Постанова

від 22.09.2015 по справі 808/4522/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року Справа № 808/4522/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний» (позивач, ПрАТ «ЗЕРЗ») до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2015 №0000364820.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а висновки акту перевірки, на підставі якого прийняте таке рішення, не відповідають фактичним обставинам справи. Позивачем здійснювались господарські операції, які мали реальні наслідки. Такі операції підтверджені належними первинними документами, а твердження відповідача щодо нікчемності таких угод, з огляду на неможливість встановити походження по ланцюгу, є протиправним.

У судове засідання представник позивача не прибув та надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. Зокрема у запереченнях вказано, що відповідно до інформації податкового органу, ланцюг постачальників обривається. Просив розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене суд розглянув справу у письмовому провадженні без фіксації судового засідання звукозаписувальним пристроєм.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що 07.07.2015 СДПІ складений акт №105/28-04-48-10/01056273 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ЗЕРЗ» з питань правомірності формування податкового кредиту при господарських взаємовідносинах з контрагентами, які наведено у додатку №1 до акту за відповідний період» (далі - акт).

Під час перевірки встановлено та у акті зазначено, що ПрАТ «ЗЕРЗ» мало господарські відносини щодо постачання товарів з ТОВ «ЗМРК» (код ЄДРПОУ 38972408), ТОВ «Завод «КБП Україна» (код ЄДРПОУ 39176676), ТОВ «ТВК КВІК- 2006» (код ЄДРПОУ 38284929) в лютому, березні 2015 року.

Відповідно до акту перевірки, проведеною перевіркою встановлено формування ПрАТ «ЗЕРЗ» показників податкової звітності з податку на додану вартість за лютий, березень 2015 року на підставі недостовірних первинних документів, які не підтверджують факт придбання товарів, а саме: за лютий 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ «ЗМРК» на суму 4016,10 грн., за березень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ «ЗМРК» на суму 20703,08 грн., за березень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ «ТВК КВІК- 2006» на суму 36412,0 грн., - з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях.

Відповідачем у акті вказано, що на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, 200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, ПрАТ «ЗЕРЗ» завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «ЗМРК» на загальну суму 24719,18 грн., з ТОВ «ТВК КВІК- 2006» на загальну суму 36412,0 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму 61 131,18 грн., у т.ч. по періодам: лютий 2015 року - 4 016,10 грн., березень 2015 року - 57 115,08 грн.

Також, в акті перевірки зазначено, що наявність у позивача документів, які відповідно Податкового кодексу України є необхідними для формування податкового кредиту - податкових накладних, виданих ТОВ «ЗМРК», ТОВ «ТВК КВІК- 2006» за лютий, березень 2015 року не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у зв'язку з відсутністю факту постачання товарів (стор.36 акту перевірки).

15.07.2015 позивач надав на акт перевірки заперечення, на які 22.07.2015 відповідач надав відповідь, в якій зазначив що підстави для задоволення заперечень відсутні.

За наслідками проведеної перевірки 27 липня 2015 року відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від №0000364820, яким позивачу зменшений розмір від'ємного значення у сумі 61131грн., у тому числі за лютий 2015 на 4016 грн., за березень 2015 року - на 57115 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що контрагенти позивача - ТОВ «ЗМРК», ТОВ «ТВК КВІК- 2006», є юридичними особами відповідно до законодавства України та зареєстровані у відповідному порядку, як юридичні особами, у тому числі і у податкових органах, мали повну податкову дієздатність, є платниками ПДВ. Відомості про контрагентів позивача, підтверджуються витягами з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, які надані до матеріалів справи позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 16, ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що ПрАТ «ЗЕРЗ» мав правові відносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький механоремонтний комплекс» (ТОВ «ЗМРК») на підставі договорів постачання №140082 від 17.03.2014, №140196 від 17.04.2014, №140414 від 14.11.2014, №140205 від 17.04.2014.

Так, між позивачем та ТОВ «ЗМРК» укладений договір поставки №140082 від 17.03.2014, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікації товар, який постачався за вказаним договором - шестерня. Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2. Відповідно до п.5.5 Договору право власності на товар переходить до замовника з моменту підписання видаткової накладної.

