Постанова

від 23.09.2015 по справі 808/3626/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2015 року о/об 11 год. 01 хв.Справа № 808/3626/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Білоусі А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Неохром» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області про скасування акту та податкового повідомлення-рішення,

за участю:

представник позивача - ОСОБА_1

(довіреність № urn:nc_DC.PWOV.v1/230315.30 від 23.03.2015);

представник відповідача - Школова юлія Володимирівна

(довіреність №90/10/10-017 від 12.01.2015), -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Приватного підприємства «Неохром» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2015 року №000562203, прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області по сплаті Приватним підприємством «НЕОХРОМ» пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД, НОМЕР_1 на суму 11075,29 грн.;

- скасувати Акт № 137/08-28-22-03/38285131 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Неохром» (код ЄДРПОУ 38285131) з питання дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту № 290513.4 від 02 жовтня 2013 року з ООО «Рустави Азот» за період з 02 жовтня 2013 року по 11 березня 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стосовно позивача проведено перевірку за наслідками, якої складено Акт перевірки 137/08-28-22-03/38285131 від 13 березня 2015 року.

На підставі акту перевірки стосовно Приватного підприємства «Неохром» прийнято податкове повідомлення-рішення №000562203 від 27 березня 2015 року. Позивач не погоджується з Актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням, оскільки зазначає, що зовнішньоекономічний контракт № 290513.4 з ООО «РУСТАВІ АЗОТ» ПП «Неохром» уклало 02 жовтня 2013 року, а грошові кошти від ООО «РУСТАВІ АЗОТ» на користь ПП «Неохром» надходили 02 грудня 2013 року та 18 грудня 2014 року, а відтак відповідні події (укладання та виконання контракту) відбувалися після спливу строку дії Постанови НБУ № 475, строки розрахунків за експортними та імпортними операціями регулювалися саме статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» і у зазначений час виручка резидентів у іноземній валюті підлягала зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки на пізніше 180 календарних днів. Таким чином, зазначає, що посилання у Акті на Постанову НБУ № 475 від 16 листопада 2012 року, у даному випадку, є неправомірним, що, у свою чергу, призводить до неправомірності Акту цілком та винесеного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях (вих.№ 336/10/08-01-10-05-07) від 19 серпня 2015 року відповідно до яких зазначив, що після отримання інформації, відповідно до наказу № 114 від 11 березня 2015 року та на підставі направлення від 11 березня 2015 року № 114, розпочато документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Неохром» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту № 290513.4 від 02 жовтня 2013 року з ТОВ«РУСТАВИ АЗОТ» за період з 02 жовтня 2013 року по 11 березня 2015 року. Перевіркою встановлено, що позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт №290513.4 від 02 жовтня 2013 року з ТОВ «Руставі Азот», Грузія (далі - Контракт). Загальна сума контракту - 48'588 дол. США. Позивач вказує на те, що при постачанні товару за межі митної території України 05 вересня 2013 року, граничним терміном надходження валютної виручки є дата «04 грудня 2014 року». Зазначає, що відповідно до виписки банку №704925, нерезидентом проведено сплату заборгованості за поставлений товар у сумі 17106,00 дол. США лише 18 грудня 2014 року, тобто із затримкою у 14 днів (з 05 грудня 2014 року по 18 грудня 2014 року).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 23 вересня 2015 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Відповідно до довідки АА №5572113 з Єдиного реєстру підприємств та організацій України Приватне підприємство «Неохром» 25 липня 2012 року зареєстроване, як юридична особа за адресою: 69006, м. Запоріжжя, Ленінський район, вул. Північне шосе, буд. 30, ідентифікаційний код 38285131.

На підставі направлення від 11 березня 2015 року №114, виданого ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, начальником відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту, інспектором податкової та митної справи І рангу - ОСОБА_2, на підставі підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно наказу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 11 березня 2015 року №114, повідомлення ПАТ «Креді ОСОБА_3» від 08 січня 2015 року № 123 11/65 про факт порушення строків розрахунків за експортними операціями, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Неохром» (код за ЄДРПОУ 38285131) з питання дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту №290513.4 від 02 жовтня 201З року з ООО «РУСТАВИ АЗОТ» за період з 02 жовтня 2013 року по 11 березня 2015 року.

Перевірка проводилась 11 березня 2015 року, тривалістю один день.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено: порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР зі змінами та доповненнями 07 травня 1996 року №184/96-ВР при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності по виконанню експортного контракту №290513.4 від 02 жовтня 2013 року з ООО «Рустави Азот», Грузія.

За наслідками перевірки складено Акт перевірки №137/08-28-22-03/38285131 від 13 березня 2015 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Неохром» (код за ЄДРПОУ 38285131) з питання дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту №290513.4 від 02 жовтня 201З року з ООО «РУСТАВИ АЗОТ» за період з 02 жовтня 2013 року по 11 березня 2015 року».

