Рішення

від 06.10.2015 по справі 915/1452/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 915/1452/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Свіщук О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 16.04.2015р.

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - Атон» (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, код ЄДРПОУ 36698743)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Газводмонтаж» (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/21, код ЄДРПОУ 37757922)

про: стягнення 129373,74 грн., -

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - Атон» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Газводмонтаж» 129373,74 грн., з яких: 45000 грн. основного боргу, 21154,84 грн. індексу інфляції, 3376,03 грн. 5% річних, 24842,87 грн. пені та 35000 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором №ТТ2305/14 поставки техніки теплотехнічного призначення АТОН від 22.05.2014р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 17.08.2015р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи призначено на 09.09.2015р. о 14:00.

09.09.2015р. за вх.№16577/15 та за вх.№16576/15 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 09.09.2015р. розгляд справи відкладено на 06.10.2015р. о 14:00.

06.10.2015р. за вх.№18550/15 до суду від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 45000 грн. у зв’язку з відсутністю предмета спору, а саме: сплатою відповідачем суми основного боргу в повному обсязі.

Ухвалою суду від 06.10.2015р. провадження у справі №915/1452/15 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - Атон» до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Газводмонтаж» про стягнення 45000 грн. основного боргу припинено; повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - Атон» 899,92 грн. судового збору.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі (з урахуванням заяви про припинення провадження у справі) та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.08.2015р., яке повернулось до суду з довідкою пошти «за закінченням терміну зберігання», та повідомлення про вручення поштового відправлення від 11.09.2015р., за яким відповідач поштове відправлення отримав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з наступними змінами та доповненнями).

За таких обставин відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю належним чином повідомленого представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

22.05.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - Атон» (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Газводмонтаж» (Покупець, відповідач) укладений договір №ТТ2305/14 поставки техніки теплотехнічного призначення АТОН, згідно з п.1.1 якого Постачальник зобов’язався передати у власність Покупцю техніку теплотехнічного призначення АТОН (далі - товар), а Покупець - прийняти і оплатити її.

Відповідно до п.1.2 договору ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається у рахунках-фактурах Постачальника та/або специфікаціях, а також у видаткових/транспортних накладних.

Пунктами 3.3, 3.6, 3.10 договору передбачено, що поставка товару здійснюється протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту надходження на поточний банківський рахунок Постачальника 100% (сто) відсотків оплати вартості товару згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору. Поставка товару здійснюється шляхом його передачі від Постачальника до Покупця, що засвідчується належним чином оформленою видатковою та, у разі передачі товару перевізником, товарно-транспортною накладною, які складаються у трьох автентичних примірниках, по одному для сторін договору і перевізника. Факти приймання-передачі товару також може підтверджуватися іншими, крім накладних, первинними документами (акт приймання-передачі тощо), оформленими відповідно до вимог чинного законодавства. Датою поставки товару вважається дата підписання накладних або аналогічних первинних документів.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору вартість товару визначається у рахунку-фактурі, накладних та/або специфікації на товар. Сума договору складається із загальної вартості товару (фактично поставленого та/або такого, що має бути поставлений), визначеної у рахунку-фактурі, накладних та/або специфікаціях на товар. Згідно Специфікації, що є додатком №1 до договору поставки №ТТ2305/14 від 22.05.2014р., вартість товару становить 3500000 грн., в т.ч. ПДВ 58333 грн. 33 коп. Покупець оплачує Постачальнику повну вартість товару. Всі розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточні банківські рахунки, визначені у розділі 10 договору.

За п.п. 5.2, 5.3, 5.4 договору Покупець за прострочення оплати вартості товару сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла у період прострочення) від вартості несвоєчасно оплаченого товару, за кожен день затримки платежу - до моменту повної оплати вартості товару. Покупець за прострочення оплати вартості товару понад 6 (шість) календарних місяців сплачує Постачальнику штраф в розмірі 10 (десяти) відсотків від вартості несвоєчасно оплаченого товару. Покупець, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення оплати вартості товару на вимогу Постачальника сплачує йому 5 (п’ять) процентів річних від простроченої суми.

Додатком №1 до договору №ТТ2305/14 поставки техніки теплотехнічного призначення АТОН від 22.05.2014р. визначено товар, який поставляється за договором - «Установка котельна модульна для виробництва пари та гарячої води КУ «КУМ-160/Т-00»; ціна - 3500000 грн., в т.ч. ПДВ 58333 грн. 33 коп.

На виконання умов укладеного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 350000 грн., що підтверджується видатковою накладною №749 від 21.07.2014р. на суму 350000 грн., в т.ч. ПДВ 58333,33 грн., довіреністю №10 від 21.07.2014р. та товарно-транспортною накладною №ТДА00000192 від 21.07.2014р.

На оплату поставленого товару відповідачу був виставлений рахунок №458 від 23.05.2014р. на суму 350000 грн., в т.ч. ПДВ 58333,33 грн.

Відповідачем був частково оплачений поставлений позивачем товар на суму 305000 грн., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, а саме: в день виставлення рахунку (23.05.2014р.) відповідачем сплачено позивачу 100000 грн. з призначенням платежу «За ТМ-200-Т-00/К згідно рахунка №458 від 23.05.2014р., у т. ч. ПДВ 16666,67 грн.», 27.05.2014р. відповідачем сплачено позивачу 175000 грн. з призначенням платежу «За ТМ-200-Т-00/К згідно рахунка №458 від 23.05.2014р., у т. ч. ПДВ 29166,67 грн.», 06.06.2014р. відповідачем сплачено позивачу 15000 грн. з призначенням платежу «За ТМ-200-Т-00/К згідно рахунка №458 від 23.05.2014р., у т. ч. ПДВ 2500 грн.», 26.03.2015р. відповідачем сплачено позивачу 5000 грн. з призначенням платежу «За ТП-160-Т-00К згідно рахунка №458 від 23.05.2014р., в т.ч. ПДВ 20% 833,33 грн.», 09.04.2015р. відповідачем сплачено позивачу 5000 грн. з призначенням платежу «За ТП-160-Т-00К згідно рахунка №458 від 23.05.2014р., в т.ч. ПДВ 20% 833,33 грн.», 17.04.2015р. відповідачем сплачено позивачу 5000 грн. з призначенням платежу «За ТП-160-Т-00К згідно рахунка №458 від 23.05.2014р., в т.ч. ПДВ 20% 833,33 грн.».

Неповна і несвоєчасна оплата відповідачем поставленого товару стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

В процесі розгляду справи відповідачем в повному обсязі сплачено позивачу суму основного боргу у розмірі 45000 грн., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, у зв’язку з чим ухвалою суду від 06.10.2015р. припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 45000 грн. основного боргу за відсутністю предмету спору.

Таким чином, на даний час предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача нарахованих 21154,84 грн. індексу інфляції, 3376,03 грн. 5% річних, 24842,87 грн. пені та 35000 грн. штрафу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу вимог ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Господарським судом встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором №ТТ2305/14 поставки техніки теплотехнічного призначення АТОН від 22.05.2014р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За вимогами ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось вище, сплата відповідачем 5% річних, пені та штрафу передбачена п.п. 5.2, 5.3, 5.4 договору.

Разом з тим, господарський суд не може в повному обсязі прийняти до уваги виконані позивачем розрахунки 5% річних, індексу інфляції, пені та штрафу, оскільки останні виконані позивачем частково неправильно.

З огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з’ясовувати обставини, пов’язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв’язку з порушенням грошового зобов’язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов’язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з’ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов’язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов’язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Така ж правова позиція викладена і у п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» (з наступними змінами і доповненнями).

Господарським судом самостійно, з урахуванням конкретних обставин справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов’язання, виконано розрахунки розмірів 5% річних, індексу інфляції, пені та штрафу та визначено наступне.

Щодо 5% річних - розмір процентів встановлено договором (п.5.4 договору), позивачем при обрахунку неправильно враховані періоди часткової сплати боргу, за розрахунками суду розмір 5% річних, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем загального періоду часу, складає 3371,91 грн., а саме:

- за період з 29.05.2014р. по 05.06.2014р. з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 82,19 грн. 5% річних;

- за період з 06.06.2014р. по 25.03.2015р. з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2408,22 грн. 5% річних;

- за період з 26.03.2015р. по 08.04.2015р. з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 105,48 грн. 5% річних;

- за період з 09.04.2015р. по 16.04.2015р. з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 54,79 грн. 5% річних;

- за період з 17.04.2015р. по 11.08.2015р. з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 721,23 грн. 5% річних.

Таким чином, задоволенню підлягає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3371,91 грн. 5% річних.

Щодо індексу інфляції - за розрахунками суду розмір індексу інфляції, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем загального періоду часу (з червня 2014 року по липень 2015 року), складає 29299,11 грн., між тим позивачем заявлено до стягнення з відповідача 21154,84 грн. індексу інфляції.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони .

З огляду на відсутність в матеріалах справи відповідного клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача індексу інфляції в заявленій сумі 21154,84 грн.

Щодо пені - розмір пені встановлено договором (п.5.2 договору), позивачем при обрахунку неправильно враховані періоди часткової сплати боргу, за розрахунками суду розмір пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем загального періоду часу, складає 24810,40 грн., а саме:

- за період з 29.05.2014р. по 05.06.2014р. з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 312,33 грн. пені;

- за період з 06.06.2014р. по 25.03.2015р. з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 13920 грн. пені;

- за період з 26.03.2015р. по 08.04.2015р. з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1265,75 грн. пені;

- за період з 09.04.2015р. по 16.04.2015р. з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 657,53 грн. пені;

- за період з 17.04.2015р. по 11.08.2015р. з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 8654,79 грн. пені.

Таким чином, задоволенню підлягає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 24810,40 грн. пені.

Щодо штрафу - розмір штрафу встановлено договором (п.5.3 договору), позивачем при обрахунку неправильно визначено суму боргу, від якої рахувався штраф, та не прийнято до уваги, що в договорі сторони визначили нарахування штрафу від вартості несвоєчасно оплаченого товару, а не від загальної суми поставленого товару, за розрахунками суду розмір штрафу складає 6000 грн., із розрахунку 10% х 60000 грн. (прострочення оплати яких склало понад 6 календарних місяців).

Таким чином, задоволенню підлягає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6000 грн. штрафу.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Торговий дім - Атон» є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - Атон» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Газводмонтаж» (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/21, код ЄДРПОУ 37757922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - Атон» (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5, код ЄДРПОУ 36698743) 3371 (три тисячі триста сімдесят одну) грн. 91 коп. 5% річних, 21154 (двадцять одну тисячу сто п’ятдесят чотири) грн. 84 коп. індексу інфляції, 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн. 40 коп. пені, 6000 (шість тисяч) грн. штрафу та 1106 (одну тисячу сто шість) грн. 74 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 12 жовтня 2015 року.

Суддя Ю.С. Бездоля