Між позивачем та ТОВ «ЗМРК» укладений договір поставки № 140205 від 17.04.2014. Відповідно до вказаного договору та видаткових накладних постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікації товар, який постачався за вказаним договором - контактор кулачковий, вентиль, ізолятор, тощо. Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2. Відповідно до п.5.5 Договору право власності на товар переходить до замовника з моменту підписання видаткової накладної.

Між позивачем та ТОВ «ЗМРК» укладений договір поставки № 140196 від 17.04.2014. Відповідно до вказаного договору та видаткових накладних постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікації товар, який постачався за вказаним договором - башмак гальмівної колодки, балочка центрирующа. Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2. Відповідно до п.5.5 Договору право власності на товар переходить до замовника з моменту підписання видаткової накладної.

Між позивачем та ТОВ «ЗМРК» укладений договір поставки №140414 від 04.11.2014. Відповідно до вказаного договору та видаткових накладних постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікації товар, який постачався за вказаним договором - кронштейн, важіль, щіткотримач. Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2. Відповідно до п.5.5 Договору право власності на товар переходить до замовника з моменту підписання видаткової накладної.

Постачання товару у перевіряємий період підтверджується первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, тощо), у тому числі, які зазначені відповідачем у вказаному акті перевірки, а саме:

видаткова накладна № 16 від 26.02.2015 на суму 24 096,60 грн., у тому числі ПДВ - 4 016,10 грн., - податкова накладна №16 від 26.02.2015, рахунок № 16 від 26.02.2015, приходний ордер №2 від 26.02.2015, товарно-транспортна накладна № 16 від 26.02.2015, картки складського обліку матеріальних цінностей, вимоги відпуску у виробництво;

видаткова накладна № 23 від 12.03.2015 на суму 36 612,00 грн., у тому числі ПДВ - 6 102,00 грн., - податкова накладна №4 від 12.03.2015, рахунок № 23 від 12.03.2015, приходний ордер №6 від 12.03.2015, товарно-транспортна накладна № 23 від 12.03.2015, картки складського обліку матеріальних цінностей, вимоги відпуску у виробництво;

видаткова накладна № 30 від 18.03.2015 на суму 4 795,20 грн., у тому числі ПДВ - 799,20 грн., - податкова накладна №9 від 18.03.2015, рахунок № 30 від 18.03.2015, приходний ордер №40 від 18.03.2015, товарно-транспортна накладна № 30 від 18.03.2015, картки складського обліку матеріальних цінностей, вимоги відпуску у виробництво;

видаткова накладна № 31 від 18.03.2015 на суму 4 536,00 грн., у тому числі ПДВ - 756,00 грн., - податкова накладна №10 від 18.03.2015, рахунок № 31 від 18.03.2015, приходний ордер №41 від 18.03.15, товарно-транспортна накладна № 31 від 18.03.2015, картки складського обліку матеріальних цінностей, вимоги відпуску у виробництво;

видаткова накладна № 32 від 18.03.2015 на суму 40 161,00 грн., у тому числі ПДВ - 6693,50 грн., - податкова накладна №11 від 18.03.2015, рахунок № 32 від 18.032015, приходний ордер №9 від 23.03.2015, товарно-транспортна накладна № 32 від 18.03.2015, картки складського обліку матеріальних цінностей, вимоги відпуску у виробництво;

видаткова накладна № 33 від 23.03.2015 на суму 31 212,00 грн., у тому числі ПДВ - 5202,00 грн., - податкова накладна №13 від 23.03.2015, рахунок № 33 від 23.03.2015, приходний ордер №10 від 24.03.2015, товарно-транспортна накладна № 33 від 23.03.2015, картки складського обліку матеріальних цінностей, вимоги відпуску у виробництво;

видаткова накладна № 34 від 23.03.2015 на суму 4 573,80 грн., у тому числі ПДВ - 762,30 грн., - податкова накладна №14 від 23.03.2015, рахунок № 34 від 23.03.2015, приходний ордер №44 від 23.03.2015, товарно-транспортна накладна № 34 від 23.03.2015 картки складського обліку матеріальних цінностей, вимоги відпуску у виробництво;