23 березня 2015 року Приватного підприємства «Неохром» подано заперечення до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області на Акт перевірки №137/08-28-22-03/38285131 від 13 березня 2015 року.

26 березня 2015 року на адресу Приватного підприємства «Неохром» надійшла відповідь про результати розгляду заперечень, відповідно до яких заперечення позивача залишено без розгляду.

27 березня 2015 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного Управління ДФС у Запорізькій області стосовно ПП «Неохром» винесено податкове повідомлення-рішення №008562203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за рахунок пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, у розмірі 11075,29 грн.

07 квітня 2015 року позивачем на адресу Головного управління ДФС у Запорізькій області направлено скаргу на податкове повідомлення-рішення №008562203 від 27 березня 2015 року.

22 травня 2015 року на адресу позивача від Головного управління ДФС у Запорізькій області надійшло рішення №3573/7/0801-10413 відповідно до якого, податкове повідомлення-рішення №008562203 від 27 березня 2015 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з Актом перевірки №137/08-28-22-03/38285131 від 13 березня 2015 року та податковим повідомленням-рішенням від 27 березня 2015 року №000562203 Приватне підприємство «Неохром» звернулося з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи по суті питання щодо взаємовідносин, які виникли між сторонами у справи, суд керувався, зокрема, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону №185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку

Законом України №5480-VI від 06 листопада 2012 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» внесено зміни до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» відповідно до яких Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлену частиною першою статей 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Протягом 2012-2015 років Національним банком України приймались постанови, якими визначалось, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів, а саме:

Постанова НБУ № 475 від 16 листопада 2012 року «Про зміну строків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень іноземній валюті» - діяла протягом шести місяців після її офіційного опублікування.

Постанова НБУ № 163 від 14 травня 2013 року «Про зміну строків за операціями експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень іноземній валюті» - діяла з 28 травня 2013 року до 19 листопада 2013 року.

Постанова НБУ № 453 від 14 листопада 2013 року «Про зміну строків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень 1іноземній валюті» - діяла з 20 листопада 2013 року до 17 травня 2014 року.

Постанова НБУ № 270 від 12 травня 2014 року «Про зміну строків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень іноземній валюті» - діяла з 20 травня 2014 року до 20 серпня 2014 року.

Постанова НБУ № 515 від 20 серпня 2014 року «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» - діяла з 21 серпня 2014 року до 21 листопада 2014 року.

Постанова НБУ № 734 від 20 листопада 2014 року «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» - діяла з 22 листопада 2014 року до 02 грудня 2014 року, включно.

Постанова НБУ № 758 від 01 грудня 2014 року «Про врегулювання ситуації на грошово -кредитному та валютному ринках України» - діяла з 03 грудня 2014 року до 03 березня 2015 року, включно.

Отже на підставі викладеного, при постачанні товару за межі митної території України 05 вересня 2013 року, граничним терміном надходження валютної виручки є дата «04 грудня 2014 року».

Відповідно до пункту 1.10 Інструкції «Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 (далі - Інструкція), експортна, імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Пунктом 5.8 Інструкції встановлено, що банк у довільній формі повідомляє податковий орган про факт зняття з контролю операції резидента на підставі документів про припинення зобов'язань за цією операцією шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами (пункт 1.10 розділу 1 цієї Інструкції).

Згідно із пунктом 5.9 Інструкції, банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що відповідно до виписки банку №704925, нерезидентом проведено сплату заборгованості за поставлений товар лише 18 грудня 2014 року, тобто із затримкою у 14 днів (з 05 грудня 2014 року по 18 грудня 2014 року).

Згідно із статтею 4 цього Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно із підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З урахуванням викладеного вище, враховуючи наявність постанов Національного банку України «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» № 734 від 20 листопада 20104 року, № 758 від 01 грудня 2014 року, суд дійшов висновку, що під час перевірки відповідачем зроблений правильний висновок про порушення позивачем приписів статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення, є правомірним.

Що стосується вимоги позивача про скасування Акту перевірки № 137/08-28-22-03/38285131, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Якщо позивач вважає, що рішенням або дією суб'єкта владних повноважень порушено його права та інтереси, то він має право звернутись до суду за їх захистом.

Але, необхідно зазначити, що загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 1.4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14 березня 2013 року № 395 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 року за № 607/23139), згідно з яким Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Суд звертає увагу позивача на те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Отже на підставі викладено позовні вимоги, щодо скасування Акту перевірки № 137/08-28-22-03/38285131 не підлягають задоволенню.

Аналізуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (який діяв на момент звернення до суду з позовом) під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Неохром» - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Неохром» на користь Державного бюджету судовий збір у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 копійок ) на р/р 31215206784006 отримувач коштів - ДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, код отримувача 38025423, код МФО 813015, банк отримувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов