Постанова

від 16.10.2015 по справі 815/4236/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4236/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П

за участю секретаря: Піньковської О.С.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за довіреністю)

відповідач: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Євроімекс» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.07.2015р., -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 жовтня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Євроімекс» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.07.2015р. про збільшення грошового зобов'язання приватного підприємства «Євроімекс» (код ЄДРПОУ - 37169054) з податку на додану вартість на суму 595770,00 грн. (п'ятсот дев'яносто п'ять тисяч сімсот сімдесят гривень 00 коп.) та застосування штрафних санкцій у сумі 297 885,00 грн. (двісті дев'яносто сім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять гривень 00 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами позапланової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності ПП «Євроімекс» в період, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить діючому законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджують здійснення господарських операцій з ПП «Нікон-торг», ПП «Ін кар», ТОВ «Констракшн лайн», ТОВ «Авва Україна», ТОВ «Веліос», ТОВ «Таір груп», ТОВ «Хорост», ТОВ «Сатис», ТОВ «Ладона», що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Позивачем зазначено, що до перевірки надані всі необхідні первинні документи на підтвердження виконання умов договорів, укладених із зазначеними контрагентами. Підставою для оформлення податкових накладних був факт отримання товару, що підтверджується видатковими накладними, підписаними відповідальними представниками сторін.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» № 266-п від 08.06.2015р., згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства В«ЄвроімексВ» (код ЄДРПОУ 37169054) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2014р. по 31.12.2014р.

За результатами перевірки складено акт № 1656/22-03 від 19.06.2015р. «Про результати документальної позапланової перевірки приватного підприємства В«ЄвроімексВ» , код ЄДРПОУ 37169054, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.09.2014р. по 31.12.2014р.» (т.1, а.с. 8-31), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітних (податкових) періодів на загальну суму 595770,00 грн., а саме по періодах: вересень 2014 року - 237490,00 грн.; жовтень 2014 року - 171536,00 грн.; листопад 2014 року -115798,00 грн.; грудень 2014 року - 70946,00 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.07.2015р. про збільшення грошового зобов'язання приватного підприємства «Євроімекс» (код ЄДРПОУ - 37169054) з податку на додану вартість на суму 595770,00 грн. (п'ятсот дев'яносто п'ять тисяч сімсот сімдесят гривень 00 коп.) та застосування штрафних санкцій у сумі 297 885,00 грн. (двісті дев'яносто сім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) (т.1, а.с. 32).

Позивач, не погоджуючись з зазначеним рішенням податкового органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить його скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно п.78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно п. 78.4-78.5 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Судом встановлено, що копію наказу державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки» № 266-п від 08.06.2015р. та направлення 08.06.2015р. вручено під розписку директору приватного підприємства В«ЄвроімексВ» ОСОБА_2.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.07.2015р. є виявлені під час проведення перевірки порушення п.198.3, п.198.6, ст.198 ПК України.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.09.2014р. по 31.12.2014р. ПП В«ЄвроімексВ» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1985023,00 грн. (а.с. 11).

У ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП В«ЄвроімексВ» щодо повноти визначення податкового кредиту за період з 01.09.2014р. по 31.12.2014р. державною податковою інспекцією у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області встановлено його завищення на суму 595770,00 грн., в тому числі у вересні 2014 року - 237490,00 грн., в жовтні 2014 року - 171536,00 грн., в листопаді 2014 року - 115798,00, що входить до вартості придбання робіт/послуг від постачальників: ПП «Нікон-торг», ПП «Ін кар», ТОВ «Констракшн лайн», ТОВ «Авва Україна», ТОВ «Веліос», ТОВ «Таір груп», ТОВ «Хорост», ТОВ «Сатис», ТОВ «Ладона».

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від зазначених контрагентів, до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, суд виходить з наступного.

Відповідно п.138.1 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Відповідно п.138.2 ст.138 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Судом встановлено, що 01.10.2014р. між ПП «Нікон-торг» (Постачальник) та приватним підприємством В«ЄвроімексВ» укладено договір №23/10, відповідно п.1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність в погоджені строки другій стороні овочі та фрукти (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього договору. Згідно п.п. 2, 3 вказаного договору форма оплати вартості поставленого товару: безготівковий розрахунок, за допомогою перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата вартості поставленої продукції проводиться покупцем самостійно, безготівково в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Загальна сума цього договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленої продукції протягом дії цього договору (т. 2, а.с. 246).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 5 від 01.11.14р., № 6 від 01.11.14р., № 7 від 01.11.14р., № 215 від 03.11.14 р., № 312 від 12.11.14 р., № 1103 від 12.11.14 р., № 101 від 02.11.14 р., № 214 від 03.11.14 р., № 509 від 06.11.14 р., № 608 від 07.11.14 р., № 1712 від 18.11.14 р., № 1902 від 20.11.14 р. (т.2, а.с. 247, 249; т.3, а.с. 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19).

Для підтвердження факту отримання товару позивачем надано видаткові накладні: № 5 від 01.11.14р., № 6 від 01.11.14р., № 7 від 01.11.14р., № 215 від 03.11.14 р., № 312 від 12.11.14 р., № 1103 від 12.11.14 р., № 101 від 02.11.14 р., № 214 від 03.11.14 р., № 509 від 06.11.14 р., № 608 від 07.11.14 р., № 1712 від 18.11.14 р., № 1902 від 20.11.14 р. (т.2, а.с. 248, 250; т.3, а.с. 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20).

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідного періоду, даним декларацій з ПДВ за період вересень - грудень 2014 року.

Згідно ЄРПН податкові накладні зареєстровані не були, оскільки були виписані в рамках дії одного договору та на суму менше 10 тис. грн.

На підтвердження оплати згідно зазначеного договору позивачем надано засвідчені належним чином копії платіжних доручень: № 10 від 09.01.2015р., № 11 від 09.01.2015р., № 15 від 09.01.2015р., № 60 від 29.01.2015р., № 72 від 03.02.2015р., № 76 від 03.02.2015р., № 119 від 12.06.2015р, № 54 від 02.02.2015р., № 48 від 29.01.2015р. (т.3, а.с. 21-29).

На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «Нікон-торг» (код ЄДРПОУ 39163934) позивачем також надано до суду картку рахунку, сформовану 03.07.2015р. (т.2, а.с. 239-245).

Судом встановлено, що перевезення здійснювалось за рахунок ПП «Євроімекс», позиченим транспортом, згідно таких договорів позички транспортних засобів: № 01/13-1 від 01.03.2014 р. з ОСОБА_3, щодо напівпричепу рефрижератору марки LAMBERET з реєстраційним номером ВН3273ХО (т.3, а.с. 58-62); № 01/13-2 від 01.03.2014 р. з ОСОБА_3, щодо вантажного силового тягача марки DAF з реєстраційним номером СЕ2919АХ (т.3, а.с. 68-72); № б/н від 27.07.2014 р. з ОСОБА_4, щодо вантажного фургону марки ГАЗ 33073 з реєстраційним номером ВН1063ВМ (т.3, а.с. 78-80); № б/н від 01.04.2014 р. з ОСОБА_5, щодо фургонів MERCEDES-BENZ 917D та MERCEDES-BENZ 914 з реєстраційними номерами BH5869ЕН та ВН5886ЕН відповідно (т.3, а.с. 63-67); від 01.09.2012 р. з ОСОБА_6 щодо вантажного фургону MERCEDES-BENZ 814, з реєстраційним номером 0227 МС (т.3, а.с. 73-77); від 01.02.2013р. з ОСОБА_7 щодо вантажного рефрижератора марки SCANIA P114L з реєстраційним номером CE4657AX (т.3, а.с. 81-84).

На підтвердження здійснення перевезень товару позивачем до суду надано засвідчені копії товарно-транспортних накладних: № 5 від 01.11.2014р., № 6 від 01.11.2014р., № 7 від 01.11.2014р., № 101 від 02.11.2014р., № 214 від 03.11.2014р., № 215 від 03.11.2014р., № 312 від 04.11.2014р., № 509 від 06.11.2014р., № 608 від 07.11.2014р., № 1103 від 12.11.2014р., № 1712 від 18.11.2014р., № 1902 від 20.11.2014р. (т. 2, а.с. 165-176).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із ПП «Нікон-торг» податковий орган обґрунтовує виключно посиланням на лист (податкову інформацію) № 38847/7/15-53-22-3-/17, в якому йдеться про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Нікон-торг» (код ЄДРПОУ 39163934) у зв'язку з тим, що стан платника - 9 - (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що ПП «Нікон-торг» не знаходиться за юридичною адресою: АДРЕСА_1. Окрім цього, зазначено, що ПП «Нікон-торг» не має основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей. Факт відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання будь-яких послуг та постачання товарів, що, на думку податкового органу, є доказом відсутності реальності господарських операцій.

В свою чергу, згідно ЄРПН підприємством з початку жовтня 2014 року зареєстровано 82 податкові накладні на користь 19 підприємств на суму ПДВ 4819,8 млн. грн, 4 покупці перебувають на обліку в державній податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області. Номенклатура товару різноманітна. Згідно ЄРПН з початку жовтня 2014 року на користь підприємства ПП «Нікон-торг» зареєстровано 16 податкових накладних на суму ПДВ 4306,5 тис.грн. Номенклатура товару різноманітна. Виходячи з наведеного, податковим органом зроблено висновок про обрив ланцюга імпортного товару у жовтні 2014 року.

Виключно на підставі вищевказаних висновків відповідачем зроблено висновок про безтоварність господарських операцій позивача з ПП «Нікон-торг». Будь-яких інших підстав для невизнання відповідачем вказаних сум валових витрат та податкового кредиту по операціях із ПП «Нікон-торг» в акті перевірки не наведено.

Судом встановлено, що 14.07.2014р. між приватним підприємством ТОВ «Таір груп» та приватним підприємством В«ЄвроімексВ» укладено договір №15/07, відповідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити (продати) у власність овочі та фрукти, зелень в асортименті. Згідно п.2 зазначеного договору оплата вартості продукції проводиться покупцем самостійно, безготівково в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Розмір загальної суми договору підлягає кінцевому уточненню виходячи з фактично поставленої продукції протягом дії договору, вартість якої відображається в накладних, що складаються сторонами по кожній окремій поставці продукції (т.2, а.с. 218-215).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 7 від 01.09.2014р., № 38 від 03.09.2014р., № 10 від 01.10.2014р., № 9 від 01.10.2014р., № 85 від 11.11.2014р. (т.2, а.с. 229, 231, 233, 235, 237).

Для підтвердження факту отримання товару позивачем надано видаткові накладні: № 7 від 01.09.2014р., № 38 від 03.09.2014р., № 10 від 01.10.2014р., № 9 від 01.10.2014р., № 85 від 11.11.2014р. (т.2, а.с. 230, 232, 234, 236, 238). На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Таір груп» позивачем також надано до суду картку рахунку, сформовану 03.07.2015р. (т.2, а.с. 213-217).

На підтвердження оплати згідно зазначеного договору позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень: № 611 від 03.09.2014р.; № 664 від 15.09.2014р.; № 700 від 06.10.2014р.; № 702 від 07.10.2014р.; № 709 від 13.10.2014р.; № 710 від 13.10.2014р.; № 772 від 13.10.2014р.; (т.2, а.с.222-228).

Крім того, на підтвердження здійснення розрахунків з контрагентом ТОВ «Таір груп» (код ЄДРПОУ 39280511) надано до суду засвідчену копію виписки по банківському рахунку № 26007312064901 ПП В«ЄвроімексВ» за період з 01.09.2014р. - 31.12.2014р., з якої вбачається здійснення позивачем платежів за призначенням на оплату за овочі та фрукти згідно договору поставки №15/07 від 14.07.2014р. на користь ТОВ «Таір груп» (т.2, а.с. 220-221).

На підтвердження здійснення перевезень товару позивачем до суду надано засвідчені копії товарно-транспортних накладних: № 1148 від 01.10.2014р.; № 1153 від 01.10.2014р.; № 1144 від 11.10.2014р. (т.2, а.с. 194-199).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідач, посилаючись виключно на лист (податкову інформацію) № 4859/22-02 від 05.05.2015р. (т.3, а.с. 41-48), складений посадовою особою державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, робить висновок про відсутність у ТОВ «Таір груп» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам- покупцям у період серпень-листопад 2014 року. З урахуванням цього лиса та наявної податкової інформації відповідач робить висновок про можливі порушення податкового законодавства ПП «Євроімекс».

Судом встановлено, що 01.05.2014р. між приватним підприємством ТОВ «Авва Україна» (Постачальник) та приватним підприємством В«ЄвроімексВ» (Замовник) укладено договір про надання послуг №13/05, відповідно п.1.1. якого Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику послуги (виконувати роботи) з перебирання, сортування, фасування, переробки, сортування, вантаження, розвантаження овочів та фруктів в асортименті, що належать замовнику, в обсягах і порядку, передбачених цим договором, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги (виконані роботи) та оплатити їх. Згідно п.5 вказаного договору оплата за виконані роботи визначається за підсумками виконаних робіт щодо обробки окремої партії товару або за поточний місяць згідно з актом виконаних послуг по виставленому рахунку (т. 1, а.с. 218-219).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 55 від 03.09.2014р., № 95 від 05.09.2014р., № 115 від 06.09.2014р., № 194 від 11.09.2014р., № 225 від 13.09.2014р., № 268 від 16.09.2014р., № 280 від 17.09.2014р., № 480 від 29.09.2014р., № 176 від 10.09.2014р., № 321 від 20.09.2014р., № 320 від 20.09.2014р., № 367 від 24.09.2014р., № 366 від 24.09.2014р., № 436 від 27.09.2014р., 54 від 03.10.2014р., № 322 від 17.10.2014р., № 492 від 30.10.2014р., № 520 від 31.10.2014р., № 521 від 31.10.2014р., № 177 від 10.10.2014р., № 219 від 13.10.2014р., № 257 від 15.10.2014р., № 401 від 24.10.2014р. (т.1, а.с. 220, 222, 224, 226, 228, 230, 232, 234, 236, 238; т.2, а.с.2, 4, 6, 8, 10, 12, 14).

Для підтвердження факту отримання товару позивачем надано засвідчені копії актів приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг):

№ 55 від 03.09.2014р., № 95 від 05.09.2014р., № 115 від 06.09.2014р., № 194 від 11.09.2014р., № 225 від 13.09.2014р., № 268 від 16.09.2014р., № 280 від 17.09.2014р., № 480 від 29.09.2014р., № 176 від 10.09.2014р., № 321 від 20.09.2014р., № 320 від 20.09.2014р., № 367 від 24.09.2014р., № 366 від 24.09.2014р., № 436 від 27.09.2014р., 54 від 03.10.2014р., № 322 від 17.10.2014р., № 492 від 30.10.2014р., № 520 від 31.10.2014р., № 521 від 31.10.2014р., № 177 від 10.10.2014р., № 219 від 13.10.2014р., № 257 від 15.10.2014р., № 401 від 24.10.2014р. (т.1, а.с. 221, 223, 225, 227, 229, 231, 233, 235, 237, 239, 241, 243, 245, 247, 249; т.2, а.с.1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15).

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідного періоду, даним декларацій з ПДВ за період вересень - грудень 2014 року.

Згідно ЄРПН податкові накладні зареєстровані не були, оскільки були виписані в рамках дії одного договору та на суму менше 10 тис. грн.

На підтвердження оплати згідно зазначеного договору позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень: № 672 від 22.09.2014р., № 713 від 14.10.2014р., № 711 від 14.10.2014р. (т.2, а.с. 18-20). На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Авва Україна» (код ЄДРПОУ 38574811) позивачем також надано до суду картку рахунку, сформовану 03.07.2015р. (т.1, а.с. 213-217).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із ТОВ «Авва Україна» зроблено виключно з посиланням на лист (податкову інформацію) № 4857/22-02 від 05.05.2015р. (т.3, а.с. 49-52), складений посадовими особами податкового органу за результатами аналізу ЄРПН за грудень, червень 2014 року, в якому йдеться про відсутність відомостей придбання товарів ТОВ «Авва Україна», знаходження цих товарів на складах тощо. Виключно на підставі вказаної інформації відповідачем зроблено висновок про відсутність необхідних умов для досягнення підприємствами результатів підприємницької діяльності в силу відсутності в них необхідної кількості управлінського та технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, тощо, а відтак про відсутність можливостей здійснювати фактичні товарні операції.

Будь-яких інших підстав для невизнання відповідачем вказаних сум валових витрат та податкового кредиту по операціях із ТОВ «Авва Україна» в акті перевірки не наведено.

Судом встановлено, що 01.07.2014 р. між ПП «Євроімекс» (Покупець) та ПП «Ін кар» (Продавець) укладено договір № 16/07, відповідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього договору передавати у власність покупцю партії товару, необхідні покупцю, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його в порядку, визначеному цим договором. Згідно п. 2.1 вказаного договору загальна сума договору визначається шляхом складання сум вартості всіх накладних до даного договору (т. 1, а.с.178-179).

На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «Ін кар» (код ЄДРПОУ 39263957) позивачем також надано до суду картку рахунку, сформовану 03.07.2015р. (т.1, а.с. 205-212).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 22 від 01.09.2014р., № 114 від 02.09.2014р., № 310 від 04.09.2014р., № 422 від 05.09.2014р., № 729 від 08.09.2014р., № 937 від 10.09.2014р., № 1614 від 17.09.2014р., № 730 від 08.09.2014р., № 936 від 10.09.2014р., № 938 від 10.09.2014р., №1010 від 11.09.2014р., №2122 від 22.09.2014р., №2414 від 25.09.2014р. Для підтвердження факту отримання товару позивачем надано видаткові накладні: № 22 від 01.09.2014р., № 114 від 02.09.2014р., № 310 від 04.09.2014р., № 422 від 05.09.2014р., № 729 від 08.09.2014р., № 937 від 10.09.2014р., № 1614 від 17.09.2014р., № 730 від 08.09.2014р., № 936 від 10.09.2014р., № 938 від 10.09.2014р., №1010 від 11.09.2014р., №2122 від 22.09.2014р., №2414 від 25.09.2014р.(т.1, а.с. 179-204).

Крім того, на підтвердження здійснення розрахунків з контрагентом ПП «Ін кар» (код ЄДРПОУ 38438640) надано до суду належним чином засвідчену копію виписки по банківському рахунку № 26007312064901 ПП В«ЄвроімексВ» за період з 01.09.2014р. - 31.12.2014р., з якої вбачається здійснення позивачем платежів за призначенням на оплату за овочі та фрукти згідно договору поставки № 16/07 від 01.07.2014 р. на користь ПП «Ін кар»; засвідчену копію платіжного доручення № 790 від 25.11.2014р. (т.1, а.с. 175-177).

На підтвердження здійснення перевезень товару позивачем до суду надано засвідчені копії товарно-транспортних накладних: № 1037 від 22.09.2014р.; № 1038 від 25.09.2014р.; № 1041 від 01.09.2014р.; № 1065 від 02.09.2014р.; № 1047 від 04.09.2014р.; № 1045 від 05.09.2014р.; № 1017 від 08.09.2014р.; № 1018 від 08.09.2014р.; № 1019 від 10.09.2014р.; № 1039 від 10.09.2014р.; № 1043 від 10.09.2014р.; № 1044 від 10.09.2014р.; № 1056 від 17.09.2014р. (т.2, а.с. 200-212).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковий орган, посилаючись виключно лист (податкову інформацію) № 38849/7/15-53-22-3/09 державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів Одеській області, в якому йдеться про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Ін кар» (код ЄДРПОУ 38438640) у зв'язку з тим, що стан платника - 9 - (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що ПП «Ін кар» не знаходиться за юридичною адресою: м.Одеса, вул.Кленова, 2/а, кв. 11. Окрім цього, зазначено, що ПП «Ін кар» не має основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей. Факт відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання будь яких послуг, та постачання товарів, що, на думку податкового органу, є доказом відсутності реальності господарських операцій.

Зазначаючи наведене та посилаючись на інформацію, яка міститься в базах даних державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, відповідач робить висновок про нереальність операцій позивача із ПП «Ін кар».

Судом встановлено, що 01.08.2014р. між ТОВ «Хорост» (Постачальник) та ПП В«ЄвроімексВ» (Покупець) укладено договір №18/08, відповідно п.1.1. якого постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього договору передавати покупцю у власність партії товару, необхідні покупцю, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його в порядку, визначеному цим договором. Згідно п. 2.1 цього договору загальна сума договору визначається шляхом складання сум вартості всіх накладних до даного договору (т. 1, а.с. 138-139).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 37 від 01.09.2014р., № 38 від 02.09.2014р., № 39 від 03.09.2014р., № 40 від 13.09.2014р., № 31 від 01.10.2014р., № 32 від 01.10.2014р., № 33 від 03.10.2014р., № 34 від 05.10.2014р., № 35 від 06.10.2014р., № 36 від 13.10.2014р., № 37 від 15.10.2014р., № 38 від 17.10.2014р., № 35 від 01.12.2014р., № 36 від 04.12.2014р., № 37 від 19.12.2014р. Для підтвердження факту отримання товару позивачем надано видаткові накладні: № 43 від 01.09.2014р.; № 44 від 02.09.2014р.; № 45 від 03.09.2014р.; № 46 від 13.09.2014р.; № 76 від 01.10.2014р.; № 77 від 01.10.2014р.; № 78 від 03.10.2014р.; № 79 від 05.10.2014р.; № 80 від 06.10.2014р.; № 81 від 13.10.2014р.;№ 82 від 15.10.2014р.; № 83 від 17.10.2014р.; № 119 від 01.12.2014р.; № 120 від 04.12.2014р.; № 121 від 04.12.2014р. (т.1, а.с. 140-169).

На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Хорост» (код ЄДРПОУ 39263957) позивачем також надано до суду картку рахунку, сформовану 03.07.2015р. (т.1, а.с. 128-137).

На підтвердження оплати згідно зазначеного договору позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень: № 823 від 19.12.2014р.; № 826 від 24.12.2014р.; № 827 від 25.12.2014р.; № 830 від 26.12.2014р. (т.1, а.с. 171-174).

На підтвердження здійснення перевезень товару позивачем до суду надано засвідчені копії товарно-транспортних накладних: № 119 від 01.12.2014р.; № 120 від 04.12.2014р.; № 121 від 19.12.2014р.; № 115 від 31.12.2014р. (т.3, а.с. 91-96).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із ТОВ «Хорост» податковий орган обґрунтовує виключно з посланням на інформацію, яка міститься в базах даних державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області. Зокрема, відповідачем вказано, що ТОВ «Хорост» (код ЄДРПОУ 39263957) має стан « 9» - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Податковим органом зазначається, що підприємство не має основних засовів, штатна чисельність невідома, відтак вбачаються ознаки фіктивності.

Будь-яких інших підстав для невизнання відповідачем вказаних сум валових витрат та податкового кредиту по операціях із ТОВ «Хорост» в акті перевірки не наведено.

Судом встановлено, що 01.08.2014 р. між ПП «Євроімекс» (Покупець) та ТОВ «Сатис» (Постачальник) укладено договір поставки № 20/08, відповідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього договору передавати у власність покупцю партії товару, необхідні покупцю, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його в порядку, визначеному цим договором. Згідно п. 2.1 вказаного договору загальна сума договору визначається шляхом складання сум вартості всіх накладних до даного договору (т. 1, а.с.70-71).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 63 від 01.09.2014р., № 64 від 02.09.2014р., № 66 від 10.09.2014р., № 67 від 16.09.2014р., № 65 від 09.09.2014р., № 56 від 01.10.2014р., № 57 від 01.10.2014р., № 17 від 20.10.2014р., № 29 від 28.10.2014р., № 4 від 05.11.2014р., № 15 від 22.11.2014р. Для підтвердження факту отримання товару позивачем надано видаткові накладні: № 49 від 01.09.2014р.; № 50 від 02.09.2014р.; № 52 від 10.09.2014р.; № 53 від 16.09.2014р.; № 51 від 09.09.2014р.; № 84 від 01.10.2014р.; № 85 від 01.10.2014р.; № 62 від 20.10.2014р.; № 71 від 28.10.2014р.; № 90 від 05.11.2014р.; № 98 від 22.11.2014р. (т.1, а.с. 72-93).

На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Сатис» (код ЄДРПОУ 39264128) позивачем також надано до суду картку рахунку, сформовану 03.07.2015р. (т.1, а.с. 63-69).

На підтвердження оплати згідно зазначеного договору позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень: № 756 від 31.10.2014р., №754 від 31.10.2014р., №759 від 03.11.2014р., №774 від 14.11.2014р., №776 від 18.11.2014р., №782 від 24.11.2014р., №788 від 25.11.2014р. (т.1, а.с. 95-101).

Крім того, на підтвердження здійснення розрахунків з контрагентом ТОВ «Сатис» (код ЄДРПОУ 39264128) надано до суду належним чином засвідчену копію виписки по банківському рахунку № 26007312064901 ПП В«ЄвроімексВ» за період з 01.09.2014р. - 31.12.2014р., з якої вбачається здійснення позивачем платежів за призначенням на оплату за овочі та фрукти згідно договору поставки № 20/08 від 01.08.2014 р. на користь ТОВ «Сатис» (т.1, а.с. 94).

На підтвердження здійснення перевезень товару позивачем до суду надано засвідчені належним чином копії товарно-транспортних накладних: № 1127 від 01.10.2014р.; № 1131 від 01.10.2014р.; № 1102 від 20.10.2014р.; № 1123 від 28.10.2014р.; № 98 від 22.11.2014р.; № 90 від 05.11.2014р.; № 1011 від 01.09.2014р.; № 1054 від 02.09.2014р.; № 1013 від 09.09.2014р.; № 1054 від 02.09.2014р.; № 1013 від 09.09.2014р.; № 1055 від 10.09.2014р.; № 1052 від 16.09.2014р. (т.2, а.с. 124-143).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковий орган, посилаючись виключно на інформацію, яка міститься в базах даних державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, робить висновок про нереальність операцій позивача із ТОВ «Сатис».

Судом встановлено, що 01.08.2014 р. між ПП «Євроімекс» (Покупець) та ТОВ «Ладона» (Продавець) укладено договір № 19/08, відповідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором продавець передає у власність сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її загальну вартість на умовах цього договору. Згідно п.2 вказаного договору загальна ціна договору складається з суми усіх підписаних між сторонами видаткових накладних (т.1, а.с. 106-107).

На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Ладона» (код ЄДРПОУ 39264065) позивачем також надано до суду картку рахунку, сформовану 03.07.2015р. (т.1, а.с. 102-105).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 60 від 02.09.2014р., № 61 від 03.09.2014р., № 62 від 04.09.2014р., № 63 від 06.09.2014р., № 65 від 23.09.2014р., № 64 від 11.09.2014р. Для підтвердження факту отримання товару позивачем надано видаткові накладні: № 70 від 02.09.2014р.; № 71 від 03.09.2014р.; № 72 від 04.09.2014р.; № 73 від 06.09.2014р.; № 75 від 23.09.2014р.; № 74 від 11.09.2014р. (т.1, а.с. 108-119).

На підтвердження оплати згідно зазначеного договору позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень: № 802 від 05.12.2014р., № 801 від 05.12.2014р., № 810 від 11.12.2014р., № 814 від 16.12.2014р., № 818 від 17.12.2014р., № 820 від 18.12.2014р., № 822 від 19.12.2014р. (т.1, а.с. 121-127).

Крім того, на підтвердження здійснення розрахунків з контрагентом ТОВ «Ладона» (код ЄДРПОУ 39264065) надано до суду засвідчену копію виписки по банківському рахунку № 26007312064901 ПП В«ЄвроімексВ» за період з 01.09.2014р. - 31.12.2014р., з якої вбачається здійснення позивачем платежів за призначенням на оплату за овочі та фрукти згідно договору № 19/08 від 01.08.2014 р. на користь ТОВ «Ладона» (т.1, а.с. 120).

На підтвердження здійснення перевезень товару позивачем до суду надано засвідчені копії товарно-транспортних накладних: № 1012 від 02.09.2014р.; №1050 від 03.09.2014р.; № 1051 від 04.09.2014р.; № 1046 від 06.09.2014р.; № 1014 від 11.09.2014р.; № 1015 від 23.09.2014р. (т.2, а.с. 144-156).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковий орган, посилаючись виключно на інформацію, яка міститься в базах даних державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, робить висновок про нереальність операцій позивача із ТОВ «Ладона».

Судом встановлено, що 01.09.2014 р. між ПП «Євроімекс» (Покупець) та ТОВ «Веліос» (Постачальник) укладено договір № 22/09, відповідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність в погоджені строки овочі та фрукти (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього договору. Згідно п.2 форма оплати вартості поставленого товару: безготівковий розрахунок, за допомогою перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (т.2, а.с. 53).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 45 від 01.10.2014р., № 46 від 01.10.2014р., № 47 від 01.10.2014р., № 51 від 07.10.2014р., № 52 від 08.10.2014р., № 58 від 21.10.2014р., № 48 від 03.10.2014р., № 49 від 03.10.2014р., № 50 від 05.10.2014р., №53 від 12.10.2014р., № 54 від 14.10.2014р., № 55 від 16.10.2014р., № 56 від 18.10.2014р., № 57 від 20.10.2014р., № 59 від 24.10.2014р., № 60 від 25.10.2014р., № 61 від 26.10.2014р., № 32 від 01.12.2014р., № 30 від 01.12.2014р., № 31 від 01.12.2014р., № 33 від 03.12.2014р., № 34 від 05.12.2014р., № 35 від 10.12.2014р., № 36 від 15.12.2014р., № 37 від 21.12.2014р., № 38 від 22.12.2014р., № 39 від 22.12.2014р., № 68 від 31.12.2014р. Для підтвердження факту отримання товару позивачем надано видаткові накладні: № 50 від 01.10.2014р.; № 51 від 01.10.2014р.; № 52 від 01.10.2014р.; № 56 від 07.10.2014р.; № 57 від 08.10.2014р.; № 63 від 21.10.2014р.; № 53 від 03.10.2014р.; № 54 від 03.10.2014р.; № 55 від 05.10.2014р.; № 58 від 12.10.2014р.; № 59 від 14.10.2014р.; № 60 від 16.10.2014р.; № 61 від 18.10.2014р.; № 62 від 20.10.2014р.; № 64 від 24.10.2014р.; № 65 від 25.10.2014р.; № 66 від 26.10.2014р.; № 103 від 01.12.2014р.; № 101 від 01.12.2014р.; № 102 від 01.12.2014р.; № 104 від 03.12.2014р.; № 105 від 05.12.2014р.; № 106 від 10.12.2014р.; № 107 від 15.12.2014р.; № 108 від 21.12.2014р.; № 109 від 22.12.2014р.; № 110 від 22.12.2014р.; № 219 від 31.12.2014р. (т.2, а.с. 54-109).

На підтвердження оплати згідно зазначеного договору позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень: № 159 від 26.02.2015р.; № 199 від 06.03.2015р., № 217 від 29.04.2015р.; № 128 від 06.03.2015р., № 187 від 28.04.2015р.(т.2, а.с.110-123).

На підтвердження здійснення перевезень товару позивачем до суду надано засвідчені копії товарно-транспортних накладних: № 1143 від 26.10.2014р., № 1142 від 25.10.2014р., № 1141 від 24.10.2014р., № 1129 від 21.10.2014р., № 1140 від 20.10.2014р., № 1146 від 18.10.2014р., № 1126 від 16.10.2014р., № 1149 від 14.10.2014р., № 1137 від 12.10.2014р., № 1134 від 08.10.2014р., № 1136 від 07.10.2014р., № 1154 від 05.10.2014р., № 1133 від 03.10.2014р., № 1130 від 03.10.2014р., № 1152 від 01.10.2014р., № 1145 від 01.10.2014р., № 1132 від 01.10.2014р., № 115 від 31.12.2014р., № 103 від 01.12.2014р., № 102 від 01.12.2014р., № 104 від 03.12.2014р., № 105 від 05.12.2014р., № 106 від 10.12.2014р., № 107 від 16.12.2014р., № 108 від 21.12.2014р., № 509 від 22.12.2014р., № 110 від 22.12.2014р. (т.2, а.с.177-193; т.3 а.с. 97-116).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із ТОВ «Веліос» податковий орган обґрунтовує виключно з посланням на інформацію, яка міститься в базах даних державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області. Зокрема, відповідачем вказано, що ТОВ «Веліос» (код ЄДРПОУ 39270189) має стан « 9» - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Податковим органом зазначається, що підприємство не має основних засобів, штатна чисельність невідома, відтак вбачаються ознаки фіктивності.

Судом встановлено, що 01.11.2014 р. між ПП «Євроімекс» (Покупець) та ТОВ «Констракшн лайн» (Постачальник) укладено договір № 27/11, відповідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність в погоджені строки овочі та фрукти (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього договору. Згідно п.2 форма оплати вартості поставленого товару: безготівковий розрахунок, за допомогою перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (т.2, а.с. 24).

На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом «Констракшн лайн» (код ЄДРПОУ 39161193) позивачем також надано до суду картку рахунку, сформовану 03.07.2015р. (т.2, а.с. 21-23).

За наслідками вказаних правовідносин позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ на підставі отриманих від контрагента податкових накладних: № 417 від 05.11.2014р., № 907 від 10.11.2014р., № 1021 від 11.11.2014р., № 1310 від 14.11.2014р., № 1311 від 14.11.2014р., № 1625 від 17.11.2014р., № 1626 від 17.11.2014р., № 1809 від 19.11.2014р. Для підтвердження факту отримання товару позивачем надано видаткові накладні: № 417 від 05.11.2014р., № 907 від 10.11.2014р., № 1021 від 11.11.2014р., № 1310 від 14.11.2014р., № 1311 від 14.11.2014р., № 1625 від 17.11.2014р., № 1626 від 17.11.2014р., № 1809 від 19.11.2014р. (т.2, а.с. 26-41).

Крім того, на підтвердження здійснення розрахунків з контрагентом ТОВ «Констракшн лайн» (код ЄДРПОУ 39161193) надано до суду засвідчену копію виписки по банківському рахунку № 26007312064901 ПП В«ЄвроімексВ» за період з 01.09.2014р. - 31.12.2014р., з якої вбачається здійснення позивачем платежів за призначенням на оплату за яблука згідно договору № 27/11 від 01.11.2014 р. на користь ТОВ «Констракшн лайн» (т.2, а.с. 25).

На підтвердження здійснення перевезень товару позивачем до суду надано засвідчені копії товарно-транспортних накладних: № 1809 від 19.11.2014р., № 1626 від 17.11.2014р., № 1311 від 14.11.2014р., № 1625 від 17.11.2014р., № 1310 від 14.11.2014р., № 1021 від 11.11.2014р., № 907 від 10.11.2014р., № 417 від 05.11.2014р. (т.2, а.с.157-164).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок про нереальність операцій позивача із ТОВ «Констракшн лайн» податковий орган обґрунтовує виключно посиланням на лист (податкову інформацію) державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № 38847/7/15-53-22-3-/17 від 17.11.2014р., в якому йдеться про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Констракшн лайн» (код ЄДРПОУ 39161193) у зв'язку з тим, що стан платника - 9 - (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Констракшн лайн» не знаходиться за юридичною адресою: АДРЕСА_1. Окрім цього, зазначено, що ТОВ «Констракшн лайн» не має основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей. Факт відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання будь яких послуг, та постачання товарів, що, на думку податкового органу, є доказом відсутності реальності господарських операцій.

Приведені податковим органом доводи неправомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціях із ПП «Нікон-торг», ПП «Ін кар», ТОВ «Констракшн лайн», ТОВ «Авва Україна», ТОВ «Веліос», ТОВ «Таір груп», ТОВ «Хорост», ТОВ «Сатис», ТОВ «Ладона» суд оцінює з точки зору їх узгодженості з положеннями податкового законодавства та відповідності фактичним обставинам справи і вважає, що ці доводи спростовуються матеріалами справи.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у ст.138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» № 996-ХІV від 16.07.1999р. (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Актом перевірки позивача № 1656/22-03 від 19.06.2015р. підтверджується надання останнім відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаними суб'єктами господарювання. При цьому, як вбачається з акта та протилежного не доводилось відповідачем, відсутність або невідповідність зазначеної документації нормам Податкового кодексу України відповідачем не встановлена.

Наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Як встановлено судом та протилежного не доводилось відповідачем, надані ПП «Євроімекс» документи, складені за результатами проведених операцій з ПП «Нікон-торг», ПП «Ін кар», ТОВ «Констракшн лайн», ТОВ «Авва Україна», ТОВ «Веліос», ТОВ «Таір груп», ТОВ «Хорост», ТОВ «Сатис», ТОВ «Ладона», містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Так, включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані контрагентами згідно п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних, за якими позивачем сформовано податковий кредит на суму та за період вказаний в оскаржуваному повідомленні - рішенні, контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ та відповідно мали право на складання податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит відповідних податкових періодів за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних ПП «Нікон-торг», ПП «Ін кар», ТОВ «Констракшн лайн», ТОВ «Авва Україна», ТОВ «Веліос», ТОВ «Таір груп», ТОВ «Хорост», ТОВ «Сатис», ТОВ «Ладона», суд вважає, що В«ЄвроімексВ» правомірно сформовано валові витрати за рахунок віднесення до їх складу суми по договорам, накладним, отриманим від зазначених контрагентів, оскільки наведені первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є належним підтвердженням валових витрат.

Окрім того, суд враховує, що позивачем надано документи, які підтверджують пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Судом встановлено, що вказані в акті перевірки господарські операції ПП «Євроімекс» з ПП «Нікон-торг», ПП «Ін кар», ТОВ «Констракшн лайн», ТОВ «Таір груп», ТОВ «Хорост», ТОВ «Сатіс», ТОВ ТОВ «Ладона» пов'язані з оптовою торгівлею фруктами та овочами. Фактичного отриманні від постачальників ПП «Нікон-торг» за договором № 23/10 від 01.10.2014 р., ПП «Ін кар» за договором № 16/07 від 01.07.2014р., ТОВ «Таір груп» за договором № 15/07 від 14.07.2014 р., ТОВ «Констракшн лайн» за договором № 16/07 від 01.07.2014 р., ТОВ «Хорост» за договором № 18/08 від 01.08.2014р., ТОВ «Сатіс» за договором № 20/08 від 01.08.2014 р., ТОВ «Ладона» за договором № 19/08 від 01.08.2014р. овочі, фрукти, коренеплоди в подальшому поставлялись на підприємства оптово-роздрібної торгівлі: ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 35442481), ТОВ «Фоззі-Фуд» (код ЄДРПОУ 32294926), ТОВ «Експансія ОФ» (код ЄДРПОУ 34902541), ТОВ «Експансія» (код ЄДРПОУ-32294905), ДП «ФУРШЕТ Центр» (код ЄДРПОУ 37910513), ТОВ «ТД Левада» (код ЄДРПОУ 34055728) та інші. ТОВ «Авва Україна» згідно договору №13/05 від 01.05.2014 р. надавались ПП «Євроімекс» послуги з переборки, фасування овочів та фруктів, а також вантажно-розвантажувальні роботи. Таким чином, договори укладені між ПП «Євроімекс» та вищевказаними контрагентами, мали на меті настання реальних наслідків та фактично виконувались.

Крім того, на підтвердження подальшої реалізації товарів, отриманих від вказаних контрагентів позивачем надано до суду засвідчені копії договорів, а саме:

договір поставки № П4535 від 18.03.2013р., укладений між ПП «Євроімекс» (Постачальник) та ТОВ «АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ» (Покупець) (т.4, а.с. 7-14);

договір поставки №1113 від 20.06.2011р., укладений між ПП «Євроімекс» (Постачальник) та ТОВ «Фоззі-Фуд» (Покупець) (т.4, а.с. 15-118);

договори поставки № 697 від 01.11.2011р., №181 від 05.06.2011р., укладені між ПП «Євроімекс» (Постачальник) та ТОВ «Експансія» (Покупець) (т.4, а.с. 19-30);

договір про поставку товарів плодово-овочевої групи №11844К від 01.04.2013р., укладений між ПП «Євроімекс» (Постачальник) та ТОВ «ЕКО» (Покупець) (т.4, а.с. 31-33);

договори № РЦ022056 від 01.02.2014р., № РВ022041 від 01.02.2014р., укладені між ПП «Євроімекс» (Постачальник) та ТОВ «Рітейл-тренд» (Покупець) (т.4, а.с. 34-39);

договір поставки № 302853/14 від 01.02.2014р., укладений між ПП «Євроімекс» (Постачальник) та ТОВ підприємством з 100 % іноземними інвестиціями «БІЛЛА Україна» (Покупець) (т.4, а.с. 40-45).

На підтвердження виконання зобов'язань згідно зазначених договорів позивачем надано до суду засвідчені копії видаткових та податкових накладних, товарних накладних, товарно-транспортних накладних (т.4, а.с. 52-55, 58-59, 62-63, 66-67,70-71, 74-75, 78-79, 82-85, 88-89,92-95, 98-100, 103-106).

Доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки, відповідачем не надано. Враховуючи зазначене, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки № 1656/22-03 від 19.06.2015р. безпідставні та спростовуються документально.

Суд зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Зобов'язання за договорами між позивачем та його контрагентами виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, копії яких приєднано до матеріалів справи.

З урахуванням вищевказаних норм та матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що відповідач, складаючи акт за результатами проведеної перевірки, керувався лише припущеннями щодо фіктивності укладених договорів між позивачем та його контрагентами, спираючись на акти про неможливість проведення зустрічних звірок та листи (податкову інформацію) інших податкових органів та, без самостійного дослідження господарських операцій, дійшов хибного висновку про безтоварність укладених позивачем із контрагентами правочинів.

Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства постачальником-контрагентом, за умови необізнаності позивача щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що приватне підприємство В«ЄвроімексВ» порушує вимоги податкового законодавства, окрім посилання на те, що відповідно до звітності контрагентів у них відсутні засоби для виконання умов договору. Проте, з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факти порушень контрагентами позивача податкового законодавства не приймаються судом як доказ того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування і тому повинен бути позбавленим права на податковий кредит з податку на додану вартість, відповідно до отриманої податкової накладної після отримання товару, робіт.

З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 06.07.2015р. є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Частиною другою ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги приватного підприємства В«ЄвроімексВ» підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Євроімекс» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.07.2015р.,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.07.2015р. про збільшення грошового зобов'язання приватного підприємства «Євроімекс» (код ЄДРПОУ - 37169054) з податку на додану вартість на суму 595770,00 грн. (п'ятсот дев'яносто п'ять тисяч сімсот сімдесят гривень 00 коп.) та застосування штрафних санкцій у сумі 297 885,00 грн. (двісті дев'яносто сім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять гривень 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.10.2015 року.

Суддя: Г.П. Самойлюк

.