Рішення

від 13.10.2015 по справі 927/1208/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

13.10.2015 Справа № 927/1208/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬВ» , проспект Леніна, буд. 160/162, м. Запоріжжя, 69005,

до Приватного підприємства В«Комерційно-виробнича фірма В«МЕЛВАВ» ,

вул. Зарічна, буд. 58, с. Павлівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15503

про стягнення 166040,48 грн.

суддя Демидова М.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 18-юр від 22.06.2015;

від відповідача: ОСОБА_2 - директор, наказ №1 від 01.03.1996;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 112048 грн. 50 коп. грн. 49 коп. за товар, отриманий на підставі видаткових накладних №РН0-1209/7 від 12.09.2014, №РН-2609/7 від 26.09.2014, №РН-2512/3 від 25.12.2014, №РН-2002/1 від 20.02.2015, а також інфляційних нарахувань у розмірі 51077 грн. 13 коп. та 3 % річних у розмірі 2914 грн. 85 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.09.2015 надав платіжне доручення від 02.09.2015 № 263 у підтвердження сплати частини суми боргу у розмірі 1500 грн.

В судовому засіданні 13.10.2015 позивачем надано письмову заяву від №0110-32 від 01.10.2015 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 163644 грн. 74 коп., з яких сума за поставлений товар становить 110548 грн. 50 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості - 50181 грн.39 коп. та 3% річних - 2914 грн. 85 коп.

Крім того, у поданій заяві позивач на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» просить повернути судовий збір у розмірі 854 грн. 37 коп., який становить різницю між попередньо сплаченим судовим збором (2490 грн. 62 коп.) та судовим збором, який підлягає стягненню після зменшення позовних вимог (2490 грн. 82 коп. - 1636 грн. 45 коп. = 854 грн. 37 грн.).

Вказана заява про зменшення позовних вимог відповідає положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому приймається судом до розгляду.

Таким чином, новою ціною позову є 163644 грн. 74 коп.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи відповідачем не надані, у зв'язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивачем на підставі видаткових накладних №РН0-1209/7 від 12.09.2014, №РН-2609/7 від 26.09.2014, №РН-2512/3 від 25.12.2014, №РН-2002/1 від 20.02.2015 передано відповідачу товар на загальну суму 132592 грн. 50 коп.

Договір на поставку товару у письмовій формі між сторонами не укладався, строки оплати поставленого товару узгоджені не були.

У підтвердження факту отримання відповідачем товару позивачем до матеріалів справи надано ксерокопії довіреностей представника відповідача на отримання товару: №19 від 12.09.2014, №18 від 23.09.2014, №21 від 25.12.2014, від 20.02.2015 (а. с. 10,13,16,19).

Факт поставки товару за вказаними накладними відповідачем у справі не спростовується.

Після поставки товару відповідачеві були виставлені рахунку-фактури № СФ-000001209 від 12.09.2014, № СФ-000001283 від 24.09.2014, № СФ-000001872 від 25.12.2015, № СФ-000000210 від 20.02.2015 на оплату товару у сумі 132592 грн. 50 коп.

Поставлений товар відповідачем оплачений частково у сумі 20544 грн. 00 коп.

Позивачем на адресу відповідача 06.08.2015 направлена претензія № 0608-31 від 06.08.2015 з вимогою про сплату заборгованості.

Відповідач вимоги претензії виконав частково, сплативши у погашення суми боргу 1500 грн., що підтверджується випискою банку.

На момент звернення позивача до суду з даним позовом сума заборгованості за поставлений товар склала 110548 грн. 50 коп.

Вказана заборгованість заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Крім суми заборгованості позивач на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України заявив до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму заборгованості за період прострочення її сплати з вересня 2014 року по серпень 2015 року у загальному розмірі 50181 грн. 39 коп. та 3% річних за період прострочення з 13.09.2014 по 01.09.20015 у розмірі 2914 грн. 85 коп. (розрахунок нарахувань наведений у заяві про зменшення позовних вимог №0110-32 від 01.10.2015).

Під час судового розгляду справи доказів повної або часткової сплати суми боргу за накладними відповідачем надано не було.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, право особи вимагати припинення дії, яка порушує право.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого товару за видатковими накладними.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За правилами статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами доведено факт, що між сторонами в спрощений спосіб укладені угоди купівлі-продажу на підставі видаткових накладних, які були підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. Крім того у видаткових накладних вказана вартість товару та його кількість відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України.

Також доведеним є факт поставники товару на підставі видаткових накладних №РН0-1209/7 від 12.09.2014, №РН-2609/7 від 26.09.2014, №РН-2512/3 від 25.12.2014, №РН-2002/1 від 20.02.2015 на загальну суму 132592 грн. 50 коп.

За таких обставин відповідач повинен був сплатити ціну товару в день його прийняття.

Обізнаність відповідача про необхідність виконання грошового зобов'язання підтверджується і частковою оплатою за одержаний товар на суму 22044 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 110548 грн. 50 коп. є обґрунтованою.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування за період прострочення з вересня 2014 року по серпень 2015 року у розмірі 50181 грн. 39 коп. та 3% річних за період прострочення з 13.09.2014 по 01.09.20015 у розмірі 2914 грн. 85 коп.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань на суму заборгованості за період прострочення її сплати з вересня 2014 року по серпень 2015 року у загальному розмірі 50181 грн. 39 коп., а також 3% річних за період прострочення з 13.09.2014 по 01.09.20015 у розмірі 2914 грн. 85 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням їх зменшення позивачем з покладенням на відповідача судових витрат на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, порядок повернення судового збору, встановлюються законом.

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.

Відповідно до письмової заяви про зменшення позовних вимог, яка була прийнята судом, позивачем зменшено позовні вимоги до 163644 грн. 74 коп., за які судовий збір становить 2454 грн. 67 коп. (1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати).

Під час звернення до суду з даним позов позивачем платіжним дорученням від 03.09.2015 № 1099 сплачений судовий збір у розмірі 2490 грн. 62 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, з державного бюджету України на користь позивача у справі підлягає поверненню різниця між сплаченим судовим збором за подання позову та судовим збором за суму до якої зменшено позовні вимоги, а саме: 2490 грн. 62 коп. - 2454 грн. 67 коп. = 35 грн. 95 коп.

Судовий збір у розмірі 2454 грн. 67 коп. покладається на відповідача згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 22, 43, 44 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства В«Комерційно-виробнича фірма В«МЕЛВАВ» , вул. Зарічна, буд. 58, с. Павлівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15503, код 22827154, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬВ» , проспект Леніна, буд. 160/162, м. Запоріжжя, 69005, код 37941143, суму боргу у розмірі 110548 грн. 50 коп., інфляційні нарахування у сумі 50181 грн. 39 коп. , 3% річних у сумі 2914 грн. 85 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2454 грн. 67 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬВ» , проспект Леніна, буд. 160/162, м. Запоріжжя, 69005, код 37941143, з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 35 (тридцять п'ять) грн. 95 (дев'яносто п'ять) коп. сплачений за платіжним дорученням №1099 від 03.09.2015.

Підставою для повернення судового збору є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Чернігівської області.

В судовому засіданні 13.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 16.10.2015.

Суддя М.О. Демидова