Постанова

від 06.03.2007 по справі 8/807ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/807ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06.03.07                                                                                 Справа № 8/807ад.

Суддя   господарського суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у місті Красний Луч Луганської області

до         1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист», місто Луганськ,

          2.Державного відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика»Янівська», селище Княгинівка м. Красний Луч Луганської області,

за участю Третьої особи,що не заявляє самостійних вимог на преддмет спору, на стороні позивача –Луганської митниці, - місто Луганськ, -

про стягнення 12663 грн. 00 коп., -

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивач –Дашевський А.П. –старший державний податковий інспектор, - довіреність №9897/10-25 від 06.11.05 року; Баранов П.В. –державний податковий інспектор, - довіреність №10897/10-25 від 07.12.06 року;

від 1-го відповідача –не прибув;

від 2-го відповідача –Павленко О.В. –директор, - паспорт ЕН №325594, вид.  30.04.04 року; Лисенко О.В. –юрисконсульт, - довіреність №90 від 11.01.07 року;

від третьої особи –Яблоновська І.В. – начальник юридичного відділу, - довіреність №1/17/11199 від 12.12.06 року, -  

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захист»(далі –ТОВ «Захист», - 1-й відповідач) на користь Державного бюджету України суми заборгованості перед бюджетом у сумі 12663, 00 грн. по  угоді, укладеній  30 листопада 2003 року.

          Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 12.12.06 року, за участю представників сторін.

          Ухвалою суду від 12.12.06 року до участі у справі в якості Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Луганську митницю (далі –Луганська митниця).

           На підставі ст. 150 КАСУ розгляд справи відкладено з 10 січня до 05 лютого 2007 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

          Ухвалою суду від 10.01.07 року до участі у справі в якості 2-го відповідача залучено Державне  відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Янівська»(далі –ДВАТ «ЦЗФ «Янівська»), у зв'язку з чим розгляд справи відкладено до 20.02.07 року.

          На підставі ст. 150 КАСУ розгляд справи відкладено з 20 лютого до 06.03.07 року –у зв'язку з неприбуттям до судового засідання 1-го відповідача та необхідністю надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

Представниками сторін та третьої особи подано клопотання про відмову від здійснення  фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та п. 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а тому його задоволено судом.

          В судовому засіданні представники позивача позов підтримали.

1-й відповідач до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судових слухань.

           Суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання з огляду на наступне:

1)згідно матеріалам справи, юридичною адресою 1-го відповідача є місто Луганськ,  вул. Південно-Радіальна, 2.

2) 26.02.07 року, за вих. №277 судом на цю адресу спрямовано ухвалу  про призначення справи до судового слухання та повістку;

3)оператором поштового зв'язку до суду спрямоване письмове повідомлення про вручення цього поштового відправлення 28.02.07 року уповноваженій особі ТОВ «Захист»Герасименко.

Отже, у суду є всі підстави вважати, що 1-й відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового слухання.

Судом прийнято до уваги те, що 1-й відповідач позов не визнав, про що зазначив у своєму відзиві на нього (вих. №б/н від 05.02.07 року), посилаючись на те, що «фізично (фактично) ТОВ «Захист»не могло прийняти на відповідальне зберігання майно, яке знаходилося на момент його передачі на реалізацію на території ДВАТ «ЦЗФ «Янівська», а тому просить вивести ТОВ «Захист»з числа відповідачів по цій справі».

З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що термін судового розгляду справи, встановлений частиною 1 ст. 122 КАСУ, закінчується 10.03.07 року, - що унеможливлює  відкладення її розгляду з метою повторного виклику до судового засідання 1-го відповідача; керуючись ст. 40, 49, 51, частиною 6 ст. 71 та ст. 86 КАСУ, суд здійснив розгляд справи по суті за відсутності 1-го відповідача.

Представники сторін та третьої особи не заперечують проти розгляду спору по суті за відсутності 1-го відповідача.

