Постанова

від 02.03.2007 по справі 8/813н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/813н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02.03.07                                                                                 Справа № 8/813н-ад.

Суддя господарського суду Луганської області  Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Державної науково-виробничої фірми «Сігма», місто Алчевськ Луганської області,

до     1.Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції  Луганської області, місто Алчевськ,

2.Контрольно-ревізійного управління у Луганській області, місто Луганськ, -

про визнання нечинним рішення,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:             

від позивача – Бородіна І.В. –в.о. директора, - паспорт  ЕМ №649777, вид. Алчевським МВ УМВСУ в Луганській області  31.05.2000 року; Бавика Н.С. –юрисконсульт, - довіреність  №б/н від 18.12.06 року;

від  1-го відповідача –Погорецький В.В. –старший державний податковий інспектор, - довіреність №38480/10 від 29.12.06 року;

від 2-го відповідача -  Демидова І.Ю. –начальник відділу правової роботи, - довіреність №18 від 09.01.07 року; Соколов В.П. –начальник контрольно-ревізійного відділу, - довіреність №1465 від 01.03.07 року, -  

встановив:

            суть спору: позивачем заявлено вимогу про:

            визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області (далі –ОДПІ, - відповідач)  №0000182301 від 16.12.2005 року, - оскільки воно суперечить чинному законодавству та порушує його охоронювані законом права та інтереси;

            покладення на відповідача судових витрат.

          Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання по справі було призначене та фактично відбулося 19.12.06 року.

          На підставі ст. 150 КАСУ у судовому засіданні оголошувались перерви з 16  по 26 січня 2007 року та з 26 січня по 13 лютого 2007 року, - у зв'язку з необхідністю надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

26 січня 2007 року ОДПІ звернулася до суду з письмовим клопотанням (вих. №б/н від 26.01.07 року) –про залучення до участі в якості другого відповідача Контрольно-ревізійного відділу у місті Алчевську Луганської області (далі –КРВ), оскільки саме його фахівцями було здійснено перевірку, акт про проведення якої став підставою для винесення ОДПІ спірного рішення.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.01.07 року це клопотання задоволено: Контрольно-ревізійний відділ у місті Алчевську Луганської області залучено до участі у справі в якості другого відповідача.

Після винесення цієї ухвали до суду надійшло клопотання Контрольно-ревізійного управління у Луганській області (далі –КРУ) (вих. №13-17/964 від 12.02.07 року), яким до відома суду доведено, що КРВ є структурним підрозділом  КРУ, а тому не може бути стороною по спору, який є предметом розгляду господарського суду, - тобто належним другим відповідачем по справі може бути КРУ у Луганській області.

Враховуючи законність та обґрунтованість цього клопотання, суд своєю ухвалою від 13.02.07 року здійснив заміну неналежного 2-го відповідача в особі КРВ у місті Алчевську –на належного 2-го відповідача в особі  Контрольно-ревізійного управління у Луганській області.

          У судовому засіданні представниками сторін заявлено клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить  вимогам ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КАСУ, а тому його задоволено судом.

Представник позивача позов підтримав.

Представник 1-го відповідача позов не визнав, про що також зазначив у своєму відзиві на нього (вих. №37293/10 від 18.12.06 року), посилаючись при цьому на те, що спірне рішення ОДПІ винесено у повній відповідності до чинного законодавства. Незважаючи на те, що порушення законності у діяльності позивача, які  мали місце у 2001 році, виявлено у грудні 2005 року, а спірне рішення винесено 16.12.05 року, - підстав для застосування терміну позовної давності немає.

Представниками 2-го відповідача позов також не визнано, про що зазначено у відзиві на адміністративний позов (вих. №13-17/1483 від 02.03.07 року), з посиланням на те, що заперечення позивача  щодо законності та обґрунтованості рішення про застосування щодо нього штрафних санкцій не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Фахівцями КРВ у місті Алчевську перевірку діяльності позивача проведено  у повній відповідності до чинного законодавства; матеріали перевірки у встановленому порядку передано до ОДПІ для прийняття рішення по суті.

          Заслухавши представників сторін,  дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          І.1. 04.05.1993 року виконавчим комітетом  Алчевської міської ради Луганської області  Державну науково-виробничу фірму «Сігма»(далі –ДНВФ «Сігма», - позивач), ідентифікаційний код 20182309, зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що зроблено реєстраційний запис за №52; дані про  юрособу внесено до ЄДРПОУ, що підтверджується довідкою №23626, виданою Луганським обласним управлінням статистики 04.06.02 року.

           Підприємство у встановленому порядку зареєстроване в якості платника податків, у т.ч.  податку на додану вартість (далі –ПДВ).

          05.05.05 року Міністерством освіти і науки України видано наказ №279 «Щодо реорганізації Державної науково-виробничої фірми «Сігма», згідно якому прийнято рішення про припинення її  діяльності шляхом реорганізації у відокремлений структурний підрозділ Донбаського державного технічного університету (далі –ДонДТУ), із збереженням її назви (пункт 1 наказу).

          Затвердити Положення про ДНВФ «Сігма»та внести відповідні зміни до Статуту ДонДТУ (п. 2.2).

          Встановити, що Дон ДТУ є правонаступником реорганізованої фірми (п. 3).

          Однак представники позивача повідомили суду про те, що цей наказ знаходиться лише у стадії виконання; ДНВФ «Сігма»НЕ виключено з ЄДР в якості юридичної особи, вона НЕ втратила статусу останньої, а тому і звернулася від свого імені з позовом до суду.

          Як повідомила у своїй заяві на адресу суду в. о. директора ДНВФ «Сігма»Бородіна І.В., «на даний час фірма «Сігма»… знаходиться у стані реорганізації в структурний підрозділ Донбаського  державного технічного університету згідно наказу Міністерства освіти і науки України. (…)

          Справами фірми «Сігма»м займається ліквідаційна комісія, створена наказом ДонДТУ №200-л від 26.07.06 року, членом якої я являюсь в якості в.о. директора».  

          Будь-якими документальними доказами не спростовано того, що позивач на час розгляду цього спору не має статуту юридичної особи.

            2.  01.10.1999 року  між Донбаським гірничо-металургійним інститутом (Сторона-1), - з одного боку, - та Державною науково-виробничою фірмою «Сігма»(Сторона-2),- з іншого боку, - укладено договір про офіційне ділове представництво.

Згідно абзацу 4 підпункту 2.1 п. 2 договору  Сторона-1 доручає, а Сторона-2 приймає на себе зобов'язання виконати доручення Сторони-1, виступивши її офіційним представником при виконанні наступних дій:

- здійснення збору та обліку коштів, які надходять згідно умов договорів в якості оплати за надання послуг у сфері освіти.

Таким чином, наявність цієї умови у тексті договору спростовує твердження позивача про те, що він не має ніякого відношення до надходження грошових коштів, при отриманні яких  від платників  КРВ у місті Алчевську у подальшому було виявлено порушення чинного законодавства у сфері обігу готівкових грошових коштів.  

3.З метою забезпечення можливості виконувати касові операції від імені підприємства, впродовж 2001 року ДНВФ «Сігма»укладено чотири договори цивільно-правового характеру, згідно яким до штату фірми прийнято чотирьох осіб, яким надано право отримувати платежі від платників та приходувати їх до каси фірми, а саме договори:

від 02.01.01 року –про прийняття Тищенко Тетяни Олександрівни на посаду «по роботі з договорами про надання освітніх послуг»;

від 02.04.01 року –про прийняття Сметаніної Людмили Олександрівни на посаду бухгалтера;

від 17.04.01 року –про прийняття Берегової Вікторії Геннадіївни на посаду «по роботі у приймальній комісії»;

від 01.06.01 року –про прийняття Євтушенко Олени Анатоліївни  на посаду «по роботі у приймальній комісії».

4.Постановою Алчевського міського суду Луганської області від 11.07.05 року, за поданням слідчого СВ Алчевського МВ УМВСУ в Луганській області Стеценка А.С., призначено документальну ревізію ДНВФ «Сігма»за 2001 рік.

На підставі цієї постанови фахівцями КРВ у місті Алчевську  Луганської області в період з 25 липня по 17 жовтня 2005 року (з перервою з 06 серпня по 10 жовтня 2005 року)  здійснено перевірку стану обліку та використання грошових коштів, які надійшли у вигляді спонсорських внесків від абітурієнтів та їх батьків до фонду сприяння розвитку ДГМІ в Державній науково-виробничій фірмі «Сігма», - за результатами якої 17 жовтня 2005 року складено одноіменний акт за №130-21/24, в якому зафіксовано наступні порушення  вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 19.02.2001 року № 72 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.03.2001 року за №237/5428 ( далі –Положення №72):

1)пункту  2.10, - у зв'язку з неоприбуткуванням  до каси готівкових грошових коштів у сумі 54,32 тис. грн..;

2)п. 3.9. –у зв'язку з тим,  що в прибуткових касових ордерах (далі - ПКО) до денного касового звіту вказана підстава для їх складання («виручка за навчання»), але не додані до них додатки, а саме: відомості, списки або реєстри, з яких складалася сума виручки за день;

3)п.3.11, - у зв'язку з тим, що ПКО до передачі їх до каси не реєструвалися бухгалтерією у журналі реєстрації  прибуткових  і видаткових касових  документів;

4)п.4.2., - у зв'язку тим, що отримання коштів у національній валюті не відображено в касовій книзі (типова форма КО-4);

5)п. 4.3, - у зв'язку з тим, що записи у касовій книзі касиром за операціями отримання коштів по кожному ПКО в день їх надходження не робились;

6)п.4.6, - у зв'язку з тим, що касири в кінці робочого дня звіт про одержання готівкових грошових коштів у вигляді спонсорської допомоги, прийнятої за ПКО, не складали. Готівку та касові документи  за проведеними операціями до каси установи, за підписом у книзі  обліку форми КО-5 прийнятих касиром грошей, не здавали.  

З наявного у справі акту видно, що його примірник отримано уповноваженою посадовою особою ДНВФ «Сігма»- Дегальцевим О.В., - який його підписав без будь-яких заяв та застережень.

5. 16 грудня 2005 року Алчевською ОДПІ на підставі акту перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000182301, згідно якому до ДНВФ «Сігма»:

у зв'язку

з виявленням у її діяльності порушень вимог  пунктів 2.10, 3.11 та 4.2  Положення №72;

на підставі

пункту 11 статті 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі –ЗУ №509-ХІІ) та Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» (далі –Указ №436/95), -

застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 259500,00 грн.

          5.1.З матеріалів справи вбачається, що ДНВФ «Сігма»не погодилася з цим рішенням та оскаржила його.

          Так, 28.12.05 року за вих. №159 підприємство звернулося  до ОДПІ зі скаргою, в якій наполягало (у даному випадку)  на застосуванні терміну позовної давності.

          Своїм рішенням від 17.01.06 року (вих. №891/231) ОДПІ відхилила цю скаргу.

          Не погодившись з цим рішенням, ДНВФ  «Сігма»звернулася зі скаргою до Державної податкової адміністрації в Луганській області (вих. №5 від 26.01.06 року) з аналогічними вищенаведеним доводами.

          ДПА у Луганській області  своїм рішенням (№3688/25-08 від 15.03.06 року) також відхилила скаргу.

          З огляду на ці обставини ДНВФ «Сігма»звернулася з позовом до суду.

          ІІ. Заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що  позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          1.КРВ у місті Алчевську законно та з належних підстав проведено спірну перевірку, - право на її проведення йому надано пунктом 2 ст. 8 та статтею 9 Закону України від 26.01.1993 року №2939-ХІІ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»(далі –ЗУ №2939-ХІІ).

          2.Дослідженими під час перевірки документами належним чином підтверджено факт вчинення посадовими та  матеріально-відповідальними особами ДНВФ «Сігма»у 2001 році порушень пунктів 2.10, 3.11, 4.2, 4.3  та 4.6 Положення №72.

           ОДПІ винесла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій  лише за порушення частини цих пунктів, а саме: 2.10, 3.11 та 4.2.

          3. Суть припущених порушень полягає у  тому, що:

           згідно пункту 2.10 Положення №72 передбачено:

підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати  праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в банку. (…). Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані  в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена  в переданих до каси платіжних (розрахунково-платіжних) відомостях;

пунктом 3.11 Положення №72 встановлено, що:

касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Видаткові касові ордери (далі –ВКО), що оформлені на підставі видаткових відомостей на виплати, пов'язані з оплатою праці, реєструються після здійснення цих виплат (…);

пунктом 4.2 Положення №72 встановлено, що усі надходження і видачу готівки у національній валюті підприємства відображають  у касовій книзі.

Позивач не надав до суду жодного доказу, який би спростовував висновки вищезгаданого акту перевірки.

4.Право на застосування штрафних (фінансових) санкцій органам державної податкової служби України в особі Алчевської ОДПІ надано пунктом 11 статті 11 ЗУ №509-ХІІ, на який вона  обґрунтовано послалася при винесенні спірного рішення.

5.Статтею 1 Указу №436/95  передбачено, що у разі порушення суб»єктами господарювання  встановлених норм регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, - щодо них можуть бути застосовані фінансові санкції:

за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки –у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Право на застосування таких санкцій статтею 2 цього Указу надано податковим органам.

5.1. Як вбачається з рішення ОДПІ (вих. №891/231 від 17.01.06 року) по скарзі ДНВФ «Сігма» (вих. №159 від 28.12.05 року), сума неоприбуткованих до каси грошових коштів була уточнена і становить не 54320 грн., як сказано у акті перевірки, а 51900 грн. (позивач не оспорює ні першу, ні другу суми).

Звідси  - сума штрафних санкцій  дійсно  становить 51900 грн. х 5 = 259500грн.

6.Але аналіз чинного законодавства показує, що Алчевська ОДПІ при прийнятті спірного рішення припустилася його порушень.

6.1.Так, суд погоджується з доводами обох відповідачів щодо того, що застосовані фінансові санкції за своєю суттю та правовим статусом не є податковим зобов'язанням, -  оскільки:

згідно пункту 1.2 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податкові перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –ЗУ №2181-ІІІ) податкове зобов'язання –зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, -

           а  тому застосовувати цей Закон при вирішенні даного спору у суду  немає підстав;

застосовані до позивача штрафні санкції не є штрафними санкціями у розумінні ЗУ №2181-ІІІ, бо відповідно до пункту 1.5 ст. 1 названого Закону штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється  з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Згідно преамбулі до ЗУ №2181-ІІІ цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове  соціальне страхування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у т.ч. за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.  

6.2. Указом №436/95  передбачено, що встановлені його статтею 1  штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством, - тобто він не  містить у собі механізму та термінів їх стягнення.

6.3.З урахуванням того, що факт порушення у діяльності позивача мав місце у 2001 році, а рішення про притягнення до відповідальності за це порушення прийнято у 2005 році, - при вирішенні питання про термін давності притягнення суд не має права керуватися ні Цивільним кодексом Української РСР, ні Цивільним кодексом України 2003 року, оскільки ними не регулюються правовідносини, засновані на адміністративному підпорядкуванні  однієї сторони іншій, а також до податкових і бюджетних відносин (ст. 2 ЦК УРСР; ст.1 ЦКУ).

7.Суд вважає, що вищезгадані порушення припущені позивачем у сфері здійснення  господарської діяльності.

7.1. Так, у абзаці третьому статті 1 Закону України від 16.07.99 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  надано визначення поняття бухгалтерського обліку,  згідно якому –це  процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.   

7.2.Закон України від 25.06.91 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» ведення бухгалтерського обліку  платниками податків, зборів (обов'язкових платежів) відносить до найпершого їх обов'язку, а саме:

платники податків, зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

1)вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами.

Частиною 1 статті 3  Господарського кодексу України (далі –ГКУ)  під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність  

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності  до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно правого або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків .

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом (стаття 238 ГКУ).

Згідно абзацу 3 статті 239 цього Кодексу, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, як адміністративно-господарський штраф.

Частиною 1 статті 241 ГКУ встановлено, що адміністративно-господарський штраф –це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Статтею 250 ГКУ встановлено, що  адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня цим суб»єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Матеріалами справи належним чином встановлено, що порушення в діяльності позивача мали місце у 2001 році.

Їх виявлено станом на 17.10.05 року.

Штрафні санкції щодо нього застосовано 16.12.05 року, але законних підстав для їх застосування, а також для винесення Алчевською ОДПІ спірного рішення  НЕ БУЛО, оскільки з дня вчинення порушень пройшло більше, ніж один рік.

8.Що стосується дотримання позивачем строку давності звернення до суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів, то суд вважає, що позивач звернувся до суду в межах строку, встановленого частиною 2 ст. 99 КАСУ, оскільки:

про винесення спірного рішення він (позивач) дізнався не пізніше 16 грудня 2005 року;

з позовом до суду він звернувся 28.11.06 року, - тобто до скінчення річного терміну з названої дати.

          З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що позивач належним чином, у спосіб, встановлений чинним законодавством. довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, а 1-й відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 ст. 71 КАСУ, не довів законність та обґрунтованість своїх дій та рішень, - позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до частини 1 ст. 94 КАСУ з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 3,40 грн.

          Матеріалами справи документально доведено, що позивач при зверненні до суду з позовом припустився надмірної сплати державного мита, оскільки на підставі платіжного доручення №86 від 16.06.06 року сплатив його у сумі 85,00 грн., - замість належних 3,40 грн., -  тобто на 81,60 грн. більше.

Суд роз'яснює позивачу, що повернення надмірно сплаченого державного мита здійснюється на підставі ухвали суду,  яка відповідно до частини 2 ст. 89 КАСУ виноситься на підставі клопотання особи, яка припустилася надмірної сплати державного мита.

Суд повертає на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн., сплачені ним на підставі платіжного доручення №87 від 16.06.06 року, - оскільки вони не передбачені чинним КАСУ.

          На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 238, 239, 241 та 250 Господарського кодексу України;  керуючись ст.ст. 94, 99, 158-163, 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.  

          2.Визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000182301, прийнятне Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області 16 грудня 2005 року.

          3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Державної науково-виробничої фірми «Сігма», ідентифікаційний код 20182309, яка знаходиться за адресою: місто Алчевськ, пров. Красний, 6 Луганської області, -  витрати  по сплаті державного мита у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

          4.Повернути Державній науково-виробничій фірмі «Сігма», ідентифікаційний код 20182309, яка знаходиться за адресою: місто Алчевськ, пров. Красний, 6 Луганської області, - витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп., сплачені нею на підставі платіжного доручення №87 від 16.06.06 року.

Підставою для повернення грошових коштів служить дана постанова, завірена гербовою печаткою суду.  

          Повернути Державній науково-виробничій фірмі «Сігма» платіжне доручення № 87 від 16.06.2006. - про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні 02.03.07 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

          Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 07.03.2007 року.

Суддя                                                                                 А.П. Середа