442576 грн., 3 операторські дві по 33335 грн. та 42291 грн., склади 18153 грн., 292611 грн. та 101731 грн., мазутонасосну 337982 грн. шляхом заборони будь-кому розпоряджатися ним, зокрема здійснювати будь-які дії купівлі-продажу, відчуження, або інші форми розпорядження, які можуть призвести до переходу власності на вказане майно, до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

На обґрунтування апеляційних вимог представник ТОВ «Бриз-ЛТД» вказує, що слідчим суддею не вірно визначено правову підставу для арешту майна, оскільки ТОВ «Бриз-ЛТД» не є ні підозрюваною, ні обвинуваченою особою, ні особою, яка несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, також вона не є особою, у володінні якої перебуває майно підозрюваного чи обвинуваченого, а також не є юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, крім того в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя не зазначає жодних доказів, які б доводили вчинення ТОВ «Бриз-ЛТД» чи його посадовими особами кримінального правопорушення.

Зазначає, що слідчим суддею в ухвалі не доведено існування обґрунтованої підозри вчинення злочинів відносно майна ТОВ «Бриз-ЛТД» та не з`ясовано питання про можливий розмір шкоди, завданої злочином та наявність причинного зв`язку між вчиненим і шкодою, що настала.

На думку апелянта слідчим суддею не враховано, що ТОВ «Бриз-ЛТД» є добросовісним набувачем нерухомого майна, нежитлового об`єкту, розташованого в с. Пересадівка Жовтневого району Миколаївської області, вул. Кіровоградська, буд. 10, оскільки майно отримано від ТОВ «Лама-Т» за мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2009 р. №11/114/09. В свою чергу ТОВ «Лама-Т» є добросовісним набувачем нерухомого майна за нотаріальним договором купівлі-продажу від 25.09.2008 р. № 2440. Право власності на майно підтверджується витягом ММБТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 228883989 від 01.06.2009 р. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 11618411 від 25.10.2013 р.

З урахуванням наведеного, апелянт вважає що органом досудового розслідування не зібрано достатніх доказів про те що нерухоме майно, яке належить ТОВ «БРИЗ-ЛТД» має ознаки предмету злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та слідчий не довів необхідності накладення арешту на вказане нерухоме майно, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

Предметом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є внесення службовими особами сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родіна» (далі СГВК «Родіна») з метою привласнення майна зазначеного кооперативу, недостовірних відомостей до протоколу № 2 загальних зборів пайовиків СГВК «Родіна» від 21.12.02 р., на якому прийнято рішення про реорганізацію СГВК «Родіна» в приватне сільськогосподарське підприємство «Родіна» (Далі ПСП «Родіна»). На підставі вказаного протоколу затверджений перелік майна під забезпечення боргів СГВК «Родіна», до якого увійшло нерухоме майно теплично-овочевого комплексу, розташованого за адресою с. Пересадівка Жовтневого району Миколаївської області, вул. Кіровоградська, 10, у зв`язку з чим вказане нерухоме майно теплично-овочевого комплексу не було включено до переліку майна СГВК «Родіна», яке підлягало розпаюванню між членами кооперативу при реорганізації підприємства.

Голова правління СГВК «Родіна» ОСОБА_8 , будучи головою комісії з організації вирішення майнових питань кооперативу, усвідомлюючи, що станом на 30.10.2002 р. кредиторська заборгованість СГВК «Родіна» складає 2075400 грн., а також те що питання щодо затвердження кредиторської заборгованості з урахуванням коефіцієнту 5.31 не виносились на розгляд, всупереч положення СГВК «Родіна», затвердженого зборами кооперативу 12.10.2002 р., безпідставно завищив цей коефіцієнт, що призвело до завищення боргів СГВК «Родіна» на суму 8945149 грн.

Крім того, відповідно протоколу загальних зборів СГВК «Родіна» № 2 від 21.12.2002 р., затверджено перелік майна під забезпечення боргів додаток № 10, до якого увійшли тепличний комбінат (старий) уточненою вартістю 1661264 грн. та тепличний комбінат (новий) уточненою вартістю 4092228 грн., який розташований за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Пересадівка, вул. Кіровоградська, 10. Однак будь-яких рішень, або ж узгоджень з приводу визначення майна, яке піде під погашення боргів на загальних зборах 21.12.2002 р. не приймалося.

26.12.2002 р. утворено ПСП «Родіна», засновником якого став ОСОБА_8 відповідно до статуту якого він визначений правонаступником СГВК «Родіна».

25.01.2010 р. прокуратурою Миколаївської області порушено кримінальну справу за фактом шахрайських дій посадовими особами СГВК «Родіна» в особливо великих розмірах за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

13.02.2013 р. відомості по вказаному факту внесено до ЄРДР за №1201316230000213, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно висновку експерта №5-05/51 від 16.04.2015 р. комісійної економічної експертизи НДЕКЦ Головного Управління МВС України в Київській області, висновки акту ревізії №14-24/53 від 14.08.2012 р. в частині безпідставного завищення розміру боргів СГВК «Родіна» мають документальне підтвердження. Розмір кредиторської заборгованості СГВК «Родіна» завищено на суму 8945149 грн.; виникнення матеріальних збитків від завищеного розміру боргів СГВК «Родіна» стало можливе внаслідок порушення вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 17 «Методики уточнення складання вартості пайових фондів мана членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих», та недотримання положень п. 48 «Рекомендацій з уточнення вартості майна, що складає пайові фонди членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих та форм документів для розрахунку уточненого пайового фонду та його структури».

01.07.2015 р. ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме привласнення та розтрати чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало у її віданні, вчинене в особливо великих розмірах.

Слідчим суддею встановлено, що теплично-овочеві комбінати та незавершене будівництво, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , мають ознаки майна, на яке було спрямовано кримінальне правопорушення, що відповідає вимогам п. 4 ст. 2 ст. 167 КПК України та дійшов висновків, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, на це майно слід накласти арешт шляхом заборони на його розпорядження.

Заслухавши доповідь судді, представника ТОВ «Бриз-ЛТД» на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали надані судом, матеріали кримінального провадження та додатково надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Відповідно до вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Також суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу.

Ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом або одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та(або) є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Вказані вимоги закону слідчим суддею дотримані, а також оцінені в сукупності всі обставини, які відповідно до ст. 167 КПК України, є підставою для накладення арешту на відповідне майно.

Так, наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання про накладення арешту на майно у вигляді нежитлових приміщень та техніки в ТОВ «БРИЗ-ЛТД», зокрема дані

- договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.09.2008 р., за яким майно ПСП «Родіна» продано ТОВ «ЛАМА-Т»;

- ухвали Господарського суду Миколаївської області від 21.04.2009 р., за яким на підставі мирової угоди майно, що розташовано за адресою Миколаївська область, Жовтневий район, с. Пересадівка, вул. Кіровоградська, 10 перейшло у власність ТОВ «Бриз-ЛТД»;

- акту позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ПСП «Родіна» від 14.08.2015 р., в якому зазначено про виявлення безпідставного завищення розмірів боргів СГВК «Родіна»;

- рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 01.04.2015р., яким визнано недійсним та скасовано п. 9 Акту розрахунку пайового сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родіна», щодо затвердження кредиторської заборгованості у сумі 11020400 грн. з урахуванням коефіцієнта 5.31, та яке ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 13.05.2015 р. залишено без змін,

Наявні в матеріалах кримінального провадження дані вказують на наявність достатніх підстав вважати, що нерухоме майно, що розташовано за адресою Миколаївська область, Жовтневий район, с. Пересадівка, вул. Кіровоградська, 10, має ознаки п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України.

Отже, оскільки рішення слідчого судді повністю відповідає вимогам кримінального процесуального закону, підстав для його скасування та вирішення питання про зняття арешту з нерухомого майно, що належить ТОВ «Бриз-ЛТД», апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу представника ТОВ «Бриз-ЛТД» залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3