2-й відповідач позов не визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього (вих. №б/н від 20.02.07 року), посилаючись на те, що «ДВАТ «ЦЗФ «Янівська»«не втрачало, не псувало та не здійснювало дії, які призвели до нестачі майна», а тому у задоволенні позову просить відмовити.

Представник третьої особи спрямував до суду письмове повідомлення (вих. №1-17/965 від 02.02.07 року), в якому не заперечив проти цього  позову, але повідомив суду про те, що Луганська митниця звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до ДВАТ «ЦЗФ «Янівська»- про стягнення вартості 548 тонн  аргеліту у сумі 7134,96 грн. (справа №12/848).

Ним також надано до суду заяву (вих. №б/н від 05.02.07 року)  про те, що провадження по справі №12/848 зупинено до вирішення по суті спору за цією справою (тобто №8/807ад).

          Заслухавши представників сторін та третьої особи,  дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов до наступного.

1. На підставі контракту № 94 від 04.10.01 року, укладеного між Приватним підприємством «Тіол» (Україна, - Постачальник), з одного боку, - та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремпліс»(Республіка Молдова, - Покупець), - з іншого боку, -  Постачальник зобов'язався поставити на користь Покупця  вугілля –«антрацит  марки А (0-1 мм) –шлам»у кількості 687 тонн; вантажовідправником визначено  ДВАТ  «ЦЗФ «Янівська».

Вищезгадану кількість вугілля було завантажено у 10 залізничних вагонів за №№62367116, 67705632, 67367116, 61117180, 67590620, 63644199, 67842625, 67368381, 65236846 та 67570036, залізничні накладні №№513384, 513366, 513368, 513369, 513378, 513379, 513381, 513383 та ін.

Згідно супровідним документам вантаж значився як «вугілля  антрацит (0-1 мм) –шлам»; з матеріалів справи вбачається, що згідно сертифікатам якості вантаж значився як «аргиліт класу крупності 0-1 мм», що фактично не відповідало  умовам вищезгаданого контракту та додатку №1 до нього: замість вугілля «антрацит  марки А (0-1мм) шлам»–фактично в вагони «було завантажено відходи збагачення вугільного виробництва».

2. Після того, як вантаж прибув на митний кордон України та Молдови, Орган по Сертифікації потенційно небезпечної продукції, виробництв та робіт Республіки Молдова здійснив  його дослідження.

Своїм листом (вих. №27/06-348  від 04.01.02 року) Орган по Сертифікації потенційно небезпечної продукції, виробництв та робіт Республіки Молдова повідомив, що продукція, яка надійшла, не відповідає якісним вимогам, вказаним у супровідних документах, змерзлася, а тому «реалізація продукту як палива для комунальних потреб заборонена».

3. 24.01.02 року повноважною комісією у складі представників Української (до її складу входили також представники вантажовідправника)  та Молдовської сторін з цього приводу було складено акт, в якому констатовано, що вагони №№63644199 та 67842625 були розвантажені на території Республіки Молдова, - а інші 8 –не розвантажувалися.

8 нерозвантажених вагонів були повернуті на митну територію України та передані у розпорядження Луганської митниці як безгоспне майно.   

4.Після прибуття вантажу на митну територію України вищезгадані 8 вагонів своєчасно не були розвантажені.

У зв'язку з цим Донецька залізниця в особі Дебальцівської дирекції залізничних перевезень звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до Луганської митниці, ДВАТ «ЦЗФ «Янівська»та Приватного підприємства «Тіол»- про спонукання виконати певні дії, а саме: зобов'язати Луганську митницю звільнити належні залізниці вагони від вантажу.

Рішенням суду від 22.05.03 року у задоволенні позову відмовлено.

5.Згідно посвідченню №б/н від 19.06.03 року про якість вугілля/антрациту, складеному  ДВАТ «ЦЗФ «Янівська», у цих 8 вагонах знаходилася вугільна продукція –548 тонн аргиліту марки А класу 0-1 зольністю 59,5 % вагою 548 тонн.

           6. 23.06.03 року між Луганською митницею, - з одного боку,  - та ДВАТ «ЦЗФ «Янівська»(Охоронець), - з іншого боку, - укладено договір №151-57, згідно якому Митниця передає, а Охоронець приймає на себе зобов'язання зберігати майно до розв'язання Митницею питання про його використання  (п. 1.1. договору).

          Охоронець приймає на зберігання майно  за місцем його знаходження згідно з актом приймання-передачі, в якому визначаються його кількість, якість та вартість (п. 2.1).

          Сторонами 23.06.03 року складено акт №б/н про передачу-прийомку товарів (предметів) на відповідальне зберігання, згідно якому Митниця передала, а ДВАТ «ЦЗФ «Янівська»прийняла на відповідальне зберігання 548 тонн  «відходів збагачення різних класів крупності  (відповідно до залізничних накладних іменується «аргеліт») у кількості 548 тонн по ціні 13,02 грн. за 1 тонну на загальну суму 7134,96 грн.

          6.1.Згідно акту №4 від 16.10.03 року опису і попередньої оцінки майна, прийнятого на облік до рішення відповідного органу про визнання майна безхазяйним,  складеному представниками ДПІ у місті Красний Луч та ДВАТ «ЦЗФ «Янівська», - ДПІ передала, а ДВАТ «ЦЗФ «Янівська»прийняло на відповідальне зберігання 540 (п»ятсот сорок), а не 548 (п'ятсот сорок вісім) тонн «гірської маси чорного кольору ціною 20 грн. за 1 тонну на суму 10800 грн.».

Акт містить підписи представників сторін, при чому з боку Охоронця акт підписав директор фабрики, який підтвердив факт прийняття вищевказаної кількості гірської маси на відповідальне зберігання.

6.1. 18.08.04 року Краснолуцьким міським судом Луганської області винесено рішення (справа №2-3341), згідно якому за державою в особі ДПІ у місті Красний Луч визнано право власності на «гірську масу  у кількості 540 тонн, яка знаходиться на відповідальному зберіганні ДВАТ «ЦЗФ «Янівська», -  як на майно, яке не має власника».

З урахуванням доказів, про які йдеться у цій постанові, у т.ч. у її пунктах 6 та 6.1, суд вважає, що належним чином доведеним об'ємом гірської маси є 540, а не 548 тонн, - відповідно до акту №4 від 16.10.03 року опису і попередньої оцінки майна, прийнятого на облік до рішення відповідного органу про визнання майна безхазяйним, а тому саме ця кількість гірської маси –540 тонн - є предметом спору по справі.

          7. 14.04.04 року між ДПІ у місті Красний Луч, - з одного боку, - та ТОВ «Захист», - з іншого боку, - укладено угоду №б/н, згідно якій ДПІ передає, а торговельна організація ТОВ «Захист» - приймає на збереження або для реалізації на найбільш вигідних для держави умовах безхазяйне майно та майно, що переходить у власність держави (пункт 1.1 договору).

          Приймання майна проводиться торгівельною організацією за місцем його знаходження попредметно –згідно з актом опису, оцінки та передачі майна (п. 1.2).

          Як сказано у акті опису і оцінки №5 від 03.12.04 року, складеному представниками ДПІ у місті Красний Луч та ТОВ «Захист», останньому  передано «гірську масу зольністю 59,5 відсотка масою 540 тонн по ціні 23,45 грн. за 1 тонну (відповідно до експертної оцінки) на загальну суму 12663 грн.».

Акт містить підписи обох сторін, при цьому директор ТОВ «Захист»Михайлюкова Л.С. підтверджує, що вона прийняла цю гірську масу на відповідальне зберігання.