видаткова накладна № 35 від 23.03.2015 на суму 2328,48 грн., у тому числі ПДВ - 388,08 грн., - податкова накладна №15 від 23.03.2015, рахунок № 35 від 23.03.2015, приходний ордер №43 від 23.03.2015, товарно-транспортна накладна № 34 від 23.03.2015 картки складського обліку матеріальних цінностей, вимоги відпуску у виробництво;

розрахунок № 16 від 25.03.2015 та документи щодо якості товару, норми витрат матеріалів та запасних частин.

Також, в акті перевірки зазначено, що при господарських взаємовідносинах між ПрАТ «ЗЕРЗ» та ТОВ «ЗМРК» встановлено (стор.13-14 акту) нереальність господарських взаємовідносин по ланцюгу постачання.

Судом встановлено, що такі висновки податкового органу ґрунтуються на даних АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» та даних Єдиного реєстру податкових накладних відповідно до яких встановлено ланцюг постачання Контактора кулачкового 6ТН.242.151, а саме: ПрАТ «ЗЕРЗ» - ТОВ «ЗМРК» -ТОВ «Валіот Компані» (обрив ланцюга) - ТОВ «Скайрім».

Також, в Акті перевірки (стор.18-20) зазначено, що згідно АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» та дані Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено ланцюг постачання товару вітчизняного та імпортного походження на: втулку кінцеву (кр.Ед36184), Сідло, креслення Ед1566 (Э136,71,19,03), Стрічку липку 48х40 «Manuli» (НОМЕР_1), Техпластину ТМКЩ 1мм (НОМЕР_2), які було придбано ПрАТ «ЗЕРЗ» у березні 2015 року: ПрАТ «ЗЕРЗ» - ТОВ «ЗМРК» - ТОВ «Валіот Компані» (обрив ланцюга) - ТОВ «Контел Груп».

Згідно з акту перевірки, ТОВ «Контел Груп» сформовано податковий кредит ТОВ «Валіот Компані» за рахунок товарів: втулки кінцевої (кр.Ед36184), Сідло, креслення Ед1566 (Э136,71,19,03), Стрічка липка 48х40 «Manuli» (НОМЕР_1), Техпластина ТМКЩ 1мм (НОМЕР_2), які не придбавались ТОВ «Контел Груп», які обривається в ланцюгу придбання та продажу по номенклатурі товару, придбання яких фактично не здійснювалось.

У цей же час, взаємовідносини між ПрАТ «ЗЕРЗ» та ТОВ «ЗМРК» щодо постачання товарів відбувались на підставі договорів поставки (опис договорів наведено відповідачем у акті перевірки), видаткових накладних, податкових накладних, інших первинних документів.

Постачання товару, його перевезення, оприбуткування, оплата за товар у перевіряємий період підтверджується первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, тощо), у тому числі, які зазначені та описані у вказаному акті перевірки (перелік первинних документів наведено у акті перевірки відповідача).

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ТВК КВІК- 2006», судом встановлено наступне.

ТОВ «ТВК КВІК- 2006» знаходиться на обліку у ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області.

Під час перевірки встановлено, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «ТВК КВІК- 2006» щодо постачання товару у березні 2015 року на загальну суму 218 472,0 грн., в т.ч. ПДВ - 36 412,0 грн., відбувались на підставі договорів поставки №150027 від 31.03.2015; №140497 від 29.12.2014.

Із акту перевірки вбачається, що відповідачем зроблений висновок, що постачання товару не простежується по ланцюгу постачання за участю таких підприємств: ТОВ «ЗМРК», ТОВ «Тітул авто», ТОВ «Гетьман», ТОВ «Доміант». Проте, факт отримання товару позивачем відповідач не ставить під сумнів.

Судом встановлено, що взаємовідносини між ПрАТ «ЗЕРЗ» та ТОВ «ТВК КВІК- 2006» щодо постачання товарів відбувались на підставі договорів поставки, а саме:

між позивачем та ТОВ «Торгово-виробнича компанія «КВІК-2006» укладений договір поставки № 140497 від 29.12.2014. Відповідно до вказаного договору та видаткових накладних постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікації товар, який постачався за вказаним договором - анкерну вилку, валики, колеса та іншій товар. Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул.Залізнична, 2. Відповідно до п.5.5 Договору право власності на товар переходить до замовника з моменту підписання видаткової накладної.

Між позивачем та ТОВ «Торгово-виробнича компанія «КВІК-2006» укладений договір поставки № 150027 від 31.03.2015. Відповідно до вказаного договору та видаткових накладних постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) замовнику (позивачу по справі) товари, зазначені у специфікації. Відповідно до специфікації товар, який постачався за вказаним договором - хрестовина зовнішня з втулкою ЧС7 Е7. Місце поставки товару - м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2. Відповідно до п.5.5 Договору право власності на товар переходить до Замовника з моменту підписання видаткової накладної.

Постачання товару у перевіряємий період підтверджується первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, тощо), а саме:

видаткова накладна № 0311.1 від 11.03.2015 на суму 3 600,00 грн., у тому числі ПДВ - 600,00 грн., - податкова накладна №1 від 11.03.2015, рахунок № 0310.1 від 10.03.2015, приходний ордер №25 від 11.03.2015, товарно-транспортна накладна № 0311.1 від 11.03.2015, картки складського обліку матеріальних цінностей, вимоги відпуску у виробництво;

видаткова накладна № 0311.2 від 11.03.2015 на суму 3 600,00 грн., у тому числі ПДВ - 600,00 грн., - податкова накладна №2 від 11.03.2015, рахунок № 0310.2 від 10.03.2015, приходний ордер №24 від 11.03.2015, товарно-транспортна накладна № 0311.2 від 11.03.2015, картки складського обліку матеріальних цінностей, вимоги відпуску у виробництво;

видаткова накладна № 0325.1 від 25.03.2015 на суму 91 753,20 грн., у тому числі ПДВ - 15 292,20 грн., - податкова накладна №3 від 25.03.2015, рахунок № 0325.1 від 25.03.2015, приходний ордер №20 від 25.03.2015, товарно-транспортна накладна № Р 325.1 від 25.03.2015 картки складського обліку матеріальних цінностей, вимоги відпуску у виробництво;

видаткова накладна № 0331.1 від 31.03.2015 на суму 119 520,00 грн., у тому числі ПДВ - 19 920,00 грн., - податкова накладна №4 від 31.03.2015, рахунок № 0331.1 від 31.03.2015, приходний ордер №20 від 31.03.2015, товарно-транспортна накладна №Р 331.1 від 31.03.2015, картки складського обліку матеріальних цінностей, вимоги відпуску у виробництво;

документи щодо якості товару, норми витрат матеріалів та запасних частин.

У акті перевірки податковим органом вказано, що контрагенти позивача не могли отримувати деякі товари від третіх осіб, треті особи, які мали відносини з контрагентами позивача, - не сплачували податків, а більша частина акту перевірки присвячена саме операціям між контрагентом позивача та третіми особами. У зв'язку з цим, податковий орган вважає, що позивач не здійснював фактичного придбання деяких товарів.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що при дослідженні фактів здійснення господарських операцій, які є підставою для формування податкового кредиту оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Згідно з п. 200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом встановлено, що правочини позивача з контрагентами щодо постачання товарів були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. На виконання умов вищезазначених договорів ПрАТ «ЗЕРЗ» отримало товари, сплатило їх вартість, про що свідчать первинні документи.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлена презумпцію правомірності рішень платника податку.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Документи позивача (видаткові накладні, податкові накладні, тощо) є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на віднесення до складу витрат та податкового кредиту відповідних сум по операціям з вищезазначеними юридичними особами.

В акті перевірки не наведено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам.

Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 , Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення з порушенням вищезазначених норм діючого законодавства, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адіністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС від 27.07.2015 №0000364820.

3.Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний» (код ЄДРПОУ 01056273) сплачений судовий збір у розмірі 182,70грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник