Постанова

від 23.01.2007 по справі 8/822пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/822пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23.01.07                                                                                 Справа № 8/822пн-ад.

Суддя   господарського  суду Луганської області Середа А.П.,  розглянувши матеріали справи за позовом

Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську

до  Приватного підприємства «Луганська брокерська компанія», місто Луганськ,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Державного реєстратора –начальника управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, -  

про визнання  недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи, -

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Тарасевич М.Є. – державний податковий інспектор юридичного відділу, - довіреність №39777/10 від 28.12.06 року;

від відповідача –не з'явився;

від третьої особи –не з'явився

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання  недійсним запису від 01.11.2005 року №13821020000006289, вчиненого виконавчим комітетом Луганської міської ради 01.11.05 року, - про державну реєстрацію Приватного підприємства «Луганська брокерська компанія»(далі – ПП «ЛБК», - відповідач), ідентифікаційний код 33846282, та  припинення  його  державної реєстрації з 01.11.05 року.

          Попереднє судове засідання  відповідно до ст. 111 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАСУ) призначене та фактично відбулося 22.12.06 року.

          Відповідач та третя особа до нього не прибули.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням  про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, що не суперечить ст.41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАС України, а тому його задоволено судом.

У судовому засіданні він позов підтримав.

Представник третьої особи до судового засідання не прибув.

Суд приймає до уваги те, що у своєму відзиві на позовну заяву №01-9/8506 від 22.12.06 року Третя особа вирішення спору по суті залишає на розсуд суду та просить справу розглядати за відсутності її представника.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 49, 51, частиною 6 ст. 71, ст. 86 КАС України, судом справу розглянуто справу по суті за відсутності представника Третьої особи.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судового засідання не прибув, позовні вимоги не оспорив, участь у ньому свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце судового слухання.

Суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання з огляду на наступне:

1)згідно матеріалам справи, юридичною адресою (місцезнаходженням) відповідача є місто Луганськ, вул. Радянська,54, кв. 212.

2)Господарським судом на цю адресу 05.12.06 року за вихідним №2307 та 25.12.06 року за вих. №2515 спрямовано ухвали суду про призначення справи до слухання у  попередньому судовому засіданні та у судовому засіданні, а також судові повістки.

3)Оператором поштового зв'язку останнє відправлення  повернуто до суду з поміткою «немає такого адресата».

4)Згідно статті 93 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які у відповідності з установчими документами юридичної особи  чи законом  виступають від його імені.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у своїй позовній заяві вказав саме  таку адресу.

У зв'язку з цим суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, -  в якому сказано:

поштові відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі письмової заяви відправника,  письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання.  

5)Згідно частині 7 ст. 19 Закону України від 15.05.03 року №755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа зобов'язана щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Як вбачається з відзиву Третьої особи на позов (вих. №01-9/8506), відповідачем цю вимогу Закону не виконано, оскільки дані про зміну юридичною особою свого місцезнаходження ним на адресу держреєстратора не надано.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 40,49, 51,  частиною 6 ст.71, а також ст. 86 КАСУ, суд розглянув справу по суті за відсутності представника відповідача, - на підставі наявних у ній доказів.

          Заслухавши  представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані  документи,  суд дійшов  наступного.

          І.1.  01.11.2005 року  виконавчим комітетом  Луганської міської ради здійснено державну реєстрацію Приватного підприємства «Луганська брокерська компанія», ідентифікаційний код 33846282, про що того ж дня до  Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесено  реєстраційний запис за №13821020000006289, місцезнаходження підприємства: місто Луганськ, вул. Радянська, буд.54, кімн. 212; його засновником зареєстровано громадянку України –Цікаловську Людмилу Володимирівну.

          У п. 1.1 Статуту Приватного підприємства «ЛБК»вона названа в якості його засновника.

          Рішенням власника від 25.10.2005 року виконання повноважень директора покладено на Цікаловську Людмилу Володимирівну.

           На день судового розгляду справи  ПП «ЛБК»в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності  - значиться.

          2. 11.10.06 року оперативними працівниками відділу податкової міліції Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків  у місті Луганську (далі –ВПМ СДПІ РВПП у м. Луганську) здійснено перевірку знаходження ПП «ЛБК»за юридичною адресою, при цьому було встановлено, що вказане підприємство за юридичною адресою не знаходиться, про що того ж дня  складено відповідний акт.

          Згідно письмовому поясненню засновника підприємства Цікаловської Л.В., наданому нею оперативним працівникам ВПМ СДПІ РВПП у м. Луганську ще 15.09.06 року, - ПП «ЛБК»дійсно нею особисто зареєстроване на своє ім'я.

Це мало місце за таких обставин.

           У жовтні 2005 року до неї звернувся малознайомий громадянин на ім'я Діма,  який, у зв'язку з тим, що, наче б то, мав російську прописку, запропонував їй відкрити на своє ім'я  приватне підприємство –«Луганську брокерську компанію»та стати його директором. Вона погодилася на таку пропозицію, після чого, під безпосереднім керівництвом Діми, особисто зверталася до всіх належних установ (нотаріальної контори, податкової інспекції, державного реєстратора)  та зареєструвала на своє ім'я назване підприємство, отримала його печатку, штамп, статут та передала їх Дімі. Останній навіть показав їй наче б то її робочий кабінет у приміщенні готелю «Динамо»(м. Луганськ) та запропонував чекати телефонного дзвінка від нього.