7.1.Оцінка гірської маси визначена згідно Звіту про оцінку безгоспного майна (гірської маси), яка знаходиться за адресою: Україна, Луганська область, місто Красний Луч, ЦЗФ «Янівська»- за станом на 08.11.04 року (як видно з службової відмітки ДПІ, - до неї цей Звіт надійшов 03.12.04 року), відповідно до якої її загальна маса складає 540 тонн, зольність 59,5%, вологість –0 (нуль) %, ціна -   23,45 грн. за 1 тонну, загальна вартість -  12663,00 грн.

8. 2-й відповідач надав до матеріалів справи листа (вих. №129/1 від 02.03.07 року), згідно якому гірську масу (аргиліт) у кількості 548 тонн ДВАТ «ЦЗФ «Янівська»не оприбутковувало; ця гірська маса на даний час мається в наявності та знаходиться у породному відвалі ЗАТ «Янівська», що підтверджується  актом прийому-передачі накопичених відходів виробництва  від 05.05.04 року, складеним між ДВАТ «ЦЗФ «Янівська»та ЗАТ «Янівське»(в один з періодів реорганізації ДВАТ «ЦЗФ «Янівська»), відповідно до якого між названими сторонами було здійснено приймання-передачу відходів виробництва у загальній кількості 1.758.532, 00 тонни.

ДВАТ «ЦЗФ «Янівська»спірну гірську масу у кількості 548 тонн не передавало ТОВ «Захист», а останнє її не вивозило з місця зберігання.

Тобто 2-й відповідач документально підтверджує, що підстав для визнання спірних 540 тонн гірської маси вартістю  12663 грн. ВІДСУТНІМИ, ВТРАЧЕНИМИ, - НЕМАЄ.

Позивач у зв'язку з цим  не надав до суду жодного доказу, який би спростував це твердження.

Як  на доказ обґрунтованості своїх позовних вимог він лише посилається на те, що згідно з актом інвентаризації №1 від 16.08.06 року  спірна гірська маса у кількості 540 тонн  інвентаризаційною комісією, до складу якої входили представники ДПІ, ДВАТ «ЦЗФ «Янівська»та фінвідділу виконкому Краснолуцької міськради,  16.08.06 року не була виявлена на території ДВАТ «ЦЗФ «Янівська» (представник ДВАТ «ЦЗФ «Янівська», згідно акту, - від його підписання відмовився).

Аналогічного висновку дійшла інвентаризаційна комісія у складі представників Луганської митниці та ДПІ у м. Красний Луч (протокол інвентаризаційної комісії Луганської митниці №30 від 19.10.06 року).

8.1. Досліджуючи питання щодо достовірності  даних попередніх інвентаризацій (тобто проведених до 16.08.06 року), суд дійшов висновку, що вони не можуть вважатися  належними доказами.

Так, судом звернуто увагу на те, що під час проведення інвентаризацій станом на 04.07.03 року, 01.11.04 року,  01.11.05 року та 19.10.06 року до участі в роботі інвентаризаційних комісій НЕ ЗАЛУЧАЛИСЯ представники ані ДВАТ «ЦЗФ «Янівська», ані ТОВ «Захист», - тобто юридичні особи, на відповідальному зберіганні яких знаходиться спірна гірська маса.

В.о. директора ДВАТ «ЦЗФ «Янівська»пояснив, що до керівництва фабрики жодного разу ніхто з приводу інвентаризації гірської маси у кількості 540 тонн не звертався.

Представник третьої особи пояснив, що інвентаризації, очевидно, здійснювалися комісіями кожного разу без виходу на місце, крім 16.08.06 року та 19.10.06 року.  

Суд вважає, що, з урахуванням вищевикладеного, наявні у справі докази спростовують доводи позивача. Останній не довів їх законність та обґрунтованість, - тобто не виконав вимоги, викладені у частині 1 статтті 71 КАСУ, де сказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (наявність останніх по справі не доведено).

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 4 ст. 94 КАС України суд не стягує з відповідачів судові витрати.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.69-71, 94, 158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні позову відмовити.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України  за згодою представників сторін у судовому засіданні 06.03.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 12.03.2007 року.

Суддя                                                                                          А.П.Середа