Постанова

від 23.01.2007 по справі 8/821ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/821ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23.01.07                                                                                 Справа № 8/821ад.

Суддя   Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська

до Підприємства «Світанок» Луганської обласної організації Всеукраїнської організації «Союз організацій інвалідів України», місто Луганськ, -

про звернення стягнення на активи на суму  19195 грн. 00 коп.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Зіньков Д.О. –головний державний податковий інспектор, - довіреність №2/9/10 від 09.01.07 року;

від відповідача –не прибув  

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення на активи відповідача у зв'язку з наявністю у нього несплаченого до бюджету податкового боргу  з податку на додану вартість у сумі 19195,00 грн.,  у тому числі: основний платіж –12797,00 грн. та штрафні санкції –6398,00 грн.

          Відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) попереднє судове засідання було призначене та фактично відбулося 22.12.06 року.

           Відповідач до цього засідання не прибув.

Представником позивача подано  клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а тому  його задоволено судом.

У судовому засіданні він позовні вимоги підтримав.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позовні вимоги не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового слухання.

Суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання з огляду на наступне:

1)згідно матеріалам справи, юридичною адресою (місцезнаходженням) відповідача є місто Луганськ, вул. Куракіна, 2.

2)Господарським судом на цю адресу 05.12.06 року за вихідним №2306 та 25.12.06 року за вих. №2513 спрямовано ухвали суду про призначення справи до слухання у  попередньому судовому засіданні та у судовому засіданні, а також судові повістки.

3)Оператором поштового зв'язку обидва  ці відправлення  повернуто до суду з поміткою «не значиться».

4)Згідно статті 93 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які у відповідності з установчими документами юридичної особи  чи законом  виступають від його імені.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у своїй позовній заяві вказав саме  таку адресу.

У зв'язку з цим суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, -  в якому сказано:

поштові відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі письмової заяви відправника,  письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання.  

5)Згідно частині 7 ст. 19 Закону України від 15.05.03 року №755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа зобов'язана щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем цю вимогу Закону не виконано, оскільки дані про зміну юридичною особою свого місцезнаходження не надано.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 40,49, 51,  частиною 6 ст.71, а також ст. 86 КАСУ, суд розглянув справу по суті за відсутності представника відповідача, - на підставі наявних у ній доказів.

          Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та додатково надані  матеріали,  суд  дійшов  наступного.

          І.1.  18.12.2002 року управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради Підприємство «Світанок» Луганської обласної організації Всеукраїнської організації «Союз організацій інвалідів України»(далі – Підприємство, - відповідач), ідентифікаційний код  32325566, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, про що зроблено реєстраційний запис  №25370169Ю0032904.

          2.Державною податковою інспекцією у Артемівському районі міста Луганська (далі –ДПІ, - позивач) 21.07.06 року здійснено виїзну позапланову перевірку стану додержання  відповідачем податкового, валютного  та іншого законодавства, за наслідками якої, у зв'язку з виявленими порушеннями Закону України «Про податок на додану вартість», складено акт №513/23-00/32325566 від 21.07.06 року.

          На підставі цього акту ДПІ 21.07.06 року винесла податкове повідомлення-рішення №0000782300/0, згідно якому:

          керуючись

підпунктом «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –ЗУ №2181-ІІІ), в якому сказано:

контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо:

б)дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

та керуючись

підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 названого Закону, в якому сказано:

          у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи  податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

за порушення вимог підпунктів

7.2.4  п. 7.2 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі –ЗУ №168/97-ВР), в яких (відповідно) сказано:

7.2.4:

право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону;

7.4.5:

не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6  цього пункту).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, -

           визначила відповідачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі –ПДВ) у сумі 19195,00грн., з яких  12797,00 грн. –основний платіж та 6398,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

3.Вказану суму відповідно до підпункту 5.3.1 п. 5.3ст. 5 ЗУ №2181-ІІІ платнику податків належало сплатити у 10-денний з дня отримання рішення термін.

4.Як видно з примірника податкового повідомлення-рішення, наданого до матеріалів справи, 21.07.06 року його отримав голова ліквідаційної комісії підприємства  Михайлюк С.А.

          Надані позивачем докази підтверджують, що це податкове зобов'язання платник податку не сплатив до цього часу.