          Однак Діма їй не подзвонив; де на  даний час знаходяться статут, печатка та штамп підприємства; чи здійснює воно підприємницьку діяльність та яку саме, - їй не відомо.

          Вона особисто ніякої діяльності від імені підприємства не здійснювала, податкової та бухгалтерської  звітності не  складала та нікуди не надавала; будь-яких угод від імені підприємства не укладала.

          У своєму поясненні просить ліквідувати ПП «ЛБК»та припинити його держреєстрацію.    

ІІ. Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги  підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

1.Право  Державної податкової служби України в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську (далі –МДПІ; Ленінська МДПІ, - позивач) на здійснення перевірок стану додержання суб'єктами підприємницької діяльності вимог  чинного податкового законодавства, у т.ч. факту знаходження юридичної особи за  її юридичною адресою, передбачено пунктами 1 та 2 статті 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” (далі –ЗУ №509-ХІІ).

                    Пунктом 17 тієї ж статті органам ДПА України надано право звертатися до суду  у передбачених законом випадках із заявою  (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

2.Відповідно до частини 2 ст. 38 Закону  України від 15.05.2003р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" (далі, -  ЗУ № 755)  підставами для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є, зокрема, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.  

Як вбачається з матеріалів справи, засновник –Богатирь С.В. при створенні і реєстрації підприємства взагалі не мав, а з урахуванням стану його психічного здоров»я - не міг мати  наміру  здійснювати підприємницьку, у т.ч. статутну, діяльність.     

3. У частині 2 ст. 38 ЗУ № 755, яка  кореспондується з положеннями частин 1 та 2 ст. 110 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ), визначено, що юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання ним  недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не  можна  усунути,  а  в пункті 1 частини 1 ст. 110 ЦКУ додано, що це може мати місце також  в  інших  випадках, встановлених законом.  

3.1.Наявними у справі доказами підтверджено, що під час державної реєстрації ПП «ЛБК»державним реєстратором чисто формально не були припущені  порушення чинного законодавства України.

4.Але оцінюючи обставини цієї справи, суд вважає, що державній реєстрації ПП «ЛБК»передувала низка порушень чинного цивільного законодавства України.

Так, частиною 1 ст. 2 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) передбачено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Згідно статті 3 ЦКУ загальними засадами цивільного законодавства, між іншим,  є:

3)свобода договору;

4)свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Аналогічна норма викладена також у ст. 6 Господарського кодексу України (далі –ГК).

Згідно ст. 42  Господарського кодексу України, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто необхідною умовою створення і реєстрації  суб'єкта підприємницької діяльності  будь-якої організаційно-правової форми є вільне волевиявлення  її  засновника (засновників).

4.1.Наявні у справі докази показують, що між засновником підприємства Цікаловською Л.В. та невідомим на ім»я Діма було укладено усну угоду, згідно якій вона взяла на себе зобов'язання –організувати та здійснити державну реєстрацію ПП «ЛБК», стати його директором, але установчі документи, печатку та штамп підприємства повинна була передати вищеназваній особі.

            Вищевикладене дає суду підстави дійти висновку, що при її укладенні порушено наступні вимоги наступних статей ЦКУ:

          статті 202, в частині 1  якої сказано, що угода –це є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків;

          статті 203, а саме:

          частини 1, в якій сказано, що зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

          частини 2, в якій сказано, що особа, яка укладає угоду, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

          частини 3, в якій сказано, що волевиявлення учасника угоди повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі;

          частини 5, в якій сказано, що угода повинна бути спрямована на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею.          

          Суд вважає, що при укладенні  вищезгаданої усної угоди сторони порушили  вимоги, викладені у  частинах 1, 3 та 5 ст. 203 ЦКУ, - перш за все, - дії цих осіб не були спрямовані на реальне настання тих правових наслідків, про які йдеться в ній.

          4.2.Виходячи з цього, суд при вирішенні даного спору керується правилом, викладеним у частині 1 статті 215 ЦКУ, а саме:

           підставою недійсності угоди є недодержання в момент її укладення стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою-третьою та п'ятою статті 203 цього Кодексу.

          Крім того, у частині 2-й статті  215 ЦКУ сказано:

           недійсною є угода, якщо її недійсність встановлена законом (нікчемна угода).

          4.3. З урахуванням викладеного, суд вважає, що до угоди, укладеної сторонами, треба застосувати правило наступних частин ст. 216 ЦКУ:

          частини 1, в якій сказано:

          недійсна угода не тягне за собою юридичних наслідків, крім тих, які пов'язані з її недійсністю.

