Ухвала

від 13.10.2015 по справі 522/20184/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/1499/15

Номер справи місцевого суду: 522/20184/15-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря - ОСОБА_5

прокурора - ОСОБА_6

захисника - адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25.09.2015 року,-

встановив:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ Військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_9 , погоджене з прокурором відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_10 , по кримінальному провадженню №42015160690000049 від 19.09.2015 року, з правовою кваліфікацією за ч.3 ст.368 КК України, та накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 та огляду службового кабінету №206 адміністративної будівлі Малиновської районної державної адміністрації м. Одеси, розташованої за адресою м. Одеса вул. Генерала Петрова буд. 22, а саме: мобільний телефон «Моторола» (з розкладним корпусом), чорного кольору; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , на ім`я ОСОБА_8 ; ключ чорного кольору, із брелоком сигналізації, від автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіль «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; банкноти номіналом 100 доларів США серій: LG35203870A, LF75716671D, LF37611645A, LB22193751D, KB94004900K, LB22193750D, LB58198829G, HG65794424B, LE21684524A, LB87726518K; статут ТОВ «Капітан Лімітед» на 15-ти арк.; копія змін до статуту ТОВ «Капітан Лімітед» на 2-х арк.; копія виписки З ЄДРЮО та ФОП по юридичній особі ідентифікаційний код 39714154 на 1-му арк.; копія довіреності від 8 червня 2015 року від ТОВ «Капітан Лімітед» до ОСОБА_11 на 1-му арк.; лист УДАІ ГУ МВС України в Одеській області від 18.09.2015 року № 7/вих5283 на 1-му арк.; заява ОСОБА_11 до Голови Малиновської РА Одеської міської ради на 1-му арк.; дві фотографії із зображенням автодороги, роздруковані на листах формату А4; копія паспорту громадянина України ОСОБА_11 , серія НОМЕР_3 та картки фізичної особи платника податків ОСОБА_11 на 2-х арк.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки в клопотанні доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ч. 368 КК України, а тимчасово вилучене майно відповідає положенням ч.2 ст.167 та ч.3 ст.172 КПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою в частині накладення арешту на автомобіль «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , на ім`я ОСОБА_8 та ключ чорного кольору, із брелоком сигналізації, від автомобіля відмовити, а в іншій частині ухвалу залишити без змін.

Адвокат зазначає, що арешт було накладено на майно: автомобіль, ключ системи запалювання та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, які належать ОСОБА_8 , яке не має жодного відношення до кримінального провадження. Апелянт вказує, що в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею не наведено обґрунтування необхідності накладення арешту на автомобіль, а тому накладення арешту на це майно було здійснено з порушеннями вимог ч.2 ст.167, ч.2 ст.170 КПК України. Крім того, адвокат вказує на те, що в порушення вимог ст.ст. 172 ч.1, 173 ч.7 КПК України про розгляд клопотання про накладення арешту на майно слідчий суддя не повідомив ОСОБА_8 та його захисника, а після винесення ухвали про накладення арешту, не надіслав її копію.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; доводи захисника - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку прокурора, який просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, а апеляційну скаргу без задоволення; вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та надані матеріали кримінального провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Що стосується доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 про те, що апеляційна скарга подана у відповідності до вимог ст. 395 КПК України, то вони є обґрунтованими, з урахуванням наступного.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно матеріалів судового провадження оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без виклику підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , який в своїй апеляційній скарзі вказує на те що про існування оскаржуваної ухвали про арешт майна йому стало відомо тільки 07 жовтня 2015 року. Підстав ставити під сумнів дату отримання апелянтом копії оскаржуваного рішення у апеляційного суду не має, оскільки матеріали судового провадження не містять даних про таке повідомлення.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 подана у відповідності до положень ст. 395 КПК України та підлягає розгляду.

Що стосується доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 щодо незаконності прийнятого слідчим суддею рішення, апеляційним судом встановлене наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні такого клопотання.

Встановивши зазначені обставини, перевіривши обґрунтованість тверджень органу досудового розслідування з приводу обставин підозри вчинення кримінального правопорушення та врахувавши положення ст.ст. 167,170 КПК України, слідчийсуддя дійшов вірного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що матеріали кримінального провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого,повного та неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, в тому числі і знищенню чи пошкодженню даного майна.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчим суддею було встановлено, що слідчим відділом Військової прокуратури Південного регіону України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні№42015160690000049, в рамках якого ОСОБА_8 було пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого за наступних обставин:

У серпні 2015 року ОСОБА_12 вирішив побудувати стоянку для автомобільного транспорту на території Малиновського району м. Одеси на розі вулиць ім. Генерала Петрова та Радісної.

Оскільки ОСОБА_12 не був зареєстрований як фізична особа підприємець і не мав права займатись підприємницькою діяльністю, ОСОБА_12 звернувся до свого знайомого ОСОБА_13 , який є єдиним учасником ТОВ «Капітан Лімітед» з пропозицією оформити документи на автомобільну стоянку на зазначене ТОВ, на що останній погодився та видав ОСОБА_12 довіреність на право представляти вказане підприємство у державних органах, підприємствах, установах організаціях з правом підпису, а також передав йому печатку підприємства.

Задля реалізації своєї мети, яка полягала в організації стоянки автомобільного транспорту, ОСОБА_11 розробив схему розміщення вказаної автостоянки для її узгодження з УДАІ ГУМВС України в Одеській області та Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради (далі Малиновська адміністрація).

18.09.2015 УДАІ ГУ МВС України в Одеській області узгодило схему розміщення автостоянки шляхом проставляння своєї гербової печатки та підпису відповідальної особи.

У подальшому, ОСОБА_11 , знаючи, що процедура узгодження різноманітних документів в Малиновській адміністрації є дуже довгою, звернувся до свого знайомого ОСОБА_14 , який раніше повідомляв його, що має можливість у короткий час узгоджувати різноманітні документи із керівництвом Малиновської адміністрації.

У той же день ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_14 , з яким він узгодив місце та час зустрічі о 15 годині в ресторані «Апшерон», який знаходиться на 7 станції Великого Фонтану м. Одеси.

В призначений час ОСОБА_11 та ОСОБА_14 зустрілись у вказаному місці. На вказаній зустрічі ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_14 про своє бажання організувати автостоянку на території Малиновського району м. Одеси та про необхідність узгодження документів у Малиновській адміністрації.

Також, ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_11 , що на теперішній час дуже проблематично погодити будь-які документи у вказаній адміністрації, без його допомоги практично неможливо це зробити.

Далі, ОСОБА_14 повідомив, що він може погодити вказані документи через службову особу Малиновської адміністрації на ім`я « ОСОБА_15 ». При цьому він повідомив, що за узгодження документів йому необхідно передати 3000 доларів США, які в свою чергу ним будуть передані керівництву Малиновської адміністрації за позитивне узгодження документів.

У подальшому, 23.09.2015 біля 15 години 30 хвилин ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_14 у кафе «Гурман», яке розташоване біля будівлі Малиновської адміністрації. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_14 одержав від ОСОБА_11 документи, необхідні для узгодження схеми розміщення автостоянки, та неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 3 000 доларів США для передачі керуючому справами Малиновської адміністрації ОСОБА_8 та голові тієї ж адміністрації ОСОБА_16 за вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_11 дій з використанням наданих службових повноважень йому влади за узгодження вказаної схеми.

Після чого, ОСОБА_14 на власному автомобілі «Toyota Land Cruiser», реєстраційний номер НОМЕР_4 прибув до будівлі Малиновської адміністрації, де передав керуючому справами Малиновської адміністрації ОСОБА_8 для узгодження документи, при цьому повідомивши, що передасть йому неправомірну вигоду у випадку погодження зазначених документів головою адміністрації ОСОБА_18 .

Через деякий час, ОСОБА_8 повернувся з зазначеними документами, повідомивши що голова адміністрації ОСОБА_18 не зможе зараз їх підписати, оскільки у нього погане самопочуття. Зазначені документи він залишив у себе.

Окрім того, ОСОБА_14 повернув ОСОБА_11 3000 доларів США, які отримав напередодні у якості неправомірної вигоди для передачі ОСОБА_8 та ОСОБА_18 .

24.09.2015 ОСОБА_14 зателефонував ОСОБА_11 та наполіг на тому, що неправомірна вигода у сумі 3000 доларів США повинна бути розкладена по трьох конвертах рівними частинами у кожний конверт необхідно покласти по 1000 доларів США, що останнім було виконано.

У той же день, ОСОБА_14 у своєму автомобілі, який знаходився біля будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара 13А, зустрівся з ОСОБА_11 , де повідомив, що документи узгоджені, продемонструвавши їх заявнику, але потребують узгодження з КП «Одесапарктранссервіс», у зв`язку з чим залишаться в адміністрації. Реалізуючи злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_12 що йому необхідно передати 3000 доларів США. Після чого, ОСОБА_14 отримав неправомірну вигоду в сумі 3000 доларів США, які були розкладені рівними частинами у трьох конвертах від ОСОБА_11 .

Надалі, у власному автомобілі, поблизу будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара 13А, ОСОБА_14 надав неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США керуючому справами Малиновської адміністрації ОСОБА_8 повідомивши, що вказані грошові кошти йому необхідно передати голові Малиновської адміністрації ОСОБА_16 за те, що він узгодив документи, а його, тобто ОСОБА_8 , частину неправомірної вигоди він залишить у себе до узгодження вказаних документів в комунальному підприємстві «Одесапарктранссервіс» Одеської міської ради.

24.09.2015 приблизно о 18 годині 29 хвилин, безпосередньо після вчинення злочину ОСОБА_8 було затримано в автомобілі «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 в районі будинку №86 по вул. Академіка Філатова в м. Одесі.

Проведеним обшуком автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 , було виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди. Під час обшуку окрім грошових коштів, які є предметом неправомірної вигоди, та документів, які відносяться до обставин кримінального правопорушення, також було вилучено вказаний автомобіль, який належить ОСОБА_8 .

25.09.2015 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

25.09.2015 року старший слідчий відділу СУ військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про накладення арешту на зазначене тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 та огляду службового кабінету №206 адміністративної будівлі Малиновської адміністрації, розташованої за адресою м. Одеса вул. Генерала Петрова буд. 22, мотивуючи клопотання тим, що вилучені речі відповідають критеріям визначеним ст.ст.167, 170 КПК України.

Апеляційним судом встановлено, що клопотання слідчого та обставини на які посилається слідчий, як на обґрунтування необхідності накладення арешту на майно відповідає вимогам ст.171 КПК України та узгоджується з положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя районного суду, пославшись на вимоги ст.ст. 167, 170 КПК України, задовольнив клопотання органу досудового розслідування, наклавши арешт на тимчасово вилучене майно, як на таке, що має відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Накладення арешту на автомобіль також є обґрунтованим, оскільки до моменту з`ясування всіх обставин у кримінальному провадженні, з метою недопущення його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та унеможливити, у разі доведеності вини ОСОБА_8 та визнання його винним, виконання вироку суду в частині конфіскації майна, яке належить останньому.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками слідчого судді і не вбачає підстав сумніватися в розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження. Можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для інших осіб, апеляційним судом не встановлено та апелянтом не доведено.

Посилання апелянта на те, що майно, саме: автомобіль, свідоцтво про реєстрацію автомобіля та ключ системи запалювання, не відповідає критеріям, передбаченим ч.2 ст.167 КПК України, оскільки не є предметом кримінального правопорушення, з урахуванням наданих суду матеріалів досудового розслідування - є безпідставними, оскільки покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України передбачає конфіскацією майна, яке належить обвинуваченому.

За таких обставин слідчий суддя прийшов до вірного висновку про необхідність накладення арешту на автомобіль та реєстраційні документи на нього, оскільки це рішення відповідає вимогам ч.3 ст.170 КПК України.

Таким чином, на думку апеляційного суду, для ефективного розслідування даного кримінального провадження, орган досудового розслідування на даній стадії досудового слідства, з урахуванням конкретних обставин справи та ризику подальшої втрати належного підозрюваному майна, яке, у раз доведеності вини ОСОБА_8 та визнання його винуватим може бути конфісковане, має потребу у вжитті заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема накладення арешту на це майно, до встановлення всіх фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, що цілком відповідає положенням ст. 2 КПК України.

Настання будь-яких негативних наслідків в результаті накладення арешту на майно підозрюваного, які б переважали інтереси держави у цьому кримінальному провадженні, з матеріалів кримінального провадження не вбачається та апелянтом не доведено.

Доводи апелянта про те, що клопотання слідчого було розглянуто слідчим суддею в порушення вимог ч.1 ст.172 КПК України без участі підозрюваного та захисника - є безпідставними, оскільки таким порядок розгляду регламентований положеннями ч.2 ст.172 КПК України.

Що стосується посилань апелянта на те, що в порушення вимог ч.7 ст.173 КПК України копія ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно не була своєчасно направлена підозрюваному та його захиснику, то вони є такими, що не можуть свідчить про незаконність ухвали слідчого судді, оскільки жодним чином не впливають на законність прийнятого рішення про накладення арешту на майно, та не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним судом не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому апеляційний суд визнає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 167, 170-173, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 25.092015 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_9 , погодженого з прокурором відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_10 , по кримінальному провадженню №42015160690000049, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку автомобіля «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 та огляду службового кабінету № 206 адміністративної будівлі Малиновської адміністрації, розташованої за адресою м. Одеса вул. Генерала Петрова буд. 22, - залишити без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4