Ухвала

від 13.10.2015 по справі 495/5121/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/8258/15

Головуючий у першій інстанції Заверюха В. О.

Доповідач Коротков В. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Короткова В.Д.

суддів Калараш А.А., Комаровської Н.В.

з участю секретаря Абалдової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справуза позовом товариства з додатковою відповідальністю «АЛКАЛІЯ» до ОСОБА_2 про визнання договорів дійсними, визнання права користування земельними ділянками, заборону вчинення певних дій, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 серпня 2015 року,

встановила:

В липні 2015 року товариство з додатковою відповідальністю «АЛКАЛІЯ» (далі Товариство) звернулося до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 листопада 2014 року між Товариством та ОСОБА_2 укладено два договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 9,23 га та 2,78 га, які розташовані на території Карналіївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Строк дії договорів 10 років. Товариство користується зазначеними земельними ділянками відповідно до умов договорів та сплачує орендну плату. Однак в червні 2015 року від ОСОБА_2 до Товариства надійшов лист, в якому вона попередила Товариство, що планує з 20.07.2015 року обробляти земельні ділянки самостійно, що свідчить про заперечення дійсності договорів оренди. Тому Товариство просило:

- визнати дійсними договори оренди земельних ділянок;

- визнати за Товариством право користування земельними ділянками до закінчення строку договорів оренди;

- Заборонити ОСОБА_2 чинити Товариству перешкоди у користуванні земельними ділянками, а саме заборонити їй обробляти, засівати, збирати врожай та здійснювати будь-які інші дії, які можуть перешкоджати господарській діяльності Товариства.

В порядку забезпечення позову Товариство просило:

- заборонити органам державної реєстрації прав проводити дії щодо реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договорів оренди земельних ділянок;

- заборонити ОСОБА_2, а також будь-яким третім особам, вчиняти будь-які дії, що перешкоджають товариству користуватися земельними ділянками.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 серпня 2015 року заява про забезпечення позову задоволена частково: суд заборонив будь-яким третім особам, вчиняти будь-які дії, що перешкоджають товариству користуватися земельними ділянками.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи заперечень на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

На підставі ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством заявлені позовні вимоги про визнання дійсними договорів оренди земельних ділянок; визнання за Товариством права користування земельними ділянками до закінчення строку договорів оренди; заборону відповідачці чинити Товариству перешкоди у користуванні земельними ділянками, а саме заборонити їй обробляти, засівати, збирати врожай та здійснювати будь-які інші дії, які можуть перешкоджати господарській діяльності Товариства.

Оскільки предметом спору є захист права на користування земельними ділянками на підставі договорів оренди, тому суд першої інстанції в порядку забезпечення позову обґрунтовано заборонив будь-яким третім особам, вчиняти будь-які дії, що перешкоджають Товариству користуватися земельними ділянками.

Такий вид забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії ( п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України) не має обмежень щодо кола фізичних або юридичних осіб, відносно яких можуть бути застосований такий вид забезпечення позову, в тому числі і не обмежує застосування такого заходу забезпечення позову лише колом осіб, які беруть участь у справі.

Судом враховані роз'яснення, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Не заслуговує на увагу посилання апелянта на те, що визначений судом спосіб забезпечення позову певним чином співпадає з предметом позовних вимог.

Ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 307 ч.2 п.1, 312 п.1, 314 ч.1 п.4 ЦПК України, колегія суддівсудової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Д.Коротков

А.А.Калараш

Н.В.Комаровська