          У випадку недійсності угоди кожна із сторін зобов'язана  повернути іншій стороні в натурі все, що вона отримала на виконання цієї угоди, а у випадку неможливості такого повернення, наприклад, якщо отримане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість отриманого за цінами, які існують на момент відшкодування;

          частини 3, де говориться, що правові наслідки, встановлені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо  законом не встановлені спеціальні умови їх застосування або спеціальні правові наслідки окремих видів недійсних угод.

4.4.З наявних у справі доказів очевидно, що у даному конкретному випадку неможливо говорити про свободу підприємницької діяльності ПП «ЛБК»ще й тому, що від імені засновника та директора цього підприємства  діють невідомі особи, а не  особисто його засновник та директор Цікаловська Л.В., що документально підтверджується доказами, наданими позивачем та долученими до справи (вищенаведене письмове пояснення Цікаловської Л.В.; та ін.); підприємство не знаходиться за своєю юридичною адресою; місцезнаходження статутних документів, печатки та штампу підприємства, а також вид підприємницької діяльності, яку воно  здійснює,  також не відомі.

          Таким чином, з обставин цієї справи очевидно, що мова про свободу підприємництва у даному випадку взагалі не може вестися; усна угода, укладена між засновником підприємства та невідомим на ім'я Діма, суперечить вимогам чинного ЦКУ; внаслідок того, що на час розгляду  цього спору не відомі  ані місцезнаходження підприємства, його статуту, печатки, штампу та інших документів, ані самої особи,  (Діми) –сторони угоди, - є всі підстави  вважати, що  у даному конкретному випадку при здійсненні державної реєстрації ПП «ЛБК»припущені порушення законодавства. які неможливо усунути.

5.Згідно частині 1 ст. 59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється … за рішенням суду.

5.1.У абзаці 5 частини 6  цієї статті також сказано, що ліквідація суб'єкта підприємництва здійснюється у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

6.Згідно частини 2 ст. 110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї  статті, може бути пред'явлена  до суду органом,  що здійснює державну реєстрацію,  а також учасником юридичної особи, - що не узгоджується з  фактичними обставинами цієї справи, оскільки МДПІ не є ні учасником юридичної особи, ні державним реєстратором.

Але позивач відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" має право звертатись до суду з позовами про скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, при цьому законодавець не обмежує коло підстав  такого звернення.

Таким чином, у випадку, коли при виконанні своїх контрольних повноважень, податковий орган встановить факти, які впливають на дійсність проведеної державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, йому надано право звертатись до суду з вимогою про визнання недійсним запису про державну реєстрацію і - як наслідок - припинення його підприємницької діяльності.

Суд вважає, що доказами наявності згаданих фактів є:

виявлення позивачем факту здійснення статутної діяльності від імені ПП  «ЛБК»не його засновником та директором, а невідомими особами;

знаходження статутних документів та печатки підприємства не у засновника підприємства або директора, а у невідомих осіб;

відсутність підприємства за своєю юридичною адресою;

наявність низки порушень чинного цивільного законодавства при укладенні між засновником та невідомою особою усної угоди про створення та державну реєстрацію ПП «ЛБК».

З огляду на викладене суд вважає, що МДПІ правомірно звернулася до суду з цим позовом.   

Наявними у справі доказами доведено, що під час створення та здійснення державної реєстрації ПП «ЛБК»порушено  вимоги чинного законодавства України, які не можливо усунути, а тому запис про його державну реєстрацію підлягає визнанню недійсним, а юридична особа –припиненню.

Відповідно до частини 4 ст. 94 КАСУ суд не стягує з відповідача судові витрати.

          На підставі викладеного, ст.38 Закону України  від 15.05.2003 року №755-ІУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”; ст.ст. 2, 3, ч.2 ст.110 Цивільного кодексу України; ст. 6, 42 Господарського кодексу України, керуючись п.2.1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а також ст.ст. 40,49, 51, ч. 6 ст. 71, ст.ст. 86, 158-163 та 167  КАСУ, суд

п о с т а н о в и в:

          1.Позов задовольнити  в повному обсязі.

2.Визнати недійсним з моменту внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, тобто з 01.11.2005 року, запис №13821020000006289, вчинений 01.11.2005 року  виконавчим комітетом Луганської міської ради, –про державну реєстрацію Приватного підприємства „Луганська брокерська компанія”, ідентифікаційний код 33846282, юридична адреса якого: місто Луганськ, вул. Радянська, 54, кімн. 212; засновник –громадянка України Цікаловська Людмила Володимирівна.

3.Припинити юридичну особу -          Приватне підприємство „Луганська брокерська компанія”, ідентифікаційний код 33846282, юридична адреса якого: місто Луганськ, вул. Радянська, 54, кімн. 212; засновник –громадянка України Цікаловська Людмила Володимирівна, - зареєстрованого в якості суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 01.11.05 року, реєстраційний запис №13821020000006289.

            Згідно ч. 4 ст. 167 КАСУ у судовому засіданні 23.01.07 року за згодою представника позивача  оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову у повному обсязі складено та підписано 29.01.2007 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа

Помічник судді                                                                            Є.С. Бубен

Надр. 4 прим.

1-до справи

2-позивачу

3-відповідачу

4- Управлінню державної реєстрації

та міського реєстру Луганської міської ради