Постанова

від 08.12.2011 по справі 15678/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

08.12.2011р. справа № 2а- 15678/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКАП" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова провизнання неправомірними дій щодо складання акту перевірки , -

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНКАП», подав позов, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача, ДПІ у Київському районі м. Харкова, по складанню акту №2257/23-506/37191851 від 08.06.2011р. «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «ВІНКАП»(ідентифікаційний код - 37191851) з правильності визначення податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011р.».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що дії по складанню акту перевірки були вчинені відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, за відсутності відповідних на те підстав. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що діяльність ТОВ «ВІНКАП»була перевірена податковою інспекцією на виконання наказу ДПІ у Київському районі м. Харкова від 27.05.2011р. №1566 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки». Запит з приводу надання платником податків письмових пояснень та документів у підтвердження таких пояснень надсилавсяь ДПІ на адресу ТОВ засобами поштового зв'язку. Оскільки платник податків на надав до податкової інспекції письмових пояснень та відповідних документів, то ДПІ цілком правомірно та обґрунтовано було прийнято рішення про призначення перевірки, за результатами якої був складений акт. Перевірка була проведена на підставі відомостей, що містяться в базах даних органів державної податкової служби України. Відповідач вважав, що викладені в акті висновки ДПІ є обґрунтованими, а дії по складанню акту відповідають вимогам чинного законодавства. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи, 08.06.2001 р. відповідачем, ДПІ у Київському районі міста Харкова, була проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «ВІНКАП»(ідентифікаційний код - 37191851) з питань правильності визначення податку на додану вартість за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 08.06.2011р. №2257/23-506/37191851.

Зі змісту згаданого акту вбачається, що зазначена перевірка проводилась на виконання наказу ДПІ у Київському районі м. Харкова від 27.05.2011р. №1566 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ВІНКАП», ідентифікаційний код - 37191851, з питань правильності визначення податку на додану вартість»за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011р.».

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття згаданого правового акту індивідуальної дії у формі наказу суб'єкт владних повноважень обрав положення п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 і п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугував факт включення платника податків до розпорядження ДПА України №48-р від 24.02.2011р.

Суд зазначає, що відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України обставини, котрі є підставами для прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки діяльності платника податків, визначені ст.ст.77 і 78 Податкового кодексу України.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що при прийнятті наказу №1566 від 27.05.2011р. суб'єкт владних повноважень виходив з мотивів неотримання відповіді на направлений на адресу платника податків запит №11150/10/23-506 від 16.05.2011р.

При цьому, як встановлено судом, даний запит мотивований посиланням на п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.ст.42 і 73 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

У силу ч.1 ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного податковим органом запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

Вимоги до оформлення запиту визначені ст.73 Податкового кодексу України, де вказано, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.1); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.1); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.1); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.1); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.1).

Порівнюючи зміст ст.73 Податкового кодексу України, в якій законодавцем згадано про виявлення фактів порушення податкового законодавства як про підставу для направлення запиту та призначення документальної перевірки діяльності платника податків, з положеннями ст.80 Податкового кодексу України, де законодавцем згадується отримання інформації про можливі порушення законодавства платником податків як підстава для призначення фактичної перевірки, суд доходить до висновку, що законодавець чітко розмежовує такі поняття як виявлення фактів та отримання інформації про можливі порушення.

З огляду на викладене, суд зазначає, що з положень ст.ст.73 і 78 Податкового кодексу України випливає, що запит податкового органу про надання пояснень та їх документального підтвердження в обовВ»язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Оглянувши запит ДПІ у Київському районі міста Харкова від 16.05.2011р. за вих.№11150/10/23-506, суд відзначає, що зміст згаданого запиту не містить викладення жодних фактів порушення ТОВ вимог податкового чи іншого законодавства.

Окрім того, всупереч вимогам ст.42 Податкового кодексу України оглянутий запит не скріплений печаткою податкового органу, а в порушення положень п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1245; далі за текстом -Порядок №1245) складений не на бланку податкового органу.

За таких обставин, суд робить висновок, що оглянутий запит складений податковим органом з порушенням приписів абз.1 і 2 п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, що в силу абз.5 цієї ж статті звільняє платника податків від обов'язку надання відповіді.

Розв'язуючи спір, суд бере до уваги приписи ч.2 ст.71 КАС України, де указано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Дослідивши зібрані по справі документи за правилами наведеної норми процесуального закону, суд відзначає, що запит від 16.05.2011р. за вих. №11150/10/23-506 ДПІ на адресу ТОВ з повідомленням про вручення не надсилався, доказів отримання платником податків даного запиту податковий орган до суду не подав, також суб'єктом владних повноважень не подано до суду доказів прийняття наказу №1566 від 27.05.2011р. по минуванню 10 робочих днів від дати отримання платником податків запиту №11150/10/23-506 від 16.05.2011 р.

Отже, у спірних правовідносинах рішення про призначення перевірки було прийнято податковим органом передчасно до настання визначеного законом моменту, що свідчить про недотримання податковим органом вимог Податкового кодексу України.

Про порушення податковим органом у спірних правовідносинах вимог Податкового кодексу України свідчить також і та обставина, що запит №11150/10/23-506 від 16.05.2011 р. мотивований посиланням на п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а наказ №1566 від 27.05.2011р. мотивований посиланням на п.п. п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Таким чином, у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень при складанні запиту про надання документів та складанні наказу про призначення перевірки у зв'язку з неотриманням відповіді на цей запит керувався різними нормами Податкового кодексу України, що не передбачено законом.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши добуті по справі докази, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: за відсутності факту отримання платником податків письмового запиту, за відсутності факту минування 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За таких обставин, згаданий наказ та проведена на його виконання перевірка не відповідають вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Між тим, суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як встановлено судом з пояснень представника позивача, наказ про призначення перевірки ТОВ «ВІНКАП»в судовому або позасудовому порядку не оскаржувався, а визнати неправомірними позивач просить суд саме дії по складанню акту перевірки від 08.06.2011 р. №2257/23-506/37191851.

Суд зазначає, що відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (абз.1 п.86.1); акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати (абз.2 п.86.1); строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження) (абз.3 п.86.1); у разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (абз.4 п.86.1).

Окрім того, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу оформлення результатів проведених податковими органами документальних перевірок деталізовані також приписами Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984).

Пунктом 3 Порядку зазначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Суд наголошує, що в силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача наявними у справі доказами, суд відзначає, що діяльність відповідача у спірних правовідносинах, яка полягала у вчиненні дій по складанню акту перевірки цілком відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, що зумовлює необхідність залишення позову без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "ВІНКАП", то в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНКАП" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання неправомірними дій щодо складання акту перевірки - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 12.12.2011 р.

Суддя А.В. Сліденко