          5.Факт наявності вищезгаданого боргу, штрафних санкцій, а  також вжиття позивачем заходів, спрямованих на його погашення боржником (крім вищезгаданого податкового повідомлення-рішення) підтверджується наступними доказами:

          довідкою державної податкової інспекції у Артемівському районі міста Луганська (далі –ДПІ. –Позивач)  про суми податкового боргу платника податків –підприємства «Світанок»за станом на 18.01.07 року, згідно якій відповідач має:

          борг зі сплати основного платежу  у сумі 12797,00 грн.;

          штрафні санкції з цього виду податку у сумі 6398,00 грн.;

          розрахунком податкового боргу за станом на той же день;

          першою  (№1/546 від 07.08.06 року) та

          другою  (2/629 від 19.09.06 року) податковими вимогами на суму 19195,00 грн.

6.У зв'язку з тим, що контролюючим органом для відповідача узгоджено суму  ПДВ та штрафні санкції з цього податку, але вони ним не сплачені у термін, передбачений підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ №2181-ІІІ,  ця сума відповідно до  пункту 5.4.1 п.5.4 ст. 5 цього Закону є податковим боргом.

          ІІ. Заслухавши  представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі  з таких підстав.          

          1.Згідно статті 4 Закону України  від 25.06.1991 року №1251-ХІІ „Про систему оподаткування” (далі –ЗУ №1251-ХІІ) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

          Пунктом 3 частини 1 ст.14 цього Закону податок на прибуток   віднесено до загальнодержавних податків.

          2.Пунктом 2 частини 1 ст. 9 цього Закону до числа обов'язків платників податків віднесено подання до державних податкових органів… відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а пунктом 3 тієї ж частини  ст. 9 на них покладено обов'язок по сплаті належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

          3.Право на застосування щодо платників податків штрафних (фінансових) санкцій за невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, а також вжиття заходів до примусового стягнення податкового боргу шляхом звернення з позовом до суду органам державної податкової служби України надано п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(далі –ЗУ №509-ХІІ).

          Звідси є очевидною правомірність звернення ДПІ до суду з позовом, який є предметом розгляду по цій справі.

          4.Як сказано у п. 1.3 ст.1 ЗУ №2181-ІІІ - податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Матеріалами справи належним чином доведено, що спірне податкове зобов'язання з ПДВ платнику податку визначено податковим органом, тобто у адміністративному порядку, передбаченому підпунктом «б»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 ЗУ №2181-ІІІ; штрафні санкції щодо нього застосовано у повній відповідності до вимог підпункту 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 того ж  Закону.

5.Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 названого Закону передбачено, що активи платника  податків можуть бути  примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу  виключно за рішенням суду.

          Активами платника податків за змістом п.1.7 статті 1 ЗУ №2181-ІІІ є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського відання.

6.Відповідач позовні вимоги не оспорив та не спростував.

          Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з ПДВ та штрафних санкцій з цього виду податку; виходячи з доведеності факту його ухилення від його сплати до бюджету, - позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Керуючись частиною 4 ст.94 КАСУ суд не стягує з відповідача судові витрати.

Судом прийнято до уваги те, що позивач згідно ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 “Про державне мито”  при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати державного мита.

          На підставі викладеного, ст.9 та 14 ЗУ від 25.06.1991 №1251-ХІІ „Про систему оподаткування”; п.1.3 та 1.7 ст.1; п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України  від 20.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, керуючись ст.ст. 71, 86, 158-163 та 167 КАС України,  суд

п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.           

           2.Стягнути з Підприємства «Світанок» Луганської обласної організації Всеукраїнської організації «Союз організацій інвалідів України», ідентифікаційний код 32325566,  яке знаходиться за адресою:  місто Луганськ, вул. Куракіна,2, - на користь Державного бюджету, код платежу 24046701, отримувач –ВДК у Артемівському районі міста Луганська, рахунок 31113029600003, банк –УДК у Луганській області, МФО 804013, - податковий борг у сумі 19195 (дев'ятнадцять тисяч сто дев'яносто п»ять) грн.00 коп., у тому числі: основний платіж –у сумі 12797 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 6398 грн. 00 коп.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України  за згодою представника позивача у судовому засіданні 23.01.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 29.01.2007 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа

          Помічник судді                                                                              Є.С. Бубен

Надр. 3 прим.:          Вих. №

1-до справи

2-позивачу              2

3-відповідачу

          26.12.06